Ухвала суду № 136454961, 12.05.2026, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/2345/26

Провадження № 2/645/2211/26

УХВАЛА

12 травня 2026 р. м. Харків

Немишлянський районний суд м. Харкова у складі :

головуючого судді Спесивцева О.В.,

за участю секретаря судових засідань Асєєвої К.М.,

представника позивача Пилипчука С.В. (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , яким просить стягнути з відповідача заборгованість за договором № 2659718912-39085 від 25.01.2021 у розмірі 27042,00 грн., судовий збір в сумі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн.

Ухвалою суду від 24.03.2026 року відкрито спрощене провадження та призначено судове засідання. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив.

31.03.2026 року до суду від відповідача наданійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи та продовження строку на надання відзиву. В обґрунтування клопотання вказував, що станом на 31.03.2026 відповідач не має жодного документу, які стосується суті справи, що позбавляє можливості у встановлені строки ефективно підготувати та подати відзив на подану позовну заяву, а тому просить продовжити строк для подання відзиву та надати усі копії документів, які стосуються суті справи.

06.04.2026 року до суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

15.04.2026 року до суду від представника позивача Ушакової Марії Ігорівни, через систему «Електронний суд» надійшла письмова відповідь на відзив на позовну заяву, в якому просить продовжити процесуальний строк для подання відповіді на відзив на позовну заяву; позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку подання відповіді на відзив посилається на те, що 5-денний процесуальний строк значно обмежує сторону у підготовці відповідного документу, враховуючи наявність воєнного стану, повітряні тривоги та той факт, що 2 дні з них були вихідними, технічними не справностями підсистеми «Електронний суд», а також той факт, що відповідь на відзив подається заздалегідь до дати розгляду справи та в розумні строки, просить поновити позивачу строк на подачу відповіді на відзив.

Також 15.04.2026 до суду від представника позивача Ушакової Марії Ігорівни, через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про витребування доказів уАТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Проте, 16.04.2026 року до суду представника позивача Ткаченко Марії Миколаївни, через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про залишення без розгляду клопотання витребування доказів.

У судовому засіданні представник позивача не заперечував проти поновлення відповідачу строку на подання відзиву на позов; просив поновити позивачу строк на подання відповіді на відзив, а також залишити без розгляду клопотання позивача прог витребування доказів.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся, причин неявки до суду не повідомив.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Із матеріалів справи встановлено, що ухвалою суду від 24.03.2026 року відкрито спрощене провадження та призначено судове засідання. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив.

Вказана ухвали була направлена відповідачу засобами поштового зв`язку, проте поштовий конверт повернувся без вручення. 31.03.2026 року відповідач надав заяву про ознайомлення з матеріалами справи, в якій просив продовжити строк подання відзиву.

06.04.2026 року до суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

15.04.2026 року до суду від представника позивача Ушакової Марії Ігорівни, через систему «Електронний суд» надійшла письмова відповідь на відзив на позовну заяву, в якому просить продовжити процесуальний строк для подання відповіді на відзив на позовну заяву; позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до п.4 ч.5 ст.12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову . Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до статті 179 ЦПК України позивач має право подати до суду відповідь на відзив (у відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення. Відповідь на відзив підписується позивачем або його представником. До відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені ч.ч. 3 - 5 ст. 178 цього Кодексу. Відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом).

Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом.

Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов`язків сторін у справі, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх клопотанням.

Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.

Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Відповідно до ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Статтю 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

Зазначена норма гарантує «право на суд», одним з елементів якого є право на доступ до суду, тобто право ініціювати судовий розгляд цивільної справи (див. mutatismutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі за текстом - ЄСПЛ) від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golderv. theUnitedKingdom), заява № 4451/70, § 36).

Так у справі «Delcourt v. Belgium» Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світі розуміння Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало меті та призначенню цього положення.

Надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя та є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини: від 28 жовтня 1998 року у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 13 січня 2000 року у справі «МірагальЕсколано та інші проти Іспанії», від 08 березня 2017 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).

Згідно з практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати надто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

Надто суворе тлумачення судом процесуальних норм позбавляє позивача, або інших учасників справи права доступу до суду, що згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Верховний Суд у своїй постанові від 29 вересня 2022 року по справі № 500/1912/22, зазначив, що застосовуючи процесуальні норми, потрібно уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, установлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства є неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, враховуючи наведені норми процесуального закону, практику Європейського суду з прав людини, доводи представників сторін, суд приходить до висновку про можливість поновлення представнику відповідача процесуального строку для подання відзиву на позов, а також поновлення представнику позивача строку на подання відповіді на відзив.

Відповідно до ст. 43 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи.

Згідно з ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України, Учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Закріплене за позивачем право на подання заяви про залишення позову без розгляду є абсолютним і не залежить від думки інших учасників процесу. Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд (подібний висновок висловлено Верховним Судом у постановах від 10 квітня 2020 року у справі № 548/2531/18, від 05 жовтня 2021 року у справі №308/13199/17, від 04 квітня 2022 у справі № 441/1609/19).

З урахуванням наведених правових висновків, враховуючи реалізацію позивачем свого процесуального права на подання заяви про залишення без розгляду клопотання про витребування доказів, суд дійшов висновку про задоволення заяви позивача та залишення без розгляду клопотання про витребування доказів.

Ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом без оформлення окремого документа, зазначаються у протоколі судового засідання. Суд може оформити такі ухвали окремим документом після закінчення судового засідання (ч. 5 ст. 259 ЦПК України).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.76-77, 84, 127, 178-179, 260 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Заяву відповідача про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву задовольнити та поновити ОСОБА_1 строк для подання відзиву на позовну заяву та прийняти відзив на позовну заяву.

Заяву представника позивача Ушакової Марії Ігорівни про поновлення строку на подання відповіді на відзив задовольнити та поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» строк для подання відповіді на відзив на позовну заяву та прийняти відповідь на відзив на позовну заяву.

Заяву представника позивача Ткаченко Марії Миколаївни про залишення без розгляду клопотання про витребування доказів задовольнити та залишити без розгляду клопотання представника позивача Ушакової Марії Ігорівни про витребування доказів подане через систему "Електронний суд" 14.04.2026 року.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали складено 12.05.2026 року.

Головуючий суддя О.В. Спесивцев