Ухвала суду № 136455215, 11.05.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/9037/26

Провадження № 1-кс/344/3675/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року м.Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №62026140150000129 від 19.02.2026,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором, в обґрунтування якого зазначив, що військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 НГУ ОСОБА_6 , з корисливих мотивів та з метою протиправного збагачення, у невстановлений досудовим розслідуванням час, проте не пізніше лютого 2026 року, вступив у злочинну змову із своїм батьком ОСОБА_5 щодо незаконного придбання, носіння, зберігання та збуту вогнепальної зброї і бойових припасів.

Так, ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, за попередньою змовою групою осіб зі своїм сином ОСОБА_5 , з корисливих мотивів та з метою особистого і сина незаконного збагачення, без передбаченого «Положенням про дозвільну систему», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, та «Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також, боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, дозволу, 24.04.2026 о 15:04 год. збули у складському приміщенні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_7 9 (дев`ять) термобаричних гранат з запалами до них, ручний протитанковий гранатомет AT4CS-RS та ручний протитанковий гранатомет RPG-75M за грошові кошти в сумі 4200 доларів США, що згідно з курсом НБУ станом на 24.04.2026 становило 184 553,04 грн.

Надалі, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , діючи умисно та повторно, за попередньою змовою групою осіб між собою, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, місці та часі, з корисливих мотивів та з метою особистого і вищевказаних осіб незаконного збагачення, без передбаченого «Положенням про дозвільну систему», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, та «Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також, боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, дозволу, придбали 120 (сто двадцять) гранат Ф-1 з запалами до них, 1 (одну) гранату М67 із запалом, одну гранату GHO1 із запалом, 6 (шість) мінно-осколкових мін направленої дії HFM1600, 33 (тридцять три) осколково-загороджувальних мін ОЗМ-72, 6 (шість) протитранспортних танкових мін ТМ 2025, 2 (дві) мінно-осколкові міни направленої дії МОН90, 2 (два) ручних протитанкових гранатомети шведського виробництва АТ 4, 2 (два) ручних протитанкових гранатомета чеського виробництва РПГ 75М, 6 (шість) мінно-осколкових мін направленої дії МОН 50, 7470 (сім тисяч чотириста сімдесят) патронів калібру 5,45 мм, 3 (три) автомати системи Калашникова, які 10.05.2026 перевезли до заздалегідь підготовленого складського приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , та продовжили їх там незаконно зберігати.

Після цього, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , продовжуючи свої злочинні дії, за попередньою змовою групою осіб між собою, 10.05.2026 о 10:50 год. збули у вищевказаному складському приміщенні ОСОБА_7 всю вищевказану вогнепальну зброю та бойові припаси за грошові кошти у сумі 61400 доларів США, що згідно з курсом НБУ станом на 10.05.2026 становило 2 689 522,62 грн.

Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у придбанні, носінні, зберіганні та збуті вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України.

10.05.2026 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 11.05.2026 останньому вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень.

З метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, запобігання продовженню злочинної діяльності та визначеним законодавством ризикам виникла необхідність в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спроб: переховуватися від органу досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється.

Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5

ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання спробам:

- переховуватися від органу досудового розслідування та суду,

що підтверджується, тим що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні двох епізодів тяжкого злочину за який, передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 7 років, у зв`язку із чим, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання.

Також слід враховувати те, що ОСОБА_5 проживає у безпосередній близькості до Державного кордону України та володіє зв`язками із особами, які мають можливості організації перетину Державного кордону я в законний так і в незаконний спосіб. Також останній володіє навичками конспірації та непомітного для правоохоронних органів пересування, що дало йому можливість перевезти зброю та бойові припаси через всю територію України, не будучи, при цьому викритим.

Враховуючи викладене, останній використовуючи свої зв`язки, навички, вміння та знання місцевості, у якій проживає має реальну можливість перетнути кордон України з метою подальшого переховування від органу досудового розслідування та суду.

Крім цього, додатковим мотивом переховуватись від органу досудового розслідування та суду за межами України є те, що іншим підозрюваним, серед інших, у вказаному кримінальному провадженні є син ОСОБА_5 ОСОБА_6 . А відтак, з метою уникнення кримінальної відповідальності та збереження соціальних зв`язків, вказані підозрювані можуть вдвох покинути територію України та переховуватись за її межами.

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що підтверджується тим, що в ході розмов підозрювані обговорювали можливість доставки ще однієї партії зброї, бойових припасів та вибухових пристроїв зі сходу України, а відтак, вказана інформація потребує додаткової перевірки з метою встановлення усіх співучасників злочинів, а також місць зберігання такої зброї та бойових припасів.

Разом з тим, без обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній матиме можливість попередити інших співучасників про те, що стосовно них ведеться досудове розслідування, а також приховати докази протиправної діяльності, які ще на даний час не здобуті органом досудового розслідування.

Крім цього, на даний час перевіряється приналежність збутої зброї, бойових припасів та вибухових пристроїв до військового майна та причетність співучасників до його викрадення.

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином що підтверджується тим, що підозрюваний розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування;

- незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що підозрюваний може вплинути на свідків, яким відомі обставини вчиненого кримінального правопорушення, а також інших осіб які разом з ним здійснювали носіння, зберігання та збут вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу для узгодження із ними свої показань.

Крім цього, існує обґрунтований ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадження шляхом вчинення стосовно них насильницьких дій. Даний ризик є реальним, оскільки підозрюваний, характер та тривалість вчинюваних злочинів, має безперешкодний доступ до зброї та бойових припасів, які може використати з метою впливу на учасників кримінального провадження з метою створення вигідної для себе позиції захисту.

- вчиняти інші кримінальні правопорушення підтверджується тим, що підозрюваний вчинив носіння, зберігання та збут вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб неодноразово з корисливих мотивів та з метою протиправного збагачення, що у свою чергу свідчить про можливість повторного вчинення кримінального правопорушення.

Крім цього, враховуючи зафіксовану в ході досудового розслідування бесіду, співучасники зберігають ще одну партію зброї, вибухових пристроїв та бойових припасів, які надалі можуть протиправно збувати з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших осіб.

В обґрунтування необхідності застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважаю за доцільне звернути увагу суду на наступні обставини, які в силу ст. 178 КПК України, мають враховуватись судом при обранні запобіжного заходу:

ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, що підтверджується протоколами допитів свідків ОСОБА_8 від 23.02.2026, 10.04.2026 та від 10.05.2026, ОСОБА_7 від 06.03.2026 та 10.05.2026, ОСОБА_9 від 31.03.2026, протоколом огляду речей та документів від 20.04.2026, протоколами огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 30.03.2026, протоколом добровільної видачі від 30.03.2026, висновками експертиз, а також іншими матеріалами кримінального провадження.

Санкція злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до семи років (за відсутності альтернативного виду основного покарання), тобто є умисним тяжким злочином. Крім цього, як зазначалось вище, на даний час перевіряється можливість співучасників кримінального правопорушення до викрадення військового майна, у зв`язку із чим їхні дії в подальшому можуть бути кваліфіковані за ч. 4 ст. 410 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років, що є особливо тяжким злочином.

ОСОБА_5 , в силу того, що він причетний до вчинення щонайменше двох епізодів вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та із співучасниками обговорював питання збуту ще одної партії зброї, має вільний доступ до вогнепальної зброї та бойових припасів, що створює підвищений ризик протиправної поведінки та ризик летальності для оточуючих, свідків та інших підозрюваних.

24.02.2022 військовослужбовці Збройних Сил Російської Федерації шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглась на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.

Дії, що інкримінуються підозрюваному, мають виняткову суспільну небезпечність в період триваючої збройної агресії Російської Федерації, оскільки спрямовані на незаконний обіг зброї серед цивільного населення в регіоні, віддаленому від зони ведення бойових дій. Також слід звернути увагу на об`єми та характер збутої зброї, бойових припасів та вибухових пристроїв, які можуть бути використані для заподіяння шкоди життю та здоров`ю необмеженого кола осіб чи використовуватись для вчинення дій терористичного характеру.

У разі задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням у разі застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваний буде позбавлений можливості переховуватись від органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Окрім цього, буде забезпечено виконання процесуальних обов`язків підозрюваним

За таких обставин орган досудового розслідування, прокурор отримає можливість закінчити досудове розслідування відносно підозрюваного у найкоротший строк, прийнявши відповідне процесуальне рішення, забезпечити виконання завдання кримінального провадження - захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

На сьогоднішній день до органу досудового розслідування не надходили заяви від жодних осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов`язуються, за необхідності, доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу. У зв`язку з цим, є неможливим застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистої поруки.

