Ухвала суду № 136454295, 12.05.2026, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №613/226/26 Провадження № 2/613/540/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Шалімова Д.В.,

за участю секретаря Герасимюк Л.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Богодухові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», представник позивача адвокат Усенко М.І. до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Богодухівського районного суду Харківської області перебуває цивільна справа за позовом ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про зупинення розгляду справи, в якому прохав зупинити провадження по справі до припинення несення ним військової служби у складі ЗСУ.

Своє клопотання мотивує тим, що він з 01 жовтня 2022 року проходить військову службу у Збройних Силах України, у зв`язку з чим, посилаюсь на ст. 251 ЦПУ, прохав суд зупинити провадження по справі, оскільки, він не має можливості повноцінно брати участь у судових засіданнях та здійснювати захист своїх прав.

Суд, дослідивши клопотання, про зупинення провадження по справі, дійшов наступного висновку.

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Також Європейський суд з прав людини зауважив, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника (FRYDLENDER v. FRANCE, № 30979/96, § 43, ЄСПЛ, від 20 червня 2000 року).

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи, відтак суд повинен виходити з того, що тяганина при вирішенні цивільних справ вважається грубим порушенням цивільно-процесуального законодавства та є неприпустимою.

Питання зупинення провадження у справі врегульовано у Главі 8 Розділу ІІІ ЦПК України.

Зокрема, статтями 251-252ЦПК України передбачено підстави, за яких суд зобов`язаний або може зупинити провадження у справі.

У пункті 2 частини 1 статті 251 ЦПК України встановлено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Отже, положення статті 251 ЦПК України передбачають обов`язок, а не право суду зупинити провадження у справі у разі настання обставин, передбачених частиною 1 вказаної статті.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

У подальшому, відповідними Указами Президента України, які затверджені у встановленому порядку постановами Верховної Ради України, строк дії воєнного стану в Україні продовжено і такий триває і на час розгляду даного клопотання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до копії копії військового квитка серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 призваний на строкову військову службу та направлений 28 серпня 2022 року до ХНУ ПВ ім. Івана Кожедуба, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 присвоєно звання солдат.

З копії довідки начальника відділу першого штабу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожебува № 115/625 від 13 квітня 2026 року вбачається, що солдат ОСОБА_1 , перебуває на військовій службі (навчанні) курсантом Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.

Процесуальний закон пов`язує необхідність зупинення провадження у справі не з наявністю воєнного стану в Україні, а із фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших, утворених відповідно до закону, військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Аналогічні за змістом висновки викладені у судових рішеннях Верховного суду в справах від 14.12.2022 №757/52540/16-ц та від 17.01.2023 №501/1699/17.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 754/947/22 провадження № 14-74цс25 від 12.11.2025 з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан». Упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом положень п.2 ч.1 ст. 251 ЦПК України є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона у справі або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України мають таку загальну структуру: Генеральний штаб Збройних Сил України; Командування об`єднаних сил Збройних Сил України; види Збройних Сил України - Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили; окремі роди сил Збройних Сил України - Сили спеціальних операцій, Сили територіальної оборони, Сили логістики, Сили підтримки, Медичні сили; окремі роди військ Збройних Сил України - Десантно-штурмові війська, Війська зв`язку та кібербезпеки; органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України.

Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про Збройні Сили України» особовий склад Збройних Сил України складається з військовослужбовців і працівників Збройних Сил України.

Враховуючи наведене, а також надану стороною відповідача інформацію, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , як військовослужбовець перебуває на військовій службі в Збройних Силах України, оскільки проходить військову службу у вищому військовому навчальному закладі, який входить у загальну структуру Збройних Сил України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що провадження у цій справі необхідно зупинити до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, тобто, припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан, відповідач зобов`язаний повідомити про це суд.

Керуючись ст.ст. 251-253 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження по справі задовольнити.

Зупинити провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, до припинення перебування відповідача ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України.

Зобов`язати відповідача - ОСОБА_1 повідомити Богодухівський районний суд Харківської області, про припинення його перебування у складі Збройних Сил України - в разі такого припинення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення в Харківський апеляційний суд.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя