Рішення № 136453699, 11.05.2026, Новосанжарський районний суд Полтавської області

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/555/26

Провадження № 2/542/508/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2026 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Шарової-Айдаєвої О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Карась В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Нові Санжари в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

В С Т А Н О В И В :

24 березня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (надалі також позивач, ТОВ «ФК «ЄАПБ»)звернулось до Новосанжарського районного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі також відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитними договорами у загальному розмірі 55829 грн 56 коп., зокрема: за кредитним договором № 61366-07/2025 в розмірі 26800 грн 00 коп., із яких: сума заборгованості за основною сумою боргу 10000 грн 00 коп., сума заборгованості за відсотками 10800 грн 00 коп., сума заборгованості за штрафом 5000 грн 00 коп., сума комісії за видачу кредиту 1000 грн 00 коп. та за кредитним договором № 5548623 в розмірі 29029 грн 56 коп., із яких: сума заборгованості за основним зобов`язанням 9416 грн 00 коп., сума заборгованості по комісії за надання кредиту 1158 грн 16 коп., сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту 13747 грн 40 коп., сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) 4708 грн 00 коп.

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 01 квітня 2026 року після отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача (а.с. 67) позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 68).

Ухвалою суду від 11 травня 2026 року вирішено здійснювати заочний розгляд справи.

Аргументи учасників справи

В обґрунтування своїх вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ» посилалось на те, що 27 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» (надалі також ТОВ «Стар Файненс Груп») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 61366-07/2025 в електронній формі шляхом його підписання електронним підписом відповідача, вчиненим одноразовим ідентифікатором.

ТОВ «Стар Файненс Груп» свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, надало відповідачу грошові кошти в розмірі та у строк, що визначені умовами договору. Однак, відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, не повернув своєчасно позичальнику грошові кошти для погашення заборгованості, відповідно до умов договору,

25 листопада 2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 25112025/1, відповідно до умов якого право вимоги за кредитним договором № 61366-07/2025 від 27 липня 2025 року, укладеним між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Позивач набув права грошової вимоги до відповідача на загальну суму 26800 грн 00 коп., із яких: сума заборгованості за основною сумою боргу 10000 грн 00 коп., сума заборгованості за відсотками 10800 грн 00 коп., сума заборгованості за штрафом 5000 грн 00 коп., сума комісії за видачу кредиту 1000 грн 00 коп.

Також, 31 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальність «Мілоан» (надалі також ТОВ «Мілоан») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 5548623.

Договір укладено в електронній формі, шляхом підписання електронним підписом відповідача, вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень Закону України «Про електронну комерцію».

ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, а саме: надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому в договорі. Однак, відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, не повернув своєчасно позичальнику грошові кошти для погашення заборгованості, відповідно до умов договору, не сплатив відсотки по кредиту. У зв`язку з цим виникла заборгованість, яка становить 29029 грн 56 коп., із яких: сума заборгованості за основним зобов`язанням 9416 грн 00 коп., сума заборгованості по комісії за надання кредиту 1158 грн 16 коп., сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту 13747 грн 40 коп., сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) 4708 грн 00 коп.

У подальшому, 27 січня 2026 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 27012026, відповідно до якого ТОВ «Міолан» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором № 5548623від 31 липня 2025 року, укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .

Таким чином, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги, в тому числі і до відповідача в сумі 29029 грн 56 коп., із яких: сума заборгованості за основним зобов`язанням 9416 грн 00 коп., сума заборгованості по комісії за надання кредиту 1158 грн 16 коп., сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту 13747 грн 40 коп., сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) 4708 грн 00 коп.

ТОВ «ФК «ЄАПБ» зазначено, що з моменту отримання прав вимоги до відповідача позивачем нарахування штрафних санкцій не здійснювалось.

На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання своїх зобов`язань, з огляду на що, позивач звернувся до суду з відповідним позовом та просив стягнути вказану заборгованість та судові витрати.

Позивач у судове засідання явку свого уповноваженого представника не забезпечив, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 70). У прохальній частині позовної заяви позивач просив здійснювати розгляд за відсутності його представника та не заперечував проти ухвалення судом заочного рішення на підставі наявних у справі доказів (а.с. 5).

