Ухвала суду № 136447504, 12.05.2026, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

ЄУН 174/1569/25

н/п 2-з/174/2/2026

У Х В А Л А

12 травня 2026 року м. Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Данилюк Т.М.,

за участю: секретаря - Килинчук Л.Л.,

представника позивача - Пойденко Л.А.,

відповідача - Пильгун В.В. (в режимі відеоконференції),

представника відповідача - Жукова В.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні заяву представника відповідача Жукова В.В., про забезпечення доказів шляхом огляду доказів за їх місцезнаходженням по цивільній справі за позовом Дочірнього підприємства «Жилсервіс» Комунального підприємства «Управляюча компанія «Жилкомсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з вивезення твердих побутових відходів та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, третя особа Вільногірська міська рада Дніпропетровської області,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Вільногірського міського суду Дніпропетровської області перебуває справа за позовом Дочірнього підприємства «Жилсервіс» Комунального підприємства «Управляюча компанія «Жилкомсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з вивезення твердих побутових відходів та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, третя особа Вільногірська міська рада Дніпропетровської області.

12.05.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача Жукова В.В. надійшла заява про забезпечення доказів, в якій останній просить забезпечити докази у цивільній справі шляхом проведення огляду доказів за їх місцезнаходженням, а саме провести огляд зазначених в заяві об`єктів за адресою: АДРЕСА_1 , раніше АДРЕСА_2 .

В судовому засіданні відповідачка та її представник підтримали подану заяву, враховуючи обґрунтування викладені в письмовій заяві.

Представник позивача заперечувала з приводу задоволення поданої заяви, вважаючи її безпідставною.

Від представника третьої особи Вільногірської міської ради Дніпропетровської області надійшла заява, про розгляд справи без участі їхнього представника.

Суд, заслухавши відповідачку її представника, представника позивача, ознайомившись зі змістом поданої заяви та її обґрунтуванням, зазначає наступне:

Так, згідно зі статтею 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

При цьому, докази мають відповідати критеріям належності (ст.77 ЦПК України), допустимості (ст.78 ЦПК України), достовірності (ст.79 ЦПК України) та достатності (ст.80 ЦПК України).

Згідно із ч.1, ч.2 ст.116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Відповідно до ст.118 ЦПК України, заява про забезпечення доказів розглядається в судовому засіданні в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею. За результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви. У разі задоволення заяви суд в ухвалі зазначає доказ, а також дії, що необхідно вчинити для його забезпечення.

Аналізуючи наведені положення, суд зазначає, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 у справі №9901/608/19 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 по справі № 9901/845/18 зазначено, що забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але, насамперед, спосіб одночасно запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Отже, забезпечення доказів - це вжиття судом заходів, направлених на закріплення і збереження доказів. Підставою забезпечення доказів є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення доказів може утруднити чи зробити неможливим збирання чи подання доказів або засіб доказування може бути втрачений.

Відповідно до ст. 117 ЦПК України, у заяві про забезпечення доказів зазначається, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення доказів.

Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення доказів, заходи забезпечення, про які просить представник відповідача, не пов`язані з предметом спору, а заявлені вимоги не є предметом доказування.

Так, предметом розгляду даної справи є стягнення з ОСОБА_1 , заборгованості за спожиті послуги з вивезення твердих побутових відходів та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, станом на 01.04.2025 за адресою: АДРЕСА_3 , а не технічний стан самого будинку АДРЕСА_4 в даному будинку; інших приміщень, інженерних систем, конструктивних елементів будинку, тощо, станом на момент розгляду справи, тобто на 12.05.2026 які, як зазначив представник відповідача в поданій заяві треба оглянути, для фіксації їх стану, тому відсутні правові підстави для забезпечення доказів шляхом їх огляду за їх місцезнаходженням.

До того ж, процесуальним порядком та механізмом забезпечення доказів передбачено, що суд (суддя) розглядаючи заяву про забезпечення доказів, має з урахуванням обґрунтування необхідності забезпечення доказів пересвідчитися, зокрема, в тому, що зволікання з цим питанням поставить під загрозу можливість подання доказів у майбутньому (вони можуть бути знищені, пошкоджені, втратити свою доказову цінність, тощо). В свою чергу, в поданій заяві про забезпечення доказів представник відповідача не надав доказів можливих ризиків чи загроз того, що засоби доказування можуть бути втрачені чи їх подання стане згодом неможливим або утрудненим.

Враховуючи викладене, виходячи зі змісту поданої заяви про забезпечення доказів та доводів, наведених заявником в її обґрунтування, в межах заявлених позовних вимог суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 , про забезпечення доказів шляхом огляду доказів за їх місцезнаходженням слід відмовити.

Керуючись ст.ст.12, 13, 116,118, 260,261 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 , про забезпечення доказів шляхом огляду доказів за їх місцезнаходженням відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя підпис Т.М.Данилюк