Ухвала суду № 136454694, 08.05.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/7731/24

н/п 1-кс/953/2550/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" травня 2026 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12024220000000884 від 23.07.2024 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Краснокутськ, Харківської області, громадянина України, розлученого, офіційно непрацевлаштованого, який на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.307, ч.3 ст.311, ч.3 ст.313, ч.2 ст.317 КК України,

за участю сторін кримінального провадження :

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника підозрюваного ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

07.05.2026 до суду надійшло клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12024220000000884 від 23.07.2024 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.307, ч.3 ст.311, ч.3 ст.313, ч.2 ст.317 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що СУ ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024220000000884 від 23.07.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.307, ч.1 ст.263, ч.3 ст.311, ч.3 ст.313, ч.2 ст.317 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та невстановленими в ході проведення досудового розслідування особами (матеріали щодо яких виділені у окреме кримінальне провадження), у період часу з не пізніше 01.06.2024 до моменту припинення працівниками поліції їх протиправної діяльності 13.05.2025, діючи умисно, з корисливих мотивів, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, що охороняють здоров`я населення України, в порушення вимог ст. ст. 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 № 61-95-ВР, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними» від 15.02.1995 № 63/95-ВР, Наказу Міністерства охорони здоров`я України № 188 від 01.08.2000, Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» від 06.05.2000 № 770, з наступними змінами та доповненнями до наведених нормативних актів, достовірно знаючи про порядок обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів на території України, вчинили ряд кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, при наступних обставинах.

Так, не пізніше 01.06.2024 ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою групою осіб разом з ОСОБА_4 та невстановленими в ході проведення досудового розслідування особами (матеріали щодо яких виділені у окреме кримінальне провадження), у невстановлений час та у невстановленому місці придбали обладнання для проведення хімічних та фізичних операцій з речовинами для виготовлення особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, а саме: конструкцію циліндричної форми, з наявною перфорацією у нижній частині верхнього блоку конструкції, з герметичним нижнім боком, в нижній частині якого є вбудована трубка з краном для зливу, що відповідно до висновку комісійної судової експертизи дослідження матеріалів, речовин та виробів, могла застосовуватися для виготовлення особливо небезпечної психотропної речовини PVP, могла застосовуватись на стадії фільтрації та очистки PVP при його виготовленні та могла виконувати функції лабораторного обладнання; конструкцію циліндричної форми, в якій наявний нагрівальний елемент, обладнання для контролю температури, елементи за будовою схожі на імітацію прямого лабораторного холодильника, вбудовані трубки з кранами, які дозволяють введення та злив рідин без відкривання конструкції, яка відповідно до висновку комісійної судової експертизи дослідження матеріалів, речовин та виробів, могла застосовуватись у виготовленні особливо небезпечної психотропної речовини PVP та виконувати функцію лабораторного обладнання; скляні ємності, каністри, відра, електронні ваги, респіратори, гумові рукавички, захисний одяг та інше лабораторне обладнання.

Вказане обладнання ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та невстановлені особи, у невстановлений час, але не пізніше 01.06.2024 перевезли до будинку за адресою: АДРЕСА_1 , де незаконно зберігали та використовували для виготовлення особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP.

У ході обшуку 13.05.2025 за адресою: Харківська область, Богодухівський район, с-ще Краснокутськ, вул. Сонячна 32, працівниками поліції виявлено та вилучено обладнання, а саме: конструкцію циліндричної форми, з наявною перфорацією у нижній частині верхнього блоку конструкції, з герметичним нижнім боком, в нижній частині якого є вбудована трубка з краном для зливу; конструкцію циліндричної форми, в якій наявний нагрівальний елемент, обладнання для контролю температури, елементи за будовою схожі на імітацію прямого лабораторного холодильника, вбудовані трубки з кранами, які дозволяють введення та злив рідин без відкривання конструкції; скляні ємності, каністри, відра, електронні ваги, респіратори, гумові рукавички, захисний одяг та інше лабораторне обладнання, а також речовини, що є прекурсорами: хлоридну (соляну) кислоту з концентрацією 35% +- 0.7% та 2-пропанон (ацетон) з вмістом не менш як 50% у особливо великих розмірах, сульфатну (сірчану) кислоту з концентрацією 97%=-1% у великих розмірах, толуол з концентрацією 99,38% у невеликих розмірах, 1-фенілпентанон (валерофенон), піролідин та інші допоміжні речовини, а також у різній стадії готовності особливо небезпечну психотропну речовину PVP у особливо великих розмірах.

Згідно з висновком комісійної судової експертизи дослідження матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» № №15415/15416 від 09.04.2026 за результатами проведених комісійних судових експертиз дослідження матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальність 8.6 в рамках кримінального провадження № 12024220000000884 від 23.07.2024, надані на дослідження хімічні речовини, реактиви, прекурсори та надане на дослідження обладнання (ємності та конструкції), які були досліджені в експертизах за даним кримінальним провадженням - використовувались для виготовлення (синтезу) особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено 1-феніл-2- піролідин-1-іл-пентан-1-он (PVP).

