Ухвала суду № 136446851, 11.05.2026, Нововолинський міський суд Волинської області

Справа №165/3217/22

Провадження №4-с/165/10/26

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі

головуючого судді Ушакова М.М.,

за участю секретаря Лубаєвської Л.В.,

боржника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нововолинськ скаргу адвоката Моісеєнко Олени Миколаївни, як представника ОСОБА_2 , на постанову начальника Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Іщук Лариси Михайлівни від 13 березня 2026 року про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід старшого державного виконавця Васенько Вікторії Ростиславівни у виконавчому провадженні №75659313, -

встановив:

23 березня 2026 року адвокат Моісеєнко О.М., як представник ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» звернулася до суду зі скаргою на постанову начальника Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Іщук Л.М. від 13 березня 2026 року про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід старшого державного виконавця Васенько В.Р. у виконавчому провадженні №75659313.

23 квітня 2026 року на підставі повторного автоматизованого розподілу справи дану скаргу передано для розгляду судді Ушакову М.М.

11 травня 2026 року через систему «Електронний суд» представник позивача ОСОБА_3 надіслала заяву про відвід судді Ушакова М.М. у справі №165/3217/22, провадження №4-с/165/10/26.

Заяву про відвід мотивує тим, що наявні обставини, які об`єктивно можуть викликати сумнів у неупередженості судді Ушакова М.М. під час розгляду скарги у справі №165/3217/22, провадження №4-с/165/10/26.

Підставою для заявлення відводу є об`єктивна процесуальна обставина, що суддя Ушаков М.М. вже розглядав іншу цивільну справу між фактично тими самими сторонами сімейного конфлікту, щодо тієї ж малолітньої дитини, у контексті реалізації батьком права на участь у вихованні дитини, спілкування з дитиною, поведінки матері дитини та оцінки доказів, пов`язаних із відносинами між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Так, 16 квітня 2026 року суддя Ушаков М.М. ухвалив рішення у справі №165/2427/25, провадження №2/165/140/26, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

У межах зазначеної справи суддя Ушаков М.М. досліджував обставини взаємовідносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 як батьками малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аналізував питання участі батька у вихованні дитини, обставини комунікації між батьками, домовленості щодо організації спільного дозвілля з дитиною, докази листування, фотознімки, відеоматеріали, а також доводи щодо поведінки відповідачки у контексті реалізації батьком права на спілкування та участь у вихованні дитини.

Наголошує, що у рішенні суду у справі №165/2427/25 суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , фактично надавши правову оцінку характеру відносин між сторонами, обставинам їхньої комунікації, доводам позивача щодо недобросовісності поведінки відповідачки та доказам, якими позивач обґрунтовував порушення свого права на участь у вихованні дитини.

Посилається на те, що дана справа №165/3217/22, провадження №4-с/165/10/26, формально має інший процесуальний предмет, оскільки стосується скарги на постанову про відмову у задоволенні заяви про відвід державного виконавця Васенько В.Р. Проте за своєю фактичною природою ця справа також безпосередньо пов`язана з тим самим тривалим сімейним конфліктом між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , тією ж малолітньою дитиною та виконанням судового рішення щодо участі батька у вихованні та безперешкодному спілкуванні з сином.

Вказує, що предметом оцінки у цій справі є саме питання того, чи належним чином державний виконавець діяв у виконавчому провадженні щодо забезпечення спілкування батька з дитиною, чи об`єктивно фіксував виконання рішення суду, чи не зміщував процесуальний акцент на користь боржника ОСОБА_1 , чи не ігнорував фактичні обставини невиконання рішення суду в частині тривалості спілкування не менше 20 хвилин, чи не втручався у приватне спілкування батька з дитиною шляхом відтворення змісту приватних розмов.

Зазначає, що хоча формально предмет справ №165/2427/25 та №165/3217/22 є різним, фактичне центр цих справ є спільним, оскільки обидві справи стосуються правовідносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо реалізації батьком права на участь у вихованні дитини, поведінки матері дитини, забезпечення або незабезпечення спілкування батька з сином, а також оцінки доказів, що виникли в межах одного тривалого сімейного конфлікту.

Покликкається на те, що за вказаних обставин у скаржника виникає об`єктивний сумнів у тому, чи може суддя, який нещодавно вже досліджував і оцінював поведінку цих самих сторін у спорі щодо тієї ж дитини та того ж сімейного конфлікту, без попередньо сформованого ставлення розглядати скаргу, яка хоча й має інший процесуальний предмет, однак безпосередньо пов`язана з оцінкою поведінки боржника ОСОБА_1 та з виконанням рішення суду щодо участі батька у вихованні дитини.

Зазначає, що у даному випадку йдеться про наявність об`єктивної обставини, яка може створювати у сторони обґрунтований сумнів у зовнішній безсторонності суду. Для цілей відводу істотним є не лише питання того, чи є суддя суб`єктивно неупередженим, а й питання того, чи виглядає судовий розгляд безстороннім для сторони та стороннього розумного спостерігача.

