Ухвала суду № 136444204, 06.05.2026, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/6671/25

Провадження № 2/645/442/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 р. м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Мартинової О.М.,

секретар судового засідання Кривченко Т.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

встановив:

29.09.2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, якою просить суд стягнути з ОСОБА_4 на свою користь матеріальну шкоду в загальному розмірі 63983,54 грн. та моральну шкоду в розмірі 100000,00 грн., заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Крім того, позивач просила суд стягнути з відповідача судові витрати в загальному розмірі 35140,00 грн.

Ухвалою Немишлянського районного суду міста Харкова від 07.10.2025 року відкрито загальне позовне провадження по справі та призначено підготовче судове засідання. Визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а також встановлено відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

24.11.2025 року до суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву.

19.12.2026 року поштовою кореспонденцією (направлено позивачем 16.12.2025 року) до суду від позивача ОСОБА_1 надійшла письмова відповідь на відзив.

24.12.2026 року до суду від представника відповідача ОСОБА_3 надійшли письмові заперечення (на відповідь на відзив), а також клопотання про залишення відповіді на відзив позивача без розгляду, в якому вказав 22.11.2025 ним було надіслано до суду через систему «Електронний суд» відзив на позовну заяву. До відзиву на позовну заяву було додано квитанцію № 1827655 від 22.11.2025 поштової служба «Е-Пост» разом з описом вкладення стосовно надсилання копії відзиву з додатками позивачу ОСОБА_1 . Згідно з інформації щодо стану доставки відправлення № 1827655, лист було вручено одержувачу 28.11.2025. Тобто позивач ОСОБА_1 отримала копію відзиву на позовну заяву з додатками 28.11.2025. Проте, позивач подала до суду відповідь на відзив 19.12.2025 зі значним порушенням п`ятиденного строку встановленого судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 просив поновити строк на подання відповіді на відзив, посилаючись на те, що 02.02.2026 року він з позивачем уклав договір на надання правничої допомоги, після чого йому судом було надано доступ до матеріалів даної справи, де він і ознайомився з поданими документами.

Позивач ОСОБА_1 підтримала думку свого представника.

Відповідач та його представник заперечували проти поновлення строку на подання відповіді на відзив.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову . Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до статті 179 ЦПК України позивач має право подати до суду відповідь на відзив (у відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення. Відповідь на відзив підписується позивачем або його представником. До відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені ч.ч. 3 - 5 ст. 178 цього Кодексу. Відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом).

Як встановлено судом відзив було отримано позивачем засобами поштового зв`язку 28.11.2025 року, а відповідь на відзив позивачем направлено поштовою кореспонденцією 16.12.2025 року та зареєстровано судом 19.12.2025 року, тобто відповідь на відзив подана із пропуском встановленого судом строку.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом.

Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов`язків сторін у справі, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх клопотанням.

Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.

Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Відповідно до ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Статтю 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

Зазначена норма гарантує «право на суд», одним з елементів якого є право на доступ до суду, тобто право ініціювати судовий розгляд цивільної справи (див. mutatismutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі за текстом - ЄСПЛ) від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golderv. theUnitedKingdom), заява № 4451/70, § 36).

Так у справі «Delcourt v. Belgium» Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світі розуміння Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало меті та призначенню цього положення.

Надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя та є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини: від 28 жовтня 1998 року у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 13 січня 2000 року у справі «МірагальЕсколано та інші проти Іспанії», від 08 березня 2017 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).

Згідно з практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати надто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

Надто суворе тлумачення судом процесуальних норм позбавляє позивача, або інших учасників справи права доступу до суду, що згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Верховний Суд у своїй постанові від 29вересня 2022 року по справі № 500/1912/22, зазначив, що застосовуючи процесуальні норми, потрібно уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, установлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства є неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, враховуючи наведені норми процесуального закону, практику Європейського суду з прав людини, доводи представника позивача та заперечення сторони відповідача, суд приходить до висновку про можливість поновлення стороні позивача процесуального строку для прийняття до матеріалів справи відповіді на відзив, у зв`язку з чим клопотання представника відповідача про залишення відповіді на відзив позивача без розгляду підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 12, 127, 179, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Клопотання представника позивача ОСОБА_2 про поновлення строку на подання відповіді на відзив у цивільній справі - задовольнити.

Поновити строк для подання відповіді на відзив на позовну заяву та прийняти відповідь на відзив на позовну заяву подану позивачем 16.12.2025 року (зареєстрована 19.12.2025 року).

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання заперечення, яке має відповідати вимогам ч.ч. 3-5 ст.178 ЦПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи (позивачу).

В задоволенні клопотання представника відповідача Лісіна В.М. про залишення без розгляду відповіді на відзив на позовну заяву відмовити.

Відкласти підготовче засідання на 21 травня 2026 року на 10 год. 00 хв.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Мартинова