За допомогою зазначеного обладнання ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та невстановлені особи, у період з не пізніше 01.06.2024 по 13.05.2025 виготовили не менше 30221,2575 г речовини, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовини, обіг якої заборонено PVP.

Крім того, не пізніше 01.06.2024 ОСОБА_6 , діючи у групі з ОСОБА_4 та невстановленими в ході проведення досудового розслідування особами (матеріали щодо яких виділені у окреме кримінальне провадження), вирішили підшукати окремо розташований будинок, для організації місця незаконного виготовлення особливо небезпечної психотропної речовини - PVP з метою подальшого збуту, відповідно до заздалегідь узгодженого єдиного злочинного плану.

На виконання вказаного плану ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та невстановлені особи вирішили використовувати приміщення в домоволодінні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві власності належить ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 , яке ОСОБА_6 у 2019, за усною домовленістю придбав у ОСОБА_7 .

Набувши право користування зазначеним домоволодінням ОСОБА_6 , у групі з ОСОБА_4 та невстановленими особами, усвідомлюючи суспільнонебезпечний характер своїх дій, діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив, будучи обізнаними про спосіб виготовлення особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP у невстановлений час, однак не пізніше 01.06.2024, провели необхідний ремонт у даному домоволодінні, виділивши «робочу зону», яку ізолювали полімерною плівкою з метою збереження температурних та світлових режимів, яку обладнали стелажами та у якій розмістили заздалегідь придбане обладнання для проведення хімічних та фізичних операцій з речовинами для виготовлення особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, хімічний посуд спеціального призначення та предмети, які можуть використовуватись як мірний посуд, а саме: конструкцію циліндричної форми, з наявною перфорацією у нижній частині верхнього блоку конструкції, з герметичним нижнім боком, в нижній частині якого є вбудована трубка з краном для зливу, що відповідно до висновку комісійної судової експертизи дослідження матеріалів, речовин та виробів, могла застосовуватися для виготовлення особливо небезпечної психотропної речовини PVP, могла застосовуватись на стадії фільтрації та очистки PVP при його виготовленні та могла виконувати функції лабораторного обладнання; конструкцію циліндричної форми, в якій наявний нагрівальний елемент, обладнання для контролю температури, елементи за будовою схожі на імітацію прямого лабораторного холодильника, вбудовані трубки з кранами, які дозволяють введення та злив рідин без відкривання конструкції, яка відповідно до висновку комісійної судової експертизи дослідження матеріалів, речовин та виробів, могла застосовуватись у виготовленні особливо небезпечної психотропної речовини PVP та виконувати функцію лабораторного обладнання; скляні ємності, каністри, відра, електронні ваги, респіратори, гумові рукавички, захисний одяг та інше лабораторне обладнання, а також речовини, що є прекурсорами: хлоридну (соляну) кислоту з концентрацією 35% +- 0.7% та 2-пропанон (ацетон) з вмістом не менш як 50% у особливо великих розмірах, сульфатну (сірчану) кислоту з концентрацією 97%=-1% у великих розмірах, толуол з концентрацією 99,38% у невеликих розмірах, 1- фенілпентанон (валерофенон), піролідин та інші допоміжні речовини, які використовували для виготовлення особливо небезпечної психотропної речовини PVP, обіг якої заборонено.

У період часу з не пізніше 01.06.2024 по 13.05.2025 ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та невстановлені особи утримували домоволодіння за адресою: Харківська область, Богодухівський район, с-ще Краснокутськ, вул. Сонячна 32, у придатному для здійснення виготовлення особливо небезпечної психотропної речовини PVP стані, системно придбаваючи прекурсори, допоміжні речовини та необхідну тару, підтримуючи конспірацію незаконних дій, що здійснювалися у будинку.

У ході обшуку 13.05.2025 за адресою: Харківська область, Богодухівський район, с-ще Краснокутськ, вул. Сонячна 32, працівниками поліції виявлено та вилучено лабораторне обладнання для проведення хімічних та фізичних операцій з речовинами для виготовлення особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, хімічний посуд спеціального призначення та предмети, які можуть використовуватись як мірний посуд.

У домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 діючи у групі з ОСОБА_4 та невстановленими у ході досудового розслідування особами, умисно, у період з не пізніше 01.06.2024 по 13.05.2025 виготовили з метою подальшого збуту не менше 30221,2575 г особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено PVP.

У період часу не пізніше 01.06.2024 по не пізніше 05.04.2025 ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та невстановлені в ході проведення досудового розслідування особи (матеріали щодо яких виділені у окреме кримінальне провадження), які раніше вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 317 КК України, за попередньою змовою групою осіб, діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпечність та протиправність своїх дій у сфері незаконного обігу психотропних речовин за адресою: Харківська область, Богодухівський район, с-ще. Краснокутськ, вул. Сонячна, 32, незаконно виготовили, особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP, невстановленою у ході досудового розслідування масою, з метою подальшого збуту, яку зберігали за адресами: Харківська область, Богодухівський район, с-ще. Краснокутськ, вул. Сонячна, 32 та 24.