Наголошує, що правосуддя має бути не лише здійснене, а й сприйматися як таке, що здійснюється без попередньо сформованого ставлення до сторін та обставин спору. Саме довіра до суду є однією з ключових гарантій справедливого судового розгляду.

Зазначає, що у цій справі така довіра об`єктивно поставлена під сумнів через те, що суддя Ушаков М.М. вже надав оцінку суміжному комплексу фактичних обставин у спорі між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а саме характеру їхніх сімейних правовідносин, поведінці сторін, доказам комунікації, обставинам реалізації батьком права на участь у вихованні дитини та доводам щодо порушення цього права.

Вказує, що дана скарга, своєю чергою, потребує оцінки того, чи були дії державного виконавця та начальника відділу ДВС об`єктивними саме в контексті поведінки боржника ОСОБА_1 під час виконання рішення суду щодо спілкування батька з дитиною. Таким чином, суд фактично має оцінювати процесуальні наслідки того самого сімейного конфлікту, щодо якого суддя вже висловився в іншому судовому рішенні.

Крім того, зазначає, що рішення у справі №165/2427/25 було ухвалене 16 квітня 2026 року, тобто незадовго до призначеного розгляду цієї скарги, отже посилює об`єктивність сумніву скаржника щодо можливості повністю відстороненого розгляду нової пов`язаної процесуальної ситуації.

Крім того наголошує, що водночас пункт 5 частини першої статті 36 ЦПК України передбачає самостійну підставу для відводу у разі наявності інших обставин, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Такою обставиною у цій справі є попередній розгляд суддею ОСОБА_5 спору між тими самими особами, щодо тієї ж дитини, у межах того самого сімейного конфлікту, з дослідженням та оцінкою поведінки сторін, яка має значення і для цієї скарги.

Вважає, що подальший розгляд справи №165/3217/22, провадження №4-с/165/10/26, суддею Ушаковим М.М. може створити обґрунтоване враження, що суддя вже має попередньо сформоване уявлення про характер конфлікту між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , про поведінку сторін та про належність доводів ОСОБА_2 щодо порушення його прав як батька. У свою чергу скарга у цьому провадженні потребує саме неупередженої оцінки того, чи дії державного виконавця Васенько В.Р. та начальника Володимирського відділу ДВС Іщук Л.М. були об`єктивними, повними, безсторонніми та такими, що не створювали процесуальної переваги для боржника ОСОБА_1 .

Просить заяву про відвід судді Нововолинського міського суду Волинської області Ушакова М.М. у справі №165/3217/22, провадження №4-с/165/10/26 - задовольнити, відвести суддю Ушакова М.М. від розгляду справи №165/3217/22, провадження №4-с/165/10/26, за скаргою ОСОБА_2 на постанову про відмову у задоволенні заяви про відвід державного виконавця Васенько В.Р., передати справу для визначення іншого складу суду у порядку, встановленому ЦПК України.

Скаржник ОСОБА_2 та його представник адвокат Моісеєнко О.М. у судове засідання не з`явилися, представник скаржника адвокат Моісеєнко О.М. через систему «Електронний суд» подала до суду заяву про розгляд заяви про відвід судді у їхній відсутності.

Золотавіна І.В. у судовому засіданні щодо задоволення заяви про відвід поклалась на розсуд суду.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи та заяви про відвід повідомлялися належним чином.

Дослідивши заяву про відвід, матеріали цивільної справи в їх сукупності, суд приходить до висновку що заява про відвід судді підлягає задоволенню.

Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод у статті шостій визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до ч.8, ч.11 ст.40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи, за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23 суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Враховуючи вищевикладене, з метою розгляду скарги в розумні строки належним та неупередженим складом суду, оскільки представник скаржника висловлює свою недовіру головуючому у справі, у неї та скаржника виникає сумнів в неупередженості та об`єктивності судді Ушакова М.М., враховуючи, що судом у іншому провадженні досліджено ряд доказів, які додані до скарги у цьому провадженні та суд вже надав правову оцінку зазначеним доказам, суд дійшов висновку, що заява про відвід судді Ушакова М.М. підлягає задоволенню.

Керуючись ст.33, ст.36 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Задовольнити заяву про відвід судді Ушакова Миколи Миколайовича у розгляді скарги адвоката Моісеєнко Олени Миколаївни, як представника ОСОБА_2 , на постанову начальника Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Іщук Лариси Михайлівни від 13 березня 2026 року про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід старшого державного виконавця Васенько Вікторії Ростиславівни у виконавчому провадженні №75659313 та відвести суддю Ушакова Миколу Миколайовича у розгляді зазначеної скарги.

Справу за №165/3217/22 (провадження №4-с/165/10/26) передати для повторного автоматизованого розподілу, в порядку статті 33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Головуючий суддя М.М. Ушаков