Рішення № 136438225, 12.05.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2026 р. № 400/1401/26 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Брагар В. С. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008, провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,До Миколаївського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач) та просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, які при проведенні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022 року згідно рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.05.2024 року в адміністративній справі № 400/2514/24, діяли не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

- зобов`язати вчинити дії на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідачем на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.05.2024 року в адміністративній справі № 400/2514/24 відповідач провів перерахунок його пенсії з 01.02.2022 року, однак на думку позивача розрахунок його пенсії при перерахунку з 01.02.2022 року проведено не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Так, сума пенсії після перерахунку з 01.02.2022 року склала 14297,15 грн, однак відповідач провів перерахунок без індексації, яка мала бути проведена з 01.03.2022 року, з 01.03.2023 року, з 01.03.2024 року, з 01.03.2025 року. Відтак, позивач вважає протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, які при проведенні перерахунку та виплаті пенсії позивача з 01.02.2022 року згідно рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.05.2024 року в адміністративній справі № 400/2514/24, діяли не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позовна заява залишалась без руху ухвалою від 16.02.2026 року.

Ухвалою від 20.02.2026 року справу прийнято до свого провадження.

Ухвалою від 12.03.2026 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Миколаївській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.05.2024 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 , зокрема зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022 року, з врахуванням усіх складових грошового забезпечення відповідно до довідки Управління Служби безпеки України в Миколаївській області від 11.10.2023 №108/2-69 станом на 01.01.2022 року та з урахуванням раніше виплачених сум.

Головним управлінням на виконання рішення суду від 06.05.2024 по справі №400/2514/24 здійснено перерахунок розміру пенсії, який відповідно до розрахунку склала 3414,02 грн.

Позивач вважає, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, які вчинені при проведенні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022 року згідно рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.05.2024 року в адміністративній справі № 400/2514/24, є протиправними, оскільки на його думку відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тому, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон № 2262-ХІІ.

Згідно з ч. 3 ст. 43 Закону №2262-ХІІ, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами частин другої та третьої статті 51 Закону №2262-ХІІ, перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ у редакції Закону від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (набрала чинності з 01.01.2017), усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Так, рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.05.2024 року в адміністративній справі № 400/2514/24 було зобов`язано відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.02.2022 року, з врахуванням усіх складових грошового забезпечення відповідно до довідки Управління Служби безпеки України в Миколаївській області від 11.10.2023 №108/2-69 станом на 01.01.2022 року та з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання зазначеного рішення відповідач провів перерахунок, однак позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача, який при проведенні перерахунку та виплаті пенсії діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та зобов`язати вчинити дії на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідач провів перерахунок пенсії позивача з 01.02.2022 року на виконання рішення суду від 06.05.2024 року в адміністративній справі № 400/2514/24 з врахуванням усіх складових грошового забезпечення відповідно до довідки Управління Служби безпеки України в Миколаївській області від 11.10.2023 №108/2-69 станом на 01.01.2022 року. Відтак, суд не вбачає протиправності в діях відповідача під час перерахунку пенсії позивача саме з 01.02.2022 року.

При цьому, з тексту позовної заяви вбачається, що позивач незгоден з ненарахуванням відповідачем до його пенсії індексації з 01.03.2022 року, 01.03.2023 року, 01.03.2024 року після проведення перерахунку на підставі довідки від 11.10.2023 №108/2-69 станом на 01.01.2022 року.

Так, дійсно відповідно до п. 2 постанови № 118, з 1 березня 2022 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

У подальшому пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" ще й установлено, що з 1 березня 2023 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього пункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб.

А також, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році, від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» передбачено проведення індексації пенсії з 01.03.2024 року та 01.03.2025 року відповідно.

Однак, позовні вимоги позивача стосуються перерахунку його пенсії саме з 01.02.2022 року на виконання рішення суду, тоді як індексації мали проводитись з 01.03.2022 року, з 01.03.2023 року, з 01.03.2024 року відповідно. При цьому суд звертає увагу, що у позовних вимогах позивача відсутні вимоги щодо протиправності дій відповідача про непроведення індексації з 01.03.2022 року, з 01.03.2023 року, з 01.03.2024 року.

