Рішення № 136441988, 12.05.2026, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/252/24-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" до ОСОБА_1 державного реєстратора прав на нерухоме майно Чернівецької міської ради Чернівецької області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - позивач), звернулось в суд з позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Чернівецької міської ради Мар`ян Тетяни Ярославівни (далі - відповідач), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Чернівецької міської ради Мар`ян Тетяни Ярославівни від 03.01.2024 року №70998437, про відмову в проведенні реєстраційних дій;

- зобов`язати Державного реєстратора прав на нерухоме майно Чернівецької міської ради Мар`ян Тетяну Ярославівну зареєструвати об`єкт нерухомості з реєстраційним номером 522957073101, що розташований по вул.Заводська, 47-Б в м.Чернівці Чернівецької області за суб`єктом Акціонерне товариство "Українська залізниця";

- стягнути з відповідача судові витрати.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що звернувся до відповідача із заявою про державну реєстрацію права державної власності на об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: м. Чернівці, вул. Заводська, 47-Б, Чернівецька область, за суб`єктом Акціонерним товариством «Українська залізниця». За результатами розгляду поданої заяви відповідачем прийнято рішення №70341663 від 22.11.2023 про зупинення розгляду заяви щодо державної реєстрації права. Підставою для такого рішення зазначено неподання в повному обсязі документів, що підтверджують перехід права державної власності від Міністерства інфраструктури України до АТ «Українська залізниця». Зокрема, із поданих документів вбачався лише перехід (внесення до статутного капіталу) права господарського відання від Державного територіально-галузевого об`єднання «Львівська залізниця» до АТ «Українська залізниця».

Надалі, 03.01.2024 відповідачем прийнято рішення №70998437 про відмову у проведенні реєстраційних дій щодо вказаного об`єкта нерухомого майна (реєстраційний номер 522957073101), розташованого за адресою: м. Чернівці, вул. Заводська, 47-Б, Чернівецька область. Підставою відмови визначено неподання заявником документів, які підтверджують зміну власника майна з держави в особі Міністерства інфраструктури України на АТ «Українська залізниця».

Позивач вважає зазначене рішення незаконним, необґрунтованим та безпідставним, оскільки державному реєстратору було надано всі необхідні документи для проведення державної реєстрації права державної власності на вказаний об`єкт. Крім того, позивач звертає увагу суду на те, що спірний об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 522957073101), розташований за адресою: м. Чернівці, вул. Заводська, 47-Б, увійшов до зведеного переліку майна ДТГО «Львівська залізниця», яке вносилося до статутного капіталу ПАТ «Українська залізниця». Відтак, на думку позивача, зазначений об`єкт підлягає реєстрації як власність ПАТ «Українська залізниця», оскільки відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про господарські товариства» товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного капіталу.

2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що ним встановлено: будівля, розташована за адресою: м. Чернівці, вул. Заводська, буд. 47-Б, є державною власністю в особі Міністерства інфраструктури України та перебуває на праві господарського відання у Державного територіально-галузевого об`єднання «Львівська залізниця». З огляду на викладене, відповідачем було прийнято рішення про зупинення розгляду заяви у зв`язку з поданням документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством, а саме відсутністю документів, що підтверджують перехід права державної власності від Міністерства інфраструктури України до АТ «Українська залізниця». При цьому, з поданих заявником документів вбачався лише перехід (внесення до статутного капіталу) права господарського відання від Державного територіально-галузевого об`єднання «Львівська залізниця» до АТ «Українська залізниця».

Оскільки після спливу 30-денного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви обставини, що стали підставою для такого зупинення, усунуті не були, відповідачем прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень щодо зазначеного об`єкта нерухомого майна.

Відтак, відповідач вважає, що приймаючи оскаржуване рішення, він діяв у відповідності до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, у зв`язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.

3. Третя особа письмових пояснень до суду не подала.

4. Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в обґрунтування якої наведені переважно подібні аргументи, які викладені в позовній заяві.

Окремо позивач звертав увагу суду на те, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 200 від 25.06.2014 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» було складено, зокрема, Передавальний акт, затверджений Міністерством інфраструктури України 18.08.2015, а також зведені переліки майна, що вноситься до статутного капіталу товариства, і майна, яке закріплюється за товариством на праві господарського відання. Зазначені переліки є невід`ємною частиною Передавального акта та також затверджені Міністерством інфраструктури України 18.08.2015.