Частину з вище вказаної особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено PVP, з метою збуту, відповідно до єдиного злочинного плану, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та невстановленими у ході досудового розслідування особами (матеріали щодо яких виділені у окреме кримінальне провадження), з корисливих мотивів, за адресою: Харківська область, Богодухівський район, с-ще. Краснокутськ, вул. Сонячна, 24 отримав від ОСОБА_6 у картонній коробці з двома герметично упакованими пакетами з прозорою кристалічною речовиною кам`яноподібної структури, загальною вагою 1042 г, яку незаконно зберігав з метою подальшого збуту.

Реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на незаконне збагачення шляхом незаконного збуту особливо небезпечної психотропної речовини PVP, ОСОБА_8 діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та невстановленими особами, з метою не бути викритим у своїй протиправній діяльності та з метою уникнення кримінальної відповідальності, розробили єдиний злочинний план збуту вищевказаної особливо небезпечної психотропної речовини, шляхом поштових відправок, використовуючи послуги поштової компаній ТзОВ «Міст Експрес Пошта», вказуючи при цьому вигадані анкетні дані відправника, уникаючи таким чином безпосереднього контакту із покупцями.

ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та невстановленими особами, відповідно до єдиного злочинного умислу, спрямованого на незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини PVP, переслідуючи корисливу мету, усвідомлюючи суспільну небезпечність та протиправність своїх дій, незаконно переслав невстановленій у ході досудового розслідування особі особливо небезпечну психотропну речовину PVP наступним чином.

05.04.2025 ОСОБА_8 , діючи згідно єдиного умислу, направленого на незаконне збагачення шляхом незаконного збуту психотропної речовини, використовуючи автомобіль RENAULTTRAFIC, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_9 , незаконно перевіз особливо небезпечну психотропну речовину PVP до адреси: Харківська область, Богодухівський район, м. Валки, вул. Григорія Сковороди, 1-А де зупинився на вище вказаному автомобілі о 12:55 05.04.2025.

Далі, 05.04.2025 о 13:25 ОСОБА_8 вийшов із автомобіля RENAULT TRAFIC, д.н.з. НОМЕР_1 з картонною коробкою в руках та зайшов до відділення № 1 ТзОВ «Міст Експрес Пошта», розташованого за адресою: Харківська область, Богодухівський район, м. Валки, пл. Центральна, 3, де діючи згідно єдиного умислу, направленого на незаконне збагачення шляхом незаконного збуту психотропних речовин, перебуваючи у відділені № 1 ТзОВ «Міст Експрес Пошта», у період часу з 13:27 по 13:29, використовуючи вигадані анкетні дані контактної особи відправника: ОСОБА_10 м.т. НОМЕР_2 відправив на ім`я ОСОБА_11 м.т. НОМЕР_3 картонну коробку з двома герметично упакованими пакетами з прозорою кристалічною речовиною кам`яноподібної структури, загальною вагою 1042 г, посилкою із ідентифікаційним номером ТТН № 718-6640353, яка була отримана 11.04.2025 за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 44, у відділенні № 92.

Під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій: накладення арешту на кореспонденцію та огляд і виїмка кореспонденції, передбачених положеннями ст.ст. 261, 262 КПК України, з вище вказаних двох пакетів отримано зразки кристалічної речовини зеленого кольору кам`яноподібної структури, які направлено на дослідження. Згідно висновку судової експертизи матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.6 (дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів) № СЕ-19/121-25/10195-НЗПРАП від 30.04.2025 надані на експертизу речовини, масою: 8, 1433 г, 10,1871 г, містять у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Маса PVP, становить: 6,5441 г, 7, 9888 г., що у сумі становить: (6,5441 + 7, 9888) = 14, 5329 г, що згідно наказу МОЗ України № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, становить великий розмір.

Таким чином, ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та невстановленими особами, порушуючи Закон України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» та згідно наказу МОЗ України № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», незаконно зберігав, перевозив та переслав з метою збуту, тим самим збув невстановленій у ході досудового розслідування особі особливо небезпечну речовину PVP, у великих розмірах.

У період часу з не пізніше 01.06.2024 по не пізніше 05.04.2025 ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та невстановлені в ході проведення досудового розслідування особи (матеріали щодо яких виділені у окреме кримінальне провадження), які раніше вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 317 КК України, за попередньою змовою групою осіб, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільну небезпечність та протиправність своїх дій у сфері незаконного обігу психотропних речовин за адресою: Харківська область, Богодухівський район, с-ще. Краснокутськ, вул. Сонячна, 32, незаконно виготовили, особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP, невстановленою у ході досудового розслідування масою, з метою подальшого збуту, яку зберігали за адресами: Харківська область, Богодухівський район, с-ще. Краснокутськ, вул. Сонячна, 32 та 24.

