Рішення № 136447498, 11.05.2026, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 174/151/26

п/с 2/174/233/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року м. Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Ілюшик І.А.,

за участю: секретаря Троцько О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Вільногірськ, Дніпропетровської області, у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до Вільногірського міського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтувано тим, що 07.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агенство Необхідних кредитів» (далі - ТОВ «1 БАНК») та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії (Надійний) № 8891396.

27.03.2025 між ТОВ «1 БАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 27/03/25, у відповідності до умов якого ТОВ «1 БАНК» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 БАНК» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників № 9 від 25.07.2025 до договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 32 296,00 грн, з яких: 8 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 916,00 грн сума заборгованості за відсотками; 16 000,00 грн неустойка; 1 380,00 грн комісія за надання кредиту. З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Тому, позивач просить суд стягнути з відповідача зазначену суму боргу за кредитним договором та судові витрати по справі.

Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 05.02.2026 позовну заяву ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

11.02.2026 від представника позивача Марченко А.О. через систему «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків (а.с. 39, 40).

Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 13.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, сторонам роз`яснено їх процесуальні права та обов`язки.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, у прохальній частині позовної заяви просила проводити розгляд справи без участі представника ТОВ «ФК «ЄАПБ», проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності та відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не надав, тому, суд, відповідно до ст. ст. 280-281 ЦПК України, вирішує справу у заочному порядку за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 07.03.2025 між ТОВ «1 БАНК» та ОСОБА_1 підписано Договір кредитної лінії (Надійний) № 8891396, відповідно до умов якого, ТОВ «1 БАНК» надало ОСОБА_1 кредит в розмірі 8 000,00 грн, строком на 360 днів, зі сплатою комісії за надання кредиту та зі сплатою процентів за користування кредитом, визначених умовами Договору. Кредитний договір ОСОБА_1 підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором 566564 (а.с. 6-9).

Також, до укладення вищевказаного кредитного договору, ОСОБА_1 ознайомився із Паспортом споживчого кредиту до договору кредитної лінії (Надійний) Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), що підтвердив електронним підписом одноразовим ідентифікатором 415420 (а.с. 10).

Факт перерахування 07.03.2025 коштів на карту отримувача Адабір Д. НОМЕР_1 в сумі 8 000,00 грн, підтверджується листом ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» за вих. № КД-000098818/ТНПП від 29.12.2025 (а.с. 11).

Згідно до розрахунків заборгованості за кредитним договором № 8891396 від 07.03.2025, заборгованість ОСОБА_1 , становить 32 296,00 грн, з яких: 32 296,00 грн, з яких: 8 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 916,00 грн сума заборгованості за відсотками; 16 000,00 грн неустойка; 1 380,00 грн комісія за надання кредиту (а.с. 11зв.-17).

27.03.2025 між ТОВ «ФК «ЄАПБ» (фактор) та ТОВ «1 БАНК» (клієнт) укладено договір факторингу № 27/03/25, у відповідності до умов якого, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб (а.с. 17зв.-21).

Відповідно до реєстру боржників № 9 від 25.07.2025 до договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 по кредитному договору № 8891396 від 07.03.2025 в сумі 32 296,00 грн, з яких: 8 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 916,00 грн сума заборгованості за відсотками; 16 000,00 грн неустойка, 1 380,00 грн комісії за надання позики/кредиту (а.с. 21зв.).

За правилами ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є: умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якої, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 року № 127/33824/19.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеном у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікаторомдані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Як вбачається зі ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 1079 ЦК України, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, судом встановлено, що доказів належного виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором № 8891396 від 07.03.2025 матеріали справи не містять, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги за вказаним кредитним договором та просить стягнути з відповідача 32 296,00 грн, з яких: 8 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 916,00 грн сума заборгованості за відсотками; 16 000,00 грн неустойка; 1 380,00 грн комісія за надання кредиту.

Однак, спірні правовідносини виникли з підстав, пов`язаних з наданням кредиту, а тому, відповідач звільняється від відповідальності, про яку йдеться у п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного стану, тобто дотепер. Таким чином, з ОСОБА_1 не підлягає стягненню неустойка в сумі 16 000,00 грн, а відтак, позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 16 296,00 грн, яка складається з: 8 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 916,00 грн сума заборгованості за відсотками; 1 380,00 грн комісія за надання кредиту.

З урахуванням наведеного, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, підлягають частковому задоволенню.

Також, з відповідача необхідно стягнути судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, пропроційно до задоволеної частини позовних вимог в сумі 343,40 грн. В іншій частині віднести на рахунок позивача.

Керуючись ст. 10, 76-81, 141, 263-265, 273, 280, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до з ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, Київська обл., Броварський р-н, місто Бровари, вул. Лісова, буд. 2, реквізити IBAN № НОМЕР_3 в АТ «ТАСкомбанк») суму заборгованості за кредитним договором № 8891396 в розмірі 16 296,00 грн, з яких: 8 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 916,00 грн сума заборгованості за відсотками; 1 380,00 грн комісія за надання кредиту.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, Київська обл., Броварський р-н, місто Бровари, вул. Лісова, буд. 2, реквізити IBAN № НОМЕР_3 в АТ «ТАСкомбанк») суму сплаченого судового збору у розмірі 343,40 грн.

В іншій частині віднести на рахунок позивача.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана до Вільногірського міського суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя І.А. Ілюшик