Рішення № 136440416, 07.05.2026, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/1505/26

Провадження № 2-о/210/53/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07 травня 2026 року м. Кривий Ріг

Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі:

головуючого судді Вікторович Н.Ю.,

за участі:

секретаря судового засідання Біди А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради про встановлення факту родинних відносин, -

ВСТАНОВИВ :

02 березня 2026 року адвокат Кафтасьєва Г.В. звернулась до Металургійного районного суду міста Кривого Рогу з заявою про встановлення факту родинних відносин в інтересах ОСОБА_1 , заінтересовані особи Виконавчий комітету Довгинцівської районної у місті ради та просила суд встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 та померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме, про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідним братом ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 та померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування заяви представник заявника зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла сестра заявника ОСОБА_2 . За життя ОСОБА_2 склала заповіт який посвідчено приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Чорною О.С. та зареєстровано в реєстрі за №1165, 1166, за змістом якого у випадку своєї смерті ОСОБА_2 заповіла майно, що належить їй на праві власності своєму брату - ОСОБА_1 . Після смерті сестри відкрилася спадщина за заповітом на належне їй майно. Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 29 жовтня 2025 року ОСОБА_1 встановлено додатковий строк один місяць для подання заяви про прийняття спадщини з заповітом після смерті сестри - ОСОБА_2 . Заявник звернувся і заявою про прийняття спадщини, інших спадкоємців немає. Однак нотаріусом було усно роз?яснено ОСОБА_1 , що у разі прийняття спадщини за заповітом, заявник повинен сплатити податок за ставкою ПДФО у розмірі 5% бази оподаткування, яка встановлена для спадкоємців, які не відносяться до членів сім?ї першого та другого ступенів споріднення, через те, що відсутні документи, які підтверджують ступінь споріднення. Для заявника вказана сума податку є дуже великою, у зв?язку із чим заявник вимушений звернутися до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин.

Ухвалою суду від 03 березня 2026 року відкрито провадження по вказаній справі. (а.с. 41)

Ухвалою суду від 03 березня 2026 року судом було задоволено клопотання представника заявника та витребувано від приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Чорної Оксани Сергіївни, копію спадкової справи, яка заведена після смерті, - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ; від Криворізького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління юстиції, копію актового запису про шлюб, укладеного між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження, - село Златоустівка, Криворізький (Софіївський) район Дніпропетровської області та ОСОБА_4 , (приблизний період укладання шлюбу з 1948 року по 1950 рік), та копію актового запису про розірвання даного шлюбу; копію актового запису про шлюб, укладеного між ОСОБА_5 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце народження, - село Ворошилівка, Криворізький район Дніпропетровської області та ОСОБА_6 , (приблизний період укладання шлюбу з 1970 року по 1978 рік. Витребувано у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по Довгинцівському та Саксаганському районах у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, копію актового запису про розірвання шлюбу, укладеного між ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , укладений 09 жовтня 1992 року, актовий запис про шлюб №565, зареєстрований Довгинцівським відділом ЗАГС міста Кривого Рогу. (а.с. 43-44)

Ухвалою суду від 08 квітня 2026 року судом було задоволено клопотання представника заявника та витребувано від Покровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, копії актового запису про шлюб №436 від 08 травня 1971 року, укладеного між ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . (а.с. 134)

Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні присутній не був, однак, поза межами судового засідання 07 травня 2026 року на адресу суду від представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_9 надійшла заява, в якій остання просила суд проводити розгляд справи без їх участі та задовольнити заяву в повному обсязі.

Представник заінтересованої особи Виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради в судовому засіданні присутній не був, поза межами судового засідання 19 березня 2026 року на адресу суду надійшла заява представника ОСОБА_10 про розгляд справи без участі, в якій просила розглянути справу без участі представника. У вказаній заяві представник зазначила, що заперечень до вимог заявника не має. (а.с. 51)

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно п.1 ч.1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Абзацом 1 пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що необхідно звернути увагу судів на те, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто, від них залежать виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Відповідно до п.7 Постанови суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_9 народилися ОСОБА_11 , про що Криворізьким відділом реєстрації актів цивільного стану 10 жовтня 1947 року зроблено відповідний актовий запис №3679, що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 10.10.1947 року. (а.с. 14)

26 березня 1950 року ОСОБА_4 уклав шлюб з ОСОБА_11 , яка народилась 1930 року в с. Злотоустівка Софіївського району Дніпропетровської області, про що виконавчим комітетом Златоустівської сільської райди Криворізького району Дніпропетровської області 26 березня 1950 року зроблено відповідний актовий запис №6. Після реєстрації одруження дружині присвоєно прізвище ОСОБА_12 , що підтверджується копією актового запису про шлюб №6. (а.с. 58)

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_13 , про що Златоустівською радою Криворізького району Дніпропетровської області 15.08.1950 року складено відповідний актовий запис №24, батьками дитини зазначені: батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_14 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 15.08.1950 року. (а.с. 22)

