Рішення № 136451334, 12.05.2026, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/403/26

Провадження № 2/353/450/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 рокум.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області:

у складі: головуючого судді Мотрук Л.І.,

з участю секретаря судового засідання Стельмах В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумач в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, -

в с т а н о в и в:

Позивач ТОВ «Фінпром маркет» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту в сумі 29914 грн 33 коп, судового збору в сумі 2662 грн 40 коп та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4500 грн 00 коп. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 10.09.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит № 71122395, за умовами якого товариство надало відповідачу грошові кошти в сумі 16500 грн 00 коп строком на 20 днів, зі сплатою процентів у розмірі 0,125 % в день, комісія за надання кредиту складає 15% від суми кредиту, що складає 2475 грн 00 коп. У разі порушення позичальником строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4,00% за понадстрокове користування кредитом на тіло кредиту за кожен день понадстрокового користування. Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». 29.09.2025 року між позикодавцем та позичальником за ініціативою останнього укладено додаткову угоду № 15878789 до договору позики № 71122395, за умовами якої сторони домовились про пролонгацію строку кредитування на 20 днів (в результаті чого строк кредитування складає - 40 днів) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) на 1 %. Додатковий договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №71122395 від 10.09.2025 року, виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 16500 грн 00 коп шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 . 25.02.2026 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром маркет» уклали договір факторингу № 25/02/26, відповідно до умов якого останній набув право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором надання коштів у кредит № 71122395 від 10.09.2025 року, що укладений між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 . Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконує, заборгованість за договором становить 29914 грн 33 коп, що складається із заборгованості за основною сумою боргу 16087 грн 40 коп, заборгованість за процентами у сумі 3629 грн 98 коп, заборгованість за комісією у сумі 2475 грн 00 коп, заборгованість за процентами нарахованими за понадстрокове користування у сумі 7721 грн 95 коп. Просить стягнути з відповідача вказану кредитну заборгованість та понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422 грн 40 коп та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4500 грн 00 коп.

Представник позивача ТОВ «Фінпром маркет» у судове засідання не з`явився, однак 29.04.2026 року до суду надіслав заяву, у якій просив розгляд справи провести без його участі, не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с. 51).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином за зареєстрованим місцем проживання, відзиву на позовну заяву суду не надав, причин неявки суду не повідомив.

За наявності сукупності умов, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, судом постановлено розглядати справу в заочному порядку.

21.04.2026 року судом постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Суд, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи та зібрані у ній докази приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 10.09.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71122395 (а.с. 14, на звороті-21).

Відповідно до п. 2.1. договору ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (позикодавець) зобов`язалося надати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту. Відповідно до п. 2.2. договору позики позичальнику було надано кредит в сумі 16500 грн 00 коп терміном на 20 днів, а саме на період з 10.09.2025 року по 29.09.2025 року, з денною процентною ставкою/день - 0,125%; комісія за надання кредиту - 15% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 2475 грн 00 коп, орієнтовна реальна річна процентна ставка 2115,46%, орієнтовна загальна вартість кредиту 19387 грн 50 коп.

Згідно п. 2.4. договору позикодавець надає позичальнику детальний перелік складових загальної вартості кредиту у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та/або супутніх послуг кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що зазначена у додатку № 1 до договору, який є його невід`ємною частиною.

За користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти у розмірі, визначеному пунктом 2.2. договору. Проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту (його залишок), виходячи із строку фактичного користування кредитом, за кожен день (календарну дату) користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту (включно) та включаючи день (дату) його повернення, до повного погашення заборгованості за договором (п. 6.1. договору).

Відповідно до п. 11.1.2. договору позичальник до моменту підписання договору вивчив умови договору та правила надання коштів у кредит, що розміщені на сайті, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі.

Договір позичальником підписано аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора 14153 та позичальником вказано номер платіжного засобу № НОМЕР_1 .

Додатком № 1 до договору надання коштів у кредит № 71122395 від 10.09.2025 року сформовано таблицю обчислення загальної вартості кредиту (а.с. 22).

29.09.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 15878789 до договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71122395 від 10.09.2025 року, за умовами якої сторони домовились про пролонгацію строку кредитування на 20 днів (в результаті чого строк кредитування складає - 40 днів) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) на 1 % (а.с. 23, на звороті-24).

Договір позичальником підписано аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора 74172.

Додатком № 1 до договору надання коштів у кредит № 71122395 від 10.09.2025 року сформовано таблицю обчислення загальної вартості кредиту (а.с. 24, на звороті-25).

Довідкою про ідентифікацію, виданою ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» підтверджено, що ОСОБА_1 ідентифікований ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» шляхом використання одноразового ідентифікатора, що є аналогом електронного підпису: одноразовий ідентифікатор 14153, дата відправки ідентифікатора 10.09.2025 року, електронна пошта на який було відправлено ідентифікатор ІНФОРМАЦІЯ_2; одноразовий ідентифікатор 74172, дата відправки ідентифікатора 29.09.2025 року, електронна пошта на який було відправлено ідентифікатор ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 25, на звороті).

Переказ ОСОБА_1 здійснено на суму 16500 грн 00 коп на платіжну карту № НОМЕР_2 , дата 10.09.2025 року, що вбачається із копії платіжної інстркуції (а.с. 26, на звороті).

Відповідно до розрахунку заборгованості відповідача за договором № 71122395, який наданий ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»нараховано заборгованість за тілом кредитуу сумі 16500 грн 00 коп, з яких сплачено 412 грн 60 коп; за процентамиу сумі 3629 грн 98 коп; комісією у сумі 2475 грн 00 коп; за процентами нарахованими за понадстрокове користування у розмірі 7721 грн 95 коп. Станом на 25.02.2026 року становить 29914 грн 33 коп, з яких: 16087 грн 40 коп - заборгованість за тілом кредиту; 3629 грн 98 коп - заборгованість за процентами; 7721 грн 95 коп - заборгованість за процентами нарахованими за понадстрокове користування; 2475 грн 00 коп -заборгованість за комісією (а.с. 12, на звороті-13).

25.02.2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром маркет» було укладено договір факторингу № 25/02/26, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Фінпром маркет» право грошової вимоги до боржників за договорами позики, в тому числі за договором № 71122395 від 10.09.2025 року (а.с. 27-30).

Згідно реєстру прав вимог № 1, боржником значиться ОСОБА_1 (а.с. 31-32).

Відповідно до розрахунку заборгованості відповідача за договором № 71122395 , який наданий ТОВ «Фінпром маркет», станом на 26.03.2026 року становить 29914 грн 33 коп, з яких: 16087 грн 40 коп - заборгованість за тілом кредиту; 3629 грн 98 коп - заборгованість за процентами; 7721 грн 95 коп - заборгованість за процентами нарахованими за понадстрокове користування; 2475 грн 00 коп -заборгованість за комісією (а.с. 5).

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно положень статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.

З огляду на зазначені норми права Верховний Суд в своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19.

Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачено, що договір про надання фінансових послуг (включно, мікропозики) укладається виключно в письмовій формі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/ або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 цього Закону зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч.6 ст.11 вищевказаного Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Приписами ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. За положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В п. 1 ст. 629 ЦК України вказано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У п. 1 ст. 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст.1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 року (справа №444/9519/12) та від 31.10.2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (ч. 3 ст. 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.

Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, з 22 квітня 2024 року не більше 1,5%, а з 20 серпня 2024 року не більше 1%. Незважаючи на те, що розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом визначаються сторонами, вони повинні узгоджуватися із нормами законодавства.

Договір № 71122395 між сторонами укладено 10.09.2025 року, строком на 40 днів. З наданого позивачем розрахунку заборгованості встановлено, що загальний розмір заборгованості за процентами становить 3629 грн 98 коп. Проценти нараховані відповідачу за процентною ставкою 0,125 % та 1%, що відповідає умовам договору, здійснено у межах строку кредитування та узгоджується з Прикінцевими та Перехідними положеннями ЗУ «Про споживче кредитування».

Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідач суду не надав, не подав будь-яких доказів на спростування користування наданому йому кредитними коштами, а також не подав будь-яких доказів на спростування наданих позивачем розрахунків заборгованості.

Позивач, звертаючись до суду, також просить стягнути з відповідача за договором надання коштів у кредит № 71122395 заборгованість за понадстрокове користування позикою в сумі 7721 грн 95 коп.

Суд звертає увагу, що з 17.03.2022 року набрав чинності пункт 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак, враховуючи наведене, боржник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану.

У даному випадку на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором надання коштів у кредит № 71122395 від 10.09.2025 року, в частині стягнення заборгованості 16087 грн 40 коп - заборгованість за основним боргом; 3629 грн 98 коп - заборгованість за процентами; 2475 грн 00 коп - заборгованість за комісією. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем відповідно до платіжної інструкції № 579946980.1 від 17.04.2026 року сплачено судовий збір у розмірі 2662 грн 40 коп (а.с. 42).

Оскільки судом задоволено позов у розмірі 22192 грн 38 коп, що становить 74,18 % від заявлених вимог в розмірі 29914 грн 33 коп, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1974 грн 96 коп.

Крім того, у пред`явленому позові позивач просить стягнути з відповідача витрати, понесені ним на професійну правничу допомогу в сумі 4500 грн 00 коп.

Згідно з положеннями ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1-4 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За правилами п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Так, судом встановлено, що між ТОВ «Фінпром маркет» в особі директора Гедзь О.В. та адвокатом Ткаченко Ю.О. укладено договір про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 25.08.2025 року (а.с. 33-35).

Відповідно до витягу з акту № 9ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 25.08.2025 року, вартість послуг за даним позовом складає 4500 грн 00 коп (а.с. 37).

Таким чином, судом встановлено, що позивачем надано до суду належні докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правову допомогу, то з відповідача на користь позивача, пропорційно до задоволених позовних вимог, підлягають стягненню витратина правничу допомогу у розмірі 3338 грн 00 коп.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 207, 509, 526, 527, 530, 610, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1054, 1055, 1082 ЦК України, керуючись ст. 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274, 279, 280-282, 289 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» суму заборгованості за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71122395 від 10.09.2025 року, в розмірі 22192 (двадцять дві тисячі сто дев`ятсот дві) гривні 38 копійок, з яких: 16087 гривень 40 копійок - заборгованість за основним боргом; 3629 гривень 98 копійок - заборгованість за відсотками; 2475 гривень 00 копійок - заборгованість за комісією.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1974 (одну тисячу дев`ятсот сімдесят чотири) гривні 96 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» витрати на правничу допомогу у розмірі 3338 (три тисячі триста тридцять вісім) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Тлумацьким районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», місцезнаходження: вул. Садова, 31/33, м. Ірпінь, Бучацький район, Київська область, код ЄДРПОУ 43311346, IBAN № НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ», код банку - 334851.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .

Повний текст судового рішення складено 12 травня 2026 року.

ГоловуючийЛ. І. МОТРУК