Позивач наголошував, що спірний об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 522957073101), розташований за адресою: м. Чернівці, вул. Заводська, 47-Б, включено до Зведеного переліку майна ДТГО «Львівська залізниця», яке вноситься до статутного капіталу ПАТ «Українська залізниця».

На думку позивача, Передавальний акт від 18.08.2015 разом із зазначеним Зведеним переліком підтверджують саме передачу спірного об`єкта у власність товариства як внеску до його статутного капіталу, а не закріплення цього майна за товариством на праві господарського відання.

Відтак, позивач вважає, що зазначений об`єкт нерухомого майна підлягає державній реєстрації як власність ПАТ «Українська залізниця», оскільки відповідно до статті 12 Закону України «Про господарські товариства» товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного капіталу.

Крім того, позивач зазначив, що копії Передавального акта та Зведеного переліку майна, що вноситься до статутного капіталу ПАТ «Українська залізниця», були подані державному реєстратору разом із заявою про державну реєстрацію права власності, що на його думку, свідчить про надання всіх необхідних документів для проведення відповідної реєстрації.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.

1. Ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.

1. 16.11.2023 року Акціонерним товариством "Українська залізниця" подано заяву до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Чернівецької міської ради, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №58047334, щодо об`єкта нерухомості з реєстраційним номером 522957073101, що розташований по вул.Заводська, 47 - Б, в м.Чернівці Чернівецька область за суб`єктом Акціонерне товариство «Українська залізниця».

2. 22.11.2023 року Державним реєстратором Чернівецької міської ради Мар`ян Тетяною Ярославівною прийнято рішення №70341663 " Про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію права" підставою прийняття рушення зазначено те, що документи, які підтверджують перехід права державної власності від Міністерства інфраструктури до АТ «Українська залізниця» подані не в повному обсязі, оскільки з поданих документів вбачається перехід (внесення до статутного капіталу) права господарського відання від Державного територіально-галузевого об`єднання «Львівська залізниця» до АТ «Українська залізниця».

3. 03.01.2024р. Державний реєстратор Чернівецької міської ради Мар`ян Тетяна Ярославівна прийняла рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій №70998437 на об`єкт нерухомості з реєстраційним номером 522957073101, що розташований по вул.Заводська, 47 - Б, в м.Чернівці Чернівецька область, в зв`язку з тим, що заявником не подані документи, що підтверджують зміну власника майна з Держави в особі Міністерства інфраструктури України на АТ «Українська залізниця».

4. З матеріалів справи судом також встановлено, що спірний об`єкт, з реєстраційним номером 522957073101, що розташований по вул.Заводська, 47 - Б в м.Чернівці Чернівецька область увійшов у Зведений перелік майна ДТГО «Львівська залізниця», що вноситься до статутного капіталу ПАТ «Українська залізниця».

ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.

1. Відносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року №1952-IV (далі Закон №1952-IV в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення), Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127 (далі - Порядок №1127 в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення).

Відповідно до приписів статті 2 Закону №1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

Згідно пунктів 1 та 2 частини першої статті 4 Закону №1952-IV державній реєстрації прав підлягають: 1) право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на майбутній об`єкт нерухомості; 2) речові права на нерухоме майно, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; право довірчої власності на отриманий в управління об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості; інші речові права відповідно до закону.

Частиною третьою статті 10 Закону №1952-IV передбачено, що державний реєстратор, з-поміж іншого, встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав та ін.

2. Крім цього, згідно пункту 12 Порядку №1127 розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав. Під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор використовує відомості Державного реєстру прав, зокрема його невід`ємної архівної складової частини, а також Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав.

За правилами, встановленими частиною першою статті 18 Закону №1952-IV, державна реєстрація прав проводиться в такому порядку з урахуванням особливостей, визначених цим Законом: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Частиною другою статті 18 Закону №1952-IV передбачено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Державні реєстратори зобов`язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.

Згідно частини першої статті 27 Закону №1952-IV державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва або майбутній об`єкт нерухомості, речові права на які підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майншованого за адресою: м. Чернівці, вул. Заводська, 47-Б, Чернівецька область. Підставою відмови визначено неподання заявником документів, які підтверджують зміну власника майна з держави в особі Міністерства інфраструктури України на АТ «Українська залізниця».

