Ухвала суду № 136437039, 11.05.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

11 травня 2026 року справа №320/16454/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АБ Плюс» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство «АБ Плюс» (далі позивач) до Державної податкової служби України (далі відповідач-1, ДПС України), Головного управління ДПС у Київській області (далі відповідач-2, ГУ ДПС у Київській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8540/25101110/2 від 27.01.2023, відносно податкової накладної №5780 від 21.06.2022;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №5780 від 21.06.2022.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено десятиденний строк усунення недоліків позову, протягом якого позивачу необхідно було надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн. за подання даного адміністративного позову (оригінал платіжного документу); надати уточнену позовну заяву (два примірники), з урахуванням вказаних судом зауважень, в якій уточнити суб`єктний склад учасників процесу, зокрема, відповідачів, або визначити позовні вимоги до обох відповідачів, вказаних у позовній заяві.

02.01.2024 канцелярією суду зареєстровано заяву представника позивача про усунення недоліків позову разом із доказами, направлену засобами поштового зв`язку 24.06.2023, дослідивши які суд дійшов висновку про виконання позивачем вимог ухвали суду від 19.06.2023 та усунення недоліків позовної заяви у повному обсязі.

Так, в уточненій позовній заяві позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області про відмову у реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8540/25101110/2 від 27.01.2023;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ПП «АБ Плюс» №5780 від 21.06.2022 датою її подання для реєстрації.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.01.2024 відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; витребувано докази у сторін.

25.01.2024 через підсистему «Електронний суд» представником позивача подано заяву про долучення доказів на виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 10.01.2024.

30.01.2024 канцелярією суду зареєстровано заяву від представника позивача, подану через підсистему «Електронний суд», у якій останній повідомив суд, що 05.12.2023 власником ПП «АБ Плюс» було вирішено припинити ПП «АБ Плюс» шляхом перетворення в Товариство з обмеженою відповідальністю «АБ Плюс». Станом на момент подання заяви процедура перетворення триває.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 замінено позивача у даній справі - Приватне акціонерне товариство «АБ Плюс» (ідентифікаційний код 25101110) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «АБ Плюс» (ідентифікаційний код 25101110; місцезнаходження: 08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, буд. 4).

11.02.2024 на адресу суду від Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідачі, серед іншого, просили суд здійснити розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

24.05.2024 на адресу суду від представника ГУ ДПС у Київській області як відокремленого підрозділу ДПС та ДПС України надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з тим, що позивачем пропущено строки звернення до суду з даним позовом.

Щодо клопотання представника відповідачів про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суд зазначає наступне.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Однак суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони може призначити судове засідання за наявності достатніх для цього обґрунтованих підстав.

Відповідно до частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно з частиною сьомою статті 262 КАС України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Суд зазначає, що предметом позову є, зокрема, вимоги про оскарження рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних /розрахунків коригування податкову накладну №5780 від 21.06.2022 фактичною датою її подання.

Враховуючи обставини справи та характер спірних правовідносин, суд вважає, що дана адміністративна справа може бути розглянута без проведення судового засідання.

Крім того, суд зауважує, що подана відповідачами заява є заявою з процесуальних питань.

Відповідно до частини першої статті 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Частиною першою статті 167 КАС України визначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, серед іншого, зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення).

Однак, відповідачами не наведені обґрунтовані обставини, які б свідчили про доцільність розгляду справи у судовому засіданні, а лише посилання на необхідність захисту економічних інтересів держави та недопущення втрат державного бюджету України, що не є достатньою підставою для здійснення розгляду цієї справи у судовому засіданні, оскільки захист економічних інтересів держави віднесено до функцій контролюючих органів, проте ці обставини не означають, що кожна справа за участю контролюючих органів має бути розглянута виключно у судовому засіданні.

Суд зазначає, що згідно з ухвалою про відкриття провадження у цій справі сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, у тому числі, але не виключно, надати суду відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, пояснення з приводу заявлених позовних вимог, а також докази, які заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

При цьому, практика Європейського суду з прав людини (далі також - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі також - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеп v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Додатково суд зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі, неодноразово строк дії воєнного часу продовжувався і не скасовано до теперішнього часу. Так, Указом Президента України від 20 жовтня 2025 року №793/2025, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 21.10.2025 №4643-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 5 листопада 2025 року строком на 90 діб.

Отже, на дату ухвалення судового рішення у цій справі в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII.

Відповідно до пункту 3 вказаного вище Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідачів про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Щодо клопотання представника відповідачів про залишення позовної заяви без розгляду суд зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Таким чином, розгляд вказаної заяви за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні.

Надаючи правову оцінку заяві представника відповідачів про залишення позовної заяви без розгляду на предмет її відповідності нормам процесуального права, суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України (далі ПК України).

Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з пунктом 56.18 статті 56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас пунктом 56.19 статті 56 ПК України визначено, що за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України, в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

При цьому, суд враховує, що норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань.

Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені.

Таким чином, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку у такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Аналогічне правозастосування строків викладено у постановах Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 та від 21.06.2022 у справі №620/3546/18.

Як слідує зі змісту позовних вимог та підстав позову, у межах даної судової справи позивач оскаржує рішення Головного управління ДПС у Київській області про відмову у реєстрацію податкової накладної №5780 від 21.06.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З матеріалів справи слідує, що вказане рішення було предметом адміністративного оскарження шляхом подання позивачем скарги до комісії вищого рівня, за наслідками розгляду якої Державною податковою службою України було прийнято рішення від 27.01.2023 №8540/25101110/2 про залишення скарги без задоволення, а рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Київській області від 13.01.2023 №8080684/25101110 без змін.

Відтак, в даному випадку для оскарження рішення ГУ ДПС у Київській області про відмову у реєстрацію податкової накладної №5780 від 21.06.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних застосовується тримісячний строк для звернення до суду, який обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу.

Відповідно до частини першої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку (частина третя статті 120 КАС України).

Отже, тримісячний строк на звернення до суду із даним позовом починає обчислюватися з 28.01.2023, а саме: з наступного дня після прийняття рішення за результатами розгляду скарги, і закінчується 28.04.2023, а саме: у відповідне число останнього місяця цього строку.

Судом встановлено, що до суду із даною позовною заявою позивач звернувся 27.04.2023 (згідно відбитку поштового штемпелю на описі документів, що надсилаються до Київського окружного адміністративного суду, т.1, а.с.9), тобто в межах строку звернення до суду.

Водночас, дата 06.05.2023, на яку посилається представник відповідачів в клопотанні про залишення позову без розгляду, є датою реєстрації позовної заяви канцелярією суду, а не датою її подання позивачем до суду.

Суд наголошує, що днем вчинення відповідної дії вважається день здачі документа на пошту, який визначається за поштовим штемпелем, а не день надходження листа до суду.

З огляду на викладене, перевіривши доводи та обставини, викладені представником відповідачів у заяві про залишення позовної заяви без розгляду, суд дійшов висновку про їх необґрунтованість та, як наслідок, відсутність підстав для задоволення.

Керуючись статтями 120, 122, 240, 241, 243, 260, 262 КАС України, суд

у х в а л и в:

1. Відмовити у задоволенні клопотань представника Головного управління ДПС у Київській області як відокремленого підрозділу ДПС та ДПС України про залишення позовної заяви без розгляду та про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

2. Копію ухвали направити учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали суду можуть бути наведені в апеляційній скарзі на судове рішення суду першої інстанції.

Суддя Кушнова А.О.