Єдиний державний реєстр судових рішень
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
заочне
Справа №338/384/26
Провадження №2/338/599/26
11 травня 2026 року селище Богородчани
Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Рибки Л.Я.
секретаря судового засідання Мороз Н.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в:
Представник позивача ТОВ "Споживчий центр" Лисенко О.С., через систему "Електронний суд", подала до Богородчанського районного суду Івано-Франківської області позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором на загальну суму 12 082 грн 24 коп. та судових витрат.
Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
ТОВ "Споживчий центр" звернулось в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №27.08.2025-100001822 від 27 серпня 2025 року у розмірі 12 082 грн 24 коп.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що між ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №27.08.2025-100001822. Відповідно до умов договору відповідачці надано кредит у розмірі 5 000 грн, строк, на який надається кредит, 140 днів, дата повернення кредиту 13 січня 2026 року, процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який дається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов`язана з наданням кредиту - 20% від суми кредиту та дорівнює 1 000 грн. Відповідно до договору від 27 серпня 2025 року та квитанції про перерахунок коштів кредитором ОСОБА_1 надано кошти кредит у розмірі 5 000 грн.
Отже, ТОВ "Споживчий центр" свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі.
Однак, всупереч вимог законодавства та умов кредитного договору, відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим станом на дату подання позову утворилась заборгованість в сумі 12 082 грн 24 коп., що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3 287 грн 74 коп., за процентами за користування кредитом в сумі 3 682 грн 24 коп., за комісією (пов`язаної із наданням кредиту) в розмірі 177 грн 26 коп., за процентами, нарахованими за ст. 625 ЦК України -
4 935 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ "Споживчий центр".
Стислий виклад позиції учасників справи, відомості про рух справи, процесуальні дії у справі.
Ухвалою Богородчанського районного суду від 23 березня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача ТОВ "Споживчий центр" Лисенко О.С. в судове засідання не прибула, в позовній заяві просила розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідачка ОСОБА_1 1 в судове засідання повторно не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку, шляхом надсилання судових повісток за зареєстрованим місцем проживання та шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті Богородчанського районного суду Івано-Франківської області про розгляд справи.
У зв`язку з неприбуттям в судове засідання сторін у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.
Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин, застосовані норми права.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 27 серпня 2025 року відповідачка ОСОБА_1 погодила пропозицію ТОВ "Споживчий центр" про укладення кредитного договору (оферти), відповідно до пункту 1.1. якої дана пропозиція про укладення кредитного договору (кредитна лінія) (оферта) є пропозицією Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" (в подальшому кредитодавець) укласти електронний кредитний договір (оферту) у порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію", і не є ні договором приєднання/його частиною у розумінні ст. 634 Цивільного кодексу України, ні публічним договором у розумінні ст. 633 Цивільного кодексу України.
Відповідно до пункту 3.1. за цим договором кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію.
Згідно з пунктом 3.3. кредитодавець надає позичальнику кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту, сума кредиту, строк, на який надається кредит, дата повернення (виплати) кредиту, проценти за користування кредитом (Проценти), графік платежів встановлюються у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; тип кредиту: кредитна лінія (а.с.23-26).
Відповідно до заявки та відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №27.08.2025-100001822 (кредитної лінії) від 27 серпня 2025 року позичальнику надається кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту - 27 серпня 2025 року; сума кредиту: 5 000 грн, строк, на який надається кредит - 140 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту 13 січня 2026 року; продовження строку, на який надається кредит, передбачене, шляхом ініціювання укладання додаткової угоди на продовження строку.
Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом усього строку, на який надається кредит (надалі "процентна ставка"). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Комісія, пов`язана з наданням кредиту - 20% від суми кредиту та дорівнює 1 000 грн. Розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту.
Згідно з п.15. заявки та відповіді позичальника, сторони домовлись про те, що позичальник, який прострочив виконання будь-якого грошового зобов`язання за договором, зокрема зобов`язання зі сплати кредиту у терміни передбачені договором, на вимогу кредитодавця зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 170000% річних від суми заборгованості за весь час прострочення відповідно до ст. 625 ЦК України.
Вказані вище умови (пропозиція про укладення кредитного договору, заявка кредитного договору, відповідь позичальника про прийняття пропозиції) підписані одноразовим ідентифікатором Е696 (а.с.23-28).
