Рішення № 136454571, 12.05.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 642/4333/23

Провадження № 2/639/146/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року

Новобаварський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді - Рубіжного С.О.

за участю секретаря Чубенко О.С.,

представника позивача Кураксіна О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощенного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2023 року до Ленінського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк», про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 25.02.2011 року у розмірі 108649,33 грн. та стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до укладеного договору б/н від 25.02.2011 року ОСОБА_1 , отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Представник позивача зазначає, що відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з запропонованими Умовами та правилами надання банківських послуг та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті позивача, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Позивач вказує, що свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі. Відповідач, у свою чергу, зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, не вносить грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, у зв`язку з чим і утворилася заборгованість, яка станом на 17.07.2023 року становить 108649,33 грн. з яких: заборгованість за тілом кредиту 88177,03 грн., заборгваність за користування кредитом - 20472,30 грн..

У зв`язку з викладеним позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 07 серпня 2023 року позовну заяву передано за підсудністю на розгляд до Жовтневого районного суду м. Харкова.

Згідно супровідного листа Ленінського районного суду м. Харкова області від 28.08.2023 року, справа надійшла до Жовтневого районного суду м. Харкова 29.08.2023 року.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2023 року для розгляду вказаної справи було визначено головуючого суддю Рубіжного С.О.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 30.08.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження. Призначено судове засідання.

24 січня 2024 року на електронну адресу суду надійшло клопотання представника позивача про долучення письмових доказів.

30 січня 2024 року через систему «Електронний суд» надійшли письмові пояснення представника відповідача ОСОБА_2 .

Як заначено в поясненнях, ОСОБА_1 є клієнтом АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» та мала кредитну пластикову картку № НОМЕР_1 у зазначеному банку.

15 червня 2022 року невідомою особою без відома ОСОБА_1 , її участі та дозволу було здійснено зняття коштів в сумі 90000 грн. з її картки на картку отримувача НОМЕР_2 , згодом картка була заблокована.

В той же день, ОСОБА_1 подано заяву до відділу поліції №1 Харківського районного управління поліції №3 ГУНП України в Харківській області про вчинення кримінального правопорушення.

16 червня 2023 року відділом дізнання відділу поліції №1 Харківського районного управління поліції №3 ГУНП України в Харківській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером №12022226250000232 було внесено відомості за ч.1 ст.190 Кримінального кодексу України. Особа, що шляхом обману заволоділа грошима з картки, мала доступ до персональних даних ОСОБА_1 , в тому числі до даних картки, відкритої у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на її ім`я. Тобто, зі сторони банку було допущено порушення Закону України «Про захист персональних даних».

У свою чергу ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ із заявами про незаконне списання коштів з її кредитного рахунку та проведення службової перевірки за цим фактом. Проте отримала формальні відповіді. З яких видно, що службову перевірку не проводили. Більш того, в матеріалах справи також відсутні відомості про те, що Банки повідомляли Відповідача про результати проведеної перевірки в усному вигляді чи письмово.

В матеріалах справи відсутні також докази здійснення переказу кредитних коштів 15.06.2022 з картки Відповідача на картку отримувача НОМЕР_2 , з використанням її фінансового номеру телефону. Тобто в матеріалах відсутні відомості про те, що Відповідач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, а також відсутність доказів зі сторони Позивача, які б спростовували даний факт.

Крім цього, слід звернути увагу на те, що банк є професійним учасником ринку надання банківських послуг, у зв`язку з чим до нього висуваються певні вимоги щодо дотримання певних правил та процедур, які є традиційними у цій сфері послуг, до обачності та розсудливості у веденні справ тощо. Відповідно, вимоги до рівня та розумності ведення справ банком є вищими, ніж до споживача - фізичної особи, яка зазвичай є слабшою стороною у цивільних відносинах з такою кредитною установою. З врахуванням наведеного усі сумніви та розумні припущення мають тлумачитися судом саме на користь такої слабшої сторони, яка не є фактично рівною у спірних правовідносинах.

Зауцважує, що на день здійснення списання грошових коштів з кредитної картки на території міста Харкова проводилися активні бойові дії, місто постійно зазнавало артобстрілів. Мобільний зв`язок давав збої. Що повинно було б посилити заходи безпеки при здійсненні банківських операцій.

Відсутність доказів, які безспірно доводять, що Відповідач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, свідчить про відсутність вини Відповідача як підставу цивільно-правової відповідальності у знятті грошових коштів з його рахунка.

02 жовтня 2024 року на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача адвоката Мосенцевої О.В. надійшло клопотання, відповідно до якого вона просила суду витребувати у Позивача матеріали службової перевірки щодо порушення працівниками АТ КБ «Приватбанк» Закону України «Про захист персональних даних» та розповсюдження персональних даних ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 третім особам.

Витребувати у Позивача докази здійснення переказу кредитних коштів 15.06.2022 з картки Відповідача на картку отримувача НОМЕР_2 , з використанням її фінансового номеру телефону.

Ухвалою суду від 02 жовтня 2024 року клопотання представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про витребування доказів залишено без задоволення.

11 грудня 2024 року представником банку було подано заперечення на пояснення.

Банком було проведено службову перевірку відповідно до якої було встановлено: Дата проведення операції: 15/06/2022; Сума 90058,08; Валюта: грн; Карта: НОМЕР_4 ; Канал проведення операції: (Приват24).

Законом України від 26 лютого 2025 року № 4273-IX внесено зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів, який набув чинності 25.04.2025. Зокрема, змінено найменування Жовтневого районного суду міста Харкова на Новобаварський районний суд міста Харкова.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 підтримала позовні вимоги, та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та запереченнях на поясненя.

Представіник відповідача Карпухін Д.Ю., який діє на підставі ордера від 30.03.2026 серії АХ №1337746 та догвору про надання правничої допомоги / дорученя органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги №07102301 від 30 березня 2026 року в судов засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв та клопотань не надав.

В раніше призначених судових засіданням представник відповідача ОСОБА_2 та позивач ОСОБА_1 проти позову заперечували, оскільки заборгованість виникла внаслідок шахрайських дій, а банк не вжив заходів щодо захисту прав споживча.

Відповідач ОСОБА_1 надала пояснення, що 15.06.2022 на її номер телефону було здійснено телефонний дзвінок та особа представилась представником служби банку запевнивши, що на її рахунку відбуваютьсяч некоректни дії, після певного періоду часу, точно якого вона не помятає, на фоні розмови вона почула лай собаки, що виникло сумнів в порядності дій особи, яка дзвонила і вона зрозуміла, що відбуваються шахрайські дії, після чого вона негайно подзвонила спочатку працівнику банку, номер телефону якого вона мала у наявності, та який порекомендував звернутися в банк з вимогою заблокувуати рахунок, що нею й було зроблено.

Суд вислухавши представника позивача, відповідача, та представника, дослідивши письмові докази, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що на підставі Анкети-заяви від 25.02.2011 року про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку, відповідачу було відкрито рахунок та надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (том №1 зворот а.с. 16 -17).

У заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.

Окрім того, позивачем надано довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», з якою відповідач також була ознайомлена, про що свідчить ії підпис.

В ній вказано, що пільговий період до 55 днів (пільгова ставка діє за умови погашення до 25-го числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості). Базова процентна ставка, в місяць 2,5%,. Строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним. Розмір щомісячних платежів (враховуючи плату за використання кредитних коштів у звітному періоді) 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості (том №1 а.с. 18).

При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

21 травня 2018 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» змінило назву на Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк».

Як зазначив позивач, на підставі вищевказаної заяви відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку № НОМЕР_5 , на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 96506,65 грн. (том №1 а.с. 14).

Після спливу строку дії першої картки Відповідачем для можливості користування рахунком додатково отримані наступні картки: 1) Кредитна картка номер - 5168755611104254, строк дії - 09/18, тип - Універсальна; 2) Кредитна картка номер - 4149437866298621, строк дії - 03/20, тип - Універсальна; 3) Кредитна картка номер - 4149629314568817, строк дії - 01/24, тип Універсальна GOLD; 4) Кредитна картка номер - НОМЕР_6 , строк дії - 06/26, тип Універсальна GOLD (том №1 а.с. 13).

В процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки на 42% річних.

Також надано анкету опитувальник від 02.02.2021 року, підписану ОСОБА_1 та уповноваженою особою, яка відповідного до внутрішніх документів банку має право надавати банківську послугу з відкриття рахунків/карт клієнтам ( том №1 а.с.16).

Заяву від 02.02.2021 підписану відповідачем, про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. Зі змісту цієї заяви вбачається, що відповідач на підставі власного волевиявлення, згідно ст. 634 ЦК України, підписанням цієї заяви приєднується до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та міттєва розстрочка», Умов та та Правил надання банківських послуг, що розміщенні в мережі інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, в редакції, чинній на дату підписання цієї заяви, які разом становлять Договір банківського рахунку (том №1 а.с. 15).

Крім того 16.06.2022 ОСОБА_1 підписала заяву про приєдання до Умов та Правил надання банківських полсуг (том №1 а.с. 111 121)

16.06.2022 сторони підписали паспорт споживчого кредиту (том №1 а.с. 19 -20).

Згідно виписки за договором, відповідач користувався кредитними коштами (том №1 а.с.58- 66).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У відповідності до положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 82 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно до пункту 4 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Положеннями ч. 2 ст. 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

В п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.

Позивачем належними та допустимими доказами доведено факт укладення договору та не заперечується відповідачем.

Зветраючись до суду позивач зазначає, що узв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості Відповідач станом на 17.07.2023 року має заборгованість - 108649,33 грн., яка складається з наступного: 8177,03 грн. - заборгованість за кредитом, 20472,30 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредиту.

Відповідач з розрахуноком заборгованості не погодилась, значила, що 15 червня 2022 року невідома особа зателефонувала їх та без ії дозволу шахрайськими діями здійснила зняття коштів в сумі 90000,00 грн. з її картки.

В той же день, ОСОБА_1 подано заяву до відділу поліції №1 Харківського районного управління поліції №3 ГУНП України в Харківській області про вчинення кримінального правопорушення. 16 червня 2023 року відділом дізнання відділу поліції №1 Харківського районного управління поліції №3 ГУНП України в Харківській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером №12022226250000232 було внесено відомості за ч.1 ст.190 Кримінального кодексу України (том №1 а.с. 129).

Відповідно до відповіді на адвокатський запит від 25.03.2024 за підписом дізнавача СД ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області Світлани Товстиз від 03.04.2024, пр кримінальному провадженню №12022226250000232 від 16.06.2022 проводяться всі необхідні слідчі та процесуальні дії та виріщується питання щодо зміни правової кваліфікації кримінального провадження за ч. 1 ст. 190 на частину 3 ст. 190 КК Українии (том №1 а.с. 152, 155).

Крім того, ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «Приватбанк» про первернення коштів, які були списані 15.06.2022, проте банком надано повідомлення про неможливість повернення коштів, в зв`язку з тим, що переказ коштів було здійснено в системі дістанційнго обслуговування клієнта з авторизацією, яка можлива лише за допомогою викоритсання фінансового номеру клієнта та іншої особистої інформації (том №1 а.с. 127-128).

11 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «Приватбанк» із зазявою про розблокуваня банківської картки (том №2 а.с. 117).

21 липня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «Приватбанк» із зазявою в якій просила анолювати заборгованість перед банком у повному обсязі, провести внутрішню перевірку щодо порушення працівниками банку Закону України «Про захист персональних данних» та розповсюдження моїх данних третім особам (том №2 а.с. 119).

18 травня 2023 року на адресу ОСОБА_1 було надано відповідь, згідно якою АТ КБ «Приватбанк» повідомив, що Списання коштів стороннім інтернет ресурсом проводиться після введення номеру карти, CVV-коду, терміну дії. На жаль, чинним законодавством не надано повноважень Банку здійснювати повернення проведеного переказу. Тому Банк не може повернути переказані кошти. У випадку впевненості в наявності шахрайських дій щодо списання грошових коштів, рекомендуємо звернутись до правоохоронних органів. Розуміючи Ваше становище, Банк буде намагатись максимально ефективно співпрацювати з правоохоронними органами та сприяти щонайскорішому розгляду даної справи. Для подальшого безпечного використання послуг Банку радимо змінити платіжну картку, фінансовий телефон та пароль входу в Приват24. Банк постійно працює над вдосконаленням своїх послуг, в тому числі в сфері захисту своїх клієнтів від шахрайських дій (том №2 а.с. 125).

07 серпня 2023 року ОСОБА_1 було надано відповідь, згідно якою АТ КБ «Приватбанк» повідомив, повідомити, що Банк не може повернути кошти з наступних підстав. Встановлено, що переказ коштів з картки № НОМЕР_4 був здійснений шляхом створення платежу в системі дистанційного обслуговування клієнтів Internet Banking Приват24 (далі - Приват24). Вхід в Приват24 був здійснений під Вашою авторизацією. При даній процедурі клієнт вводить свої ім`я користувача і пароль та входить у Приват24, створює необхідний платіж, вводить тільки йому відомий ключ доступу і після цього до Банку надходить платіжне доручення, відповідно до якого Банк здійснює переказ коштів. Вказані дії можливо було здійснити лише за допомогою використання Вашого фінансового телефону та іншої особистої інформації.

У випадку впевненості в наявності шахрайських дій щодо списання грошових коштів, рекомендуємо звернутись до правоохоронних органів. Розуміючи Ваше становище, Банк буде намагатись максимально ефективно співпрацювати з правоохоронними органами та сприяти щонайскорішому розгляду даної справи. Для безпечного використання послуг Банку радимо змінити ПІН-код платіжної картки, фінансовий телефон та пароль входу в Приват24. Банк постійно працює над вдосконаленням своїх послуг, в тому числі, у сфері захисту своїх клієнтів від шахрайських дій (том №2 а.с. 124).

Представник позивача зазначив, що банком було проведено службове розслідування за результатами якого поршень з боку співробіників банку не виявлено, що переказ коштів 15.06.2022 з картки № НОМЕР_4 був здійснений шляхом створення платежу в системі дистанційного обслуговування клієнтів Internet Banking Приват 24 (далі - Приват 24). Вхід в Приват24 був здійснений під авторизацією ОСОБА_1 . При даній процедурі клієнт вводить свої ім`я користувача і пароль та входить у Приват 24, створює необхідний платіж, вводить тільки йому відомий ключ доступу і після цього до Банку надходить платіжне доручення, відповідно до якого Банк здійснює переказ коштів. - Вказані дії можливо було здійснити лише за допомогою використання Вашого фінансового телефону та іншої особистої інформації. На даний час стороною відповідача не надано результатів проведення досудового розслідування у кримінальному провадження, не повідомлено про визнання винною у вчиненні злочину особи.

Щодо заволодіння коштами 15.06.2022 року з кредитної картки ОСОБА_1 іншою особою шахрайським способом у розмірі 90000,00 грн суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 37.2 статті 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Відповідно до пункту 2.1.1.9.5 Умов та Правил надання банківських послуг, власник, відповідно до частин 7, 8, 9 розділу VI «Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками», Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 року № 705, емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором.

Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції,які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.

Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.

Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.

Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення її до цивільно-правової відповідальності.

Такі висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15 та постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 202/10128/14-ц, від 13 вересня 2019 року у справі № 501/4443/14-ц, від 20 листопада 2019 року у справі № 577/4224/16-ц, від 17 червня 2021 року у справі № 759/4025/19, від 16 серпня 2023 року № 176/1445/22.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно ч. 1 ст. 1071 ЦК України, банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження.

Статтею 1073 ЦК України передбачено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначаються загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків (далі - платіжні системи) в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлює відповідальність суб`єктів переказу, а також визначає загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами.

Згідно пункту 1.27 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»,порядок відкриття банками рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунка та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом - власником рахунка.

Згідно п. 1.1.2.1 Умов і Правил надання банківських послуг у Приватбанку, клієнт зобов`язується не передавати Карти, стікер PayPass, ПІНи третім особам, не використовувати Карти, стікер PayPass або нанесені на них дані в цілях, які не передбачені цим Договором і суперечать чинному законодавству.

Відповідно до п. 1.1.5.5 Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, банк не несе відповідальності у випадку, якщо інформація про рахунки клієнта, карту, контрольну інформацію клієнта, відправленому в СМС-повідомленні ПІН-коді, ідентифікаторі користувача, паролях системи Приват24, паролі (ніку) MobilBanking або проведених клієнтом операціях стане відомою іншим особам внаслідок несумлінного виконання клієнтом умов їхнього зберігання і використання та прослуховування або перехоплення інформації у каналах зв`язку надання банківських послуг під час використання цих каналів.

Згідно з п. 1.1.5.14 Умов та Правил, клієнт відповідає за усі операції в повному обсязі, здійснені у підрозділах банку, через пристрої самообслуговування, систему MobilBanking, систему Приват24 з використанням передбачених цими умовами засобів його ідентифікації та аутентифікації.

Пунктом 2.1.1.9.3 Умов і Правил надання банківських послуг у Приватбанку, встановлено, що держатель картки зобов`язується: - не повідомляти ПІН, постійний пароль, одноразові паролі і контрольну інформацію, - не передавати картку (її реквізити) для здійснення операцій іншими особами, вживати необхідних заходів для запобігання втрати, пошкодження, розкрадання карти; - нести відповідальність за операціями, здійсненими з використанням ПІНа, постійного пароля, одноразових паролів, операціями по зміні ПІНу (пункт 2.1.1.9.5 Умов та Правил надання банківських послуг).

За таких обставин, саме на відповідача, як держателя карти, покладено обов`язок нерозголошення (нерозкриття) інформації за рахунком в результаті використання клієнтом паролів, ПІН-кодів, ідентифікаторі користувача, паролях системи Приват24, паролі (ніку) MobilBanking, як і обов`язок повідомлення банку в разі втрати, викрадення платіжної картки та розголошення. Банк не несе відповідальності у випадку, якщо інформація про рахунки клієнта, карту, контрольну інформацію клієнта, відправленому в СМС-повідомленні ПІН-коді, ідентифікаторі користувача, паролях системи Приват24, паролі (ніку) MobilBanking або проведених клієнтом операціях стане відомою іншим особам внаслідок несумлінного виконання клієнтом умов їхнього зберігання і використання та прослуховування або перехоплення інформації у каналах зв`язку надання банківських послуг під час використання цих каналів.

Судом встановлено, що позивачем було проведено перевірку, відповідно до якої встановлено, що

1. Дата проведення операції: 15/06/2022

2. Сума: 90058,08

3. Валюта: грн

4. Карта:

НОМЕР_7 . Канал проведення операції: (Приват24)

6. Тип проведення операції: (Приват24 P2P)

7. Які дані карти вводилися? -

8. 3Д Сек`юр: ні

9. Назва торгової точки: П24

10. не віп

11. Чи була налаштована переадресація виклику? -

12. Чи була перевипущена сім-карта? -

13. Фін. номер був у клієнта? +

14. Для П24 / Лікпей:

14.1 Довірений пристрій? +

14.2 Чи було змінено логін? -

14.3 Чи було змінено пароль? -

15. Чи є нові регулярні платежі (наприклад, на поповнення мобільного тощо) та договорів ОЧ/МР? -

16. Оборот за карткою одержувача понад 2 млн за міс? -

17. Як шахраям вдалося провести транзакції (коротко своїми словами): клиєнту ніби то

дзвонили начальник СБ НБУ, сказали, що взлам акаунта, клієнт заперечує, що питали

дані, сказала, що необхідно переказати кошти на іншу карту яку надали, клієнт

переказала кошти самостійно. Переказ через лигпей, підтвердження через смс на номер

клієнта.

