Рішення № 136451224, 12.05.2026, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/531/26

Номер провадження 2/350/586/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

12 травня 2026 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Пулика М.В.,

секретаря судового засідання Юречко Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

установив:

Стислий виклад позицій сторін:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії №1315-8691 від 11 грудня 2023 року у загальному розмірі 59 931,28 грн, а також судові витрати по справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 11 грудня 2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту navse.in.ua, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1315-8691. Електронний договір укладено відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до умов укладеного договору позивач надав відповідачу кредитні кошти у сумі 18000,00 грн строком на 300 днів зі сплатою процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту. Представник позивача зазначає, що укладення кредитного договору стало можливим лише після здійснення відповідачем послідовних дій в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача, зокрема проходження реєстрації в особистому кабінеті, внесення персональних даних, підтвердження номера мобільного телефону, зазначення банківської картки, отримання одноразового ідентифікатора та його введення для підписання кредитного договору.

Після прийняття відповідачем умов договору на номер мобільного телефону останньої було направлено одноразовий ідентифікатор А1064, який відповідач використала для підписання електронного договору відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію».

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі та перерахував кредитні кошти на банківську картку, зазначену відповідачем в особистому кабінеті, через систему LiqPay АТ КБ «ПРИВАТБАНК», що підтверджується наданими до суду письмовими та електронними доказами.

Відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконала, кредитні кошти у встановлений договором строк не повернула, проценти за користування кредитом не сплатила, у зв`язку з чим станом на 06 березня 2026 року утворилась заборгованість у загальному розмірі 59931,28 грн, з яких: 13777,87 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 46153,41 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами. У зв`язку із наведеним представник позивача просить позов задовольнити повністю та стягнути з відповідача на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором, а також судові витрати по справі.

Заяви та клопотання сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, процесуальні дії у справі:

Ухвалою судді Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 02.04.2026 відкрито провадження в справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не прибув.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином у встановленому законом порядку, відзиву на позовну заяву не подала, будь-яких заяв чи клопотань до суду не скеровувала, причин неявки суду не повідомила, у зв`язку з чим суд вважає за можливе та доцільне провести розгляд справи у її відсутності на підставі наявних у справі доказів, яких достатньо для вирішення спору по суті, та ухвалити заочне рішення відповідно до вимог ст.280 ЦПК України.

За таких обставин суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності сторін у порядку визначеному ст. 247 ч. 2 ЦПК України, з ухваленням заочного рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

Судом встановлено, що 11 грудня 2023 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі Договір про відкриття кредитної лінії №1315-8691, відповідно до умов якого позивач надав відповідачці кредитні кошти у сумі 18 000,00 грн, а відповідачка зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі у строки та на умовах, визначених договором.

Кредитний договір укладений шляхом приєднання відповідачки до його умов через інформаційно-телекомунікаційну систему позивача, розміщену на веб-сайті navse.in.ua, та підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором А1064, що відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію», статей 205, 207, 639 ЦК України.

На виконання умов кредитного договору позивач перерахував кредитні кошти на банківську картку, самостійно зазначену відповідачкою при оформленні кредиту в особистому кабінеті, через систему LiqPay АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Відповідачка після отримання кредитних коштів здійснювала часткові платежі на погашення заборгованості за кредитним договором, чим фактично визнала існування між сторонами кредитних правовідносин та наявність заборгованості.

Разом з тим відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, кредитні кошти та проценти за користування кредитом у повному обсязі не повернула.

Згідно із наданим позивачем розрахунком загальний розмір заборгованості відповідачки за кредитним договором станом на 06 березня 2026 року становить 59 931,28 грн, з яких: 13 777,87 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 46 153,41 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, непогашення відповідачкою заборгованості за ним, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Оцінка суду:

Вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд зобов`язаний поважати честь і гідність усіх учасників судового процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак ( ст.6 ЦПК України).

Відповідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Поняття договору позики наведене у ст. 1046 ЦК України, відповідно до ч.1 якої за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За приписами ч. 1 та 3 ст. 1049 ЦК України встановлений обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

За змістом ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідачкою, незважаючи на вимоги ст.81 ЦПК України про те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, не надано жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на спростування обставин укладення між сторонами договору про надання коштів у позику на умовах споживчого кредитування, погодження всіх істотних умов договору, отримання кредитних коштів, використання одноразового ідентифікатора при укладенні електронного договору, а також правильності здійсненого позивачем розрахунку заборгованості.

Будь-яких доказів на підтвердження погашення заборгованості, недійсності кредитного договору, відсутності факту отримання кредитних коштів, неправомірності нарахування процентів, комісії чи штрафних санкцій відповідачем суду не подано.

За приписами частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення, а також інші платежі, пов`язані із супроводженням кредитних правовідносин.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту, а також включати її до загальних витрат за споживчим кредитом.

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів у розрізі сум погашення основного боргу, процентів за користування кредитом, а також вартості всіх додаткових та супутніх послуг кредитодавця за кожним платіжним періодом.

Кредитодавець має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договором передбачено можливість зміни процентної ставки та/або інших платежів за послуги кредитодавця, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Правила про споживчий кредит розроблені та затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність встановлення кредитодавцем у договорі споживчого кредиту комісії за надання та обслуговування кредитної заборгованості.

Суд також враховує, що умови щодо сплати комісії були прямо передбачені кредитним договором, Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та графіком платежів, з якими відповідач був попередньо ознайомлений до моменту укладення договору та погодився шляхом підписання електронного договору одноразовим ідентифікатором.

При цьому розмір комісії, порядок її нарахування та сплати були доведені до відома відповідача до моменту укладення договору, входили до загальної вартості кредиту та були складовою погоджених сторонами умов кредитування.

Суд враховує, що відповідно до положень статей 626, 627, 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору та погодженні його умов, якщо такі умови не суперечать вимогам закону.

Будь-яких доказів того, що відповідачка була позбавлена можливості ознайомитися із умовами договору, не розумів змісту взятих на себе зобов`язань чи був введений в оману щодо істотних умов договору, суду не подано.

Аналізуючи подані позивачем електронні докази, що містяться в матеріалах справи в електронному вигляді, подані через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» та безпосередньо досліджені судом у судовому засіданні, суд приходить до висновку про їх належність, допустимість та доказове значення, оскільки вони подані у встановленому процесуальним законом порядку, містять електронні дані щодо укладення кредитного договору, використання відповідачкою одноразового ідентифікатора, підтвердження акцепту умов договору, перерахування кредитних коштів на банківську картку відповідача, а також відомості щодо виникнення та розміру заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

У порушення зазначених норм закону та умов укладеного кредитного договору відповідачка свої зобов`язання належним чином не виконав, кредитні кошти у визначені договором строки не повернула, проценти, комісію та інші передбачені договором платежі не сплатила, у зв`язку із чим у неї виникла заборгованість перед позивачем.

Оскільки відповідачкою не надано суду жодних доказів належного виконання своїх зобов`язань за кредитним договором, доказів погашення заборгованості або спростування поданого позивачем розрахунку заборгованості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат:

Щодо стягнення з відповідачки судового збору у розмірі 2662,40 грн., то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За правилом п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Таким чином, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позову в розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст.ст.247, 259, 263 - 265, 268, 273, 274, 280 - 282, 284 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, м. Київ, 01133) заборгованість за Кредитним договором №1315-8691 від 11 грудня 2023 року у загальному розмірі 59931 (п`ятдесят дев`ять тисяч дев`ятсот тридцять одна) гривня 28 копійок, а також судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: