Рішення № 136454452, 12.05.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/3413/26

Провадження № 2/638/5696/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

12 травня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Латки І.П.,

за участю секретаря судового засідання Мяснянкіної Г.П.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

У лютому 2026 року ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просило суд стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 22033000132276 від 19 червня 2019 року у розмірі 11354,95 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 неналежним чином виконує свої зобов`язання за Кредитним договором № 22033000132276 від 19 червня 2019 року, укладеним з АТ «Банк Кредит Дніпро», правонаступником якого у зобов`язанні є позивач, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 11354,95 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 6193,75 грн; заборгованість за відсотками 673,20 грн; заборгованість за комісією 4488,00 грн. У зв`язку з тим, що відповідач добровільно не погашає заборгованість у вказаному розмірі, позивач звернувся за судовим захистом своїх прав та законних інтересів з цим позовом.

Ухвалою суду від 25 лютого 2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін про судове засідання. Встановлено відповідачу строк п`ятнадцять днів з дня вручення цієї ухвали на подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження відповідач відзиву на позовну заяву не подав, у зв`язку з чим суд розглядає справу на підставі наявних матеріалів згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

В судове засідання сторони не з`явилися. Позивач просив справу розглянути за його відсутністю. Відповідач, будучи належним чином повідомленим про судове засідання, причини неявки суду не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.

З урахуванням викладеного, керуючись ч. 3 ст. 131, ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, на підставі ухвали від 12 травня 2026 року суд провів заочний розгляд справи.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Судом встановлено, що 19 червня 2019 року АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір №22033000132276, відповідно до п. 1.1. якого Банк надає Клієнту грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування на споживчі потреби, а Клієнт зобов`язується повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, що передбачені цим Договором, а також здійснити всі інші платежі за кредитом у встановлених даним Договором розмірах і строках та виконати свої зобов`язання за даним Договором в повному обсязі.

Згідно з п. 1.2. Договору Банк надає Клієнту грошові кошти (кредит) на наступних умовах:

Сума Кредиту 6800.00 (шість тисяч вісімсот гривень 00 копійок), далі - Кредит;

Строк кредитування 12 місяців;

Кінцева дата повернення Кредиту: 19 червня 2020 р.;

Цільове призначення: на споживчі потреби;

Щомісячна комісія за обслуговування Кредиту: 6.0% від Суми Кредиту;

Процентна ставка за користування Кредитом є фіксованою та нараховується у наступному розмірі:

- на строкову заборгованість за Кредитом: 0.001% річних;

- на прострочену заборгованість за Кредитом: 56.0% річних.

Відповідно до п. 1.3. Договору Банк формує Графік платежів, який викладено в розділі 4 цього Договору, із зазначенням сум погашення основного боргу за Кредитом, сплати процентів за користування Кредитом, Щомісячної комісії, вартості всіх супутніх послуг, реальної процентної ставки та ін. 1.4. Кредит надається шляхом зарахування суми Кредиту на поточний рахунок Клієнта: НОМЕР_1 , відкритий у АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», далі - Рахунок. Датою видачі Кредиту вважається день зарахування суми Кредиту на Рахунок Клієнта. Якщо Банк не надав Кредит протягом 7 Операційних днів, цей Договір вважається не укладеним.

У пункті 4 Договору сторони погодили графік платежів /розрахунок загальної вартості кредиту для клієнта та реальної річної процентної ставки за цим договором, згідно з яким розмір щомісячного платежу у розмірі 974,67 грн (останній платіж 974,65 грн) підлягає сплаті 19 числа кожного місяця, починаючи з 19.07.2019 до 19.06.2020.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до повного виконання Сторонами зобов`язань за цим Договором (п. 3.1 Договору).

Кредитний договір укладено в простій письмовій формі та підписано позичальником 19 червня 2019 року.

Виписками по особистому рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 в АТ «Банк Кредит Дніпро» за період з 19.06.2019 до 14.12.2021 підтверджується надання Банком відповідачу кредитних коштів у розмірі 6800,00 грн та часткове періодичне погашення останнім заборгованості за кредитом, процентами та комісією.

Відповідно до Розрахунку заборгованості, складеного АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором № 22033000132276 від 19 червня 2019 року станом на 14.12.2021 складає 11354,95 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 6193,75 грн; заборгованість за відсотками 673,20 грн; заборгованість за комісією 4488,00 грн.

