Постанова № 136456227, 11.05.2026, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/338/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2026 року селище Чорнобай

Суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Левченко В. В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Відділу поліцейської діяльності № 2 Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса:

АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 20 лютого 2026 року о 10:59 год. в с-щі Чорнобай по вул. Одеська, керуючи транспортним засобом «Nexia», д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в лікувальному закладі відмовився, чим порушив

п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.

У судовому засіданні захисник Солод В. М. просив суд закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення. Суду пояснив, що

ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, за кермом перебувала його дружина ОСОБА_2 , що підтверджується показами свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . На місці складання адміністративних матеріалів ОСОБА_1 не говорив працівникам поліції, що керував автомобілем. Крім цього, обов`язок доказування вини лежить на працівниках поліції, які, у свою чергу, не надали суду жодного доказу у підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортного засобу.

У судовому засіданні у якості свідка було допитано ОСОБА_2 , яка суду повідомила, що являється дружиною ОСОБА_1 20 лютого 2026 року до них у гості прийшов ОСОБА_3 та разом із чоловіком випили горілки. У цей час дитині стало погано і необхідно було поїхати в аптеку та купити ліки. ОСОБА_2 сіла за кермо автомобіля, оскільки алкогольних напоїв не вживала, разом із нею поїхав її чоловік ОСОБА_1 , який перебував у якості пасажира. Повертаючись додому ОСОБА_2 забула виключити аварійну світлову сигналізацію, у зв`язку з чим на авто звернули увагу працівники поліції та їхали за нею. Після того як вони зупинилися, працівники поліції склали відносно її чоловіка ОСОБА_1 даний протокол.

ОСОБА_2 не повідомляла працівників поліції про те, що саме вона керувала авто, оскільки злякалася.

У судовому засіданні у якості свідка було допитано ОСОБА_3 , який суду повідомив, що 20 лютого 2026 року прийшов у гості до сім`ї ОСОБА_4 , де із ОСОБА_1 випив кави. У цей час дитині останнього стало погано та батьки ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) поїхали в аптеку купити ліки. За кермом перебувала ОСОБА_2 , оскільки ОСОБА_1 вживав алкогольні напої. Необхідністю їхати в аптеку окрім ОСОБА_2 і ОСОБА_1 пояснив тим, що остання боїться їхати сама в авто, їй необхідно, щоб хтось знаходився поруч. Після того, як ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повернулися з аптеки, працівники поліції склали відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, покази свідків, дослідивши адміністративні матеріали, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України»). Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення ЄСПЛ від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Пунктами 6, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року

№ 1103, передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Згідно з п. 2, п. 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від

09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно із п. 7 розділу І Інструкції, передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Отже поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1

ст. 130 КУпАП, поза розумним сумнівом доводиться сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема даними, які містять:

- протокол про адміністративне правопорушення від 20 лютого 2026 року серії ЕПР1

№ 596475;

- рапорт від 20 лютого 2026 року, згідно якого, 20 лютого 2026 року о 11:15 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння;

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20 лютого 2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 , маючи ознаки алкогольного сп`яніння, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння;

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 , маючи ознаки алкогольного сп`яніння, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння;

- відеозапис із нагрудної камери працівника поліції, де зафіксовано як працівники поліції рухаються за автомобілем, який заїжджає на подвір`я, потім спілкування з учасниками та процедуру складання адміністративних матеріалів.

Твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не керував автомобілем, а керувала його дружина, суд оцінює критично, оскільки ці твердження спростовуються зібраними у справі доказами.

Невизнання вини ОСОБА_1 суд розцінює як спосіб захисту та спробу останнього уникнути відповідальності, оскільки вище зазначені обставини не спростовують факт керування транспортним засобом та відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а також не звільняють його від відповідальності за скоєне.

Так, на переконання суду, адміністративні матеріали є узгодженими між собою та повністю спростовують позицію сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не керував автомобілем.

Суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_2 , яка являється заінтересованою, оскільки є дружиною ОСОБА_1 . Крім цього, покази, надані свідком ОСОБА_2 не узгоджуються із іншими доказами, дослідженими у судовому засіданні, зокрема, відомостями відеозапису із нагрудної камери працівників поліції.

Так, як вбачається із відомостей відеозапису, транспортний засіб «Nexia», д.н.з.

НОМЕР_2 , рухався проїжджою частиною із увімкненою аварійною світловою сигналізацією та повернув до одного із подвір`їв. Працівники поліції рухалися за вказаним авто та після зупинки транспортного засобу стали з`ясовувати мету включення аварійної свтлової сигналізації. У ході спілкування, працівники поліції виявили у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або у медичному закладі, на що останній відмовився. Працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 наслідки такої відмови для водіїв. При цьому, спілкуючись із працівниками поліції, ОСОБА_1 жодного разу не заперечив факт керування транспортним засобом. Декілька разів говорив що керував авто, зокрема сказав: «Я став, можна було завернуть», «Притягніть мене до відповідальності» тощо.

Крім цього, із відомостей вказаного відеозапису вбачається, що свідок ОСОБА_2 весь час перебувала на місці складання адміністративних матеріалів та жодного разу не повідомила працівників поліції, що саме вона керувала авто. Навпаки, просила працівників поліції пробачити чоловіка та, зокрема, сказала: «Я за руля не сяду, у мене і прав нема».

Також, суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_3 з огляду на наступне.

Показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

Так, свідок ОСОБА_3 вказує на те, що за кермом автомобіля перебувала ОСОБА_2 . Проте, як вбачається із відомостей відеозапису, самого свідка ОСОБА_3 не було на місці події, окрім цього свідок ОСОБА_3 є знайомим з ОСОБА_1 та є заінтересованою особою, а тому його покази не приймаються судом до уваги.

Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмовився як особа, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення згідно з вимогами ч. 2 ст. 33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність згідно зі ст.ст. 34, 35 КУпАП, судом не встановлено.

З огляду на викладене, суд вважає, що ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

У зв`язку з винесенням постанови про накладення адміністративного стягнення та на підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір за ставкою

0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»), що становить 665,60 (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок) гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40-1, 130, 221, 245, 280, 283-284, суд,

п о с т а н о в и в:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить

17000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок) гривень.

Платіжні реквізити для сплати судового збору: стягувач - Державна судова адміністрація України; отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ):37993783;банк отримувача: Казначейство України(ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; кодкласифікації доходів бюджету: 22030106.

У разі несплати штрафу не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження постановине пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна для стягнення штрафу у подвійному розмірі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя В. В. Левченко