Частину з вище вказаної особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено PVP, з метою збуту, відповідно до єдиного злочинного плану, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та невстановленими особами, повторно, з корисливих мотивів, за адресою: Харківська область, Богодухівський район, с-ще. Краснокутськ, вул. Сонячна, 24 отримав від ОСОБА_6 у картонній коробці з двома герметично упакованими пакетами з кристалічною речовиною зеленого кольору кам`яноподібної структури, загальною вагою 1066 г, яку незаконно зберігав з метою подальшого збуту.

Реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на незаконне збагачення шляхом незаконного збуту особливо небезпечної психотропної речовини PVP, ОСОБА_8 діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та невстановленими особами, з метою не бути викритим у своїй протиправній діяльності та з метою уникнення кримінальної відповідальності, розробили єдиний злочинний план збуту вищевказаної особливо небезпечної психотропної речовини, шляхом поштових відправок, використовуючи послуги поштової компаній ТзОВ «Міст Експрес Пошта», вказуючи при цьому вигадані анкетні дані відправника, уникаючи таким чином безпосереднього контакту із покупцями.

ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та невстановленими особами, відповідно до єдиного злочинного умислу, спрямованого на незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини PVP, переслідуючи корисливу мету, усвідомлюючи суспільну небезпечність та протиправність своїх дій, незаконно переслав невстановленій у ході досудового розслідування особі особливо небезпечну психотропну речовину PVP наступним чином.

05.04.2025 ОСОБА_8 , діючи згідно єдиного умислу, направленого на незаконне збагачення шляхом незаконного збуту особливо небезпечної психотропної речовини, використовуючи автомобіль RENAULT TRAFIC, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_9 , незаконно перевіз особливо небезпечну психотропну речовину PVP до адреси: Харківська область, Богодухівський район, м. Валки, вул. Григорія Сковороди, 1-А де зупинився на вище вказаному автомобілі о 12:55 05.04.2025.

Далі, 05.04.2025 о 13:31 ОСОБА_8 підійшов до автомобіля RENAULT TRAFIC, д.н.з. НОМЕР_1 звідки взяв картонну коробку, з якою зайшов до відділення № 3 ТзОВ «Міст Експрес Пошта», розташованого за адресою: Харківська область, Богодухівський район, м. Валки, пл. Центральна, 4, де діючи згідно єдиного умислу, направленого на незаконне збагачення шляхом незаконного збуту психотропних речовин, перебуваючи у відділені № 3 ТзОВ «Міст Експрес Пошта», у період часу з 13:35 по 13:37, використовуючи вигадані анкетні дані контактної особи відправника: ОСОБА_12 м.т. НОМЕР_4 відправив на ім`я ОСОБА_13 м.т. НОМЕР_5 картонну коробку з двома герметично упакованими пакетами з кристалічною речовиною зеленого кольору кам`яноподібної структури, загальною вагою 1066 г, посилкою із ідентифікаційним номером ТТН № 718-6639156, яка була отримана 10.04.2025 за адресою: м. Хмельницький, вул. Коновальця, 20, у поштоматі № 8530.

Під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій: накладення арешту на кореспонденцію та огляд і виїмка кореспонденції, передбачених положеннями ст.ст. 261, 262 КПК України, з вище вказаних двох пакетів отримано зразки кристалічної речовини зеленого кольору кам`яноподібної структури, які направлено на дослідження. Згідно висновку судової експертизи матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.6 (дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів) № СЕ-19/121-25/10194-НЗПРАП від 30.04.2025 надана на дослідження речовина масою 13, 3037 г, містить у своєму складі PVP, що відноситься до особливо небезпечних речовин, обіг яких заборонено. Маса PVP в складі наданої речовини, становить 10, 6884 г, що згідно наказу МОЗ України № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, становить великий розмір.

Таким чином, ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та невстановленими особами, порушуючи Закон України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» та згідно наказу МОЗ України № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», незаконно зберігав, перевозив та переслав з метою збуту тим самим збув невстановленій у ході досудового розслідування особі особливо небезпечну речовину PVP, у великих розмірах.

Крім того, ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та невстановлені в ході проведення досудового розслідування особи (матеріали щодо яких виділені у окреме кримінальне провадження), які раніше вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 317 КК України, за попередньою змовою групою осіб, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільну небезпечність та протиправність своїх дій у сфері незаконного обігу психотропних речовин вчинили незаконне виготовлення та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини з метою збуту, в особливо великих розмірах при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_6 діючи за попередньою змовою у групі з ОСОБА_4 та невстановленими особами, маючи умисел на незаконне виготовлення особливо небезпечної психотропної речовини - PVP, у невстановлений час, але не пізніше 13.05.2025, за адресою: АДРЕСА_1 незаконно виготовили та зберігали з метою подальшого збуту особливо небезпечну психотропну речовину PVP, в особливо великих розмірах.