В межах позовних вимог суд надав оцінку і дійшов висновку про правомірність дій відповідача щодо проведення перерахунку пенсії з 01.02.2022 року на виконання рішення суду від 06.05.2024 року в адміністративній справі № 400/2514/24 з врахуванням усіх складових грошового забезпечення відповідно до довідки Управління Служби безпеки України в Миколаївській області від 11.10.2023 №108/2-69 станом на 01.01.2022 року. Щодо індексації, то такі позовні вимоги відсутні у позовній заяві у даній справі, а тому не можуть бути вирішені в межах даного провадження, оскільки індексація грошового забезпечення не є предметом розгляду у даній справі.

Суд звертає увагу на те, що у статті 9 КАС України закріплені принципи змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі.

Принцип диспозитивності знайшов своє відображення у частині другій статті 9 КАС України, в якій вказано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Окрім того, зазначений принцип також передбачає, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача.

Верховний Суду неодноразово наголошував на тому, що суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову, зокрема у постановах від 29 травня 2019 р. у справі № 2-3632/11, від 15 липня 2019 р. у справі № 235/499/17, від 30 жовтня 2019 р. у справі № 390/131/18, від 1 квітня 2020 р. у справі № 686/24003/18 тощо.

Вихід суду за межі позовних вимог можливий у тому разі, якщо позивач, вказавши у заяві одну конкретну вимогу, не зазначив іншу, яка має послідовний зв`язок із попередньою та випливає із фактичної спірної ситуації, викладеної у позовній заяві. Наприклад, позивач просить визнати протиправними дії, бездіяльність суб`єкта владних повноважень, однак не просить суд зобов`язати його вчинити певні дії чи прийняти рішення; просить визнати протиправним акт індивідуальної дії, однак не просить суд про його скасування тощо.

Отже, суд вправі за своєю ініціативою з метою необхідності захисту прав і охоронюваних законом інтересів фізичних і юридичних осіб вийти за межі заявлених позивачем вимог, однак відповідно до імперативних вимог процесуального законодавства.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 р. у справі № 804/1457/17, від 11 грудня 2018 р. у справі № 802/295/17-а, від 19 лютого 2019 р. у справі № 824/399/17-а тощо.

Таким чином, принцип диспозитивності передбачає розгляд судом справи в межах позовних вимог і підстав позову, визначених особою, яка звернулася за захистом до суду. Вихід суду за межі позовних вимог процесуальний закон допускає як виняток у разі, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, і таких відхід обґрунтований судом у судовому рішенні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.04.23 р. справі № 757/30991/18-а.

Отже, у позовній заяві позивач, виклав зміст позовних вимог наступним чином:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, які при проведенні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022 року згідно рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.05.2024 року в адміністративній справі № 400/2514/24, діяли не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

- зобов`язати вчинити дії на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тому, суд з огляду на принцип диспозитивності розглянув спір саме в межах позовних вимог позивача.

Щодо можливості суду виходу за межі позовних вимог, то суд зазначає, що у даному випадку це право і можливість суду не може бути застосоване, адже вимога позивача про визнання протиправними дій відповідача, які при проведенні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022 року згідно рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.05.2024 року в адміністративній справі № 400/2514/24 не має послідовного зв`язку із не встановленням позивачу індексації з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2023 року відповілно, тобто за інший період (в рішенні суду з 01.03.2022 року, а індексація вже після цього строку) і вихід за межі позовних вимог призведе до фактичної підміни судом одного спору іншим.

Також, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що він не позбавлений права звернення до суду з позовною заявою до Головного управління, у разі незгоди з діями останнього щодо не нарахування йому саме індексації з 01.03.2022 року, 01.03.2023 року, 01.03.2024 року.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008, ідентифікаційний код 13844159) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. С. Брагар