Рішення № 136456535, 11.05.2026, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/1935/25

Провадження № 2/450/181/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Кукса Д. А.

при секретарі Глинській У.Я.

за участю представника позивача Кусого А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кусий Андрій Васильович до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Дата Фінанс» про предмет спору: захист прав спожив ачів

стислий виклад позиції позивача та відповідача :

підстава позову (позиція позивача): представник позивача звернувся до суду з позовними вимогами, в яких просить: визнати припиненими зобов`язання ОСОБА_1 перед ПАТ "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36Б, ЄДРПОУ 34047020) за Договором про надання споживчого кредиту № 11145177000 від 20.04.2007; стягнути з ПАТ "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36Б, ЄДРПОУ 34047020) на користь ОСОБА_1 586750,97 грн. різниці між сумою звернутого стягнення та оприбутковано на баланс Банку іпотечного майна та заборгованістю за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначає, що 20.04.2007 між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступник ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №11145177000 (реєстраційний №11145177001) строком до 20.04.2017, за умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 80000 доларів США зі сплатою 13,5 % річних. 08.12.2011 ПАТ «УкрСиббанк» відступило право вимоги за цим договором ПАТ «Дельта Банк» на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги. 18.03.2014 ПАТ «Дельта Банк» звернулося до Сихівського районного суду м. Львова з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, а рішенням суду від 22.05.2014 у справі №464/2460/14-ц позов було задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 868189,03 грн заборгованості та судові витрати. При цьому банк не оскаржив рішення суду та погодився із визначенням заборгованості саме у національній валюті - гривні. Таким чином, встановлена судом заборгованість за кредитним договором становила саме 868189,03 грн. Надалі рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 10.12.2014 у справі №464/9248/14-ц задоволено позов ПАТ «Дельта Банк» про звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитлові приміщення площею 81,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , та передано банку право власності на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості. 11.04.2019 ПАТ «Дельта Банк» зареєструвало за собою право власності на предмет іпотеки, що підтверджується даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. 28.01.2025 представником Северенчук О.Л. направлено адвокатський запит до АТ «Дельта Банк» та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо наявності кредиторських прав, розміру заборгованості та вартості предмета іпотеки. Листом ФГВФО №60-1309/25 від 12.02.2025 повідомлено, що 11.07.2019 за рахунок вартості іпотечного майна було погашено заборгованість у сумі 1454 940 грн, а право вимоги за залишком заборгованості було відступлено ТОВ «ФК «Дата Фінанс» за результатами аукціону від 28.08.2020 (лот №GL22N618879). Водночас ТОВ «ФК «Дата Фінанс» не зверталося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження. Згідно з незалежною оцінкою та відповіддю ФГВФО, вартість предмета іпотеки станом на 11.04.2019 становила близько 1455 000 грн, що перевищує суму заборгованості, встановлену рішенням суду у справі №464/2460/14-ц. Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 08.04.2025 у справі №464/2460/14-ц виконавчий лист про стягнення 868189,03 грн визнано таким, що не підлягає виконанню. Отже, зобов`язання за кредитним договором №11145177000 припинилися у зв`язку з фактичним виконанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, вартість якого перевищувала суму встановленої судом заборгованості. Крім того, різниця між вартістю набутого банком майна (1454940 грн) та сумою заборгованості (868 189,03 грн) становить 586750,97 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задоволити в повному обсязі.

Позиція відповідача: 19.06.2025 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - адвоката Шутова Олексія Олеговича, в якому зазначає, що 20.04.2007 між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступник ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №11145177000/№11145177001 на суму 80 000 дол. США зі строком повернення до 20.04.2017 під 13,5% річних. Того ж дня укладено договір поруки №109968 із ОСОБА_2 та договори іпотеки №1191 (нежитлові приміщення, АДРЕСА_1 ) і №1192 (квартира, АДРЕСА_2 ). Крім того, 08.12.2011 ПАТ «УкрСиббанк» відступило права вимоги ПАТ «Дельта Банк», яке стало новим кредитором за кредитним та забезпечувальними договорами.

Також наголошує, що рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 22.05.2014 у справі №464/2460/14 солідарно стягнуто заборгованість у розмірі 868 189,03 грн (станом на 19.02.2014), а рішенням від 10.12.2014 у справі №464/9248/14 звернуто стягнення на предмет іпотеки ( АДРЕСА_1 ) у рахунок часткового погашення боргу в сумі 976914,97 грн. Вимога банку від 11.08.2014 №31.4-08/7874/14 про погашення заборгованості була отримана боржником.

11.07.2019 за рахунок реалізації іпотечного майна, оприбуткованого на баланс банку вартістю 1545940,00 грн, заборгованість була погашена лише частково і не покрила борг повністю.

28.08.2020 відбувся електронний аукціон №UA-EA-2020-08-20-000034-b (ProZorro.Продажі), за результатами якого переможцем стало ТОВ «ФК «Дата Фінанс». 09.09.2020 за договором №2304/К/1 АТ «Дельта Банк» відступило цьому товариству право вимоги залишку заборгованості в сумі 7582,99 дол. США. Відбулося правонаступництво кредитора у зобов`язанні та виконавчому провадженні №47586471 за виконавчим листом №464/2460/14-ц від 02.06.2014.

Таким чином, як зазначає представник відповідача позивачем не надано належних доказів повного погашення заборгованості позивачем, а тому твердження про припинення кредитного зобов`язання є необґрунтованими та не підтверджуються матеріалами справи.

Також звертає увагу суду, що доводи представника позивача про припинення зобов`язання у зв`язку з реалізацією іпотеки та посилання на постанову Великої Палати ВС у справі №761/36873/18 є безпідставними, оскільки у даному випадку звернення стягнення відбувалося не в позасудовому порядку, а на підставі рішення суду від 10.12.2014 у справі №464/9248/14. Відповідно правова позиція щодо повного припинення вимог кредитора у разі позасудового звернення стягнення є нерелевантною.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.01.2022 у справі №910/17048/17 роз`яснила, що реалізація предмета забезпечення не припиняє основного зобов`язання, якщо вимоги кредитора не задоволені повністю. Аналогічний підхід випливає із Закону України «Про іпотеку». Оскільки заборгованість залишилась непогашеною, підстав для припинення зобов`язання немає.

Щодо оцінки майна, доданий позивачем Висновок від 12.02.2025, складений ФОП ОСОБА_3 , не відповідає вимогам Закону України «Про оцінку майна…» №2658-III та Національного стандарту №1 (постанова КМУ №1440 від 10.09.2003). Зокрема, замовником оцінки зазначено особу, яка не є власником або уповноваженим суб`єктом, тоді як з матеріалів справи вбачається, що власником майна є інша особа (ТОВ «Яричів Плюс»). Крім того, звіт не містить обов`язкових елементів (повного опису об`єкта, вихідних даних, методів, розрахунків і припущень). Відтак, відповідно до ст. 78 ЦПК України, цей документ є неналежним доказом. Такий підхід узгоджується з позицією Великої Палати ВС у постанові від 13.03.2018 у справі №914/881/17, згідно з якою звіт про оцінку має допоміжний характер і не створює самостійних правових наслідків.

Щодо позовної давності, відповідно до ст. 256, 257, 261 ЦК України загальна позовна давність становить три роки і починається з моменту, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення права. Позивач була обізнана про кредитну заборгованість та заходи її стягнення щонайменше з 2014 року, що підтверджується його участю у справах №464/2460/14 (рішення від 22.05.2014) та №464/9248/14 (рішення від 10.12.2014), отриманням вимоги банку від 11.08.2014 та судовими матеріалами щодо його поінформованості про борг.

Отже, перебіг позовної давності розпочався у 2014 році та закінчився у грудні 2017 року. Вказаний позов подано після спливу цього строку, а поважних причин його пропуску не доведено. Відповідно до практики Верховного Суду (постанова від 16.12.2020 у справі №645/545/17) поважними визнаються лише об`єктивно непереборні обставини, яких у даному випадку немає. З підстав вищезазначених в задоволені позову просить відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у засідання не з`явився, а в поданому клопотанні про відкладення розгляду справи не зазначив поважних причин неявки.