Так, в період з 10:11 13.05.2025 до 01:07 14.05.2025 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено: кристалічну речовину за зовнішніми ознаками схожу на психотропну речовину PVP, яка згідно з висновками судових експертиз матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.6 «дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину PVP, загальна маса якої в перерахунку на масу речовини становить 20502,858 г, що згідно наказу МОЗ України № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, становить особливо великий розмір, яку ОСОБА_6 за попередньою змовою групою осіб, разом із ОСОБА_4 та невстановленими особами незаконно виготовили та зберігали за адресою: АДРЕСА_1 , з метою подальшого збуту.

Крім того, ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та невстановлені в ході проведення досудового розслідування особи (матеріали щодо яких виділені у окреме кримінальне провадження), за попередньою змовою групою осіб, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільну небезпечність та протиправність своїх дій у сфері незаконного обігу прекурсорів, у невстановлений час та у невстановленому місці, незаконно придбали, перевезли та зберігали за адресою: АДРЕСА_1 , з метою подальшого використання для виготовлення особливо небезпечної психотропної речовини PVP, прекурсори: хлоридну (соляну) кислоту з концентрацією 35% +- 0.7%, 2-пропанон (ацетон) з вмістом не менш ніж 50%, сульфатну (сірчану) кислоту з концентрацією 97%=-1%, толуол з концентрацією 99,38%, 1-фенілпентанон (валерофенон) та піролідин.

13.05.2025 в ході обшуку за адресою: Харківська область, Богодухівський район, с-ще Краснокутськ, вул. Сонячна, 32, виявлене обладнання для виготовлення психотропної речовини - PVP з нашаруваннями даної речовини, а також каністри та ємності з речовиною, які, згідно з висновками комісійних судових експертиз матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.6 «дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» містять прекурсори: хлоридну (соляну) кислоту з концентрацією 35% +- 0.7%, загальною масою не менше ніж 235950 г, що згідно наказу МОЗ України № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, становить особливо великий розмір; 2-пропанон (ацетон) з вмістом не менш як 50% загальною масою не менше ніж 235090 г, що згідно наказу МОЗ України № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, становить особливо великий розмір, сульфатну (сірчану) кислоту з концентрацією 97%=-1% загальною масою не менше ніж 37950 г, що згідно наказу МОЗ України № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, становить великий розмір, толуол з концентрацією 99,38% загальною масою не менше ніж 4060 г, що згідно наказу МОЗ України № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, становить невеликий розмір, 1-фенілпентанон (валерофенон), кількісний вміст якого не встановлено та піролідин, кількісний вміст якого не встановлено.

Крім того, ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та невстановлені в ході проведення досудового розслідування особи (матеріали щодо яких виділені у окреме кримінальне провадження), які раніше вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 317 КК України, за попередньою змовою групою осіб, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільну небезпечність та протиправність своїх дій у сфері незаконного обігу психотропних речовин вчинили незаконне виготовлення та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини з метою збуту, в особливо великих розмірах при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_6 діючи за попередньою змовою у групі з ОСОБА_4 та невстановленими в ході проведення досудового розслідування особами, маючи умисел на незаконне виготовлення особливо небезпечної психотропної речовини - PVP, у невстановлений час, але не пізніше 13.05.2025, за адресою: АДРЕСА_1 , незаконно виготовили особливо небезпечну психотропну речовину PVP, в особливо великих розмірах, яку у подальшому зберігали за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , з метою подальшого збуту.

13.05.2025 в період з 05.59 до 12.37 в ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено: кристалічну речовину за зовнішніми ознаками схожу на психотропну речовину PVP, яка згідно з висновками судових експертиз матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.6 «дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину PVP, загальна маса якої в перерахунку на масу речовини становить 9693, 1782 г, що згідно наказу МОЗ України № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, становить особливо великий розмір, яку ОСОБА_6 за попередньою змовою групою осіб, разом із ОСОБА_4 та невстановленими особами незаконно виготовили та зберігали за адресою: АДРЕСА_1 , з метою подальшого збуту.

13.05.2025 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

14.05.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч.1 ст. 263 КК України.

07.07.2025 постановою виконуючого обов`язки керівника Харківської обласної прокуратури строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 13.08.2025.

07.08.2025 ухвалою Київського районного суду м. Харкова строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до шести місяців до 13.11.2025.

02.09.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

02.09.2025 слідчим суддею Київського районного суду м. Харкова відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання без визначення суми застави до 31.10.2025.

30.10.2025 ухвалою Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 28.12.2025.

30.10.2025 ухвалою Київського районного суду м. Харкова строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до дев`яти місяців, тобто до 13.02.2026.

24.12.2025 ухвалою Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 13.02.2026.

09.02.2026 ухвалою Київського районного суду м. Харкова строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до 12 місяців, тобто до 13.05.2026.

09.02.2026 ухвалою Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 09.04.2026.

07.04.2026 ухвалою Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання з визначенням розміру застави до 13.05.2026.