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання не надсилав, заяви про розгляд справи без його участі чи відзиву на позов не надавав.

Відповідно до інформації наданої Виконавчим комітетом Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 67).

Судова повістка на 11 травня 2026 року разом із ухвалою про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 01 квітня 2026 року, якою встановлювався відповідачу п`ятнадцятиденний строк із дня отримання її копії для надання до суду відзиву на позов, копією позовної заяви з доданими документами, направлялись на зареєстровану адресу відповідача, однак повернулись до суду із відміткою поштового відділення від 09 квітня 2026 року - «адресат відсутній» (а.с. 72-137).

З огляду на положення пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України, судова повістка вважається врученою відповідачу, отже суд дійшов висновку про те, що відповідач є таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до змісту пункту 5 частини 6 статті 272 ЦПК України, ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду від 01 квітня 2026 року вважається такою, що вручена відповідачу.

В ухвалі про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 01 квітня 2026 року, суд встановлював відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для надання до суду відзиву на позов разом із усіма доказами, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Правом подати до суду відзив на позовну заяву відповідач не скористався.

Відповідно до частини 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи неподання відповідачем відзиву на позов у встановлений судом строк, справа підлягає вирішенню на підставі наявних матеріалів.

За вказаних обставин, відповідно до положень частини 1 статті 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно з вимогами статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 27 липня 2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладений договір про надання фінансового кредиту № 61366-07/2025 (надалі також договір) (а.с. 8-12).

Відповідно до пункту 1.1. договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 10000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, комісію за видачу кредиту (в разі застосування) та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з пунктом 1.2. договору зазначено, що кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 27.07.2025. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування. Кінцева дата погашення кредиту 23.11.2025.

Відповідно до пункту 1.4. договору за користування кредитом товариством нараховуються проценти в розмірі 0,90% в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 1000,00 грн (що складає 10,00% від суми кредиту). Тип процентної ставки: фіксована. Тип комісії - одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту, якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту). Розмір процентів та комісії, встановлений цим пунктом договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) договору.

Згідно з пунктом 1.5. договору детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів та комісії визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до цього договору.

Пунктом 1.6. договору передбачено, що кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4441-11хх-хххх-0460 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.

Відповідно до пункту 3.1. договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом та комісія за видачу кредиту здійснюватимуться згідно з графіком платежів, в дату платежу, який є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 3.2 договору визначено, що сума кредиту, проценти за користування кредитом, комісія за видачу кредиту, нарахована неустойка (у разі наявності) складають заборгованість за договором.

Згідно з пунктом 3.3. договору нарахування процентів за цим договором здійснюється в межах строку кредитування, зазначеного в п.1.2. договору, починаючи з дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на рахунок, вказаний клієнтом). При цьому проценти за користування кредитом нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня. Комісія за видачу кредиту нараховується в процентному відношенні від суми виданого кредиту та підлягає сплаті позичальником в перший платіжний період, відповідно до графіку платежів.

Підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. договору визначено, товариство має право без згоди клієнта відступити право вимоги за даним договором третій особі, в зв`язку з чим відбудеться заміна сторони кредитодавця за цим договором.

Згідно з пунктом 5.3. договору у випадку прострочення клієнтом сплати платежів відповідно до термінів, встановлених в графіку платежів, товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу: в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості - на наступний день після терміну сплати, встановленого в графіку платежу, за відповідний розрахунковий (платіжний) період, та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, встановленим чинним законодавством України.

Договір про надання фінансового кредиту № 61366-07/2025 від 27 липня 2025 року містить електронний підпис від імені ОСОБА_1 (а.с. 12).

У такий же спосіб підписано графік платежів, що є додатком № 1 до договору про надання фінансового кредиту 61366-07/2025 від 27 липня 2025 року (а.с. 13) та паспорт споживчого кредиту (а.с. 15).

Дослідивши зміст паспорту споживчого кредиту, суд встановив, що у вказаному паспорті визначені умови надання кредиту, реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту, умови нарахування відсотків у разі прострочення виконання зобов`язання, визначена комісія за надання кредиту, встановлені наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором.

ТОВ «Стар Файненс Груп» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу в користування кредит в розмірі 10000 грн 00 коп., шляхом зарахування 27 липня 2025 року грошових коштів на картку, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 815069426, що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вих. № 3426_251230091254 від 30.12.2025 (а.с. 16).