Позиція відповідача: 21.05.2025 від представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Дата Фінанс» - адвоката Гончарук Аліни Миколаївни надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що 28.08.2020 в електронній торговій системі ProZorro.Продажі відбувся аукціон №UA-EA-2020-08-20-000034-b з продажу пулу активів АТ «Дельта Банк», що ліквідується. До лоту №GL22N618879 було включено права вимоги та майнові права за кредитними договорами, дебіторську заборгованість та майнові права за дебіторською заборгованістю у кількості 441 актив. Переможцем та єдиним учасником аукціону стало ТОВ «ФК «Дата Фінанс» (ТОВ «Дата Фінанс»), що підтверджується протоколом електронних торгів. 09.09.2020 між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Дата Фінанс» укладено Договір про відступлення прав вимоги №2304/К/1, відповідно до якого новому кредитору передано права вимоги за кредитними договорами, договорами поруки, іпотеки та застави, у тому числі право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №11145177000 (11145177001) від 20.04.2007. Загальна сума переданої заборгованості становила 210831,39 грн. Разом з тим, виконавче провадження №60874832 щодо ОСОБА_1 було завершено 17.12.2019 за заявою ПАТ «Дельта Банк», а виконавчий документ повернуто стягувачу. Крім того, ще 11.04.2019 право власності на предмет іпотеки - нежитлові приміщення площею 81,5 кв.м по АДРЕСА_1 - було зареєстровано за ПАТ «Дельта Банк» на виконання рішення Сихівського районного суду м. Львова від 10.12.2014 у справі №464/9248/14-ц про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, право вимоги до ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Дата Фінанс» лише 09.09.2020, тобто вже після звернення стягнення на предмет іпотеки та набуття банком права власності на майно. При цьому ТОВ «Дата Фінанс» не отримувало коштів від реалізації чи набуття іпотечного майна, не було замінено як стягувач у виконавчому провадженні та не значиться стягувачем у жодному виконавчому провадженні щодо ОСОБА_1 .

Відповідно до статей 48, 51, 175 ЦПК України належним відповідачем є особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними правовідносинами та повинна відповідати за заявленими вимогами. Верховний Суд у постанові Великої Палати від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц зазначив, що пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у позові.

Оскільки ТОВ «Дата Фінанс» не отримувало спірних коштів, не набувало права на предмет іпотеки та не було стороною виконавчого провадження, відповідач не порушував прав чи інтересів ОСОБА_1 . Крім того, самі позовні вимоги заявлені до ПАТ «Дельта Банк», а не до ТОВ «Дата Фінанс», що свідчить про неналежність ТОВ «Дата Фінанс» як відповідача у даній справі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, однак 04.08.2025 подав заяву про розгляд справи за його відсутності та просив відмовити у задоволенні позовних вимог до вказаного відповідача у повному обсязі.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

13.05.2025 відповідь з Єдиного демографічного реєстру; 14.05.2024 ухвала про відкриття провадження у справі; 16.05.2025 заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді; 21.05.2025 відзив на позовну заяву; 04.06.2025 заява про продовження процесуального строку для подання відзиву; 05.06.2025 ухвала про продовження процесуального строку для подання відзиву; 05.06.2025 клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції; 05.06.2025 клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції; 19.06.2025 відзив на позовну заяву; 05.08.2025 клопотання про відкладення розгляду справи; 04.08.2025 заява про розгля справи за вісутності представника ТОВ «Дата Фінанс»; 06.08.2025 ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду; 03.12.2025 заява про розгляд справи без участі представника позивача; 03.12.2025 ухвала про витребування цивільної справи №464/2460/14-ц; 03.12.2025 ухвала про проведення судового засідання в режимі відеоконференції; 30.01.2026 ухвала про проведення судового засідання в режимі відеоконференції; 09.03.2026 клопотання про відкладення розгляду справи; 11.03.2026 ухвала про проведення судового засідання в режимі відеоконференції; 01.05.2026 про відкладення слухання справи на іншу дату.

Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.

