Ухвала суду № 136440896, 11.05.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

11 травня 2026 року Справа № 580/4851/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в особі судді Л.В.Трофімової у письмовому провадженні розглянув заяву про забезпечення позову в адміністративній справі №580/4851/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Черкаської обласної організації політичної партії «За майбутнє» (вул. Михайла Грушевського 73 кв. 9, м. Черкаси, код ЄДРПОУ 37551945), третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету на стороні відповідача: Уманська міська територіальна виборча комісія Уманського району Черкаської області (вул. Європейська 1, м. Умань, Черкаська область, 20301, код ЄДРПОУ 43759118) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, постановив ухвалу.

08.05.2026 вх. №24995/26 представник позивача - адвокат Крохмальова Яна Едуардівна (ордер АІ №2086511) у позові просить: у порядку забезпечення позову заборонити Черкаській обласній організації політичної партії «За Майбутнє» вчиняти будь-які дії, що стосуються відкликання за народною ініціативою депутата ОСОБА_2 , обрану, на місцевих виборах 25.10.2020 від Черкаської обласної організації політичної партії «За майбутнє» до набрання законної сили рішенням суду за відповідним позовом; у порядку забезпечення позову заборонити Уманській міській територіальній виборчій комісії вчиняти будь-які дії, що стосуються відкликання за народною ініціативою депутата ОСОБА_2 , обрану на місцевих виборах 25.10.2020 від Черкаської обласної організації політичної партії «За майбутнє» до набрання законної сили рішенням суду за відповідним позовом; визнати протиправними дії Черкаської обласної організації політичної партії «За Майбутнє» щодо оголошення про проведення зборів, призначених на 11.05.2026 із розгляду питання про відкликання депутатів Уманської міської ради.

Провадження у справі на час розгляду заяви про забезпечення позову не відкрите.

Верховний Суд у справі № 400/3989/19 ЄДРСР 104008947 у п.45 вказав: належним є відповідач, який є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Неналежним відповідачем є особа, яка не повинна і не може відповідати за пред`явленим позовом. У разі якщо за змістом норми матеріального права, що належить застосуванню за вимогою позивача, учасником спірних відносин та зобов`язаною особою є інша, ніж особа, до якої пред`явлено позов, підстави для задоволення позову відсутні.

Правове становище третіх осіб у процесі посідають особи, які мають юридичний інтерес до справи, але інтерес, який не є рівноцінним інтересам сторін (позивача чи відповідача).

ВПВС у справі № 999/222/23 зауважує, що зазначення у вступній частині позовної заяви особи, яка, на думку позивача, має брати участь в судовому розгляді в якості третьої особи не тягне за собою автоматичного залучення цієї особи в якості третьої особи під час відкриття суддею провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Згідно із ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача (п.9 ч.1 ст.4 КАС України). Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт під час здійснення ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 КАС України).

Адміністративний орган - орган виконавчої влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадова особа, інший суб`єкт, який відповідно до закону уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації (п.1 ч.1 ст.2 Закону України Про адміністративну процедуру від 17 лютого 2022 року № 2073-IX).

Інститут забезпечення адміністративного позову є механізмом, що покликаний гарантувати відповідно до закону та за наявності безумовних фактичних підстав, виконання майбутнього рішення суду або/та ефективний захист позивача, що неможливий без негайного втручання суду. Заходи забезпечення мають бути вжиті лише у межах позовних вимог, адекватних та співмірних з позовними вимогами.

Відповідно до ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Суд зазначає, що підстави, з яких може бути вжито заходів забезпечення позову, є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову усупереч цілям цієї статті під час формального дотримання її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося би запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, у чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Застосовуючи заходи забезпечення позову, суд має встановити зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом спору, а також встановити, що певний захід забезпечення позову відповідає обраному способу судового захисту, спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Заявник просить у порядку забезпечення позову заборонити Уманській міській територіальній виборчій комісії вчиняти будь-які дії, що стосуються відкликання за народною ініціативою депутата ОСОБА_2 , обрану на місцевих виборах 25.10.2020 від Черкаської обласної організації політичної партії «За майбутнє» до набрання законної сили рішенням суду за відповідним позовом, проте відповідачем визначає Черкаську обласну організацію політичної партії «За майбутнє» у контексті внутрішньопартійної діяльності щодо дій Черкаської обласної організації політичної партії «За Майбутнє» щодо оголошення про проведення зборів, призначених на 11.05.2026 із розгляду питання про відкликання депутатів Уманської міської ради та заборонити Черкаській обласній організації політичної партії «За Майбутнє» вчиняти будь-які дії, що стосуються відкликання за народною ініціативою депутата ОСОБА_2 , обрану, на місцевих виборах 25.10.2020 від Черкаської обласної організації політичної партії «За майбутнє» до набрання законної сили рішенням суду за відповідним позовом без обгрунтування змісту і характеру порушеного права у публічно-правовому спорі за відсутності очевидної протиправності.

