Рішення № 136449957, 08.04.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/12220/25

Категорія 38

2/295/1863/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

08.04.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі

Головуючої судді Воробйової Т.А.,

за участю секретаря судового засідання Ходоровської І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №1379-3300 від 11.04.2024 в розмірі 60500,00 гривень, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 12100,00 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 48400,00 гривень.

В обґрунтування позову зазначено, що 11.04.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 , за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1379-3300. Вказує, що відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 11000,00 грн; строк кредитування 300 днів; базовий період 21 день; - знижена % ставка 2,50 % в день; - стандартна % ставка 2,50 % в день. Також додатковою угодою №1 від 12.04.2024 до договору про відкриття кредитної лінії №1379-3300 від 11.04.2024 кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1100,00 грн. Зазначає, що кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання та надав відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору та додаткові кредитні кошти відповідно до додаткової угоди №1. Відповідач порушив умови кредитного договору та не повернув в повному обсязі кредит, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором. Зазначає, що станом на 17.04.2025 загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 102822,50 гривень, а саме: прострочена заборгованість за кредитом 12100,00 гривень, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 90722,50 гривень. Відповідно до змісту позову, позивач прийняв рішення про застосування до відповідача програми лояльності, а саме часткового списання заборгованості за нарахованими процентами у загальній сумі 42322,50 грн за умови погашення решти заборгованості у розмірі 60500,00 грн, а саме:прострочена заборгованість за кредитом 12100,00 гривень, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 48400,00 гривень, яку просить стягнути з відповідача.

Ухвалою Богунського районного суду м.Житомира від 16.10.2025 відкрито провадження у справі, ухвалено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.

Інших заяв по суті справи до суду не надійшло.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, до позовної заяви долучене клопотання про розгляд справи без участі представника ТОВ «Укр Кредит Фінанс».

Відповідач у судові засідання не з`являвся, щодо дати, часу та місця розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив.

Згідно з ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Частиною 1 ст.280 ЦПК України встановлено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, з урахуванням наявності усіх умов, за яких можливе проведення заочного розгляду справи, відповідно до ст.211, 280 ЦПК України суд визнав за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення, про що винесено відповідну протокольну ухвалу суду.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема, повинен достроково повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/14, від 07.10.2020 №127/33824/19.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 цього Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно з ч.1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Встановлено, що 11.04.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії №1379-3300 у формі електронного документу з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором С6425, на підставі якого відповідачем був отриманий кредит шляхом перерахування на його банківських рахунок (банківську картку). Відповідач, підписавши аналогом електронного цифрового підпису у формі одноразового ідентифікатора С6425 паспорт споживчого кредиту, договір про відкриття кредитної лінії ТОВ «Укр Кредит Фінанс», правила відкриття кредитної лінії та таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором №1379-3300, які є невід`ємною частиною договору, фактично погодився на запропоновані позивачем умови кредитного договору.

12.04.2026 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії №1379-3300 про надання позичальнику у кредит додаткових коштів, яка укладена у формі електронного документу з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором А3352.

Сторони обумовили істотні умови договору: розмір кредиту та суму відсотків, що підлягають сплаті за користування кредитними коштами, строк дії договору, тощо.

Враховуючи те, що позивач не є банківською установою, останній позбавлений надати первинні бухгалтерські документи на підтвердження перерахування кредитних коштів, користування ними відповідачем, виникнення заборгованості.

На підтвердження перерахування позичальнику кредитних коштів, товариством надано довідку про перерахування суми кредиту, а також повідомлення АТ КБ «Приватбанк» від 22.07.2025, відповідно до яких на картку № НОМЕР_1 (яка зазначена у кредитному договорі та у додатковій угоді у розділах «реквізити сторін» «позичальник») 11.04.2024 було перераховано 11000,00 грн, 12.04.2024 було перераховано 1100,00 грн, які є належними та достовірними доказами перерахування відповідачу коштів відповідно до умов кредитного договору та додаткової угоди до кредитного договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2014 у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору, зазначений договір недійсним не визнано, так само як і відсутні докази того, що наведені умови договору, його форма і порядок укладення суперечать волевиявленню позичальника, було обмеженим і не відповідало його внутрішній волі. Викладені істотні умови, права і обов`язки сторін, зокрема, способи та терміни погашення кредиту погоджені сторонами, про що свідчить їх підписання ними.