Відповідно до частин першої та другої статті 24 Закону №1952-IV підстави для відмови в державній реєстрації прав: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, крім випадків, визначених цим Законом; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) документи подано до неналежного суб`єкта державної реєстрації прав, нотаріуса; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці; 13) відсутність згоди заставодержателя (іпотекодержателя) на дострокове припинення дії договору емфітевзису, суперфіцію щодо державної реєстрації припинення ташованого за адресою: м. Чернівці, вул. Заводська, 47-Б, Чернівецька область. Підставою відмови визначено неподання заявником документів, які підтверджують зміну власника майна з держави в особі Міністерства інфраструктури України на АТ «Українська залізниця».

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

Згідно пункту 18 Порядку №1127 за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації. Рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації за умови вчинення дій та/або процедур, передбачених цим Порядком під час розгляду заяви, приймається державним реєстратором у будь-який час до закінчення строку державної реєстрації прав.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинне містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування (пункт 23 Порядку №1127).

3. Аналіз наведених норм дає підстави для висновків про те, що право власності на об`єкти нерухомого майна підлягають обов`язковій державній реєстрації. Державна реєстрація здійснюється за заявою власника майна та доданими до неї правовстановлюючими документами, що підтверджують набуття права власності на відповідні об`єкти. При цьому державний реєстратор, приймаючи рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, зобов`язаний перевірити відповідність поданих документів вимогам законів та інших нормативно-правових актів, перевірити відсутність суперечностей між наявною в Державному реєстрі інформацією та поданими документами, встановити відсутність заборон та обмежень щодо об`єктів нерухомого майна тощо. Законом визначений і вичерпний перелік підстав для відмови у проведенні державної реєстрації.

4. Відповідно до вимог статті 2 Закону України «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» встановлено, що утворення товариства здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, і що засновником АТ «Укрзалізниця» та його єдиним акціонером є держава в особі Кабінету Міністрів України.

Відповідно до статті 5 вказаного Закону необхідно здійснити переоформлення правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна та земельні ділянки, що ввійшло до статутного капіталу АТ «Укрзалізниця».

При цьому, згідно статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

5. Судом встановлено, що на виконання та дотримання вказаних норм законодавства, позивач звернувся до суб`єкта державної реєстрації прав із заявою про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: м. Чернівці, вул. Заводська, 47-Б. За результатами розгляду поданої заяви відповідачем прийнято рішення про зупинення її розгляду, а в подальшому рішення про відмову у державній реєстрації прав, з підстав неподання документів, що підтверджують перехід права державної власності від держави в особі Міністерства інфраструктури України до Акціонерного товариства «Українська залізниця».

Зокрема, з поданих документів вбачається перехід (внесення до статутного капіталу) права господарського відання від Державного територіально - галузевого об`єднання «Львівська залізниця» до АТ «Українська залізниця».

6. Разом з тим, судом також встановлено, що статутний капітал АТ «Укрзалізниця» формувався згідно з вимогами статті 4 Закону України «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - постанова № 200), зокрема шляхом внесення до нього майна Укрзалізниці та підприємств, зазначених у додатку 1 до цієї постанови.

Відповідно до вимог статті 2 Закону України «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» одночасно з прийняттям рішення про утворення товариства Кабінет Міністрів України формує комісію з утворення товариства, до складу якої входять представники Кабінету Міністрів України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, Державної адміністрації залізничного транспорту України, Фонду державного майна України, центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, профспілок, що діють у галузі.

Комісія у чотирьохмісячний строк з дня затвердження її складу подає центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, для затвердження у місячний строк зведений передавальний акт, зведений акт оцінки майна залізничного транспорту загального користування, а також проект статуту товариства для подання Кабінетові Міністрів України. Зведені передавальний акт та акт оцінки складаються на основі узагальнених даних передавальних актів та актів оцінки, складених стосовно цілісного майнового комплексу кожного підприємства залізничного транспорту.

Відповідно до вимог статті 2 Закону України «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», утворення Товариства здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України. На виконання вказаної норми, Постановою № 200 від 25.06.2014р., Кабінет Міністрів України прийняв наступні рішення:

1) утворити публічне акціонерне товариство «Українська залізниця», 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1 до цієї постанови; (зокрема ДТГО «Львівська залізниця» входить до Переліку вказаного списку підприємств, які зазначені в Додатку 1 Постанови №200).

2) комісії з утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», у складі згідно з додатком 4 до постанови № 200, подати до Міністерства інфраструктури зведені передавальні акти, зведений акт оцінки майна, що вноситься до статутного капіталу товариства;

3) Міністерству інфраструктури затвердити переліки та зведені акти інвентаризації майна :

- Укрзалізниці та підприємств, зазначених у Додатку 1 , що вносяться до Статутного капіталу товариства;

- Яке закріплюється за товариством на праві господарського відання.

Відповідно до вимог зазначеної вище Постанови Кабінету міністрів України, враховуючи вимоги наказу Міністерства інфраструктури України від 09.07.2014 № 301 «Про заходи щодо реорганізації Укрзалізниці, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування та інші заходи щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України № 200 від 25.06.2014 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» складено Передавальні акти, та окремі Зведені переліки майна, що вноситься до статутного капіталу, та Зведені переліки майна, яке закріплюється за товариством на праві господарського відання. Вказані документи були затверджені Міністерством інфраструктури України.

Передавальний акт ДТГО «Львівська залізниця», Зведений перелік майна ДТГО «Львівська залізниця», що вноситься до статутного капіталу ПАТ «Укрзалізниця», та Зведений перелік майна ДТГО «Львівська залізниця», що закріплюється за ПАТ «Укрзалізниця» на праві господарського відання, 18.08.2015 затвердив Міністр інфраструктури України.

7. При цьому, суд зауважує, що спірний об`єкт, з реєстраційним номером 522957073101, який розташований по вул.Заводська, 47 - Б в м.Чернівці Чернівецька область увійшов у Зведений перелік майна ДТГО «Львівська залізниця», що вноситься до статутного капіталу ПАТ «Українська залізниця», відповідно дана будівля має бути зареєстрована як власність ПАТ «Українська залізниця», оскільки згідно вимог статті 12 Закону України «Про господарські товариства», Товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного капіталу).

8. Пунктами 31 та 32 Статуту акціонерного товариства «Українська залізниця», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 735, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 31.10.2018 № 938 передбачено, що: майно товариства формується, зокрема, за рахунок майна, внесеного засновником до статутного капіталу товариства; здійснюючи право власності, товариство володіє, користується та розпоряджається належним йому майном і вчиняє стосовно нього будь-які дії, що не суперечать законодавству, цьому Статуту та меті діяльності товариства.

9. Порядок розпорядження майном публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 1054.

Зазначені вище нормативно-правові акти та документи чітко визначають рішення власника про передачу в якості вкладу до статутного капіталу товариства майна.

10.Отже, Зведений перелік майна ДТГО «Львівська залізниця», що вноситься до статутного капіталу ПАТ «Укрзалізниця», вказує на передачу об`єктів нерухомого майна у власність Товариства, а не реєстрацію вказаного об`єкта за товариством на праві господарського відання.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №938 від 31.10.2018р. змінено тип публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» з публічного на приватне та перейменовано його в акціонерне товариство «Українська залізниця».

11. Крім того, відповідно до пункту 2 статті 5 Закону України «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», державна реєстрація прав на нерухоме майно, яке внесене до статутного капіталу товариства, здійснюється на підставі передавального акта та акта оцінки майна залізничного транспорту, внесеного до статутного капіталу товариства. Передавальний акт та/або акт оцінки майна залізничного транспорту є документами, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на майно, внесене до статутного капіталу Товариства.

12. Отже, як свідчать матеріали справи, спірний об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 522957073101), розташований за адресою: м. Чернівці, вул. Заводська, 47-Б, включено до зведеного переліку майна ДТГО «Львівська залізниця», що вноситься до статутного капіталу ПАТ «Українська залізниця». Відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про господарські товариства» товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного капіталу, а тому внесення майна до статутного капіталу товариства свідчить про перехід права власності на таке майно до товариства, якщо інше не встановлено законом.

Суд дійшов висновку, що Передавальний акт від 18.08.2015 разом із зведеним переліком майна є належними та достатніми документами, які підтверджують передачу спірного об`єкта у власність Акціонерного товариства «Українська залізниця».

Таким чином, висновок відповідача про неподання документів, що підтверджують перехід права власності, не відповідає фактичним обставинам справи та є безпідставним. Крім того, суд враховує, що позивачем до заяви про державну реєстрацію були додані всі необхідні документи, передбачені законодавством, а відтак у відповідача були відсутні правові підстави як для зупинення розгляду заяви, так і для подальшої відмови у державній реєстрації прав.

Системний аналіз наведеного вище в контексті встановлених обставин в справі дає підстави суду дійти висновку про те, що залізницею подані всі належні документи, що дають змогу встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, а саме перехід права державної власності від Міністерства інфраструктури до АТ «Укрзалізниця».