Верховний Суд 06.02.2019 у справі №826/13306/18 зазначив, що обґрунтовуючи клопотання про забезпечення позову щодо очевидності ознак протиправної бездіяльності відповідача та порушення прав позивача, то попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх якість: вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваної бездіяльності поза обґрунтованим сумнівом. Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів, повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими ч. 2 ст. 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення. Твердження про очевидність порушення до розгляду справи по суті є висновком, що свідчить про правову позицію суду наперед, тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Відповідно до ч.2 ст.151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими заявником вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, що можуть настати у результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише у межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, що є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову та перевіривши доводи, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Великою Палатою Верховного Суду у рішенні від 28.03.2018 у справі № 800/521/17 (ЄДРСР 73082059) зазначено, що позов не може бути забезпечений таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

Суд зазначає, що очевидна протиправність рішень суб`єкта владних повноважень - це прийняття таких рішень, що не передбачені законодавством України, або прийняття рішень суб`єктами, які не наділені компетенцією у відповідній сфері, проте таких доводів у заяві про забезпечення позову не окреслено адвокатом і судом не встановлено з огляду на висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах. Необхідною умовою забезпечення позову є доведення обставин, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам ОСОБА_1 до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Правовий статус депутата сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та рівноправного члена місцевої ради, встановлює гарантії депутатської діяльності та порядок відкликання депутата місцевої ради, відповідно до Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», інших законів України визначає Закон № 93-IV. Згідно із пунктом 1 частини першої статті 5 Закону № 93-IV повноваження депутата місцевої ради припиняються достроково за наявності перелічених підстав, засвідчених офіційними документами, без прийняття рішення відповідної ради у разі його відкликання за народною ініціативою у встановленому цим Законом порядку. Підстави та порядок відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою урегульовані у розділі V Закону № 93-IV. Статтею 48 Закону № 93-IV визначено гарантії прав депутата місцевої ради при розгляді питання про його відкликання. Про дату, час і місце проведення зборів виборців, на яких буде розглядатися питання про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, організатори таких зборів письмово повідомляють депутата, щодо якого розглядатиметься відповідне питання. Такий депутат має право на гарантований виступ на зборах до моменту прийняття відповідного рішення для пояснення своєї позиції. Неприбуття на збори виборців депутата місцевої ради, який був належним чином повідомлений про них, не перешкоджає розгляду питання про внесення пропозиції щодо його відкликання за народною ініціативою. Про дату, час і місце проведення зборів (конференції) місцевої організації політичної партії, на яких буде розглядатися питання про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, місцева організація політичної партії письмово повідомляє депутата, щодо якого розглядатиметься відповідне питання. Такий депутат має право на гарантований виступ на зборах (конференції) до моменту прийняття відповідного рішення для пояснення своєї позиції. Неприбуття на збори (конференцію) депутата місцевої ради, який був належним чином повідомлений про них, не перешкоджає розгляду питання про внесення пропозиції щодо його відкликання за народною ініціативою. Депутат місцевої ради має право бути присутнім під час розгляду вищим керівним органом політичної партії звернення територіальної виборчої комісії щодо його відкликання за народною ініціативою чи протоколу зборів (конференції) місцевої організації політичної партії, на якому прийнято рішення про внесення пропозиції щодо його відкликання, та при прийнятті відповідного рішення, а також на засіданнях територіальної виборчої комісії при розгляді нею питань, що стосуються його відкликання. Депутат місцевої ради має право давати пояснення щодо суті питань стосовно його діяльності, робити відповідні заяви на засіданнях ради та її органів, зборах виборців, зборах (конференціях) об`єднань громадян. У встановленому законодавством порядку депутат місцевої ради може використовувати для роз`яснення своєї позиції засоби масової інформації. Депутат має право звернутися до місцевої ради з усною або письмовою заявою з приводу обставин, що стали підставою для порушення питання про його відкликання.