Відповідно до наданого ТОВ «Стар Файненс Груп» розрахунку заборгованості за кредитним договором № 61366-07/2025 від 27 липня 2025 року, за період із 24 листопада 2025 року за відповідачем рахується заборгованість, зокрема, за простроченим тілом 10000 грн 00 коп., за простроченими відсотками 10800 грн 00 коп., за простроченою комісією 1000 грн 00 коп., штрафами 5000 грн 00 коп. (а.с. 22-23).

25 листопада 2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 25112025, відповідно до умов якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку № 1 та є невід`ємною частиною договору (а.с. 17-18).

25 листопада 2025 року клієнтом та фактором підписаний акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 25112025 від 25 листопада 2025 року (а.с. 19).

Відповідно до реєстру боржників, що є додатком № 1 до договору факторингу № 25112025 від 25 листопада 2025 року до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги за кредитним договором № 61366-07/2025, боржник ОСОБА_1 в загальному розмірі 26800 грн 00 коп., із яких: сума заборгованості за основною сумою боргу 10000 грн 00 коп., сума заборгованості за відсотками 10800 грн 00 коп., сума заборгованості за штрафом 5000 грн 00 коп., сума комісії за видачу кредиту 1000 грн 00 коп. (а.с. 21).

Згідно з платіжною інструкцією № 195 від 28 листопада 2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» здійснило оплату ТОВ «Стар Файненс Груп» згідно з договором факторингу № 25112025 від 25.11.2025 (а.с. 20).

Отже, загальна сума заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 61366-07/2025 від 27 липня 2025 року складає 26800 грн 00 коп.

ТОВ «ФК «ЄАПБ» зазначено, що з моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем нарахування штрафних санкцій не здійснювалось.

Самостійно позивач відсотки за користування кредитом не нараховував.

Також, встановлено, що 31 липня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 відповідно до анкети-заяви на кредит № 5548623(а.с. 39), поданої в електронному вигляді, був укладений договір про споживчий кредит № 5548623 (надалі також договір) (а.с. 28-33).

Відповідно до пункту 1.1 договору, кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3. договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п. 1.2. договору (далі кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) відповідно до графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.

Згідно з пунктом 1.2. договору сума (загальний розмір) кредиту становить 9416 грн 00 коп.

Відповідно до умов пункту 1.3. договору, кредит надається загальним строком на 360 днів за умови виконання позичальником графіку платежів, з 31.07.2025 (дата надання кредиту).

Згідно з пунктом 1.4. договору визначено, що повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту, комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) та процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до графіку платежів, наведеному в додатку № 1 до договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом (за умови дотримання графіку платежів): 26.07.2026 (дата остаточного погашення заборгованості).

Відповідно до підпункту 1.5.1. пункту 1.5. договору, комісія за надання кредиту: 2542,32 грн, яка нараховується за ставкою 27.00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Відповідно до підпунктів 1.5.3.-1.5.4. пункту 1.5. договору, проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів, нараховуються за ставкою 0.0010 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 0.0010 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів. Нараховані згідно п. 1.5.3.-1.5.4. договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування, складатимуть: 0.00 грн.

Пунктом 2.1. договору визначено, що кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

Відповідно до підпункту 2.2.1. пункту 2.2. договору, позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту, комісію за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п.п. 1.5.1.-1.5.4. договору відповідно.

За умовами підпункту 2.4.1. пункту 2.4. договору позичальник зобов`язується здійснювати повернення кредиту, сплачувати проценти за користування кредитом, комісії за надання та обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) в розмірі та у терміни, що встановлені у графіку платежів, наведеному у додатку № 1 до договору, що є невід`ємною частиною договору. Позичальник має сплачувати поточний загальний платіж за розрахунковий період в день закінчення розрахункового періоду (дату платежу), згідно графіку платежів. Сплата заборгованості до настання дати платежу не звільняє позичальника від необхідності сплати заборгованості в дату платежу, проте може зменшувати її розмір. Сплата заборгованості після спливу дати платежу призводить то прострочення і є підставою виникнення у Позичальника додаткових обов`язків щодо сплати штрафу та/або процентів, згідно розділу 4 Договору.

