Ухвала суду № 136448212, 07.05.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/4046/25

Провадження № 2-п/0203/16/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Биченковій Г.С.

за участю представника позивача - Скиби А.Ю.

відповідача - ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Центрального районного суду міста Дніпра від 21.10.2025 року у цивільній справі №203/4046/25, провадження №2/0203/1917/2025, було задоволено позов КП «Дніпроводоканал» ДМР до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення, інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

В наданій заяві відповідач ОСОБА_1 просив скасувати заочне рішення від 21.10.2025 року та призначити справу до нового розгляду, посилаючись на те, що він не був обізнаний про розгляд справи, судових повісток не отримував, за місцем реєстрації, за якою надавались послуги позивачем не проживав та послуги не споживав. Також посилався на заявлення частини позовних вимог з пропуском строку позовної давності. Крім того, у поданому разом із заявою клопотанні відповідач просив поновити строк для подачі заяви, як пропущений з поважних причин.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 підтримав заяву та посилаючись на викладені в ній підстави, просив задовольнити останню.

Відповідачка ОСОБА_2 за викликами до суду повторно не з`явилась, про причини неявки не повідомила.

Представник позивача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні заяви, посилаючись на її подачу з пропуском строку та на відсутність підстав для скасування заочного рішення.

Перевіривши викладені в заяві доводи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.284 ЦПК України встановлено, що заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Статтею 120 ЦПК України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1,4 ст.127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Частиною 4 ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

В п.п.100,126,127 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2024 року у справі №756/11081/20, провадження №14-25цс24, зазначено, що Велика Палата Верховного Суду з огляду на здійснений нею відступ від правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 року у справі №214/5505/16 (провадження №14-74цс21), констатує наявність у суду першої інстанції повноважень на залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду з підстав пропуску відповідачем строку на звернення до суду та відсутності передумов для його поновлення судом.

Велика Палата Верховного Суду відхиляє доводи касаційної скарги про те, що безпосередній перегляд судового рішення апеляційним судом гарантований Конституцією України, а її звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою свідчить про вжиття нею всіх необхідних дій, спрямованих на оскарження рішення суду першої інстанції, адже право відповідачки на доступ до суду апеляційної інстанції при заочному розгляді справи місцевим судом не є абсолютним та забезпечується за умови дотримання порядку попереднього звернення до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення.

Установивши відсутність у відповідача об`єктивних непереборних труднощів для подання заяви про перегляд заочного рішення в строки, визначені ч.2 ст.284 ЦПК України, з дня отримання тексту заочного рішення та відсутність безумовних підстав для поновлення строку на звернення до суду з такою заявою, передбачених у ч.3 ст.284 цього Кодексу, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду на підставі ст.126 ЦПК України.

З матеріалів справи вбачається, що 02.03.2026 року відповідач ОСОБА_1 вже звертався до суду із аналогічною заявою про перегляд заочного рішення, яка ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 07.04.2026 року була залишена без розгляду, як подана поза межами тридцятиденного строку з дня проголошення рішення та за відсутності клопотання про поновлення строку.

При повторному зверненні до суду із заявою відповідачем одночасно було подано клопотання про поновлення строку на її подачу.

Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Белеш та інші проти Чеської Республіки», «ЗУБАЦ ПРОТИ ХОРВАТІЇ» (ZUBAC v. CROATIA), (Beles and Others v. the Czech Republic), №47273/99, пп. 50-51 та 69, ЄСПЛ 2002 IX, та «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France), №35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року).

При цьому, Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява №48778/99).

Суд враховує, що справу було розглянуто в заочному порядку. Копія заочного рішення направлялась відповідачу за зареєстрованим місцем проживання та доказів її отримання останнім матеріали справи не містять.

При цьому, як зазначив відповідач та вбачається з долучених ним до заяви документів, на момент розгляду справи та ухвалення заочного рішення, останній фактично проживав за іншою адресою та про наявність заочного рішення дізнався лише під час находження за місцем роботи виконавчого листа про стягнення з нього коштів.

За вказаних обставин, суд вважає за необхідне поновити строк для подачі заяви про перегляд заочного рішення, як пропущеного з поважних причин.

Перевіряючи доводи заяви, суд враховує, що наведені в ній підстави неявки відповідача до суду, а також наведені обставини, які за відсутності відзиву відповідача, не були предметом перевірки під час розгляду справи та можуть мати істотне значення для її правильного вирішення, свідчать про наявність передбачених ч.1 ст.288 ЦПК України підстав для задоволення заяви та скасування заочного рішення суду.

Керуючись ст.ст.12,120,126,127,258-261,284 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Поновити відповідачу ОСОБА_1 строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення.

Заяву відповідача ОСОБА_1 про скасування заочного рішення - задовольнити.

Скасувати заочне рішення Центрального районного суду міста Дніпра від 21 жовтня 2025 року у цивільній справі №203/4046/25.

Призначити справу до нового розгляду в спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін на 03 червня 2026 року о 10-30 г. в приміщенні Центрального районного суду міста Дніпра (49000, м.Дніпро, вул.Володимира Антоновича,59).

Встановити відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а також всіх доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.

Роз`яснити відповідачам, що відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив.

Встановити відповідачам строк для подачі заперечень до відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання її копії.

Роз`яснити сторонам, що відзив, відповідь на відзив та заперечення мають відповідати вимогам ст.178 ЦПК України та копії останніх з додатками до них одночасно з наданням їх до суду повинні бути направлені іншим учасникам справи, з наданням документів, що підтверджують таке надіслання (надання).

Роз`яснити сторонам, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні відповідати вимогам ст.183 ЦПК України, а докази по справі або клопотання про їх витребування, забезпечення, повинні бути подані в порядку та строки, встановлені нормами глави 5 ЦПК України.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://court.gov.ua/sud0418/.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 11 травня 2026 року.

Суддя С.Ю.Казак