Інші види запобіжного заходу заставу або особисте зобов`язання, застосувати відносно підозрюваного також не можливо, оскільки вони будуть недостатніми для запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення.

При запобіжному заході у виді домашнього арешту підозрюваний усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення у виді позбавлення волі, незважаючи на покладені на нього обов`язки, може покинути місце свого проживання.

З викладеного вище вбачається, про неможливість запобігання цих ризиків шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Водночас, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

При вирішенні питання про обрання підозрюваному розміру застави слід врахувати організований, систематичний та зухвалий характер вчинення кримінальних правопорушень, неодноразові факти збуту вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухових пристроїв, їхню кількість та тактико-технічні характеристики.

Також слід врахувати те, що співучасниками від незаконного збуту зброї, бойових припасів та вибухових пристроїв одержали щонайменше 3986000 гривень неправомірної вигоди, а відтак, застава у розмірі, визначеному п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, оскільки за час протиправної діяльності співучасникам вдалось акумулювати значні суми коштів, одержаних від протиправної діяльності.

Разом з тим, враховуючи систематичність та багатоепізодність протиправної діяльності, зухвалий характер вчинених злочинів, для забезпечення належного виконання ОСОБА_5 своїх обов`язків як підозрюваного та обов`язків, які можуть бути на нього покладені ухвалою слідчого судді про застосування запобіжного заходу необхідно визначити розмір застави більший, аніж вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме у розмірі не меншому 1200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 993 600 гривень.

На переконання сторони обвинувачення, у разі визначення судом даного розміру застави, останній буде співмірним з існуючими ризиками, та буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного, відтак просить клопотання задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити.

Захисник та підозрюваний в судовому засіданні заперечили щодо поданого клопотання, посилаючись на недоведеність ризиків. Просили врахувати характеризуючи дані підозрюваного та застосувати більш м`який запобіжний захід.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Ч.2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

З матеріалів клопотання вбачається, що 10 травня 2026 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.

11.05.2026 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.1 ст.263 КК України.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 , у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується протоколами допитів свідків ОСОБА_8 від 23.02.2026, 10.04.2026 та від 10.05.2026, ОСОБА_7 від 06.03.2026 та 10.05.2026, ОСОБА_9 від 31.03.2026, протоколом огляду речей та документів від 20.04.2026, протоколами огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 30.03.2026, протоколом добровільної видачі від 30.03.2026, висновками експертиз, а також іншими матеріалами кримінального провадження.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності та допустимості, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення. При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального кодексу ця особа підлягає відповідальності.

Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Враховуючи те, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч.1 ст.263 КК України.

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.п.1,2,3,4 ч.1 ст. 177 КПК України.

Однак, прокурором жодним чином не доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у справі Ілійков проти Болгарії зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторно вчинення злочинів.

Оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, за яке судом може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі, це створює ризики переховуватися від досудового розслідування.

Вважається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик же в свою чергу це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Варто зазначити, що у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Варто додати, що відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками можливого вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявним за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Доводи сторони захисту не дають достатніх підстав слідчому судді вважати доведеним відсутність встановлених ризиків, і є недостатніми для гарантування належної поведінки підозрюваного з огляду на конкретні обставини справи.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 зазначеного вище злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані: його вік, стан здоров`я, одружений має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, раніше не судимий.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, суд враховує майновий стан підозрюваного, практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 за інкримінований злочин.

Також враховую тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 за інкримінований злочин, характер та обставини вчинення злочину, зокрема виняткову суспільну небезпечність в період триваючої збройної агресії Російської Федерації, об`єми та характер збутої зброї, бойових припасів та вибухових пристроїв,.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього передбачених у ст. 194 КПК України обов`язків.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 08 липня 2026 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , здійснювати в Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».

Визначити заставу 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 1 164 800 (один мільйон сто шістдесят чотири тисячі вісімсот) гривні 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26289647, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA158201720355259002000002265).

У разі внесення застави покласти на підозрюваного на строк до 08 липня 2026 року включно обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;

- не відлучатися за межі м. Чернівці без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками сторони обвинувачення, іншими підозрюваними та підозрюваним ОСОБА_6 щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1