Рішення № 136452739, 04.05.2026, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/3033/25

Провадження № 2/373/270/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області

під головуванням судді Свояка Д.В.,

за участі секретарки Хоменко Н.І.

розглянув цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Представник позивача звернувся до суду з вимогами: стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 71423218 у розмірі 15345,00 грн; стягнути з відповідачки понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.04.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачкою був укладений кредитний договір № 71423218, згідно з умовами якого відповідачці надано кредит в розмірі 9000,00 грн строком на 30 днів зі сплатою відсотків у розмірі 0,25% та зі сплатою комісії за надання кредиту у розмірі 1350,00 грн.

16.09.2025 між позивачем та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено договір факторингу №16/09/25, за умовами якого останнє передало право грошової вимоги до фізичних осіб боржників у тому числі і до відповідачки.

Відповідачка порушила умови кредитного договору внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 15345,00 грн, яка складається з основної суми боргу 9000,00 грн, заборгованості за відсотками 675,00 грн, заборгованості за комісією 1350,00 грн, сума заборгованості за процентами за понадстрокове користування 4320,00 грн.

У відзиві на позовну заяву представник відповідачки просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначив, що відповідачка не була повідомлена про відступлення права вимоги за кредитним договором, позивачем не надано квитанції щодо сплати коштів за договором факторингу. Крім того, відповідачка стала жертвою шахрайських дій та за її заявою відділом СВ Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025111240000407 від 10.09.2025 за ч.3 ст.190 КК України, просить зупинити провадження у цій справі до прийняття рішення у кримінальному провадженні.

Представник позивача у відповіді на відзив зазначив, набув право вимоги до відповідачки відповідно до норм чинного законодавства, відповідачка не зверталась з позовом до суду щодо визнання договору факторингу недійсним. Крім того відповідачкою не надано жодних доказів на підтвердження того, що заборгованість за кредитним договором № 71423218 має ознаки шахрайських дій чи перебуває у сфері розслідування кримінального провадження №12025111240000407.

Відповідачка у своїх письмових поясненнях до поданого відзиву частково визнала позовні вимоги, а саме: 9000,00 грн сума кредиту, 675,00 грн відсотки, 1350,00 грн комісія, 2000,00 грн витрати на правничу допомогу.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі:

Ухвалою суду від 09.10.2025 суддею Керекезою Я.І. відкрито провадження в цій справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

27.10.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про зупинення провадження у справі.

04.11.2025 до суду надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 26.11.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідачки про зупинення провадження у справі.

22.01.2026 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи та визначено головуючого суддю Свояка Д.В.

10.03.2026 до суду надійшли письмові пояснення відповідачки.

Судом встановлено наступні обставини:

23.04.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачкою в електронній формі був укладений кредитний договір № 71423218, який засвідчений електронним підписом відповідачки.

До позову додані копії графіку платежів, довідки про ідентифікацію.

Відповідно до п.2.1, 2.2 договору товариство надало відповідачці кредит у розмірі 9000,00 грн у безготівковій формі шляхом переказу коштів за реквізитами електронного платіжного засобу, строком на 30 днів, на умовах сплати процентів за користування кредитом у розмірі 0,25% в день (фіксована ставка), сплатою комісії за надання кредиту в розмірі 1350,00 грн.

У п.12 договору зазначений номер електронного платіжного засобу відповідачки НОМЕР_1 .

До позову додані копії таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, довідки про ідентифікацію.

До позову додані: інформаційна довідка ТОВ «ФК «Фінекспрес» про перерахування коштів відповідачці, номер платежу 9cf38075-39b1-4acf-8f2f-e75f9967c7c2 та квитанція 9cf38075-39b1-4acf-8f2f-e75f9967c7c2 про переказ 23.04.2025 коштів у розмірі 9000,00 грн на картку № НОМЕР_1 .

