Рішення № 136453932, 11.05.2026, Зарічненський районний суд Рівненської області

Справа № 561/967/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року с-ще Зарічне

Зарічненський районний суд Рівненської області в складі:

судді Світличного Р.В.,

за участю секретаря Савич Ж.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в с-щі Зарічне цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

19 червня 2024 року до Зарічненського районного суду Рівненської області надійшла позовна заява, в якій позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 82890,87 грн, судовий збір та витрати на правову допомогу в розмірі 7100,00 грн.

На обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що 17 лютого 2017 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 , шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти), укладено угоду №630583130 про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Мета кредиту - споживчі потреби; ліміт кредитної лінії у розмірі 50000,00 грн.; процентна ставка 39,99% річних; тип процентної ставки - фіксований; обов`язковий мінімальний платіж запропоновано встановити у розмірі 7 % від суми заборгованості, мінімум 50 грн. Відповідач того ж дня подав Анкту-Заяву про акцепт публічної пропозиції ПАТ "Альфа Банк" на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Альфа-Банк». ОСОБА_1 свого обов`язку із повернення кредитних коштів та процентів за їх користування належним чином не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором. 20 вересня 2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» було укладено договір факторингу, за умовами якого права вимоги до відповідача за кредитним договором №630583130 від 17 лютого 2017 року перейшли до ТОВ «ФК «Еліт Фінанс». Станом на 20 вересня 2021 року загальний розмір заборгованості відповідача становить 82890,87 грн, які позивач просить стягнути з відповідача.

Ухвалою Зарічненського районного суду Рівненської області від 26 листопада 2025 року цю зупинену справу було прийнято до свого провадження після відставки судді.

Ухвалою судді від 14 квітня 2026 року провадження у справі поновлено, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідач є таким, що отримав копію ухвали 15 квітня 2026 року в електронному кабінеті, відзиву на позовну заяву не подано.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають до задоволення, виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що 17 лютого 2017 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти), укладено угоду №630583130 про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Мета кредиту - споживчі потреби; ліміт кредитної лінії у розмірі 50000,00 грн.; процентна ставка 39,99% річних; тип процентної ставки - фіксований; обов`язковий мінімальний платіж запропоновано встановити у розмірі 7 % від суми заборгованості, мінімум 50 грн. Відповідач того ж дня подав Анкету-Заяву про акцепт публічної пропозиції ПАТ «Альфа Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Альфа-Банк».

20 вересня 2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» було укладено договір факторингу, за умовами якого права вимоги до відповідача за кредитним договором №630583130 від 17 лютого 2017 року перейшли до ТОВ «ФК «Еліт Фінанс».

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то відповідно до ст.530 ЦК України воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач передбачені кредитним договором обов`язкові платежі по поверненню суми кредиту та відсотків за його користування у встановлені строки не сплачував, чим порушив умови договору.

Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом строк.

Відповідно до ст.1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит.

З представленого позивачем виписки за кредитною карткою ОСОБА_1 та розрахунку заборгованості за кредитом вбачається, що заборгованість відповідача за кредитним договором № 630583130 станом на 20 вересня 2021 року складається у розмірі 82890,87 грн, які підлягають стягненню з відповідача.

Доказів погашення заборгованості ОСОБА_1 суду не надано.

Таким чином вимога позивача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №630583130 від 17 лютого 2017 року грунтується на законі та підлягає до задоволення.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн.

Розподіляючи витрати на професійну правничу допомогу, суд враховує правила ч. 4 ст. 137 ЦПК України, згідно яких розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18, від 31 серпня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц, додатковій постанові Верховного Суду від 19 листопада 2020 року в справі №734/2313/17.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Такі послуги адвоката, якнадання первинної консультації замовнику у справі, тривалістю 0,5 год., вартістю 1000,00 грн, правовий аналіз наявних документів у замовника, правової ситуації із застосуванням відповідного законодавства, правових висновків Верховного Суду та Європейського суду з прав людини, тривалістю 2 год., вартістю 4000,00 грн, підготовка та подання позовної заяви, тривалістю 2,1 год., вартістю 4200,00 грн, що в сумі складає 9200,00 грн є очевидно завищеними та підлягають зменшенню, адже виконані адвокатом роботи не потребували багато часу та були не складними.

Виходячи з критеріїв обґрунтованості та пропорційності судових витрат, а також принципу розумності їхнього розміру, конкретних обставин справи, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача повинен становити 1000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263 265, 273 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованість за кредитним договором №630583130 від 17 лютого 2017 року у розмірі 82890,87 грн (Вісімдесят дві тисячі вісімсот дев`яносто гривень вісімдесят сім копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» 3028,00 грн (Три тисячі двадцять вісім гривень) судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» 1 000 (Одну тисячу) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Еліт Фінанс», код ЄДРПОУ: 40340222, місцезнаходження: 03035, м. Київ, пл. Солом`янська, 2.

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя: Р.В. Світличний