КАС ВС у справі № 380/4165/22 зазначає: для відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою місцева організація партії на зборах (конференції) цієї організації приймає відповідне рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, про що повідомляє відповідну територіальну виборчу комісію. Прийняте рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, місцева організація політичної партії надсилає політичній партії для розгляду питання про відкликання депутата місцевої ради її вищим керівним органом. Вищий керівний орган політичної партії розглядає протокол зборів (конференції) місцевої організації політичної партії, на якому прийнято рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, та приймає рішення про відкликання такого депутата за народною ініціативою або про відмову в задоволенні цієї пропозиції, яке передає до відповідної територіальної виборчої комісії. На підставі рішення вищого керівного органу політичної партії відповідна територіальна виборча комісія ухвалює рішення про визнання обраним депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати від місцевої організації політичної партії або призначення проміжних виборів депутата у відповідному багатомандатному виборчому окрузі. Викладене свідчить, що процедура відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою є чітко врегульованою на законодавчому рівні, з визначеними підставами та порядком реалізації. Верховний Суд неодноразово надавав оцінку як рішенням зборів (конференції) місцевої організації політичної партії, так і рішенням вищого керівного органу партії у процедурі відкликання депутатів місцевих рад за народною ініціативою у контексті їхньої природи. Зокрема, у постанові від 12.10.2023 у справі № 500/3175/22 Верховний Суд зазначив, що рішення зборів (конференції) місцевої організації політичної партії про внесення пропозиції вищому керівному органу політичної партії щодо відкликання депутата місцевої ради саме по собі не спричиняє його відкликання з посади депутата, оскільки воно у подальшому розглядається вищим керівним органом політичної партії, за наслідками чого вирішується питання про відкликання депутата за народною ініціативою або про відмову в задоволенні цієї пропозиції. У цьому випадку оскаржувані дії та рішення належать до внутрішньо-організаційної діяльності політичної партії та її місцевої організації і є їх виключною компетенцією, а втручання з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб у створення і внутрішню діяльність політичних партій та їх структурних утворень забороняється законом, за винятком передбачених Законом України «Про політичні партії в Україні» випадків, і суди не належать до органів, які відповідно до цього Закону можуть здійснювати контроль за діяльністю політичних партій, то заявлені позовні вимоги не можуть бути предметом судового розгляду. Аналогічні висновки Верховний Суд виклав також у постановах від 19.02.2024 у справі № 380/4165/22, від 31.07.2024 у справі № 380/9838/22. У постанові від 31.07.2024 у справі № 380/9838/22 Верховний Суд одночасно надав оцінку й рішенню вищого керівного органу партії, як заключного етапу у процедурі відкликання депутата місцевої ради, зазначивши, що рішення Політичної ради політичної партії про відкликання за народною ініціативою депутата є остаточним рішенням вищого керівного органу політичної партії про відкликання депутата, що, відповідно, може мати наслідком зміну складу місцевої ради. Отже, таке рішення, може бути самостійним предметом судового розгляду, а заявлені позовні вимоги [про його скасування] - предметом розгляду адміністративного суду. Аналогічні висновки були викладені у постановах Верховного Суду від 29.12.2020 у справі № 819/151/18, від 02.11.2023 у справі № 460/37812/22, від 30.09.2024 у справі № 380/4166/22.

Верховний Суд наголошує, що з`ясування матеріально-правової заінтересованості позивача передує розгляду питання щодо правомірності рішення, що оскаржується. Відсутність матеріально-правової заінтересованості позивача є підставою для відмови у задоволенні позову незалежно від правомірності чи неправомірності оскарженого рішення. Висновки суду щодо правомірності оскарженого рішення не мають самостійного правового значення (постанови Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 522/3665/17, від 10.08.2020 у справі №522/1611/17, 31.03.2021 у справі №640/21611/19, від 28.09.2021 у справі №802/350/17-а).

Суд доходить висновку, що відсутні підстави вважати, що дії Черкаської обласної організації політичної партії «За майбутнє» щодо скликання зборів мають очевидні ознаки протиправності, у заяві не йдеться про поновлення порушених прав та інтересів заявника, а повідомляється про виключну компетенцію у межах партійної діяльності, тому підстави для задоволення заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 150, 154, 241-243, 248, 256, 294, 295, 297 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання шляхом подачі апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень та з урахуванням пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Копію ухвали направити позивачеві.

Ухвала складена, підписана 11.05.2026.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА