Ухвала суду № 136446112, 07.05.2026, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/1234/26

1-кп/154/471/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2026 Володимирський міський суд Волинської області під головуванням судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченої ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Володимирського міського суду Волинської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026035510000040 від 12.02.2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_5 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт.Білокоровичі, Коростенського району, Житомирської області, українки, громадянки України, з професійною технічною освітою, не працюючої, одруженої, яка має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не судимої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч.4 ст.358, ч.1 ст.332 КК України, -

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 , на початку березня 2025, точну дату в ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , маючи злочинний умисел, направлений на підроблення документів, що дають право виїзду за кордон у період дії правового режиму воєнного стану, введеного Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022, з наступними змінами, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993, чоловікам які мають дружин із числа осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов`язаних відповідно до закону їх утримувати», а саме: довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією, висновку про наявність порушень функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, які видаються територіальними медичними закладами Міністерства охорони здоров`я України, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, через соціальну мережу «Телеграм», звернулася до невстановленої досудовим розслідуванням особи, з якою заздалегідь домовилася про виготовлення за грошову винагороду в сумі 20000 гривень, вказаних документів.

При цьому, ОСОБА_5 , розуміючи, що вказані документи, а саме: довідка до акту огляду медико-соціальної експертної комісії та висновок про наявність порушень функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі будуть підроблені, реалізуючи свій злочинний намір, надіслала, через соціальну мережу «Телеграм», невстановленій досудовим розслідуванням особі, свої персональні дані особи та за допомогою терміналу грошові кошти на невстановлений досудовим розслідуванням рахунок, для виготовлення вказаних документів, які в сукупності з іншими документами надають право перетнути державний кордон України у період дії правового режиму воєнного стану, військовозобов`язаній особі, що здійснює супровід особи на яку видані документи.

У подальшому, невстановлена досудовим розслідуванням особа, у невстановлені досудовим розслідуванням час, місці та спосіб, використовуючи реквізитні дані Комунального закладу Київської обласної ради «Обласне бюро медично-соціальної експертизи» код 03314227 та Медичного центру «Меддопомога+» код 43939053, умисно виготовила підроблені офіційні документи висновок про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від 08.01.2025 та довідку до акту медичного огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААВ №968784 вказавши в них завідомо недостовірні відомості про те, що ОСОБА_5 є інвалідом ІІ групи та потребує постійного стороннього догляду, після чого передала вказані документи ОСОБА_5 для їх використання в подальшому під час перетину Державного кордону України.

Крім цього, ОСОБА_5 , 11.02.2026 року близько 16 години 20 хвилин, під час проходження прикордонного контролю, перебуваючи в пункті пропуску для міжнародного автомобільного сполучення «Устилуг» Волинської митниці Держмитслужби, що за адресою: вулиця Левінцова, 60, м.Устилуг, Волинської області, усвідомлюючи значення та суспільно-небезпечний характер власних дій та керуючи ними, діючи умисно з метою сприяння незаконному перетину державного кордону України її чоловіком ОСОБА_7 , надала ОСОБА_7 для пред`явленням працівникам Державної прикордонної служби України завідомо підроблені документи, а саме висновок про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від 08.01.2025 та довідку до акту медичного огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААВ №968784 видані на ім`я ОСОБА_5 , чим використала завідомо підроблений документ.

Крім того, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено військовий стан на всій території України з 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому Указами Президента України неодноразово продовжувався, востаннє 14.01.2026 строком на 90 діб.

Відповідно до пункту 3 Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 (далі - Указ) передбачено, що окрім іншого у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватись конституційні права й свободи людини та громадянина, передбачені ст.ст. 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України.

Відповідно до Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом. Відповідно до Указу Президента №41/2026 від 12.02.2026 продовжено загальну мобілізацію на 90 діб.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про оборону України» № 1932-ХІІ від 06.12.1991, особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Тобто, в Україні діє особливий період.

А тому, у зв`язку із введенням воєнного стану з 05 год 30 хв 24.02.2022 право на виїзд з України, а також перетин державного кордону України, громадянами України без наявних законних підстав тимчасово обмежено.

Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995 (далі - Правила), затверджено порядок і вичерпний перелік підстав, за яких громадяни України мають право на виїзд із України, а також перетин державного кордону у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану.

За змістом п. 2-6 Правил категорії осіб, яким дозволяється виїзд за межі України, також визначено ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», серед них: які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов`язаних відповідно до закону їх утримувати.

Відтак, для перетинання державного кордону в період дії воєнного стану зазначені громадяни, крім паспортних документів, повинні мати також підтверджуючі документи, якими, зокрема, є свідоцтва про шлюб із особою з інвалідністю I чи II групи.

З врахуванням вищевказаного, у ОСОБА_5 , якій було достовірно відомо, що Указами Президента України введено та неодноразово продовжено строк дії воєнного стану в Україні, у зв`язку з чим в Україні діють обмеження на виїзд за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, будучи в офіційному шлюбі із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , котрий є військовозобов`язаним, виник злочинний умисел, пов`язаний із організацією його незаконного переправлення через державний кордон України.

Після чого, ОСОБА_5 отримавши від невстановленої в ході досудового розслідування особи, завідомо підроблені висновок про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від 08.01.2025 та довідку до акта медичного огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААВ №968784, які в сукупності з іншими документами надають право перетнути державний кордон України у період дії правового режиму воєнного стану чоловікам які мають дружин із числа осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов`язаних відповідно до закону їх утримувати, організувала незаконне переправлення через державний кордону України свого чоловіка ОСОБА_7 , котрий був не обізнаний про наміри ОСОБА_5 , при цьому остання керувала його діями, сприяла їх вчиненню.

У подальшому, з вищевказаною метою ОСОБА_5 , вирішила перетнути державний кордон України разом із своїм чоловіком ОСОБА_7 , в якості дружини інваліда другої групи, якій потрібен супровід, хоча інвалідність у передбаченому законом порядку їй не встановлювалась, на підставі завідомо підроблених документів на її ім`я, а саме: висновку про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від 08.01.2025 та довідки до акту медичного огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААВ №968784.

Після чого, ОСОБА_5 керуючись умислом на незаконне переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України, прибула 11.02.2026 о 16 год. 20 хв. спільно із останнім на пункт пропуску «Устилуг Зосін», що по вул. Левінцова, 60, м. Устилуг, Володимирського району Волинської області на автомобілі марки «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 .

Надалі, ОСОБА_5 продовжуючи свої протиправні дії щодо незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України, надала та засвідчила працівникам ДПС України достовірність документів - висновоку про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від 08.01.2025 та довідки до акту медичного огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААВ №968784, що надавало ОСОБА_7 законне право перетину державного кордону України, в якості чоловіка, що супроводжує свою дружину інваліда другої групи.

Таким чином, ОСОБА_5 11.02.2026 о 16 год. 20 хв. намагалась незаконно переправити через державний кордон України свого чоловіка ОСОБА_7 , однак була викрита працівниками Державної прикордонної служби України.

Такі дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 358 КК України, як підроблення офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і який звільняє від обов`язків, з метою його використання, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, за ч.4 ст.358 КК України, як використання завідомо підробленого документа, а також за ч.1 ст.332 КК України, як організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями, сприяння їх вчиненню.

07 травня 2026 між прокурором Володимирської окружної прокуратури Волинської обласної ОСОБА_3 , якій на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12026035510000040 від 12.02.2026, та обвинуваченою ОСОБА_5 , за участю захисника ОСОБА_4 , укладена угода про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачена ОСОБА_5 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_5 за ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 та ч.1 ст.332 КК України. Обвинувачена ОСОБА_5 під час досудового розслідування повністю визнала свою винуватість, не заперечувала обставин інкримінованих їй злочинів, що викладені у повідомленні про підозру та обвинувальному акті, а також зобов`язалась під час судового розгляду беззастережно визнати свою вину у вчиненні даних кримінальних правопорушень.

Сторони угоди визначили наявні обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_5 , а це щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, визнання ним вини, обставина, що обтяжує покарання, а саме вчинення злочину з використанням умов воєнного стану, а також врахували особу винного.

Сторони угоди врахували ступінь та характер сприяння ОСОБА_5 у проведенні кримінального провадження щодо неї, зокрема, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, характер та тяжкість обвинувачення, існуючий суспільний інтерес в забезпеченні швидшого судового провадження, а також дані, які характеризують особу обвинуваченої, зокрема те, що вона має міцні соціальні зв`язки, заміжня, на диспансерному обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні малолітню дитину.

Сторони погоджуються на те, що відповідно до ст. 66 КК України обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень. Обставини, які відповідно ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_5 відсутні.

Даною угодою для обвинуваченої ОСОБА_5 також передбачається врахування внесення нею добровільного внеску на підтримку Збройних Сил України, який на даний час сплачений в сумі 120 000 (сто двадцять тисяч) грн., що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 2.582103737.1 від 20.03.2026.

Обидві сторони погоджуються на призначення ОСОБА_5 покарання - за ч. 3 ст. 358 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68 000 (шістдесят вісім тисяч) грн.;

- за ч. 4 ст. 358 КК виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.;

- за ч.1 ст. 332 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 000 (вісімдесят п`ять тисяч) грн.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді штрафу в розмірі 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 000 (вісімдесят п`ять тисяч) грн.

Також отримана згода обвинуваченої на призначення такого покарання. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченій.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченій узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачена в судовому засіданні просила вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання. При цьому ОСОБА_5 беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч.4 ст.358, ч.1 ст.332 КК України в обсязі обвинувального акту, підтвердила викладені в ньому обставини та не оспорювала кваліфікацію інкримінованих правопорушень, дала згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди, заявивши, що здатна реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Захисник ОСОБА_4 , також просив затвердити угоду, укладену між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_5 , вважаючи, що вона не суперечить вимогам КПК України та укладена без порушень законодавства.

Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачена ОСОБА_5 визнала себе винуватою, відповідно до ст.12 КК України є нетяжкими злочинами та проступком.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також судом з`ясовано, що ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, і наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

Судом встановлено, що обвинувачена вперше притягається до кримінальної відповідальності, не працює, має сім`ю, малолітню дитину, наявне постійне місце реєстрації та проживання, за яким характеризується позитивно, в спеціалізованих установах на обліку не перебуває, страждає на таке захворювання як епілепсія судинного генезу з генералізованими судомними припадками. Вину у вчинених злочинах визнала протягом всього розгляду справи, засуджує себе за вчинене діяння, зробила для себе відповідні висновки.

Крім того, здійснила добровільний внесок на підтримку Збройних Сил України в сумі 120 000 (сто двадцять тисяч) грн.

Обставини, які відповідно до ст.66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_5 є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільний внесок на підтримку ЗСУ.

Обставин, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_5 судом не встановлено.

Суд вважає, що наявні підстави для призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_5 із застосуванням ст.69 КК України, оскільки існує ряд обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та з урахуванням особи обвинуваченої, вважає можливим призначити узгоджене сторонами угоди покарання, та перейти до іншого виду покарання не зазначеного в санкції інкримінованої статті КК України за інкриміновані обвинуваченій кримінальні правопорушення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 07.05.2026 року між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_5 , за участю захисника ОСОБА_4 , а також призначення винній узгодженої сторонами міри покарання.

При цьому суд зазначає, що узгоджені сторонами вид і міра покарання, з урахуванням пом`якшуючих обставин, є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої.

Враховуючи встановлені обставини, особу винної, наявні обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченої, беручи до уваги те, що особі, яка вчинила кримінальні правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, з урахуванням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, спрямованих на виправлення, виховання та соціальну реабілітацію засудженої, суд прийшов до висновку про доцільність призначення обвинуваченій покарання: за ч.3 ст.358 КК України із застосуванням ч.1 ст.69 КК України, у виді штрафу в розмірі 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68 000 (шістдесят вісім тисяч) грн.; за ч.4 ст.358 КК у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.; за ч.1 ст.332 КК України із застосуванням ч.1 ст.69 КК України, у виді штрафу в розмірі 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 000 (вісімдесят п`ять тисяч) грн. На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді штрафу в розмірі 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 000 (вісімдесят п`ять тисяч) грн.

Цивільний позов по справі відсутній.

Щодо процесуальних витрат, понесених за проведення судової технічної експертизи №СЕ-19/103-26/3262-ДД від 16.03.2026 в розмірі 4902,70грн, суд вважає, що вказані в обвинувальному акті витрати повинні бути стягнуті відповідно до вимог ст.124 КПК України з обвинуваченої на користь держави.

Речові докази по справі повинні бути вирішені в порядку ст.100 КПК України.

Арешт накладений на майно ухвалою слідчого судді від 16.02.2026, підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.314, 373, 374, 475 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 07 травня 2026 між прокурором Володимирської окружної прокуратури Волинської області ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_5 , за участю захисника ОСОБА_4 .

ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень та призначити їй узгоджене сторонами покарання:

- за ч.3 ст.358 КК України, із застосуванням ч.1 ст.69 КК України, у виді штрафу в розмірі 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68 000 (шістдесят вісім тисяч) грн.;

- за ч.4 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.;

- за ч.1 ст.332 КК України, із застосуванням ч.1 ст.69 КК України, у виді штрафу в розмірі 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 000 (вісімдесят п`ять тисяч) грн.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді штрафу в розмірі 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 000 (вісімдесят п`ять тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані з проведенням у кримінальному провадженні судової технічної експертизи №СЕ-19/103-26/3262-ДД від 16.03.2026 в розмірі 4902,70грн.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 не застосовувався.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді від 16.02.2026 на тимчасово вилучене у ході огляду місця події майно скасувати.

Відповідно до ст.100 КПК України речові докази, а саме:

-мобільний телефон марки «iPhone 16 Pro max», IMEL: НОМЕР_2 та НОМЕР_3 та мобільний телефон марки «iPhone 15 Pro max», IMEL: НОМЕР_4 та НОМЕР_5 вважати повернутими власникам;

- довідку до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12ААВ №968784, висновок про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватись та самообслуговуватися і потребують соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі від 08.01.2025 зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Волинського апеляційного суду через Володимирський міський суд Волинської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_8