Згідно з підпунктом 2.4.3. пункту 2.4. договору визначено, що у разі затримання позичальником сплати частини кредиту та/або процентів та/або комісії щонайменше на один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі.

Відповідно до підпункту 3.2.6. пункту 3.2. договору кредитодавець має право, крім інших передбачених законодавством за цим договором прав: відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника. У випадку, якщо після відступлення прав вимоги за цим Договором Кредитодавець отримає від Позичальника платіж (кошти) для погашення існуючої заборгованості за цим Договором, такий платіж (кошти) відповідно до ч.2 ст.516 Цивільного кодексу України Позичальнику не повертаються і зараховуються в рахунок виконання зобов`язань Позичальника за цим Договором.

Згідно з пунктом 4.1 договору визначено, що у разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно графіку платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або комісій та/або інших платежів згідно з умовами цього договору та графіку платежів, позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 1000 гривень за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів у визначені графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш ніж 2 днів.

Договір про споживчий кредит № 5548623 від 31 липня 2025 року містить електронний підпис від імені ОСОБА_1 (а.с. 28-33).

У такий же спосіб підписано паспорт споживчого кредиту № 5548623 (а.с. 35-36).

Дослідивши зміст паспорту споживчого кредиту, суд встановив, що у вказаному паспорті визначені умови надання кредиту, реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту, умови нарахування відсотків у разі прострочення виконання зобов`язання, визначена комісія за надання кредиту, встановлені наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором.

Сторони погодили графік платежів за договором, що є додатком № 1 до договору про споживчий кредит № 5548623 від 31 липня 2025 року (а.с. 34).

Платіжним дорученням № 158965739 від 31 липня 2025 року підтверджено перерахування коштів ТОВ «Мілоан» у сумі 9416 грн 00 коп. згідно з договором 5548623, кредит./рах. № НОМЕР_1 (а.с. 40).

Згідно з відомістю про щоденні нарахування та погашення вбачається, що ТОВ «Мілоан» здійснило нарахування комісії за надання кредиту, здійснювало нарахування комісії за обслуговування кредиту та штрафу відповідно до пункту 4.1. договору за період із 31.08.2025 по 27.01.2026 (а.с. 41).

27 січня 2026 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 27012026, відповідно до умов якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання по кредиту, комісію за надання кредиту, проценти за користування кредитом, комісію за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості), неустойку (штраф, пеня) та/або проценти за порушення грошового зобов`язання та інші платежі (за наявності), згідно кредитних договорів, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку № 1 та є невід`ємною частиною договору (а.с. 42-44).

27 січня 2026 року клієнтом та фактором підписаний акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 27012026 від 27 січня 2026 року (а.с. 45).

Відповідно до реєстру боржників від 27 січня 2026 року до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги за договором про споживчий кредит № 5548623 від 31 липня 2025 року, боржник ОСОБА_1 в загальному розмірі 29029 грн 56 коп., із яких: сума заборгованості за основним зобов`язанням по кредиту 9416 грн 00 коп., сума простроченої заборгованості по комісії за надання кредиту 1158 грн 16 коп., сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту 13747 грн 40 коп., сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) 4708 грн 00 коп. (а.с. 47).

Згідно з платіжною інструкцією № 23758 від 30 січня 2026 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» здійснило ТОВ «Мілоан» оплату за відступлення прав вимоги згідно з договором факторингу № 27012026 від 27.01.2026 (а.с. 46).

Отже, загальна сума заборгованості за договором про споживчий кредит № 5548623 від 31 липня 2025 року складає 29029 грн 56 коп.

ТОВ «ФК «ЄАПБ» зазначено, що з моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем нарахування штрафних санкцій не здійснювалось.

Самостійно позивач відсотки за користування кредитом не нараховував.

Позивачем зазначено, що заходи досудового врегулювання спору не здійснювались, оскільки законом не визначений обов`язковий досудовий порядок регулювання спору для даної категорії справ.

Кредитори свої зобов`язання відповідно до вказаних договорів виконали в повному обсязі.

В свою чергу, відповідач свої зобов`язання за договорами належним чином не виконав, не надав своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, у зв`язку з чим має непогашену заборгованість по кредитах.

