Рішення № 136437637, 11.05.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2026 рокусправа № 380/4030/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) з вимогами:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області що містяться в листі від 05.02.2026 № 520/11 щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні нарахування і виплати компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строку виплати пенсії, нарахованої на виконання рішень Львівського окружного адміністративного суду від 01.10.2020 у справі №380/6529/20, від 19.11.2020 у справі №380/6786/20, від 23.04.2021 року у справі №380/2464/21, від 27.01.2023 у справі №380/17384/22, від 31.01.2023року у справі №380/17525/22 у загальному розмірі 228316 (двісті двадцять вісім тисяч триста шістнадцять) гривень 13 копійок за весь період її невиплати по дату виплати - 17.11.2025;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 нарахування і виплату компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строку виплати пенсії, нарахованої на виконання рішень Львівського окружного адміністративного суду від 01.10.2020 у справі №380/6529/20, від 19.11.2020 у справі №380/6786/20, від 23.04.2021 у справі №380/2464/21, від 27.01.2023 у справі №380/17384/22, від 31.01.2023 у справі №380/17525/22 у загальному розмірі 228316 (двісті двадцять вісім тисяч триста шістнадцять) гривень 13 копійок за весь період її невиплати по дату виплати - 17.11.2025.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є сином померлої ОСОБА_2 , яка за життя отримувала пенсію у зв`язку з втратою годувальника та неодноразово зверталася до суду через порушення її прав Пенсійним фондом. Низкою рішень судів у 2020 2023 роках було визнано протиправними дії та бездіяльність органу Пенсійного фонду, а також зобов`язано провести перерахунок і виплату пенсії. На виконання цих рішень було нараховано заборгованість із пенсійних виплат. Оскільки на момент смерті матері ця заборгованість не була виплачена, позивач як спадкоємець звернувся до суду та рішенням Галицького районного суду м. Львова від 19.02.2024 у справі №464/7209/23 стягнуто недоотриману пенсію у сумі 228 316,13 грн. Фактична виплата цих коштів відбулася лише 17.11.2025. Позивач вказує, що у зв`язку з тривалою затримкою виплати нарахованих пенсійних сум відповідач повинен був нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходу відповідно до законодавства. Проте у виплаті такої компенсації йому було відмовлено. На думку позивача, така відмова є протиправною, оскільки нараховані за рішеннями суду суми є пенсійним доходом, а їх несвоєчасна виплата дає право на компенсацію за весь період затримки до дня фактичної виплати. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 12.03.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі. Розгляд справи здійснюється без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі доказами. Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано учасникам справи, відповідачу запропоновано у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали подати суду відзив на позовну заяву, в якому вказати про визнання/заперечення позовних вимог.

Відповідач позов не визнав, 31.03.2026 за вх.№4580ел від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Зазначив, що виплата коштів на виконання судових рішень, ухвалених на користь ОСОБА_2 за її життя відповідачем проведена не була. Відповідно до ч. 4 ст. 25 Цивільного кодексу України, цивільна правоздатність особи припиняється у зв`язку з її смертю. Право на обчислення компенсації на виконання судових рішень у справах №380/17384/22, №380/17525/22, №380/6786/20, №380/6529/20 за позовами у ОСОБА_2 за її життя не виникло, а тому відсутнє право на обчислення компенсації на підставі у зазначених судових рішень, ухвалених на користь ОСОБА_2 у її спадкоємця ОСОБА_1

27.04.2026 за вх.№34572 від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву. Зазначив, компенсація, передбачена Законом №2050-ІІІ, виплачується у разі порушення строків виплати доходу (перерахованої пенсії), а не виконання рішення суду, оскільки вказані кошти нараховані в результаті перерахунку пенсії та відновлення прав позивача, порушених при виплаті пенсії у меншому розмірі, вказана суму є доходом в розумінні статті 2 Закону №2050-ІІІ. Вважає, що оскільки суми пенсійних виплат, які були присуджені рішеннями суду матері позивача, яка померла, не дочекавшись їх виплат, та отримані спадкоємцем за законом сином лише 19.09.2025 дії відповідача щодо не нарахування і невиплати компенсації втрати частини доходу за несвоєчасну виплату доходу є протиправними. Просить позов задовольнити.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в порядку частини сьомої статті 262 КАС України від учасників справи не надходило. З огляду на ці обставини суд на підставі частини п`ятої статті 262 КАС України розглянув справу в порядку письмового провадження (без проведення судового засідання, за наявними матеріалами) в межах строку, визначеного статтею 258 КАС України.

Суд з`ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:

ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 19.02.2024 у справі №464/7209/23 стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , недоотриману суму пенсії у розмірі 228316,13 гривень.

На виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 19.02.2024 у справі №464/7209/23, 19.11.2025 на картковий рахунок позивача надійшли грошові кошти у розмірі 228316,13 гривень, що підтверджується випискою по картковому рахунку позивача АТ «Ощадбанк».

05.02.2026 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із запитом, в якому просив нарахувати та виплати компенсацію за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду по справі №464/7209/23 від 19.02.2024 , яка набрало законної сили 29.07.2024 в розмірі 3% річних від несплаченої суми за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Листом від 11.02.2026 №1300-0506-8/21419, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило позивача, що відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Повідомлено, що виплата заборгованості на виконання рішень суду викладених у зверненні підлягала стягненню коштів з органів Пенсійного фонду України для здійснення виплат Державною казначейською службою України. Підстави для нарахування компенсації відсутні.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ), Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок №159).

Відповідно до статей 1, 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення), сума індексації грошових доходів громадян, суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Згідно із статтею 3 Закону України №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно зі статтею 4 цього Закону виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

З метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2001 №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати.

Пунктами 2, 3 Порядку № 159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.

Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:

- пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат);

- соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);

- стипендії;

- заробітна плата (грошове забезпечення);

- сума індексації грошових доходів громадян;

- суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

- суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Згідно із пунктом 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що основною умовою для виплати компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, які не мають разовий характер. Тобто, ці доходи повинні мати періодичний (систематичний) характер і бути джерелом постійного існування особи, оскільки Закон №2050-ІІІ пов`язує компенсацію з характером виплати, а не з її походженням.

Як вбачається з матеріалів справи рішенням Галицького районного суду м. Львова від 19.02.2024 у справі №464/7209/23 стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , недоотриману суму пенсії у розмірі 228316,13 гривень.

Згідно виписки по картковому рахунку по АТ «Ощадбанк» позивачу у листопаді 2025 здійснено виплату суми додаткової пенсії за рішенням Галицького районного суду м. Львова від 19.02.2024 у справі №464/7209/23 у розмірі 228316,13 грн.

Вказані обставини свідчать на користь висновку, що зазначені кошти, які отримані позивачем на виконання судового рішення, мають разовий характер, і тому не можуть вважатися як періодичний (системний)дохід, який передбачений Законом №2050-ІІІ.

Також, слід зазначити, що відповідно до ч.1 ст.1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Тобто, кошти, які були перераховані на виконання рішення суду справі № 464/7209/23 є спадковим майном, а не пенсією, як помилково вважає позивач, оскільки вони мають іншу правову природу.

Крім того, суд звертає увагу, що вказані кошти були виплачені на виконання саме рішення Галицького районного суду м.Львова у справі 464/7209/23, а не рішень Львівського окружного адміністративного суду у справах №380/17525/20, №380/6786/20, №380/2464/21, №380/17384/22.

При цьому, виходячи з аналізу ст.1227 ЦК, предметом спадкування можуть бути лише конкретні суми виплат, які належали спадкодавцеві за життя і залишилися недоотриманими у зв`язку з його смертю.

Однак, як вбачається з матеріалів справи компенсація втрати частини доходів у зв`язку із не виплатою частини пенсії на виконання рішень Львівського окружного адміністративного суду у справах №380/17525/20, №380/6786/20, №380/2464/21, №380/17384/22, не нараховувалася.

Отже, правовідносини стосовно перерахунку та виплати пенсії, а відтак і нарахування компенсації за час затримки її виплати, є особистими і відносно них правонаступництво недопустиме, оскільки вони пов`язані із певною особою і її статусом та відповідно не допускають правонаступництва.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини та їх правове регулювання, суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для нарахування позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

З огляду на зазначене, суд вважає, що позовні вимоги заявлені безпідставно, а тому у їх задоволенні відмовляє.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази стосовно заявлених вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Судові витрати відповідно до статті 139 КАС України стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Сподарик Наталія Іванівна