Ухвала суду № 136441246, 05.05.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/914/26

№ 1-кс/183/589/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 року м. Самар

Слідчий суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Самарівської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , про продовження застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено 08.02.2026 року до ЄРДР за № 12026042350000184 у вигляді тримання під вартою:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Верхівцеве Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, громадянина України, неодруженого, який малолітніх дітей та інших осіб на утриманні не має, не є особою інвалідністю, з неповною середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , якого вироком Центрального районного суду міста Дніпра №203/8438/25 у провадженні №1-кс/0203/1214/2026 від 28.01.2026 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст.75, 104 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки.,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187 КК України, -

за участі:

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

законного представника неповнолітнього

підозрюваного ОСОБА_5 ОСОБА_8

підозрюваного ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИЛА:

Згідно до вимог ст. ст. 176-178 КПК України слідчий Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , звернувся з клопотанням до слідчого судді про продовження застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено 03.03.2026 року до ЄРДР за № 12026042350000306 підозрюваному ОСОБА_5 .

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України « Про введення воєнного стану в Україні» з 24.02.2022 року на всій території України введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.

07 лютого 2026 року приблизно о 19.00 годині неповнолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився на відкритій ділянці місцевості поблизу буд. АДРЕСА_2 , разом з раніше знайомими ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та неповнолітнім ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , де побачили ОСОБА_11 , який йшов по вулиці у їх напрямку. В цей час у неповнолітнього ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , та неповнолітнього ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення майна (грабіж), а саме: заволодіння майном, яке знаходиться у ОСОБА_11 при собі.

Реалізуючи свій прямий умисел, направлений на відкрите викрадення майна (грабіж), усвідомлюючи відкритий характер своїх протиправних дій, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, неповнолітній ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та неповнолітній ОСОБА_10 почали наносити удари по обличчю ОСОБА_11 , позбавивши останнього можливості чинити опір відкритому заволодінню майном, та надалі забрали з правої кишені зимової куртки мобільний телефон марки «Samsung SM-S908U», IMEI: НОМЕР_1 , з лівої кишені зимової куртки навушники «Airpods», білого кольору, електронний пристрій для паління «ELF BAR G4 33000 PRO», які належать ОСОБА_11 .

Після чого неповнолітній ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та неповнолітній ОСОБА_10 відкрито, утримуючи викрадене майно, з місця злочину втекли, розпорядившись майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_11 матеріальну шкоду, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України відкрите викрадення майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

08 лютого 2026 року неповнолітньому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Верхівцеве Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, громадянину України, неодруженому, який малолітніх дітей та інших осіб на утриманні не має, не є особою інвалідністю, з неповною середньою освітою, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимому: 28.01.2026 Центральним районним судом м. Дніпро за ч. 4 ст. 185 КК України, покарання у вигляді позбавлення волі 5 років. На підставі ст.75, 104 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням строком 2 роки, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а саме у відкритому викраденні майна (грабежі), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

09 лютого 2026 року слідчим суддею Самарівського міськрайонного суду в Дніпропетровській області ОСОБА_12 відносно неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 03 квітня 2026 року включно.

30 березня 2026 року слідчим суддею Самарівського міськрайонного суду в Дніпропетровській області ОСОБА_1 продовжено строк застосування до неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 08 квітня 2026 року.

01 квітня 2026 року постановою керівника Самарівської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 строк досудового розслідування було продовжено до 08 травня 2026 року.

07 квітня 2025 року слідчим суддею Самарівського міськрайонного суду в Дніпропетровській області ОСОБА_13 продовжено строк застосування до неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 08 травня 2026 року.

Крім того до Самарівського РВП надійшло повідомлення від ОСОБА_14 про те, що вніч на 08.02.2026 ОСОБА_9 , неповнолітні ОСОБА_10 та ОСОБА_5 викрали його банківську картку банку АТ «Ощадбанк» НОМЕР_2 .

Вказаний факт внесено слідчим слідчого відділу Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 лютого 2026 року за №12026042350000290 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України.

27 лютого 2026 року кримінальні провадження № 12026042350000184 та №12026042350000290 відповідно до ч. 1 ст. 217 КПК України об`єднанні в одне кримінальне провадження щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні кількох кримінальних правопорушень та присвоєно №12026042350000184.

01 травня 2026 року у кримінальному провадженні № 12026042350000184 від 08 лютого 2026 року змінено правову кваліфікацію з ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 186 КК України на ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 187 КК України.