Звертаючись до суду з позовом, позивач, як на підставу для його задоволення, посилався на те, що в порушення умов кредитного договору № 61366-07/2025 від 27 липня 2025 року за відповідачем рахується заборгованість у загальному розмірі 26800 грн 00 коп., із яких: сума заборгованості за основною сумою боргу 10000 грн 00 коп., сума заборгованості за відсотками 10800 грн 00 коп., сума заборгованості за штрафом 5000 грн 00 коп., сума комісії за видачу кредиту 1000 грн 00 коп. та в порушення умов кредитного договору № 5548623 від 31 липня 2025 року за відповідачем рахується заборгованість у загальному розмірі 29029 грн 56 коп., із яких: сума заборгованості за основним зобов`язанням 9416 грн 00 коп., сума заборгованості по комісії за надання кредиту 1158 грн 16 коп., сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту 13747 грн 40 коп., сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) 4708 грн 00 коп.

З огляду на викладене, позивач просив стягнути із ОСОБА_1 заборгованість, загальна сума якої складає 55829 грн 56 коп.

Надаючи оцінку позовним вимогам, суд виходить з наступного.

Норми права, які підлягають застосуванню

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У статті 3 Закону № 675-VIII «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 Закону№ 675-VIII).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 2 статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Висновки щодо правозастосування

Судом встановлено, що між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 27 липня 2025 року укладений договір про надання фінансового кредиту № 61366-07/2025, відповідно до якого відповідач отримав кредит в сумі 10000 грн 00 коп. строком на 120 днів, зі сплатою відсотків із 27 липня 2025 року по 23 листопада 2025 року, зі сплатою комісії за надання кредиту.

Відповідно до листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вих. № 3426_251230091254 від 30.12.2025 про перерахування суми кредиту, грошові кошти за договором перераховані на картковий рахунок відповідача (а.с. 16).

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав належним чином умови договору щодо повернення отриманої суми кредиту за договором про надання фінансового кредиту № 61366-07/2025 від 27 липня 2025 року у розмірі 10000 грн 00 коп., не сплатив заборгованість за відсотками у розмірі 10800 грн 00 коп. та не сплатив суму комісії за видачу кредиту в розмірі 1000 грн 00 коп.

Також, судом встановлено, що між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 31 липня 2025 року укладений договір про споживчий кредит № 5548623, відповідно до якого відповідач отримав кредит в сумі 9416 грн 00 коп. строком на 360 днів, із 31 липня 2025 року по 26 липня 2026 року, зі сплатою комісії за надання кредиту.

Відповідно до платіжного доручення № 158965739 від 31 липня 2025 року, грошові кошти за договором перераховані на картковий рахунок відповідача (а.с. 40).

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав належним чином умови договору про споживчий кредит щодо повернення отриманої суми кредиту за договором про споживчий кредит № 5548623 від 31 липня 2025 року у розмірі 9416 грн 00 коп. та не сплатив заборгованість по комісії за надання кредиту в розмірі 1158 грн 16 коп.

Доказів на спростування факту укладення кредитних договорів та факту отримання кредитних коштів відповідачем не надано.

Отже, матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав належним чином умови кредитних договорів, зокрема, ОСОБА_1 не виконав зобов`язання щодо повернення отриманого кредиту за договором про надання фінансового кредиту № 61366-07/2025 від 27 липня 2025 року у розмірі суми заборгованості за основною сумою боргу - 10000 грн 00 коп., суми заборгованості за відсотками - 10800 грн 00 коп. та суми комісії за видачу кредиту - 1000 грн 00 коп., а також щодо повернення отриманого кредиту за договором про споживчий кредит № 5548623 від 31 липня 2025 року у розмірі суми заборгованості за основним зобов`язанням - 9416 грн 00 коп. та суми заборгованості по комісії за надання кредиту - 1158 грн 16 коп.

ТОВ «ФК «ЄАПБ» на підставі договорів факторингу набуло статус нового кредитора за договором про надання фінансового кредиту № 61366-07/2025 від 27 липня 2025 року та за договором про споживчий кредит № 5548623 від 31 липня 2025 року і отримало право вимоги щодо ОСОБА_1 відносно заборгованості за вказаними договорами.

Відступлення права вимоги по суті це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Відповідно до статті 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 належним чином зобов`язання щодо повернення основних сум боргу за кредитами, заборгованості за відсотками та комісією не виконав ані перед первісними кредиторами, ані перед фактором - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», яке набуло право вимоги за відповідними кредитними договорами на підставі договорів факторингу № 25112025 від 25 листопада 2025 року та № 27012026 від 27 січня 2026 року.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені судом обставини, суд доходить висновку, що відповідач не виконує умови кредитних договорів і добровільно не сплачує визначені договором платежі.

Враховуючи, що фактично отримані та використані ОСОБА_1 у добровільному порядку грошові кошти ТОВ «ФК «ЄАПБ» не повернуті, а також, що відповідачем добровільно не сплачені проценти за користування кредитом та комісія за надання кредиту, суд зазначає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 61366-07/2025 від 27 липня 2025 року за основною сумою боргу у розмірі 10000 грн 00 коп., за відсотками у розмірі 10800 грн 00 коп. та за комісією за видачу кредиту у розмірі 1000 грн 00 коп., а також шляхом стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит № 5548623 від 31 липня 2025 року за основним зобов`язанням у розмірі 9416 грн 00 коп. та по комісії за надання кредиту у розмірі 1158 грн 16 коп.

Водночас, що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості зі сплати комісії за обслуговування кредиту в розмірі 13747 грн 40 коп. за договором про споживчий кредит № 5548623 від 31 липня 2025 року, суд зазначає наступне.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

ВП ВС у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 зробила висновок про нікчемність умов кредитного договору щодо оплатності послуги з надання інформації. А в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 визначила, що умова договору про надання споживчого кредиту, укладеного до 13 січня 2006 року, стосовно встановлення додаткової плати (комісії) за обслуговування споживчого кредиту є оспорюваною.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) зазначено, що 10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними, проте, враховуючи ультраактивну форму дії Закону України «Про захист прав споживачів», визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умов, якими встановлено плату щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положень Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Статтею 11 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит, загальні витрати за споживчим кредитом - це витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути проінформований про строки і суми належних платежів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 вирішувала питання (а) чи можливе встановлення комісії за обслуговування кредиту згідно Закону України «Про споживче кредитування»; (б) чи має кваліфікуватися умова договору, що передбачає комісію, як дійсна/нікчемна/оспорювана.

Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові вказала на те, що Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту, а згідно з пунктом 3.2.4. кредитного договору позичальник має право не частіше одного разу на місяць вимагати у банку безоплатного надання інформації про поточний розмір його заборгованості. Разом з тим зробила висновок про нікчемність в цілому пунктів 1.4. та 6. кредитного договору, зокрема не лише щодо щомісячного інформування про розмір заборгованості, але й опрацювання запитів позичальника, надання інформації по рахунку.

Враховуючи наведені правові висновки, банк не мав права встановлювати до кредитного договору комісію за обслуговування кредитної заборгованості, яка включає в себе моніторинг заборгованості, під яким розуміється електронне інформування (нагадування) про здійснення щомісячних платежів по кредиту та процентах, надання інформації щодо стану заборгованості через дистанційні системи обслуговування, інформування позичальника про виникнення простроченої заборгованості, консультування позичальника (як усне так і письмове) щодо погашення заборгованості, своєчасності сплати платежів тощо. Така умова договору є нікчемною та не потребує визнанню недійсною.

Отже, оскільки споживач є вразливою стороною договірних відносин, законодавець визначився з посиленим захистом споживачів шляхом прийняття Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про споживче кредитування», який набрав чинності 10 червня 2017 року.

Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача (частини перша та друга статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Як уже зазначалося судом вище, умовами укладеного між сторонами договору встановлено комісію за обслуговування кредитної заборгованості, тобто фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена частиною 1 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи наведене, оскільки ОСОБА_1 було встановлено плату за послуги, які за законом повинні надаватись безоплатно, визначена в підпункті 1.5.2. пункту 1.5. договору про споживчий кредит № 5548623 від 31 липня 2025 року умова про сплату комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) є нікчемною.

