Ухвала суду № 136440419, 12.05.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

12 травня 2026 року Справа № 520/2153/25

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Олексій Котеньов, розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про звільнення від сплати штрафу в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_3 ) в порядку ст. 382 КАСУ,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2026 встановлено НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) новий строк для подання до Харківського окружного адміністративного суду звіту про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 по справі №520/2153/25, а саме протягом 60 днів з дня постановлення цієї ухвали.

Накладено на керівника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), відповідального за виконання рішення, штраф у сумі двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 66560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) грн 00 коп.

Стягнуто з керівника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) штраф у сумі 33280 (тридцять три тисячі двісті вісімдесят) грн 00 коп.

Стягнуто з керівника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) на користь Державного бюджету України штраф у сумі 33280 (тридцять три тисячі двісті вісімдесят) грн 00 коп.

30 квітня 2026 року від представника відповідача надійшло клопотання про звільнення від сплати штрафу.

В обґрунтування зазначеного клопотання представник відповідача зазначив, що персонал НОМЕР_1 прикордонного загону було приведено у вищу ступінь бойової готовності. З 24.02.2022 року військовослужбовці НОМЕР_1 прикордонного загону забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Особовий склад НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_5 ) і на даний час продовжує виконувати завдання на лінії зіткнення з противником в межах Харківської області. Відповідач зазначає, що постійне місце дислокації зруйновано під час авіа удару російської федерації у 2022 році, у зв`язку з чим місце дислокації підрозділів, як і групи документального забезпечення розосереджені та не заходиться за юридичною адресою НОМЕР_1 прикордонного загону. Поряд з цим, у зв`язку з розосередженням підрозділів НОМЕР_1 прикордонного загону по Харківській області та постійними обстрілами інфраструктури та місць розосередження наявні періодичні технічні проблеми при доступу до електронного кабінету та судових документів. На даний час, ІНФОРМАЦІЯ_1 прикордонним загоном ухвала Харківського окружного адміністративного суду про застосування заходів процесуального примусу від 18.12.2025 по справі №520/2153/25 виконана в повному обсязі, з урахуванням всіх вимог визначених судом в ухвалі Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2026 року та рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 по справі №520/2153/25.

Суддя перебував у щорічній основній відпустці з 27.04.2026 по 10.05.2026.

Розглянувши подану заяву, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.382-3 за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3, ч.4 ст.382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 5 ст. 382-3 КАС України суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Згідно з ч. 6 ст. 382-3 КАС України суд на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, накладеного на керівника суб`єкта владних повноважень, на суму штрафу, який було накладено за такі самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.

Відповідно до ч.7 ст. 382-3 КАС України ухвалу суду про накладення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції за правилами статті 149 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст.144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Одним із видів заходів процесуального примусу є штраф (п. 5 ч. 1 ст. 145 КАС України).

Згідно з ч. 6 ст. 149 КАС України суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративний суд має зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи.

Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо.

Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист.

Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює.

Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що наведені представником відповідача обставини запровадження воєнного стану, виконання військовослужбовцями бойових завдань, розосередження підрозділів та технічні труднощі доступу до електронних сервісів самі по собі не є безумовною підставою для звільнення від сплати штрафу.

Суд звертає увагу, що положення частини п`ятої статті 382-3 КАС України передбачають можливість звільнення від сплати штрафу або зменшення його розміру виключно за наявності належних та достатніх доказів, які підтверджують вжиття керівником суб`єкта владних повноважень усіх необхідних, реальних та вичерпних заходів, спрямованих на виконання судового рішення.

Крім того, суд зазначає, що застосування штрафу як заходу процесуального примусу спрямоване на забезпечення належного та своєчасного виконання судових рішень і не може бути нівельоване лише посиланням на загальні обставини запровадження воєнного стану та виконання суб`єктом владних повноважень покладених на нього функцій, оскільки такі обставини самі по собі не свідчать про неможливість виконання процесуальних обов`язків або відсутність вини у їх невиконанні.

Суд зазначає, що спір у даній справі виник у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем судового рішення, а саме неправильним проведенням перерахунку грошового забезпечення позивача.

Як встановлено судом, при здійсненні відповідного перерахунку відповідачем неправильно визначено період, за який підлягала нарахуванню та виплаті компенсація втрати частини доходу, оскільки нарахування здійснено лише за період з 01.01.2020 по 28.02.2022, тоді як рішенням суду чітко визначено обов`язок відповідача здійснити таке нарахування та виплату за період з 01.01.2020 по 07.12.2024.

Так, подана заява містить документи, з яких судом встановлено, що відповідачем нараховано компенсацію лише за період з 01.01.2020 по 28.02.2022. Отже, посилання відповідача на повне виконання судового рішення не підтверджено належними та допустимими доказами.

Таким чином, невиконання судового рішення у повному обсязі обумовлене неналежним виконанням покладених на нього обов`язків щодо правильного та повного проведення нарахувань.

За таких обставин суд вважає, що доводи відповідача про наявність поважних причин невиконання судового рішення є безпідставними та не можуть слугувати підставою для звільнення від сплати штрафу.

На підставі наведеного та керуючись ст. 144, 145, 149, 382, 293, 294 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні заяви представника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу у повному обсязі виготовлено 12 травня 2026 року.

Суддя Олексій КОТЕНЬОВ