01 травня 2026 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

ОСОБА_5 підозрюється у тому, що відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» з 24.02.2022 року на всій території України введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.

Так, 07 лютого 2026 року приблизно о 19.00 годині ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи на вулиці Вишневій у с. Вільне Самарівського району Дніпропетровської області, разом із раніше знайомими неповнолітніми ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , побачив раніше невідомого ОСОБА_11 , після чого в нього виник злочинний умисел направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу.

Реалізуючи єдиний злочинний умисел направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством небезпечним для життя чи здоров`я особи, переслідуючи корисливий мотив, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану ОСОБА_9 07 лютого 2026 року, приблизно о 19 годині 04 хвилин перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_3 з метою заволодіння майном ОСОБА_11 наніс потерпілому один удар кулаком правої руки в ліву частину щелепи, після чого ОСОБА_11 почав тікати по АДРЕСА_2 до буд. АДРЕСА_2 .

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, у вказаний час, неповнолітній ОСОБА_5 діючи узгоджено з ОСОБА_9 та неповнолітнім ОСОБА_10 наздогнали ОСОБА_11 у вказаному місці та схопивши його ззаду за плечі, повалили на землю, від чого останній впав лицем вниз, закривши руками свою голову. Далі, неповнолітній ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та неповнолітній ОСОБА_10 почали наносити невстановлену в ході досудового розслідування удари ногами та руками по обличчю та тулубу ОСОБА_11 , заподіявши потерпілому у своїй сукупності не менш ніж одинадцять травматичних дій, які спричинили останньому тілесні ушкодження у виді забійної рани над верхньою губою, справа, закритим переломом стінок верхньо-щелепного синуса справа, який ускладнився гемосинусом (накопичення темно-червоної крові) справа, за ознаками тривалого розладу здоров`я, тривалістю понад 21-на доба, які відносяться до середнього ступеню тяжкості, тілесні ушкодження у виді забійних ран в правій надбрівній області, на спинці носу посередині, відносяться до легкого ступеню тяжкості з короткочасним розладом здоров`я, тривалістю понад 6-ть діб, але не більш ніж 21-а доба, тілесні ушкодження у виді синців навколо обох очей, саден та синців обличчя, обох вушних раковин, передньої та бокової поверхонь шиї, передньої поверхні грудної клітки, у своїй сукупності та кожне окремо, відносяться до легкого ступеню тяжкості, тим самим позбавивши останнього будь-якої можливості чинити опір заволодінню його майном.

Після цього, неповнолітній ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та неповнолітній ОСОБА_10 обшукали куртку, що була на потерпілому, та витягли з її кишень мобільний телефон марки «Samsung SM-S908U», IMEI: НОМЕР_1 , вартістю 13 680 гривень, навушники марки «Apple» моделі «Airpods PRO» білого кольору, вартістю 616 гривень 67 копійок, електронний пристрій для паління «ELF BAR G4 33000 PRO», вартість якого в ході досудового слідства встановити не виявилось за можливе, та банківську картку АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_14 , після чого з місця скоєння злочину пішли та розпорядилися вказаним майном на власний розсуд, спричинивши своїми спільними злочинними діями майнову шкоду на загальну суму 14.296 гривень 67 копійок, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому злочину підтверджується наступними доказами: протоколом огляду місця події, показаннями потерпілого ОСОБА_11 , впізнанням за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_11 , показаннями свідка ОСОБА_15 , показаннями свідка ОСОБА_16 , показаннями свідка ОСОБА_17 , показаннями свідка ОСОБА_18 , впізнанням за фотознімками за участю свідка ОСОБА_18 , протоколом затримання ОСОБА_9 в порядку ст. 208 КПК України, протоколом слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_10 , протоколом слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_9 , протоколом слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_5 , протоколом слідчого експерименту за участі потерпілого ОСОБА_11 та іншими матеріалами кримінального провадження, які самі по собі так і в сукупності із іншими доказами містять відомості, як доказ факту та обставин вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

01 травня 2026 року, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для виконання вимог ст. 283 КПК України прокурором Самарівської окружної прокуратури ОСОБА_6 , який здійснює повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, в порядку ст.ст. 36, 290 КПК України, надано доручення слідчому СВ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області про повідомлення підозрюваному ОСОБА_9 та його захиснику, підозрюваному ОСОБА_10 , його захиснику, представнику неповнолітнього підозрюваного, підозрюваному ОСОБА_5 , його захиснику, представнику неповнолітнього підозрюваного та потерпілим, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування №12026042350000184, які є у розпорядженні сторони обвинувачення у тому числі будь-яких доказів, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Метою продовження запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам.

Таким чином, для досягнення мети і завдань кримінального провадження, на даний час у сторони обвинувачення виникла необхідність у продовженні запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою відносно неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_5 .

Посилання на ризики, зазначені у ст. 177 КПК України, виклад обставин, на підставі яких слідчий дійшов висновку про наявність ризиків, зазначених у клопотанні, з посиланням на матеріали, що підтверджують ці обставини.

Керуючись п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, встановленими ухвалою слідчого судді Самарівського міськрайонного суду в Дніпропетровської області до теперішнього часу не відпали, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду: враховуючи, що ОСОБА_5 усвідомлює, що він підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покарання за який передбачено у вигляді позбавлення волі строком до 15 років, та маючи можливість вільного пересування, враховуючи перелічені обставини, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що перешкоджатиме досудовому розслідуванню.

При цьому можливі посилання сторони захисту на відсутність на цей час спроб втечі підозрюваного будуть безпідставними, оскільки його належна процесуальна поведінка наразі обумовлена не власною правосвідомістю, а дієвістю запобіжного заходу, що жодним чином не свідчить про неможливість переховування обвинуваченого у разі не обрання йому запобіжного заходу.

- вчините інше кримінальне правопорушення: свідчить те, що ОСОБА_5 , будучи особою раніше судомою за вчинення корисливого злочину, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив й знову обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корисливого злочину

Вважаю, що обрання підозрюваному більш м`якого запобіжного заходу не може гарантувати його належну процесуальну поведінку.

Відповідно до приписів ч. 1, 3 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Згідно з вимогами ч. 6 ст. 199 КПК у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження.

З огляду на зазначене, приймаючи до уваги, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості злочинів, які інкримінуються підозрюваному, а також відповідає особі підозрюваного, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до останнього, необхідно продовжити.

Під час судового розгляду прокурор підтримала клопотання та просила його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник, кожний окремо, просили замінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт.

Законний представник неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_5 - ОСОБА_8 залишив розгляд клопотання на розсуд суду.

Розглянувши клопотання, вислухавши думку прокурора, підозрюваного, законного представника неповнолітнього підозрюваного та захисника, слідчий суддя дійшла до таких висновків.

Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, яке віднесено законом до категорії особливо тяжких, виходячи з наявних доказів, яки були досліджені слідчим суддею.

При розгляді письмових доказів, наданих прокурором в підтвердження клопотання, зазначених вище, слідчий суддя вважає на підставі ст. 178 КПК України їх вагомими та обґрунтованими. У відповідності до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Фокс, Камбел і Харлі проти Сполученого Королівства», вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Тому існують всі підстави вважати підозру ОСОБА_5 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 382, ч. 5 ст. 407 КК України, обґрунтованою.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу ОСОБА_5 , слідчий суддя враховує, що існують ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, відповідальність за який передбачено у вигляді позбавлені волі стром від п`яти до десяти років, існує ризик, що підозрюваний ОСОБА_5 , з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_5 не має офіційного джерела доходу, що може сприяти нез`явленню ОСОБА_5 за викликом слідчого, прокурора та суду.

Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що неповнолітній ОСОБА_5 , будучи особою, яку вироком Центрального районного суду міста Дніпра №203/8438/25 у провадженні №1-кс/0203/1214/2026 від 28.01.2026 року засуджено до позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75, 104 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки за вчинення корисливого злочину, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив й знову обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого злочину, вчиненого під час випробувального терміну.

Слідчий суддя при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім наявності ризиків, зазначених вище, на підставі наданих слідчим матеріалів, оцінила в сукупності інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_5 неповнолітніх дітей та осіб похилого віку на утриманні не має, підозрюється в скоєнні кримінального правопорушення, віднесеного законом до категорії тяжких, що вказує на негативну репутацію останнього; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; раніше судимий, підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень в період іспитового строку.

У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, в тому числі, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Все вищевикладене неодмінно свідчить про відсутність підстав для продовження застосування більш м`якого запобіжного заходу ОСОБА_5 , ніж тримання під вартою.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», слідчий суддя вважає необхідним застосувати щодо підозрюваного найбільш тяжкий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначених раніше ризиків.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 196 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Верхівцеве Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до підготовчого судового засідання, але не пізніше 30 травня 2026 року включно.

Копію ухвали направити для виконання начальнику ДУ «Дніпровська установа виконання покарань № 4» та прокурору Самарівської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 .

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1