01.05.2026 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри за ч.2 ст.307, ч.3 ст.307, ч.3 ст.311, ч.3 ст.313, ч.2 ст.317 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.307, ч.3 ст.311, ч.3 ст.313, ч.2 ст.317 КК України підтверджується наступними зібраними під час досудового розслідування доказами: протоколом обшуку за адресою: АДРЕСА_1 від 13.05.2025, під час якого вилучено: обладнання для виготовлення PVP, PVP у особливо великих розмірах, прекурсори; протоколом проведення НСРД у порядку ст.264 КПК України від 02.08.2025: зняття інформації з мобільного телефону Motorola imei1: НОМЕР_6 , imei2: НОМЕР_7 з сім-картою НОМЕР_8 , що належить ОСОБА_6 , який вилучено у нього під час обшуку, де зафіксовано переписки з: ОСОБА_8 , де фігуранти відправляють номери банківських карток, номери мобільних телефонів, квитанції про оплати, номери ТТН поштових компаній, фото таблеток «Долоксен»; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , де фігуранти ведуть переписку де відправляють фото з лабораторії, таблетки «Долоксен», квитанції про оплати, номери ТТН, номери банківських карток; встановлено додаток «Нова Пошта» з номерами поштових відправлень; протоколом зняття інформації в порядку ст. 245-1 КПК України від 03.06.2025 відеозапис з камер відеоспостереження магазину «ПОСАД», за 12.05.2025 у період часу з 12:59:59 по 13:24:42, за адресою: Харківська область, Богодухівський район, смт. Краснокутськ, вул. Миру, 125, ( ОСОБА_4 купує в магазині продукти харчування та дві бутилки «Ред Лайбел»); протоколом огляду від 06.08.2025 огляд відеозапису з камер відеоспостереження магазину «ПОСАД», за 12.05.2025 у період часу з 12:59:59 по 13:24:42, за адресою: Харківська область, Богодухівський район, смт. Краснокутськ, вул. Миру, 125, за участі ОСОБА_8 , який повідомив, що чоловік, що зображений на відеозаписах є ОСОБА_4 ; протоколом огляду місця події від 11.07.2025 за адресою: Харківська область, Богодухівський район, смт. Краснокутськ, вул. Сонячна, 32, де виявлено та вилучено: 3 інтернет роутери, еластичний бинт, два блістери з таблетками «Долоксен», бутилка «Ред Лайбел» (яку ОСОБА_4 купив 12.05.2025 у магазині ПОСАД); протоколом огляду місця події від 06.08.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , де виявлено та вилучено сліди пальців рук; висновком судової дактилоскопічної експертизи від 30.09.2025, за результатми якої встановлено, що сліди пальців рук вилучені у ході огляду місця події від 06.08.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , належать ОСОБА_4 ; висновком судової молекулярно генетичної експертизи від 30.09.2025, за результатми якої встановлено, що сліди пальців рук вилучені у ході огляду місця події від 06.08.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , належать ОСОБА_4 ; висновками комісійних судових експертиз матеріалів, речовин і виробів за експертною спеціалізацією 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, судових експертиз матеріалів, речовин і виробів за експертною спеціалізацією 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, судово - балістичних експертиз. протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 , який повідомив, що він разом із ОСОБА_6 організували лабораторію з виготовлення особливо небезпечної психотропної речовини PVP та у подальшому займалися виготовленням та збутом PVP з літа 2024 року та розповів про механізм виготовлення PVP; протоколом слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_4 від 03.10.2025, який повідомив, що він за попередньою змовою групою осіб займався виготовленням та збутом особливо небезпечної психотропної речовини PVP у особливо великих розмірах; протоколами огляду мобільного телефону та планшету, вилучених у ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за участі ОСОБА_4 , який повідомив, що використовував дані пристрої у своїй злочинній діяльності, іншими доказами в їх сукупності.

01.05.2026 на підставі ст. 290 КПК України, підозрюваним ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та їх захисникам повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024220000000884 від 23.07.2024 та надано доступ до матеріалів провадження, які складаються з 13 томів.

Відповідно до повідомлення про завершення досудового розслідування, яке надано підозрюваним та їх захисникам, ознайомлення з матеріалами кримінального провадження в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», через великий обсяг документальних матеріалів, які надаються стороні захисту, потребує значного часу. На теперішній час триває ознайомлення.

Відповідно до ч. 10 ст. 290 КПК України, сторонам кримінального провадження, надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ.

На час подання клопотання підозрюваними ОСОБА_6 та ОСОБА_8 та їх захисниками ознайомлено з матеріалалами кримінfльного провадження у повному обсязі. Крім того, захисник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 також ознайомилася з матеріалалами кримінльного провадження у повному обсязі. В свою чергу підозрюваний ОСОБА_4 на час подання клопотання ознайомився із 5 томами.

Відповідно до ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження. Відповідно до ч. 5 вказаної статті, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 КПК України, не включається у строки досудового розслідування.

Згідно з ч. 6 ст. 199 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.

Ризики, які враховані слідчим суддею під час застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу існують і на даний час, тому необхідно продовжити строк тримання під вартою.

Необхідність продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою, обумовлюється наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які з часу застосування запобіжного заходу не зменшились та не перестали існувати, а саме тим, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Прокурор у судовому засіданні клопотання про продовження підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав.