Картка Універсальна GOLD НОМЕР_4 (поточна НОМЕР_8 )

He підтверджує списання: 15/06/2022 16:06:26 15/06/2022 P32 S DB -15,009.68 UAH -14,572.50 -509.68 -15,039.68 372194 6012 І0110SW5 UKR P 32 Переказ зі своєї карти 15/06/2022 16:24:54 15/06/2022 P32 S DB -15,009.68 UAH -14,572.50 -509.68 -30,049.36 008195 6012 10110SWS UKR P 32 Переказ зі своєї карти 15/06/2022 16:27:49 15/06/2022 P32 S DB -15,009.68 UAH -14,572.50 -509.68 -45,059.04 707196 6012 10110SW5 UKR P 32 Переказ зі своєї карти 15/06/2022 16:29:19 15/06/2022 P32 S DB -15,009.68 UAH -14,572.50 -509.68 -60,068.72 692197 6012 10110SWS UKR P 32 Переказ зі своєї карти 15/06/2022 16:30:29 15/06/2022 P32 S DB -15,009.68 UAH -14,572.50 -509.68 -75,078.40 784198 6012 10110SWS UKR P 32 Переказ зі своєї карти 15/06/2022 16:31:57 15/06/2022 P32 S DB -15,009.68 UAH -14,572.50 -509.68 -90,088.08 505200 6012 10110SW5 UKRP 32 Переказ зі своєї карти Картка одержувача іншого банку 5167 НОМЕР_9 щадбанк

Внесено ЧС 2023-04-25 16:48: НОМЕР_10 DEEPMEMO: КАРТА МОШЕННИКА; COMMENT: НПС - 15772674 - СОЦ. ИНЖИНИРИНГ Blocked

Перекази здійснювались через П24.

Логи

42457770 НОМЕР_11 46.133.116.159 2022-05-06 19:27:50. PHONE M2010J19SY|

REDMI

42457770 НОМЕР_11 128.124.173.189 2022-05-10 16:58:39. PHONE M2010J19SY

REDMI

42457770 НОМЕР_11 128.124.41.154 2022-05-18 09:52:18. PHONE M2010J19SY|

REDMI

42457770 НОМЕР_11 128.124.41.154 2022-05-18 09:53:32. PHONE M2010J19SY

REDMI

42457770 НОМЕР_11 128.124.77.251 2022-05-19 21:20:43. PHONE M2010J19SY|

REDMI

42457770 НОМЕР_11 128.124.77.251 2022-05-19 21:29:02. PHONE M2010J19SY|

REDMI

42457770 НОМЕР_11 128.124.77.251 2022-05-20 09:45:17. PHONE M2010J19SY|

REDMI

42457770 НОМЕР_11 128.124.36.67 2022-05-25 09:20:18. PHONE M2010J19SY

REDMI

42457770 НОМЕР_11 128.124.204.236 2022-05-29 10:56:40. PHONE M2010J19SY|

REDMI

42457770 НОМЕР_11 128.124.29.49 2022-05-31 12:54:41. PHONE M2010J19SY|

REDMI

42457770 НОМЕР_11 128.124.29.49 2022-05-31 16:40:56. PHONE M2010J19SY|

REDMI

42457770 НОМЕР_11 128.124.77.139 2022-06-14 13:12:22. PHONE M2010J19SY

REDMI

42457770 НОМЕР_11 128.124.25.122 2022-06-15 15:57:57. PHONE M2010J19SY|

REDMI

42457770 НОМЕР_11 128.124.25.122 2022-06-15 16:12:14. PHONE M2010J19SY||

REDMI

42457770 НОМЕР_11 128.124.25.122 2022-06-15 16:20:33. PHONE M2010J19SY||

REDMI

42457770 НОМЕР_11 128.124.25.122 2022-06-15 17:31:53. PHONE M2010J19SY

REDMI

42457770 НОМЕР_11 128.124.25.122 2022-06-15 17:34:14. PHONE M2010J19SY|

REDMI

42457770 НОМЕР_11 128.124.25.122 2022-06-15 17:34:46. PHONE M2010J19SY|

REDMI

42457770 НОМЕР_11 128.124,25.122 2022-06-15 17:41:05. PHONE M2010J19SY

REDMI

Входи тільки 3 довіреного пристрою M2010J19SY|REDMIІ.

Логін та пароль не змінювалися.

Списання коштів стороннім інтернет ресурсом проводиться після введення номеру карти,

CVV-коду, терміну дії.

Як пояснила в судовому засіданні відповідач, вона тривалий час спілкувалась з невідомовою особою, який період час та яку інформацію цій особі вона зазначала, не пам`ятає, тільки після певного періоду спілкування зрозуміла, що відбуваються шахрайські дії, звернулась до банку з метою блокування карти, але кошти вже були перераховані з ії рахунку.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що саме відповідач своїми діями сприяла незаконному використанню відповідної інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, що є підставою для покладання на неї до цивільно-правової відповідальності.

На думку суду, в діях банку відсутня вина щодо неналежного виконання зобов`язань з обслуговування рахунку та надання банківських послуг, а також відсутній взаємний зв`язок між діями банку та наслідками, що настали для відповідача ОСОБА_1 .

Щодо матеріалів кримінального провадження № 12022226250000232 внесеного 16.06.2022 року за ч. 1ст. 190 КК України, суд вважає, що витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо наявного кримінального провадження за заявою відповідачки не є належним доказом на підтвердження доведення обставин вчинення злочину щодо перерахування коштів невстановленими особами, оскільки такі доводи можуть бути підтверджені лише вироком суду, який набрав законної сили, та не може бути підтвердженням вини позивача у здійсненні операції зняття коштів з рахунку відповідача.

Враховуючи зазначені обставини, а також те, що ОСОБА_1 самостійно наданням конфідеційної інформації третім особам, зазначені кошти було списано з кредитної картки № 4149629314568817 на загальну суму 90000,00 грн шляхом проведення 6 платежів, тому відповідальність за це має нести відповідач, як користувач банківських послуг.

Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у постанові від 10 квітня 2019 року у справі №524/3979/16-ц, зазначивши, що банк не несе відповідальність за збитки від операцій, здійснених до його повідомлення про зняття грошових коштів з його карткового рахунку.

Таким чином, зваживши у сукупності подані АТ КБ «Приватбанк» докази по справі, суд дійшов висновку, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті в строк, визначений договором, що свідчить про порушення його прав.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERSv. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що вимоги позивача засновані на законі та підлягають задволенню.

Суд зазначає, що в разі встановлення винних осіб у вчинені злочину в кримінальному провадженні, відповідач має право предявлення цивільного позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочинм.

Окрім того, на підставі вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь банку підлягає стягненню судовий збір, сплачений відповідно до платіжної інструкції від 28.07.2023 року у сумі 2684,00 грн. (том №1 а.с. 1)

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 19, 81, 133, 141, 264, 265, 274 ЦПК України, cуд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 25.02.2011 у розмірі 108 649 (сто вісім тисяч шістсот сорок дев`ять) гривень 33 копійки, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 88177,03 грн. та заборгованості за відсотками за користування кредитом 20472,30 грн..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісмдесят чотири) гривні 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування учасників справи:

Позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д.;

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 12.05.2026.

Суддя С.О. Рубіжний