Судом встановлено, що 20.04.2007 між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (правонаступник ПАТ "УкрСиббанк") та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №11145177000 (п. 1 додаткової угоди N 1 до цього договору для ідентифікації кредитного договору можуть застосовуватися як номер договору №11145177000, так і реєстраційний номер договору в системі обліку банку, а саме №11145177001), терміном із 20.04.2007 по 20.04.2017 з отриманням кредиту (грошових коштів) у розмірі 80000,00 дол.США грн. (вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 404000,00 грн. за курсом Національного банку України на день укладання цього договору) зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,5 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

20.04.2007 між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (правонаступник ПАТ "УкрСиббанк") та ОСОБА_2 укладено договір поруки №109968, п.1.1 та 1.2 поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_1 , усіх його зобов`язань перед Кредитором, що виникли з Договору про надання споживчого кредиту №11145177000, укладеного між кредитором та боржником, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому та поручителю добре відомі усі умови вищезазначеного Основного договору.

20.04.2007 між АКІБ "УкрСиббанк" (правонаступник ПАТ "УкрСиббанк") та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки (нерухомого майна), згідно п. 1.1 та 1.2 предметом договору є нерухоме майно-нежитло приміщення, загальною площею 81,5 кв.м., що належить іпотекодавцю на праві приватної власності та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а ринкова вартість згідно звіту незалежного оцінщика становить 406040,00 грн., що на день укладення цього договору за курсом Національного банку України (1долар США = 5,05 грн.) еквівалентного 80403,96 долари США та іпотекою забезпечується в повному обсязі виконання усіх грошових зобов`язань іпотекодавця за кредитним договором №11145177000 від 20.04.2007, зареєстрований в реєстрі за №32 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Котарською А.Т.

Відповідно до виписки з договору купівлі продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 ПАТ «УкрСиббанк» відступило право вимоги за кредитним договором №11145177000 на користь АТ «Дельта Банк», зареєстрований в реєстрі за №5749 та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. від 27.12.2011.

Відповідно до рішення Сихівського районного суду м. Львова від 22.05.2014 у справі №464/2460/14-ц позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитном договором задоволено. Стягнуто в солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за Кредитним договором у розмірі, еквівалентному 868189,03 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовий збір на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» з кожного по 1827 гривень 00 копійок. Рішення набрало законної сили.

Відповідно до рішення Сихівського районного суду м. Львова від 10.12.2014 у справі №464/9248/14-ц позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» за кредитним договором від 20.04.2007 року №11145177000 в сумі 976 914,97 грн. (дев`ятсот сімдесят шість тисяч дев`ятсот чотирнадцять гривень 97 коп.), у тому числі по погашенню основного боргу в сумі 930 111,56 грн.; заборгованості по нарахованих відсотках в розмірі 46 803,41 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежитлові приміщення загальною площею 81,5 кв.м. в будинку АДРЕСА_1 , які належать на праві власності ОСОБА_1 , передано іпотекодержателю - Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк» права власності на предмет іпотеки за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» судові витрати в сумі 3 654,00 грн. Як вбачається із тексту судового рішення, звернуто стягнення на погашення заборгованості, яка утворилася станом на 02.11.20214, а саме рішення набрало законної сили 15.01.2015.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності (реєстраційний номер 1812222546101) власником нежитлових приміщень №ХІ-ХІІІ, загальною площею (кв.м.):81,5 за адресою АДРЕСА_1 є Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», код ЄДРПОУ 34047020 від 11.04.2019.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна власником нежитлових приміщень №ХІ-ХІІІ, загальною площею (кв.м.):81,5 за адресою АДРЕСА_1 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Яричів плюс», код ЄДРПОУ 44628094 від 08.12.2021.

Відповідно до відповіді №60-1309/25 від 12.02.2025 Фонду гарантування вкладів фізичних осіб встановлено, що «за даними ЄОІС у АТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором від 20.04.2007 №11145177000 (11145177001), укладеним із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), частково була погашена 11.07.2019 за рахунок вартості заставного майна (нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ), на яке було звернуто стягнення та оприбутковано на баланс Банку, в сумі 1454940,00 грн.». Крім того, 09.09.2020 АТ «Дельта Банк» відступило право вимоги на залишок заборгованості згідно додатку №1 до договору №2304/К/1 про відступлення прав вимоги від 09.09.2020 розмір відступленого права вимоги за кредитним договором №11145177000 від 20.04.2007 на суму основної заборгованості по тілу кредиту у розмірі 7582,99 дол. США.