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала. Просила зменшити розмір застави до мінімального з урахуванням даних про стан здоров`я ОСОБА_4 та того, що іншим підозрюваним у вказаному кримінальному провадженні визначено менший розмір застави.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні причетність до вчинення кримінального правопорушення не визнав, відмовився надавати пояснення, щодо продовження міри запобіжного заходу зазначив, що просить зменшити розмір застави до мінімального.

Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Під час розгляду клопотання про продовження строків застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою (п.1 ч.3 ст. 199 КПК України);

- наявність підстав, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою (п.2 ч.3 ст.199 КПК України).

Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч.4 ст.199 КПК України). Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (ч.5 ст.199 КПК України).

Згідно з ч. 6 ст. 199 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши прокурора, слідчого які наполягали на задоволенні клопотання, захисника, підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання, оскільки обставини, які виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, є доведеними.

Отже, при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 слідчий суддя керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням додаткових відомостей щодо продовження існування ризиків.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Судом встановлено, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжений до 13 травня 2026 року, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.307, ч.3 ст.311, ч.3 ст.313, ч.2 ст.317 КК України.

Завершення досудового розслідування в кримінальному провадженні до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді від 07 квітня 2026 року, якою підозрюваному продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 37 днів в межах строку досудового розслідування, з урахуванням обставин, що по справі необхідно виконати процесуальні дії, направлені на закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні та ознайомити сторони кримінального провадження з матеріалами досудового розслідування, у відповідності до вимог ст. 290 КПК України у даному провадженні не є можливим.

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК України).

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Стаття 277 КПК України визначає вимоги до змісту повідомлення про підозру як процесуального документа. Так, повідомлення про підозру, окрім інших відомостей, має містити зміст підозри.

Достатність належить до оціночної категорії, тому в кожному кримінальному провадженні за внутрішнім переконанням слідчий, детектив, прокурор вирішують питання про достатність рівня підозри, обґрунтування якої (тобто її зміст) лягає в основу процесуального документа. Повідомлення про підозру це суб`єктивне, засноване на відповідній структурі складу злочину, формулювання обвинувачення у формі певної тези, яка лише у процесі досудового розслідування в повному обсязі може перерости у твердження у вигляді обвинувального акта.

Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що 02 вересня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України. 01.05.2026 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри за ч.2 ст.307, ч.3 ст.307, ч.3 ст.311, ч.3 ст.313, ч.2 ст.317 КК України.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації його дій, виходячи з наданих стороною обвинувачення документів, які перелічені вище у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри, на час розгляду клопотання, щодо можливої причетності до вчинення ОСОБА_4 інкримінованих кримінальних правопорушень.

Слідчий суддя наголошує, що при вирішенні питання щодо існування обґрунтованої підозри у розрізі наявності підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження чи продовження строку його дії, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначення вірогідності та достатності підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Висновок про обґрунтованість підозри не констатує винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому злочинів та відповідно не порушує принципу «презумпції невинуватості».

Питання ж оцінки доказів, фактичних обставин з точки зору їх взаємозв`язку, достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні того чи іншого злочину входить до компетенції суду під час розгляду кримінального провадження по суті.

У відповідності до змісту статті 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, належності та допустимості зібраних у справі доказів, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.

Враховуючи те, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то, з огляду на вищенаведені дані, у суду наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях.

Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.

Більш того, у пункті 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Крім того, суд враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Щодо наявності ризиків.

Частиною 5 ст. 9 КПК визначено, що кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Прецедентне право Європейської конвенції з прав людини сформулювало підстави, за наявності яких допускається безперервне тримання особи під вартою.

До цих підстав віднесені: наявність ризику, що підозрюваний не з`явиться до суду; вчинить дії, які перешкоджають правосуддю; скоїть інше кримінальне правопорушення; стане причиною громадських заворушень (Tiron v. Romania, § 37; Smirnova v. Russia, § 59; Piruzyan v. Armenia, § 94).

Ризик переховування обвинуваченого від суду, крім суворості покарання, має оцінюватись також з врахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити цей ризик, або продемонструвати, що він наскільки незначний, що не виправдовує попереднє ув`язнення особи. (Panchenko v. Russia, § 106).

Вказаний ризик підлягає врахуванню у світлі таких чинників, як характер людини, його моральні принципи, місце мешкання, робота, сімейні зв`язки та будь-які інші зв`язки з країною, у якій ведеться її переслідування. (Becciev v. Moldova, § 58).

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Clooth v. Belgium» серйозність звинувачень може примусити судові органи помістити обвинуваченого під варту з метою попередження спроб подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб цей ризик був очевидним, а захід таким, що відповідає обставинам справи, зокрема, минулому та особі обвинуваченого.

Вказані підстави враховані у національному законодавстві.