Відповідно до Договору факторингу № 15/12/21 від 15.12.2021, Акту приймання-передачі прав вимог за Договором факторингу №15/12/21 від 15 грудня 2021 року (Додаток № 3 до Договору факторингу), Акту приймання-передачі Реєстру Боржників від 15 грудня 2021 року до Договору факторингу № 15/12/21 від 15 грудня 2021 року (Додаток № 2 до Договору факторингу), Витягу з Реєстру Боржників до Договору факторингу №15/12/21 від «15» грудня 2021 року (Додаток №1 до Договору факторингу), АТ «Банк Кредит Дніпро» відступило за плату ТОВ «Цикл Фінанс» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 22033000132276 від 19 червня 2019 року на суму заборгованості у розмірі 11354,95 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 6193,75 грн; заборгованість за відсотками 673,20 грн; заборгованість за комісією 4488,00 грн.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Згідно зі ст. 1046, 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Пунктом 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Такого ж змісту норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц.

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті фактичних обставин цієї справи, суд зазначає, що позивачем належними та допустимими доказами доведено укладення кредитного договору між АТ «Банк Кредит Дніпро» та відповідачем на встановлених судом умовах.

Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція відповідачем не спростована, а судом не встановлено обставин, які би свідчили про нікчемність вказаного кредитного договору.

Долучені позивачем до позовної заяви виписки з рахунків відповідача, які містять відомості про рух коштів по банківських рахунках відповідача, записи про операції, здійснені протягом операційного дня, свідчать про отримання кредитних коштів відповідачем, користування ними, здійснення часткового погашення суми, є належними, допустимими та достовірними доказами, які підтверджують заборгованість відповідача за кредитними договором № 22033000132276 у розмірі 11354,95 грн.

Суд враховує, що відповідач всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України розмір заборгованості за кредитними договорами не спростував, свого контррозрахунку заборгованості не надав, як і не надав доказів належного виконання зобов`язань за кредитними договорами.

Щодо переходу до позивача права вимоги за кредитним договором, суд зазначає, що обставин, які би свідчили нікчемність вказаного договору факторингу не встановлено. Презумпцію правомірності вказаного договору відповідачем не спростовано. Матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем повідомлення про відступлення права вимоги, проте неотримання боржником повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не звільняє його від обов`язку погашення заборгованості, а лише наділяє його право на погашення заборгованості первісному кредитору, у зв`язку з чим новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків, оскільки у цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Таким чином, за умови, що відповідач з будь-яких підстав не отримав повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким боржник не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісного кредитора, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

З урахуванням викладеного, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі та стягує з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором № 22033000132276 від 19 червня 2019 року у розмірі 11354,95 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 6193,75 грн; заборгованість за відсотками 673,20 грн; заборгованість за комісією 4488,00 грн.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; із вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 1, п. 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до частини першої статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Згідно ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Позивач при зверненні до суду з цим позовом зазначив, що сума витрат на професійну правничу допомогу складає 3500 грн. У позовній заяві позивач просив стягнути зазначену суду інших судових витрат з відповідача на користь позивача.

На підтвердження понесення вказаних судових витрат позивач надав наступні докази:

- Договір № 43453613/1 про надання правової допомоги від 25.08.2025, укладений між ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» та адвокатом Гулієвою Сабіною Агавердіївною;

- Додаткову угода №22033000132276 від 26 січня 2026 року до Договору №43453613/1 про надання правової допомоги від 25 серпня 2025 року;

- ДЕТАЛЬНИЙ ОПИС робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Гулієвою С.А., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ "ЦИКЛ ФІНАНС" щодо стягнення кредитної заборгованості;

- АКТ № 22033000132276 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 26 січня 2026 року.

В матеріалах справи міститься копія Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Гулієвою Сабіною Агавердіївною, серія КС № 12018/10.

Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У постанові Великої Палати Верховного Суду у від 13 січня 2022 року у справі № 755/9215/15 (провадження № 14-382цс19), зазначено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Водночас, при визначенні суми відшкодування, суд виходить з критерію реальності та необхідності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 5-6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Оцінюючи визначений стороною позивача розмір витрат на правничу допомогу, суд зазначає, що він повністю відповідає вказаним критеріям, враховуючи категорію справи, ціну позову, значення справи для сторін, рівень складності спірних правовідносин, обсяг наданих позивачу послуг з правничої допомоги, зміст поданих процесуальних документів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що стягнення з відповідача на користь відповідача в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу грошових коштів у розмірі 3500 грн буде справедливим та відповідатиме принципам співмірності, розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності.

Керуючись ст. 4, 10, 12-13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268, 273, 279 352, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС», адреса: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, м. Київ, 04112, код ЄДРПОУ 43453613, заборгованість за Кредитним договором № 22033000132276 від 19 червня 2019 року у розмірі 11354,95 грн (одинадцять тисяч триста п`ятдесят чотири гривні 95 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС», адреса: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, м. Київ, 04112, код ЄДРПОУ 43453613, судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн, а всього судові витрати у розмірі 6162,40 грн (шість тисяч сто шістдесят дві гривні 40 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено позивачем безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне заочне рішення складено 12 травня 2026 року.

Суддя І.П. Латка