Частиною четвертою статті 42 Конституції України передбачено, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Згідно з положеннями частини 1 статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг, як це закріплено вимогами частини 3 статті 55 вказаного Закону.

Як визначено положеннями частини 3 статті 13 ЦК України, не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

За таких обставин, позивачем без належних на те правових підстав нарахована комісія за обслуговування кредитної заборгованості на загальну суму 13747 грн 40 коп., а відтак, позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за комісією за обслуговування кредиту в сумі 13747 грн 40 коп., є необґрунтованими з наведених вище підстав та задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за штрафом та неустойкою (штрафом, пенею), суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Суд зазначає, що відповідні положення процитованої норми стосуються звільнення від обов`язків сплачувати на користь кредитодавця неустойку, штраф, пеню та інших платежів за прострочення виконання договору у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

З огляду на викладене, відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, позовні вимоги про стягнення заборгованості за штрафом у сумі 5000 грн 00 коп. за договором про надання фінансового кредиту № 61366-07/2025 від 27 липня 2025 року та про стягнення заборгованості за неустойкою (штрафом, пенею) за договором про споживчий кредит № 5548623 від 31 липня 2025 року, задоволенню не підлягають, оскільки вони нараховані у період дії воєнного стану.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 76, частиною 1 статті 77 та статті 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, позов підлягає задоволенню частково.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 3328 грн 00 коп.

З відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Позовні вимоги задоволені на 57,99 % з розрахунку: 32374 грн 16 коп. (сума задоволених позовних вимог) х 100% : 55829 грн 56 коп. (сума заявлених позовних вимог) = 57,99% (відсоток задоволених позовних вимог).

Отже, сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 1929 грн 91 коп. із розрахунку: 3328 грн 00 коп. (сума сплаченого судового збору) х 57,99% (відсоток задоволених позовних вимог).

В мотивувальній частині позову позивач зазначав, що у зв`язку із розглядом справи він поніс витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів в розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1664 грн).

У прохальній частині позовної заяви позивач просив стягнути судові витрати із відповідача.

Надаючи оцінку вимозі про стягнення із відповідача витрат, пов`язаних з розглядом справи, а саме: з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів в розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1664 грн), суд зазначає, що позивачем до матеріалів справи не надано жодного підтверджуючого документу щодо понесення відповідних витрат, так само відсутні відомості про докази, які позивач витребував, не має інформації про здійснення огляду доказів за їх місцем знаходження, їх забезпечення.

З огляду на викладене, підстави для стягнення із відповідача витрат, пов`язаних з розглядом справи, а саме: з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів в розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1664 грн) відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 259, 263-265, 280-281 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, вул. Лісова, буд. 2, м. Бровари, Броварський район, Київська область) заборгованість у загальному розмірі 32374 грн 16 коп. (тридцять дві тисячі триста сімдесят чотири гривні шістнадцять копійок), зокрема:

за договором про надання фінансового кредиту № 61366-07/2025 від 27 липня 2025 року у загальному розмірі 21800 грн 00 коп. (двадцять одна тисяча вісімсот гривень), що складається із заборгованості за основною сумою боргув розмірі 10000 грн 00 коп. (десять тисяч гривень), заборгованості за відсотками в розмірі 10800 грн 00 коп. (десять тисяч вісімсот гривень), заборгованості за комісією в розмірі 1000 грн 00 коп. (одна тисяча гривень);

за договором про споживчий кредит № 5548623 від 31 липня 2025 року у загальному розмірі: 10574 грн 16 коп. (десять тисяч п`ятсот сімдесят чотири гривні шістнадцять копійок), що складається із заборгованості за основним зобов`язанням в розмірі 9416 грн 00 коп. (дев`ять тисяч чотириста шістнадцять гривень), заборгованості за комісією в розмірі 1158 грн 16 коп. (одна тисяча сто п`ятдесят вісім гривень шістнадцять копійок).

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, вул. Лісова, буд. 2, м. Бровари, Броварський район, Київська область) понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 1929 грн 91 коп. (одна тисяча дев`ятсот двадцять дев`ять гривень дев`яносто одна копійка).

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Інші учасники справи, а також відповідач у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014, вул. Лісова, буд. 2, м. Бровари, Броварський район, Київська область, 07400;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Суддя О.О. Шарова-Айдаєва