11 січня 1962 року ОСОБА_4 та ОСОБА_14 розірвали шлюб, про що Дзержинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області складено відповідний актовий запис №19, після припинення шлюбу прізвище дружини залишено дошлюбне - ОСОБА_15 що підтверджується копіє актового запису про розірвання шлюбу №19 від 11.01.1962 року. (а.с. 57)

02 грудня 1963 року ОСОБА_16 уклав шлюб з ОСОБА_11 , яка народилась 1930 року в с. Злотоустівка Софіївського району Дніпропетровської області, про що 02 грудня 1963 року зроблено відповідний актовий запис №24. Після реєстрації одруження дружині присвоєно прізвище ОСОБА_17 , що підтверджується Свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 від 21.12.1963 року. (а.с. 13)

ІНФОРМАЦІЯ_10 народився ОСОБА_1 , про що 21 грудня 1964 року складено відповідний актовий запис №43, батьками дитини зазначені: батько - ОСОБА_16 , мати - ОСОБА_18 , що підтверджується копія Свідоцтва народження серії НОМЕР_4 від 21.12.1964 року. (а.с. 4)

08 травня 1971 року ОСОБА_6 уклав шлюб з ОСОБА_13 , про що Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції було складено відповідний актовий запис №436. Після реєстрації шлюбу дружина змінила прізвище на ОСОБА_19 , що підтверджується копією актового запису про шлюб №436 від 08.05.1971 року.

05 лютого 1979 року шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 було розірвано, про що Дзержинським відділом реєстрації актів цивільного стану міста Кривого Рогу зроблено запис №77. Після розірвання шлюбу прізвище дружини залишено ОСОБА_19 , що підтверджується Свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_5 від 05.02.1979 року. (а.с. 65)

11 травня 1979 року ОСОБА_20 уклав шлюб з ОСОБА_2 , про що Саксаганським відділом реєстрації актів цивільного стану зроблено запис №387, після укладення шлюбу дружина змінила прізвище на ОСОБА_21 , що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_6 від 11.05.1979 року. (а.с. 25)

13 серпня 1984 року шлюб між ОСОБА_20 та ОСОБА_22 було розірвано, про що Саксаганським відділом реєстрації актів цивільного стану зроблено запис №395. Після розірвання шлюбу прізвище дружини залишено ОСОБА_19 , що підтверджується Свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_7 від 13.08.1984 року. (а.с. 23)

09 жовтня 1992 року ОСОБА_7 уклав шлюб з ОСОБА_2 , про що Довгинцівським відділом реєстрації актів цивільного стану зроблено запис №565, після укладення шлюбу дружина залишила прізвище ОСОБА_19 , що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_8 від 09.10.1992 року. (а.с. 24)

Згідно ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд встановив цей факт.

Заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути: - спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв`язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки; - особи, які мають право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини; - інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб. Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом).

При цьому, до заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися такі документи та докази: 1) докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); 2) довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; 3) пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.

Родинні відносини (споріднення) (у теорії права) - кровний зв`язок між людьми, з наявністю якого закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв`язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника). Виходячи з вимог діючого ЦК України поняттями "родичі", "родинні стосунки" охоплюється коло осіб, які пов`язані між собою певним ступенем споріднення. Такими особами можуть бути близькі родичі за походженням, зокрема, батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, брат та сестра (повнорідні і неповнорідні), двоюрідні брати та сестри, тітка, дядько, племінниця, племінник. Усиновлений та усиновлювач прирівнюються до родичів за походженням.

Доказом родинних відносин спадкоємців зі спадкодавцем є зокрема свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії судових рішень, які набрали законної сили щодо встановлення факту родинних відносин.

Законодавство України не встановлює вичерпного переліку документів, які підтверджують родинні стосунки, а тому вони визначаються в кожному випадку окремо, в залежності від ступеня їх споріднення.

Встановлення факту родинних відносин може мати місце, якщо з певних причин зазначений факт не був зареєстрований органами Державної реєстрації актів цивільного стану, у реєстрації цього факту було відмовлено або помилка органу Державної реєстрації актів цивільного стану у актовому записі має настільки давнє походження, що її виправлення має потягнути за собою цілу низку виправлення в інших актових записах.

Тому суд повинен перевірити наявність причин, за яких неможливо отримати документ, що посвідчує цей факт, а потім наявність цього факту.

Відповідно до статей 76, 77, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи. Обов`язок доказування покладається на сторони. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Верховний Суд у постановах від 07 липня 2021 року у справі №420/370/19, від 02 жовтня 2018 року у справі №910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі №917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі №902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі №917/2101/17 неодноразово наголошував на необхідності застосування категорія стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), який у рішенні від 23 серпня 2016 року у справі «Дж. К.» та інші проти Швеції» зазначив, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника вимога цього заявника заслуговує довіри».

Достовірність як змістова характеристика доказу свідчить про можливість на підставі такого доказу встановити дійсні обставини справи.

Допустимість доказів характеризується як дотриманням порядку збирання, подання та дослідження таких доказів, так і обов`язковістю підтвердження певних обставин справи визначеними законом засобами доказування.

Встановити недопустимість конкретного доказу суд може лише після того, як дослідить його в судовому засіданні. Недопустимість доказу не є очевидною, сторони вправі висловлювати суду свої міркування щодо допустимості чи недопустимості конкретного доказу.

Верховний Суд у постанові від 11 лютого 2022 року у справі № 947/22756/19 зауважив, що цивільне законодавство не передбачає обов`язкового переліку доказів, якими особа може підтвердити факт родинних відносин з іншою особою, оскільки, реалізуючи свої процесуальні права з урахуванням принципу диспозитивності, сторона подає ті докази, які, на її думку, підтверджують обставини, які входять до предмета доказування.

Доказами, що підтверджують факт родинних відносин, можуть бути документи, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.

Тому суд повинен перевірити наявність причин, за яких неможливо отримати документ, що посвідчує цей факт, а потім наявність цього факту.

Так, факт родинних відносин між померлою ОСОБА_2 та заявником, як між братом та сестрою доведено дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, зокрема 26 березня 1950 року ОСОБА_4 уклав шлюб з ОСОБА_11 , після реєстрації одруження дружині присвоєно прізвище ОСОБА_12 , що підтверджується копією актового запису про шлюб №6, ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_13 , батьками дитини зазначені: батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_14 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 15.08.1950 року. 11 січня 1962 року ОСОБА_4 та ОСОБА_14 розірвали шлюб, після припинення шлюбу прізвище дружини залишено дошлюбне - ОСОБА_15 , що підтверджується копіє актового запису про розірвання шлюбу №19 від 11.01.1962 року. 02 грудня 1963 року ОСОБА_16 уклав шлюб з ОСОБА_11 , після реєстрації одруження дружині присвоєно прізвище ОСОБА_17 , що підтверджується Свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 від 21.12.1963 року. ІНФОРМАЦІЯ_10 народився заявник ОСОБА_1 , батьками дитини зазначені: батько - ОСОБА_16 , мати - ОСОБА_18 , що підтверджується копія Свідоцтва народження серії НОМЕР_4 від 21.12.1964 року. 08 травня 1971 року ОСОБА_6 уклав шлюб з ОСОБА_13 , після реєстрації шлюбу дружина змінила прізвище на ОСОБА_19 , що підтверджується копією актового запису про шлюб №436 від 08.05.1971 року. 05 лютого 1979 року шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 було розірвано, після розірвання шлюбу прізвище дружини залишено ОСОБА_19 , що підтверджується Свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_5 від 05.02.1979 року.11 травня 1979 року ОСОБА_20 уклав шлюб з ОСОБА_2 , після укладення шлюбу дружина змінила прізвище на ОСОБА_21 , що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_6 від 11.05.1979 року. 13 серпня 1984 року шлюб між ОСОБА_20 та ОСОБА_22 було розірвано, після розірвання шлюбу прізвище дружини залишено ОСОБА_19 , що підтверджується Свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_7 від 13.08.1984 року. 09 жовтня 1992 року ОСОБА_7 уклав шлюб з ОСОБА_2 , після укладення шлюбу дружина залишила прізвище ОСОБА_19 , що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_8 від 09.10.1992 року.

З вказаного слідує, що за життя мати заявника яка мала дівоче прізвище ОСОБА_23 двічі укладала шлюб: 26.03.1950 року з ОСОБА_4 та ІНФОРМАЦІЯ_11 з ОСОБА_16 . Від шлюбних відносин з ОСОБА_4 у неї народилась донька ОСОБА_13 , а від шлюбних відносин з ОСОБА_16 у неї народився син ОСОБА_1 . 08.05.1971 року ОСОБА_13 уклала шлюб з ОСОБА_6 , після укладення шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_19 . 05.02.1979 року шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 було розірвано. 11.05.1979 року ОСОБА_2 уклала шлюб з ОСОБА_20 , який було розірвано 13.08.1984 року та після розірвання шлюбу прізвище дружини залишено ОСОБА_19 . 09.10.1992 року ОСОБА_2 уклала шлюб з ОСОБА_7 проте прізвище при реєстрації шлюбу не змінювала. З вказаного слідує, що ОСОБА_2 була рідною сестрою заявника ОСОБА_1 по матері.

При цьому, до вказаного висновку суд прийшов, виходячи не тільки із вимог національного законодавства України, а і з висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні у справі «Бочаров проти України» від 17.03.2011 року (остаточне - 17.06.2011 року), в пункті 45 якого зазначено, що «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»). Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованихпрезумцій щодо фактів (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини»)».

Положеннями ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини, як джерело права. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ратифікована Україною Законом України і набрала чинності для України 11.09.1997 та є обов`язковою.

Суд зазначає, що факт про встановлення якого просить позивач, має юридичне значення, а метою встановлення факту, що має юридичне значення - встановлення факту родинних відносин, є право заявника на отримання спадщини, суд вважає, що факт родинних відносин доведений і у суду немає підстав для сумніву щодо їх родинного зв`язку.

При цьому, суд вважає, що заявник позбавлений можливості у позасудовому порядку встановити факт родинних відносин між ним та її померлою сестрою.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 6, 10, 315-319 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи Виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 та померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме, про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідним братом ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 та померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дати його складання шляхом подання апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної

Суддя: Н. Ю. Вікторович