Зокрема, згідно зі ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов`язаний врахувати ризики неправомірної процесуальної поведінки, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого, наявність у нього родини та утриманців, його репутацію тощо.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, суд відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Надаючи оцінку можливості ОСОБА_4 переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що підозрюваний з метою уникнення покарання за вчинення інкримінованих злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України є : ч. 2 ст. 307 КК України є тяжким злочином, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна; ч. 3 ст. 307 КК України є особливо тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна; ч. 3 ст. 311 КК України, є тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з конфіскацією майна; ч.3 ст. 313 КК України є особливо тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна; ч.2 ст. 317 КК України є тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна, може вдатися до відповідних дій. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

У свою чергу сторона захисту не змогла навести достатні аргументи того, щоб взагалі виключити такий ризик.

Водночас, окрім врахування ступеня тяжкості кримінального правопорушення, яке інкриміноване ОСОБА_4 не залишається поза увагою слідчого судді те, що Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан. Також вимоги ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та роз`яснення, надані Верховним Судом у листі від 03.03.2022 р. N 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», де у п. 8 зазначено, що як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні.

Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення у судовому засіданні доведений можливий ризик того, що підозрюваний за необхідності зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Співставлення негативних для підозрюваного наслідків переховування у виді його покарання у невизначеному майбутньому, тобто після його можливого затримання, із засудженням до покарання у разі доведення прокурором його винуватості у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

За таких обставин ризик впливу на свідків, інших підозрюваних існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом.

Наведені обставини формують у слідчого судді переконання щодо наявності ризику впливу на учасників цього кримінального провадження.

Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчим суддею взято до уваги те, що ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, законного джерела доходу немає, а тому повністю виключити вказаний ризик неможливо.

Слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, суду, впливу на свідків, інших підозрюваних, вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги вагомість наявних даних про причетність до вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання, яке може бути застосовано, відомостей про особу підозрюваного, який розлучений, раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, однак дані відомості не спростовують та не мінімізують наявних ризиків, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність продовження строку тримання підозрюваного під вартою, слідчий суддя вважає, що прокурор довів у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існують перелічені вище ризики.

Вирішуючи клопотання про продовження строків застосування запобіжного заходу, слідчий суддя крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, також на виконання вимог ст. 178 КПК України на підставі наданих сторонами матеріалів враховує відомості про особу підозрюваного, вік та стан його здоров`я, майновий та сімейний стан.

Приймаючи до уваги ризики, які продовжують існувати, конкретні обставини провадження та наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.307, ч.3 ст.311, ч.3 ст.313, ч.2 ст.317 КК України,, а також характер та ступінь суспільної небезпечності вказаного кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку про неможливість застосування підозрюваному іншого більш м`якого запобіжного заходу.

Суд враховує відомості про особу підозрюваного, проте, вказані обставини не спростовують висновку суду про неможливість запобігти зазначеним вище ризикам у разі застосування менш суворого запобіжного заходу.

Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я слідчому судді не надано.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, доводи учасників, суд прийшов до висновку, що всі зазначені обставини в сукупності свідчать про те, що єдиним запобіжним заходом, адекватним особі підозрюваного, здатним забезпечити його належну поведінку та запобігти встановленим ризикам, є тримання під вартою.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Пункт 2 ч. 5 ст. 182 КПК України визначає, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину може бути застосований у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, розмір застави повинен, головним чином, визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

При цьому Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує обставини вчинених кримінальних правопорушень, існуючі ризики, дані про особу підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків, наявність ряду захворювань, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, а тому слідчий суддя вважає доцільним визначити підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави, керуючись абзацом 5 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 665 600 (шістсот шістдесят п`ять тисяч шістсот) гривень 00 коп, та вважає, що саме такий розмір здатний забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків та буде найбільш домірним заходом на теперішній час, який збалансовує інтереси суспільства і держави та інтереси підозрюваного.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утриматись від спілкування зі свідками, іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Згідно ч.1 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, не включається у строки, передбачені цією статтею.

Згідно ч. 1 ст. 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Як зазначено вище, на підставі ст. 290 КПК України підозрюваним та їх захисникам повідомлено про завершення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні та надано доступ до матеріалів провадження.

Відповідно до ч. 6 ст. 199 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті. Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 194, 197, 372, 376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12024220000000884 від 23.07.2024 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на строк 60 (шістдесят) днів до 06 липня 2026 року включно, але не більше ніж до проведення підготовчого судового засідання.

Встановити строк дії даної ухвали до 06 липня 2026 року включно.

Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 665 600 (шістсот шістдесят п`ять тисяч шістсот) гривень 00 коп, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок :

ТУ ДСА України у Харківській області (Отримувач коштів (одержувач): ТУ ДСА України у Харківській області; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26281249; Банк отримувача (одержувача): ДКСУ м. Київ; Код банку отримувача (МФО одержувача): 820172; Рахунок отримувача (Р/р): UA208201720355299002000006674; призначення платежу застава по справі №, за підозрюваного ПІБ) до сплину терміну тримання під вартою.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утриматись від спілкування зі свідками, іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на строк 2 місяці.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Київський районний суд м.Харкова.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження та керівнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» для виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_4 в той же строк, але з моменту вручення копії ухвали суду.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1