Ухвала суду № 136452129, 11.05.2026, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/2840/26

Провадження № 2/362/4102/26

У Х В А Л А

11.05.2026 року суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Лебідь-Гавенко Г.М., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Через систему «Електронний суд» представник ТОВ «Споживчий Центр» - Новіков І.А. звернувся до Васильківського міськрайонного суду Київської області з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий Центр» заборгованість за кредитним договором від № 12.01.2024-100000316 від 12.01.2024 року в розмірі: 8910,00 грн. та судові витрати по справі.

Зазначена позовна заява не може бути прийнята до розгляду Васильківським міськрайонним судом Київської області та підлягає направленню за підсудністю з наступних підстав.

Так, ч.1 ст. 27 ЦПК України встановлено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України у разі, якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

В позовній заяві позивачем зазначена адреса відповідача ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , ВЧ НОМЕР_1 .

На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України судом було зроблено запит до Відділу з питань реєстрації місця проживання виконавчого комітету Васильківської міської ради в Київській області, щодо встановлення інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

Відповідно до відповіді Відділу з питань реєстрації місця проживання виконавчого комітету Васильківської міської ради в Київській області від 10.04.2026 року відомості про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані відносно, ОСОБА_1 , відсутні.

06.05.2026 року на виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України судом було зроблено запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо встановлення інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

Згідно відповіді з Єдиного демографічного реєстру №2702560, від 06.05.2026 року, встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Також, 06.05.2026 року судом зроблено запит, щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери.

Згідно відповіді з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери щодо внутрішньо переміщеної особи № 2702574 від 06.05.2026 року, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має фактичне місце проживання/перебування як внутрішньо переміщена особа, за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно з частиною 1 статті 5 даного Закону, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є спеціальним законом щодо статусу вказаних осіб, який підлягає застосуванню.

У постанові від 29 липня 2019 року у справі №409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно зі статтею 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Особи, які залишили або покинули своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації та стали на облік як внутрішньо переміщені особи можуть звертатися з позовами до судів за місцем фактичного проживання/перебування. Таким чином, якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як ВПО (внутрішньо переміщена особа), то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування.

Аналогічні висновки щодо застосування відповідних норм права містить постанова Верховного Суду від 14 серпня 2024 року у справі № 607/5535/22.

З огляду на викладене, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання відповідача за адресою: АДРЕСА_3 .

Підстав, які б згідно ст. 28 ЦПК України дозволили позивачу обирати підсудність у Васильківському міськрайонному суді Київської області з урахуванням спору, який виник у сторін, суд не вбачає.

Правила виключної підсудності згідно ст. 30 ЦПК України не регулюють питання визначення підсудності по справам про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ч.9 ст.187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, Закону України "Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини", інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки, за його допомогою визначається "належний суд", тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення апеляційним судом з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ст. 378 ч.1 ЦПК України).

Згідно до п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що справа відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Луцького міськрайонного суду Волинської областіза місцем перебування відповідача, зазначеним в довідці №3244-№ 2702574 від 06.05.2026 рокупро взяття на облік внутрішньо-переміщеної особи.

Керуючись статтями 27, 28, 30 -32, 187 ЦПК України, суддя,

п о с т а н о в и в:

Матеріали цивільної справи №362/2840/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передати за підсудністю до Луцького міськрайонного суду Волинської області.

Копію ухвали про передачу справи за підсудністю направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Передача справи на розгляд іншого суду за підсудністю здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко