Рішення № 136439101, 12.05.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/3912/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Ясиновського І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

До Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, відповідно до якої просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця від 27.03.2026 у виконавчому провадженні ВП № 80622540 про стягнення виконавчого збору у розмірі 34588,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що спірна постанова про стягнення виконавчого збору є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки державним виконавцем не дотримано вимог щодо належного здійснення виконавчого провадження, зокрема, не перевірено факт добровільного виконання рішення, не витребувано підтвердних документів щодо стану виконання, не встановлено фактичні обставини виконання рішення, не враховано бюджетний статус військової частини та порядок проведення видатків через органи Казначейства. Зазначає, що 17.03.2026 військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України направлено до фінансово-економічного управління Головного управління Національної гвардії України лист про виділення фінансування на виконання рішення суду, який охоплював і потребу у коштах щодо проведення виплат. Водночас, з огляду на бюджетний статус військової частини та відсутність у неї статусу головного розпорядника бюджетних коштів, фактичне проведення таких виплат об`єктивно залежить від проходження внутрішньої процедури погодження та виділення фінансування, що потребує певного часу. Виконання рішення підтверджується платіжними інструкціями від 28.03.2026 № 4225, № 4226, № 4227, № 4228. Отже, сукупність дій військової частини, а саме, звернення щодо виділення фінансування, проведення основного платежу на користь стягувача та сплата обов`язкових податків і зборів підтверджує послідовне та добровільне виконання рішення суду без застосування заходів примусового виконання.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов /а.с. 54-56/ представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити. Свою позицію мотивував тим, що примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. При цьому стягнення з боржника виконавчого збору є обов`язком державного виконавця. Постанова про відкриття виконавчого провадження 80622540 винесена 27.03.2026 та отримана боржником 27.03.2026 о 12:00:32 шляхом доставлення до електронного кабінету ЄСІТС, що підтверджується повідомленням № 13075656 про доставку документу з АСВП до електронного кабінету ЄСІТС, в той час, виконання рішення суду відбулося лише після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження згідно платіжних інструкцій № 4225 від 28.03.2026 (дата виконання 30.03.2026), № 4226 від 28.03.2026 (виконано 29.03.2026), № 4227 від 28.03.2026 (виконано 29.03.2026), № 4228 від 28.03.2026 (виконано 29.03.2026).

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини четвертої якої адміністративна справа вирішується судом протягом двадцяти днів після відкриття провадження у справі.

При цьому, як передбачено частиною першою статті 269 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, визначених, зокрема, статтею 287 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 у справі №440/11864/24, що набрало законної сили 02.03.2026, серед іншого, зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", за період з 30.11.2023 по 19.12.2023 у розмірі 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу його перебування на стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоров`я.

20.03.2026 Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №440/11864/24 про зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", за період з 30.11.2023 по 19.12.2023 у розмірі 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу його перебування на стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоров`я /зв.а.с. 36/.

27.03.2026 начальником відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Рецем М.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №80622540, якою відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №440/11864/24, виданого 20.03.2026 Полтавським окружним адміністративним судом, про зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", за період з 30.11.2023 по 19.12.2023 у розмірі 100 000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу його перебування на стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоров`я /а.с. 38/. Пунктом 3 останньої постановлено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 34588,00 грн.

Також, 27.03.2026 начальником відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Рецем М.В. винесено постанову про стягнення виконавчого збору ВП №80622540, якою стягнуто з боржника військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України виконавчий збір у розмірі 34588,00 грн /а.с. 40/.

Відповідно до платіжної інструкції №4225 від 28 березня 2026 року ОСОБА_1 перераховано додаткову грошову винагороду у розмірі 63654,30 грн /а.с. 45/, що містить відмітку УДКСУ у м. ПОЛТАВІ "ОПЛАЧЕНО" 30 березня 2026 року.

Позивач не погодився з постановою державного виконавця від 27.03.2026 у виконавчому провадженні ВП №80622540 про стягнення виконавчого збору у розмірі 34588,00 грн, у зв`язку з чим звернувся до суду з позовом у цій справі.

Надаючи правову оцінку заявленим вимогам, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами першою, другою статті 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі по тексту - Закон №1404-VIII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 5 статті 26 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Приписами статті 27 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Відтак, наведені приписи свідчать про те, що стягнення виконавчого збору пов`язується з початком примусового виконання, оскільки державний виконавець одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження виносить постанову про стягнення виконавчого збору. При цьому стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження, незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

Вказаний висновок відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 28.04.2020 року у справі № 480/3452/19, від 28.01.2021 року у справі № 640/24233/19.

Матеріалами справи підтверджується, що державним виконавцем 27.03.2026 у межах ВП №80622540 відкрито виконавче провадження з одночасним зазначенням стягнення з боржника суми виконавчого збору, а також окремо були винесені постанови про стягнення з боржника суми виконавчого збору.

Таким чином, суд зазначає, що постанови про стягнення з боржника суми виконавчого збору прийняті державним виконавцем на виконання вимог частини 4 статті 27 Закону №1404-VIII.

Стосовно посилання позивача на норми частини 9 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження", суд зазначає наступне.

Так, відповідно до частини 9 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону. Виконавчий збір не стягується із сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені) та недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі їх списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 та підпункту 26.2 пункту 26 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України та пунктом 9-15 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Позивачем у позові зазначено, що 17.03.2026 військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України направлено до фінансово-економічного управління Головного управління Національної гвардії України лист про виділення фінансування на виконання рішення суду, який охоплював і потребу у коштах щодо проведення виплат на користь ОСОБА_1 /а.с. 44/.

Зазначене хоч і підтверджує, що військова частина ще до винесення оскаржуваних постанов вживала заходів, спрямованих на добровільне виконання рішення суду саме в частині належних виплат, однак не може слугувати доказом того, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 у справі №440/11864/24, що набрало законної сили 02.03.2026, виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, тобто до 27 березня 2026 року, позивачем не надано, в матеріалах справи відсутнє.

За наведених обставин, начальником відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Реця М.В. правомірно винесено оскаржувану постанову про стягнення виконавчого збору від 27.03.2026 ВП №80622540, а тому остання є законною та не підлягає скасуванню.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що при вчиненні оспорюваних дій, відповідачем були дотримані усі критерії, передбачені частиною другою статті 2 КАС України, відтак суд не знаходить протиправності вказаних дій, а тому відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (

Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Героїв-пожежників, буд. 13, м. Полтава, Полтавська область, 36000) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ч.8 ст. 18, ч.ч. 7-8 ст. 44 та ст. 297 КАС України.

Суддя І.Г. Ясиновський