13. Суд також враховує висновок Ради науково-правових експертиз при Інституті держави та права ім.В.М.Корецького НАН України, №126/60-е від 02.04.2019 року, зі змісту якого встановлено, що передавальні акти із зведеними переліками майна підприємства на базі яких було створено АТ «Укрзалізниця» складені комісіями з реорганізації підприємств, установ та інших юридичних осіб залізничного транспорту (з іншого боку), затверджені Міністром інфраструктури України як органу, що здійснював функції власника стосовно державного майна підприємств та організацій залізничного транспорту, є документами, достатніми для підтвердження виникнення, переходу чи припинення прав на майно, внесене до статутного капіталу Товариства, у тому числі переходу та виникнення у АТ права власності на майно, яке внесене до статутного капіталу, а також речових прав - права господарського відання на окремо визначені закріплені за товариством майнові об`єкти, та права постійного користування на земельні ділянки, які надані для розміщення підприємств залізничного транспорту.

14. Окрім того, відповідно до вимог статті 5 Закону «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», зазначено, що Державна реєстрація прав на нерухоме майно, внесене до статутного капіталу Товариства, здійснюється на підставі передавального акта та акта оцінки майна залізничного транспорту, внесеного до статутного капіталу Товариства.

Таким чином, Передавальний акт та/або акт оцінки майна залізничного транспорту є документами, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на майно, внесене до статутного капіталу Товариства.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного суду у складі колеги суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.02.2020р.

15. Проаналізувавши наведене вище в сукупності, суд дійшов висновку про те, що позивачем на розгляд державного реєстратора були подані всі необхідні для реєстрації права на нерухоме майно документи, відповідно до норм чинного законодавства, відтак спірне рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій №70998437 від 03.01.2024р. є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

16. Оцінюючи дії відповідача крізь призму вимог частини другої статті 2 КАС України, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення прийняте не на підставі та не у спосіб, що визначені законом, без належного врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а відтак є протиправними.

З огляду на встановлені обставини справи та з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне скасувати оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень та зобов`язати відповідача вчинити дії щодо державної реєстрації права власності на спірний об`єкт нерухомого майна за Акціонерним товариством «Українська залізниця».

17. Відповідно до частини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно частин 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

18. Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивач довів обґрунтованість заявлених вимог. Натомість відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного рішення, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

1. Частиною 1 статті 143 КАС України визначено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 5 та 6 статті 246 КАС України у резолютивній частині рішення (окрім іншого) зазначається розподіл судових витрат.

У разі необхідності у резолютивній частині також вказується про повернення судового збору.

Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд (окрім іншого) враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

2. Звертаючись до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 6056,00 грн., як за дві позовні вимоги. Разом з тим, по своїй суті заявлені дві позовні вимоги позивача випливають одна з іншої, і стосуються одних і тих же правовідносин.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивач звертаючись до суду сплатив судовий збір у більшому розмірі ніж того вимагає Закон України «Про судовий збір», а тому надміру сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України (з розрахунку 6056,00 грн. : 2 = 3028,00 грн.).

3. Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, а тому слід стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати судовий збір в сумі 3028,00 грн.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Чернівецької міської ради Мар`ян Тетяни Ярославівни, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Чернівецької міської ради Мар`ян Тетяни Ярославівни від 03.01.2024 року №70998437, про відмову в проведенні реєстраційних дій.

3. Зобов`язати Державного реєстратора прав на нерухоме майно Чернівецької міської ради Мар`ян Тетяну Ярославівну зареєструвати об`єкт нерухомості з реєстраційним номером 522957073101, що розташований по вул.Заводська, 47-Б в м.Чернівці Чернівецької області за суб`єктом Акціонерне товариство "Українська залізниця".

4. Стягнути на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" за рахунок бюджетних асигнувань Державного реєстратора прав на нерухоме майно Чернівецької міської ради судовий збір в сумі 3028, 00 грн.

5. Повернути на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" з Державного бюджету України надміру сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Акціонерне товариство "Українська залізниця" (вул. Єжи Гедройця, 5, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ: 40075815);

Відповідач - ОСОБА_1 державний реєстратор прав на нерухоме майно Чернівецької міської ради Чернівецької області (вул. Героїв Майдану, 7, м. Чернівці, 58001, код ЄДРПОУ: 36068147).

Третя особа - Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України (01135 Київ, проспект Берестейський, 14, код ЄДРПОУ: 37472062)

Суддя О.В. Боднарюк