На підтвердження розміру заборгованості за кредитним договором позивачем долучено розрахунок заборгованості за договором №1379-3300 від 11.04.2024 станом на 14.07.2025, в якому відображено інформацію стосовно загальної кількості днів користування кредитом, кількості днів користування ставкою 2,50%, основного боргу, залишку відсотків.

Відповідно до вказаного розрахунку заборгованості вбачається, що за період з 11.04.2024 по 04.02.2025 (включно) нарахування процентів відбувалось за процентною ставкою, яка становить 2,50%, що передбачено п.4.15 договору.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023, що набрав чинності 24.12.2023 доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5%, з 23.04.2024 не більше 1,5%, а з 21.08.2024 не більше 1%.

З розрахунку заборгованості вбачається, що у період з 23.04.2024 по 04.02.2025 позивачем нараховані відсотки за ставкою 2,50% в день, що суперечить приписам п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», оскільки з 23.04.2024 денна ставка має бути не більше 1,5%, з 21.08.2024 не більше 1,0%.

Отже, заборгованість по відсоткам підлягає нарахуванню наступним чином:

За період з 11.04.2024 по 22.04.2024 (включно) за ставкою 2,50% - відповідно до умов кредитного договору; за період з 23.04.2024 по 20.08.2024 - за ставкою 1,5%, та з 21.08.2024 по 04.02.2025 за ставкою 1,0% - відповідно до п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».

Розрахунок заборгованості за кредитним договором за період з 11.04.2024 по 22.04.2024 здійснено відповідно до умов укладеного між сторонами кредитного договору, та відповідно до зазначеного розрахунку, заборгованість по відсотках за цей період становить 3602,50 грн.

За період з 23.04.2024 по 20.08.2024 розмір заборгованості про процентах становить 21780,00 грн (12100,00 грн (сума боргу) ? 1,500% (процентна ставка) / 100% ? 120 (кількість днів)).

За період з 21.08.2024 по 04.02.2025 розмір заборгованості про процентах становить 20328,00 грн (12100,00 грн (сума боргу) ? 1,000% (процентна ставка) / 100% ? 168 (кількість днів)).

Таким чином, загальний розмір заборгованості по процентах за кредитним договором №1379-3300 від 11.04.2024 за період з 11.04.2024 по 04.02.2025 становить 45710,50 грн.

Відповідно до статей 629, 1054 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами, в тому числі в частині права позикодавця або кредитора на одержання від позичальника разом з позикою чи кредитними коштами і процентів від їх суми, які визначені у договорі.

Відповідач відзив на позовну заяву та належних доказів на підтвердження погашення заборгованості по кредитному договору до суду не надав.

На підставі викладеного, суд вважає, що наданими позивачем доказами в обґрунтування заявлених позовних вимог підтверджено правомірність нарахування заборгованості за кредитним договором, доведено, що відповідач належним чином не виконує взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів, що призвело до виникнення заборгованості і порушення майнових прав та інтересів позивача, а тому суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 7, 10-13, 76-83, 141,263-268, 274, 275, 277-279, 280, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовну заяву задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1379-3300 від 11.04.2024 в розмірі 57810,50 гривень, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 12100,00 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 45710,50 гривень, а також стягнути судовий збір в розмірі 2314,60 грн.

У задоволенні решти вимог позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено без змін за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки 26, офіс 407; код ЄДРПОУ 38548598.

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Суддя Т.А. Воробйова