Як вбачається з копії договору факторингу №16/09/25 від 16.09.2025, укладеного між ТОВ «Деал Фінанс Груп» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», останнє передає (відступає) за плату належні йому права вимоги до боржників, що вказані у реєстрі боржників.

До позову додані копії акту приймання-передачі реєстру боржників до договору факторингу, платіжної інструкції №579935864.1 від 18.09.2025 про оплату згідно з договором факторингу, витягу з реєстру боржників до договору факторингу.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором № 71423218 від 23.04.2025, за період з 24.04.2025 по 18.09.2025 заборгованість відповідачки за наданим кредитом становить 15345,00 грн, яка складається з основної суми боргу 9000,00 грн, заборгованості за відсотками 675,00 грн, заборгованості за комісією 1350,00 грн, заборгованість за процентами нарахованими за понадстрокове користування 4320,00 грн.

Норми права, застосовані судом:

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Згідно з ч. 1 ст. 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 3 ст.203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За нормами ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до норм ст. 526, 527, 530, 610, ч.1 ст.612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У ч. 1 ст. 513 ЦК України зазначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч.2 ст.516 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Законом України «Про платіжні послуги» визначаються поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, встановлює виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України, установлює права, обов`язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, визначає загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури.

Відповідно до п.53 ст.1 цього Закону переказ коштів без відкриття рахунку - платіжна послуга, що надається платнику з метою переказу коштів у готівковій чи безготівковій формі отримувачу або надавачу платіжних послуг, який діє від імені отримувача, під час якої надавач цієї послуги не використовує відкритий у нього рахунок платника та/або отримувача.

Згідно з п.54 ст.1 цього Закону, платіжна інструкція розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції.

Як зазначено в п.6 ч.1 ст.5 цього Закону, до фінансових платіжних послуг належать послуги з переказу коштів без відкриття рахунку.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 46 цього Закону надавач платіжних послуг має право виконувати платіжні операції користувачів за допомогою/з використанням однієї чи кількох платіжних систем, учасником яких він є, або залучати для виконання платіжних операцій інших надавачів платіжних послуг як посередників. Надавачі платіжних послуг виконують платіжні інструкції відповідно до черговості їх надходження (крім випадків, установлених законом) та виключно в межах залишку коштів на рахунку платника, крім випадків виконання платіжної операції за рахунок наданого платнику кредиту.

Згідно з ч.8 ст.46 цього Закону надавач платіжних послуг вважається таким, що виконав належним чином платіжну операцію, якщо така операція виконана на користь отримувача відповідно до унікального ідентифікатора, зазначеного ініціатором у платіжній інструкції.

Як зазначено в ч.1 ст.49-1 цього Закону надавачі платіжних послуг виконують миттєвий кредитовий переказ відповідно до вимог, встановлених цим Законом. Національний банк України має право встановлювати додаткові вимоги та обмеження щодо виконання миттєвого кредитового переказу.

Відповідно до чч.3, 4 ст.49-1 цього Закону надавач платіжних послуг з обслуговування рахунку після отримання платіжної інструкції на виконання миттєвого кредитового переказу зобов`язаний перевірити дотримання всіх необхідних умов для виконання такої платіжної інструкції та наявність і доступність коштів на рахунку платника. Надавач платіжних послуг з обслуговування рахунку після вчинення всіх дій щодо перевірки блокує суму коштів платіжної операції, необхідну для виконання миттєвого кредитового переказу, або списує суму коштів платіжної операції з рахунку платника.

Моментом прийняття платіжної інструкції на виконання миттєвого кредитового переказу є зафіксований в операційно-обліковій системі надавача платіжних послуг з обслуговування рахунку час надходження до нього такої платіжної інструкції від платника, незалежно від години або календарного дня її прийняття.

Згідно з ч.5 ст. 49-1 цього Закону надавач платіжних послуг отримувача зобов`язаний протягом 10 секунд з моменту прийняття платіжної інструкції на виконання миттєвого кредитового переказу забезпечити зарахування суми коштів за платіжною операцією на рахунок отримувача, доступність для отримувача зарахованих коштів та повідомити надавача платіжних послуг з обслуговування рахунку про завершення платіжної операції.

Надавач платіжних послуг отримувача після зарахування на рахунок отримувача суми коштів за платіжною операцією з виконання миттєвого кредитового переказу зобов`язаний невідкладно безкоштовно повідомити отримувача про таке зарахування коштів у спосіб, передбачений договором між ними.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 78 ЦПК України визначено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Стаття 80 ЦПК України визначає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.ч. 1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як передбачено ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінка аргументів сторін, доказів.

Судом встановлено, що відповідачка, підписавши одноразовим ідентифікатором договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71423218, прийняла умови надання всіх послуг, зокрема, строк кредитування, плату за кредит, порядок погашення кредиту, відповідальність.

З наявних в матеріалах справи розрахунків заборгованості вбачається, що позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за процентами за кредитним договором нарахованими після закінчення строку кредитування.

Відповідно до висновку Верховного Суду, зробленого у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

У доданій до позову таблиці обчислення загальної вартості кредиту, яка є частиною кредитного договору, зазначена загальна сума процентів, яка була погоджена сторонами договору, при цьому у договорі визначено відсоткова ставка у розмірі 0,250% на день та строк кредитування 30 днів, отже заборгованість за процентами за користування наданими кредитними коштами складає 675,00 грн.

Зважаючи на це вимоги щодо стягнення заборгованості за процентами, нарахованими за понадстрокове користування, не відповідають приписам законодавства.

За результатом оцінки доказів суд дійшов висновку, що позивачем надано достатньо доказів на підтвердження укладення кредитного договору №71423218 від 23.04.2025, загальна вартість кредиту становить 11025,00 грн, з яких: 9000,00 грн сума кредиту за договором, 675,00 грн відсотки за користування кредитом, 1350,00 грн комісія за надання кредиту.

За таких обставин позовні вимоги ТОВ «Деал Фінанс Груп» підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, як передбачено ст.4 ЗУ «Про судовий збір».

Ціна позову, визначена позивачем сумою стягнення 15345,00 грн.

Оскільки, суд частково задовольняє вимоги на суму 11025,00 грн, що становить 72% від ціни позову, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 1744,13 грн (2422,40:100 х 72%) судового збору.

Представником позивача заявлено вимогу про стягнення з відповідачки витрат на правову допомогу у розмірі 4500,00 грн, відповідачка визнає суму витрат у розмірі 2000,00 грн.

На підтвердження витрат на правничу допомогу до заяви долучено копії договору про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025, витягу з акту №1-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025, витягу з акту приймання-передачі справ на надання правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025, платіжної інструкції на підтвердження оплати наданої правничої допомоги, ордеру серії АХ №1287256 від 03.09.2025, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2099 від 03.04.2018.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Верховного Суду від 01.09.2021 у справі № 178/1522/18 зазначено, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема у рішеннях від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України, від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

За результатом оцінки доказів суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн, що лише на 328 грн менше за місячний прожитковий мінімум для працездатних осіб, відповідатимуть критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.

Керуючись ст. 263 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» заборгованість за кредитним договором №71423218 від 23.04.2025 в розмірі 11025 (одинадцять тисяч двадцять п`ять) грн 00 коп., що складається із заборгованості за кредитом в розмірі 9000 (дев`ять тисяч) грн 00 коп., заборгованості за процентами у розмірі 675 (шістсот сімдесят п`ять) грн 00 коп., заборгованості за комісією у розмірі 1350 (одна тисяча триста п`ятдесят) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» судовий збір в розмірі 1744 (одна тисяча сімсот сорок чотири) грн 13 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) грн 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повні найменування сторін та інших учасників справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп», код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження: вул.Садова, буд.31/33, офіс 40/3, м. Ірпінь, 08205;

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 11.05.2026.

Суддя Д. В. Свояк