Відповідно до висновку про вартість об`єкта оцінки від 12.02.2025 ринкова вартість майна (без врахування ПДВ) нежитлового приміщення №ХІ-ХІІІ, загальною площею 81,5 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 станом на 11.04.2019 становить 1455000,00 гривень (вартість долара США за курсом НБУ на дату оцінки 26, 7652 грн.) строк дії звіту про вартість майна: 6 місяців від дати оцінки.

Згідно Ухвали Сихівського районного суду м. Львова від 08.04.2025 у справі № 464/2460/14-ц задоволено заяву ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист Сихівського районного суду м. Львова, виданий 02.06.2014 у справі № 464/2460/14-ц про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованості за кредитним договором у розмірі 868 189, 03 грн. Стягнуто з АТ «Дельта Банк» (адреса: 01133, м. Київ, вул. Щорса, буд.36б, код ЄДРПОУ 34047020) на користь ОСОБА_2 АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) безпідставно одержані кошти стягувачем за виконавчим документом у сумі 132949 грн. 35 коп.

Дослідивши матеріали даної справи, доводи сторін та матеріали цивільної справи №464/2460/14-ц, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 509, статтею 526 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За загальним правилом зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Так, за змістом статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Окремим видом застави є іпотека (стаття 575 ЦК України).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України «Про іпотеку» (тут і далі - у редакції, чинній на момент реєстрації за іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки) іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За змістом статті 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно з частиною першою статті 33 Закону України «Про іпотеку» в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частиною третьою статті 36 Закону України «Про іпотеку» визначено, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку».

Згідно з частиною четвертою статті 36 Закону України «Про іпотеку» після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання є недійсними.

Як убачається зі змісту судових рішень у справах № 464/9248/14-ц та № 464/2460/14-ц, стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки здійснювалися в межах одного й того самого кредитного договору № 11145177000. Відповідно до пункту 1 додаткової угоди № 1 до зазначеного договору, для його ідентифікації можуть використовуватися як номер договору № 11145177000, так і реєстраційний номер у системі обліку банку №11145177001.

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 22.05.2014 у справі № 464/2460/14-ц, яке набрало законної сили, встановлено наявність заборгованості за вказаним кредитним договором у розмірі 868 189 грн 03 коп.

Згідно з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 року у справі №750/8676/15-ц, кредитор, який сам визначив заборгованість у валюті гривні України, погодився із судовим рішенням, яким таку заборгованість стягнуто з боржника, не має права на стягнення курсової різниці, оскільки визначив зобов`язання у національній валюті у якій і прийняв його виконання.

У подальшому рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 10.12.2014 у справі №464/9248/14-ц у рахунок погашення заборгованості за тим самим кредитним договором звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 20.04.2007, а саме на нежитлові приміщення № XIXIII загальною площею 81,5 кв. м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 08.04.2025 у справі № 464/2460/14-ц встановлено, що за рахунок реалізації предмета іпотеки 11.07.2019 було погашено 1454940 грн, що підтверджується повідомленням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та перевищує суму заборгованості, визначену виконавчим документом.

Таким чином, підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що заборгованість за кредитним договором № 11145177000 (11145177001) від 20.04.2007, стягнута на підставі судового рішення у справі № 464/2460/14-ц, була фактично погашена за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки за тим самим кредитним договором.

У зв`язку з цим суд дійшов висновку про відсутність станом на 11.07.2019 обов`язку боржника за виконавчим листом Сихівського районного суду м. Львова, виданим у справі №464/2460/14-ц, оскільки зобов`язання за судовим рішенням були припинені шляхом їх фактичного виконання за рахунок іпотечного майна.

Підстави для припинення зобов`язання визначені у статтях 598-609 ЦК України. Разом з тим частина перша статті 598 ЦК України визначає, що зобов`язання може бути припинено і з підстав, визначених договором або законом, а отже, вказує на невичерпність переліку підстав припинення зобов`язання, наведених у ЦК України. Вказані висновки викладено у постанові Верховного Суду від 22 червня 2022 року у справі №523/12336/18.

Однак, суд вважає за необхідне зазначити, що заборгованість за кредитним договором від 20.04.2007 №11145177000 (11145177001), визначена судовим рішенням, яке набрало законної сили, становила 868189 грн 03 коп. Водночас нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які були предметом іпотеки та на які звернуто стягнення з подальшим оприбуткуванням на баланс Банку, були зараховані за вартістю 1454940 грн.

Отже, вартість майна, за рахунок якого було погашено заборгованість, суттєво перевищує розмір грошових вимог, визначених судовим рішенням. Така обставина свідчить про повне виконання зобов`язань боржника за кредитним договором у межах суми, присудженої до стягнення, та виключає наявність непогашеної заборгованості за відповідним виконавчим документом.

Крім того, з огляду на те, що вартість реалізованого (переданого в рахунок погашення заборгованості) іпотечного майна перевищувала розмір встановленої судовим рішенням заборгованості, суд вважає, що у позивача виникло підставне право на повернення різниці (586750,97 грн.) між сумою, за якою було реалізовано іпотечне майно, та сумою фактично погашеної заборгованості за кредитним договором.

Також, суд зазначає щодо дотримання строків позовної давності таке. Дослідивши доводи представників сторін та матеріали справи, суд дійшов висновку, що перебіг позовної давності у даному спорі слід обчислювати з 2019 року, оскільки саме у цей період відбулося звернення стягнення на предмет іпотеки на користь ПАТ «Дельта Банк» та зарахування майна на баланс відповідача, що підтверджується наявними у справі доказами.

При цьому, суд враховує положення пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, внесені Законом України від 30.03.2020 № 540-ІХ, відповідно до яких під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню COVID-19, строки позовної давності, визначені статтями 257 та 258 ЦК України, продовжуються на строк дії такого карантину.

Також Законом України від 15.03.2022, який набрав чинності 17.03.2022, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 19, яким передбачено, що на період дії в Україні воєнного або надзвичайного стану строки, визначені статтями 257259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, продовжуються на строк дії такого стану.

Отже, з урахуванням продовження строків позовної давності на період дії карантину та воєнного стану, суд дійшов висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до суду з даним позовом.

Таким чином, відповідач ПАТ «Дельта Банк» фактично отримав задоволення своїх вимог у розмірі, що перевищує суму встановленої судом заборгованості, а тому подальше утримання коштів або невизнання права позивача на повернення різниці між вартістю реалізованого майна та розміром боргу суперечить засадам справедливості, добросовісності та недопустимості безпідставного збагачення.

Таким чином, позов підлягає задоволенню шляхом визнання припиненими зобов`язань ОСОБА_1 перед ПАТ «Дельта Банк» за договором про надання споживчого кредиту №11145177000 від 20.04.2007 та стягнення з ПАТ «Дельта Банк» на її користь різниці між вартістю звернутого стягнення і оприбуткованого на баланс Банку іпотечного майна та сумою заборгованості за зазначеним кредитним договором у розмірі 586750,97 грн.

Крім того, оскільки позивач, як споживач, звільнений від сплати судового збору на підставі частини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», суд на підставі ст. 141 ЦПК України вбачає підстави для стягнення з відповідача ПАТ «Дельта Банк» в дохід держави судового збору за ставкою, встановленою Законом України «Про судовий збір» для вимог фізичних осіб майнового характеру у розмірі 5867,51 грн.

Керуючись ст.ст.12,13,76-81,95,258-259,263-265,268, 280-282, 354 ЦПК України, суд-

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 про захист прав споживачів - задоволити.

Визнати припиненими зобов`язання ОСОБА_1 перед ПАТ «Дельта Банк», код ЄДРПОУ 34047020 за Договором про надання споживчого кредиту №11145177000 від 20.04.2007.

Стягнути з ПАТ «Дельта Банк», код ЄДРПОУ 34047020 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 різниці між сумою звернутого стягнення та оприбутковано на баланс Банку іпотечного майна та заборгованістю за кредитним договором №11145177000 від 20.04.2007 в розмірі 586750,97 грн.

Стягнути з ПАТ «Дельта Банк», ЄДРПОУ 34047020, судовий збір на користь держави в розмірі 5867,51 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається через Пустомитівський районний суд Львівської області або безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Дельта Банк», ЄДРПОУ 34047020, юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Щорса, 36Б.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дата Фінанс», ЄДРПОУ 43086924, юридична адреса: 04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4а, офіс 139.

Суддя: Д. А. Кукса