04 січня 2024 року між ТОВ "Споживчий центр" та ТОВ "Універсальні платіжні рішення" укладено Договір №ФК-П-2024/01-2 про надання послуг з переказу коштів (а.с. 18-22).
Згідно з повідомленням ТОВ "Універсальні платіжні рішення" №1-1003 від 10 березня 2026 року ОСОБА_1 27 серпня 2025 року о 17:34:38 перераховано кошти в розмірі 5 000 грн, шляхом зарахування коштів на її банківську картку № НОМЕР_1 , номер транзакції НОМЕР_2 .ua - НОМЕР_3 , призначення платежу: видача за договором кредиту №27.08.2025-100001822 (а.с.14).
Скріншотом з сайту Національного банку України підтверджується, що позивач є абонентом Системи BankID Національного банку та проведено ідентифікацію позичальника ОСОБА_1 шляхом використання системи BankID Національного банку України (а.с. 15, зворот).
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №27.08.2025-10001822 від 27 серпня 2025 року, наданого ТОВ "Споживчий центр", заборгованість ОСОБА_1 становить 12 082 грн 24 коп. і складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі
3 287 грн 74 коп., за процентами в сумі 3 682 грн 24 коп., за процентами, нарахованими згідно зі ст. 625 ЦК України - 4 935 грн, за комісією за надання кредиту в розмірі 177 грн 26 коп. (а.с.16-17).
З даного розрахунку вбачається, що відповідачкою ОСОБА_1 частково сплачувалась заборгованість на загальну суму 4 000 грн.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Із прийняттям Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VIII (надалі Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Відповідно до ст. 3 Закону № 675-VIII, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена, шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону № 675-VIII).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону № 675-VIII).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону № 675-VIII).
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Висновки суду за результатами розгляду справи.
Судом встановлено, що 27 серпня 2025 року між позивачем ТОВ "Споживчий центр" та відповідачкою ОСОБА_1 укладено кредитний договір №27.08.2025-100001822 в електронному вигляді, відповідачка отримала кредит у розмірі 5 000 грн, який підписаний одноразовим ідентифікатором для підписання кредитного договору Е696.
Отримання кредитних коштів в сумі 5 000 грн підтверджується копією інформації ТОВ "Універсальні платіжні рішення" №1-1003 від 10 березня 2026 року, відповідно до якої ОСОБА_1 27 серпня 2025 року о 17:34:38 перераховано кошти в розмірі 5 000 грн, шляхом зарахування коштів на її банківську картку № НОМЕР_1 , номер транзакції НОМЕР_2 .ua - НОМЕР_3 , призначення платежу: видача за договором кредиту №27.08.2025-100001822 (а.с.14) .
Таким чином, ТОВ "Споживчий центр" свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, надало ОСОБА_1 кредит у розмірі, встановленому кредитним договором №27.08.2025-100001822 від 27 серпня 2025 року.
З наданого позивачем розрахунку встановлено, що сума заборгованості за кредитним договором №27.08.2025-100001822 від 27 серпня 2025 року склала 12 082 грн 24 коп., з яких: 3 287 грн 74 коп. розмір заборгованості за тілом кредиту, 3 682 грн 24 коп. - сума заборгованості за процентами, 4 935 грн - сума заборгованості за нарахованими процентами згідно з ст. 625 ЦК України, 177 грн 26 коп.- розмір заборгованості за комісією пов`язаною з наданням кредиту.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором, ОСОБА_1 на виконання умов договору здійснила часткову оплату за кредитним договором №27.08.2025-100001822 від 27 серпня 2025 року на загальну суму 4 000 грн (за тілом кредиту у розмірі 1 712 грн 26 коп., за процентами у сумі 1 400 грн та за комісією у розмірі 822 грн 74 коп.). Здійснення періодичних платежів щодо погашення кредиту підтверджує те, що ОСОБА_1 визнає укладання договору.
Отже, на підставі укладеного кредитного договору №27.08.2025-100001822 від 27 серпня 2025 року в електронному вигляді, відповідачка отримала кредит у розмірі 5 000 грн, частково сплатила грошові кошти на погашення заборгованості, тому сума основного боргу (тіла кредиту) підлягає стягненню з відповідачки ОСОБА_1 в розмірі 3 287 грн 74 коп. (5000-1712,26).
Щодо заборгованості за процентами, суд зазначає наступне.
З урахуванням денної процентної ставки, яка застосовується протягом всього періоду у розмірі 1%, розмір нарахованих процентів за користування кредитом за період з 27 серпня 2025 року по 23 вересня 2025 року (28 днів) становить 1 400 грн (5000х1%х28).
З врахуванням того, що відповідачка ОСОБА_1 23 вересня 2025 року сплатила часткового заборгованість за тілом кредиту в розмірі 1 712 грн 26 коп., то нарахування процентів слід здійснювати на залишок заборгованості тіла кредиту 3 287 грн 74 коп.
Кредитором за період з 24 вересня 2025 року по 13 січня 2026 року (112 днів) застосовано процентну ставку в розмірі 1% та нараховано проценти в розмірі 3 682 грн 24 коп. (3287,74х1%х112).
Нарахування процентів за користування кредитом відповідає умовам кредитного договору, з урахуванням частково сплачених грошових коштів на погашення заборгованості по процентам в розмірі 1 400 грн, сума нарахованих та несплачених процентів становить 3 682 грн 24 коп. ((1400+3682,24)-1400), які слід стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача у справі.
Щодо стягнення комісії, пов`язаної з наданням кредиту в розмірі 177 грн 26 коп.
Згідно із п. 4 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" №1734-VIII загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 ЗУ "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Виходячи з аналізу вимог п.4 ч.1 ст. 1, ч.2 ст.8, ч.1 ст.1, ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року по справі №496/3134/19 щодо застосування ст. 11 Закону України "Про споживче кредитування", така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.
Спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також стягувати суму несплаченої вищевказаної комісії з відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).
Таким чином, нарахування на підставі кредитного договору комісії у розмірі 177 грн 26 коп. та її стягнення кредитором не суперечить закону, а тому вимога про стягнення комісії (пов`язаної з наданням кредиту) підлягає задоволенню.
Щодо стягнення заборгованості за нарахованими процентами згідно зі ст. 625 ЦК України в сумі 4 935 грн суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Суд, з урахуванням вказаних норм, дійшов висновку, про відсутність правових підстав для стягнення з відповідачки залишку процентів на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 4 935 грн, які є мірою відповідальності за прострочення відповідачкою зобов`язань з повернення позики у встановлений договором строк. Тому, у цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
При цьому слід зазначити, що відповідачка ОСОБА_1 розмір кредитної заборгованості не спростувала, своїх контррозрахунків заборгованості чи доказів, які б підтверджували її відсутність, суду не надала.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 79 ЦПК України).
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ "Споживчий центр" заборгованість за кредитним договором №27.08.2025-100001822 від 27 серпня 2025 року на загальну суму 7 147 грн 24 коп., з яких 3 287 грн 74 коп. заборгованість за тілом кредиту, 3 682 грн 24 коп. заборгованість за процентами за користування кредитом, 177 грн 26 коп. заборгованість за комісією пов`язаною з наданням кредиту.
Розподіл судових витрат.
Крім того, у ст.265 ЦПК України закріплено, що у рішенні суд зазначає про розподіл судових витрат.
Питання щодо розподілу судових витрат вирішується відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Так, згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.
Позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп.
Оскільки судом позов задоволено частково на суму 7 147 грн 24 коп., що становить 59,15% заявлених вимог (7147,24х100/12082,84), то з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 1 574 грн 81 коп. (2662,40х59,15/100).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 141, 263-265, 279, 280, 354 ЦПК України, суд,
у х в а л и в:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" заборгованість за кредитним договором №27.08.2025-100001822 від 27 серпня 2025 року на загальну суму 7 147 (сім тисяч сто сорок сім) грн 24 коп., з яких 3 287 грн 74 коп. заборгованість за тілом кредиту, 3 682 грн 24 коп. заборгованість за процентами за користування кредитом, 177 грн 26 коп. заборгованість за комісією пов`язаною з наданням кредиту.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 574 (одна тисяча п`ятсот сімдесят чотири) грн 81 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Богородчанський районний суд Івано-Франківської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", адреса реєстрації: 01032, вул. Саксаганського, 133А, м. Київ, код ЄДРПОУ 37356833.
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .
Суддя Л.Я. Рибка
Судове рішення № 136450395, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області було прийнято 11.05.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 338/384/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: