Ухвала суду № 136436964, 08.05.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

08 травня 2026 року м. Київ № 320/6177/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., за участю секретаря Колодуба О. С. та учасників справи:

позивачки ОСОБА_1 ,

представника відповідача Пластуна Є.В.,

представника відповідача Керницької А.О.,

представника відповідача Пех С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до 1) Державної митної служби України;

2) Волинської митниці

про визнання протиправними дій та картки відмови, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Державної митної служби України, в якому просить суд:

- визнати дії в.о. державного інспектора Гевелюк Г.М. і головного інспектора Шум Л.Г. протиправними;

- визнати протиправними та скасувати картки відмови;

- зобов`язати Державну митну службу України на підставі частини третьої статті 71 Митного кодексу України змінити митний режим транзиту, в який 11.01.2025 року фактично проти моєї волі внаслідок критичних обставин було поміщено мій автомобіль марки Volkswagen Polo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2008, об`єм двигуна 1198 см3, кузов № НОМЕР_2 , зареєстрований в Німеччині на моє ім`я 16.10.2024 року, на митний режим тимчасового ввезення громадянами-резидентами на митну територію України транспортного засобу особистого користування строком на один рік в порядку частини четвертої статті 380 Митного кодексу України, зупинивши при цьому перебіг строку в 10 днів, передбачений для перебування мого автомобіля в Україні в режимі транзиту;

- зарахувати в установленому порядку вже сплачені мною в розмірі 100% всі митні платежі, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів, згідно з частиною четвертою статті 380 Митного кодексу України, як такі, що сплачені в порядку вказаної статті за тимчасове ввезення мною на митну територію України мого зазначеного вище транспортного засобу особистого користування строком на один рік;

- зобов`язати відповідача надати офіційні роз`яснення позивачу та своїм територіальним підрозділам щодо порядку застосування норми частини четвертої статті 380 Митного кодексу України, а саме: які документи мають подавати громадяни України на митному кордоні України, аби реалізувати своє право згідно з цієї правовою нормою, та чи повертаються в такому випадку сплачені грошові кошти (митні платежі) через один рік за умови виконання вимог цієї статті.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 відкрите провадження по справі та визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.02.2026 суд перейшов до розгляду справи №320/6177/25 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26.02.2026.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 відмовлено у задоволенні клопотання позивачки про залучення до участі у справі Міністерство фінансів України в якості відповідача. Клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі у якості співвідповідача - Волинську митницю, - задоволено. Залучено у якості другого відповідача Волинську митницю. Зобов`язано Волинську митницю протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати до суду відзив та належним чином засвідченні копії: документів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача; документів на підставі яких прийнято картки відмови № UA205110/2025/00031, №UA205110/2024/01779. Відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про виклик свідка.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.04.2026 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про залучення ОСОБА_2 співпозивачем. Закрито підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.05.2026 зауваження ОСОБА_1 щодо протоколу судового засідання від 26.02.2026 враховано частково. Внесено зміни до протоколу судового засідання від 26.02.2026 у справі №320/6177/25, доповнивши його процесуальною дією в такій редакції: Головуючий суддя: Жук Р.В. долучає до матеріалів справи клопотання позивачки. Зауваження ОСОБА_1 до протоколу судового засідання від 26.02.2026 в іншій частині - відхилено.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.05.2026 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зауваження на протокол судового засідання відмовлено. Зауваження ОСОБА_1 на протокол судового засідання 02.04.2026 - відхилено.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.05.2026 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зауваження на протокол судового засідання відмовлено. Зауваження ОСОБА_1 на протокол судового засідання 30.04.2026 - відхилено.

В судовому засіданні від 30.04.2026 завершена стадія дебатів, суд перейшов до стадії ухвалення рішення та призначив час оголошення 08.05.2026 об 11.00 год.

04.05.26 надійшло клопотання про поновлення судового розгляду на стадії дослідження доказів.

У судовому засіданні 08.05.2026 позивачка підтримала вказане клопотання та надала пояснення щодо нього. Представники відповідачів заперечили проти задоволення вказаного клопотання.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить з наступного.

До основних засад (принципів) адміністративного судочинства, згідно з пунктом 4 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) віднесено, зокрема: змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Частинами першою-третьою статті 44 КАС України визначено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Учасники справи мають право, зокрема, подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до статті 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Так, в обґрунтування клопотання про поновлення судового розгляду на стадії дослідження доказів зазначено, що 01.05.2026 позивачем було отримано відповідь Державної митної служби України № 19-02/19-02-03/10/2412 на запит про отримання публічної інформації від 30.04.2026. Вказаний документ містить офіційну статистичну інформацію про кількість громадян України, що здійснювали декларування транспортних засобів особистого користування на умовах визначених абзацом першим частини четвертої статті 380 Митного кодексу України, всього та у розрізі митниць, а також кількість відмов у такому оформленні, за періоди 2023, 2024, 2025 років. Необхідність долучення та дослідження даного доказу обґрунтовується наступним:

спростування тверджень відповідача: під час засідань представники митниці стверджували, що позивач «самостійно не ініціювала» обрання режиму тимчасового ввезення. Проте отримана статистика свідчить про масове застосування цієї норми (понад 132 000 випадків за три роки). Це підтверджує, що процедура є стандартною та загальновідомою для посадових осіб митниці;

доказ введення позивача в оману: позивач наголошує, що під час перетину кордону посадові особи запевняли у неможливості застосування цієї норми через «відсутність порядку». Отримані дані доводять, що така інформація була завідомо неправдивою, оскільки тисячі громадян щомісяця успішно користуються цим правом. Це свідчить про умисне створення перешкод для позивача;

об`єктивність розгляду: дана статистика є ключовою для оцінки поведінки сторін. Вона доводить, що за наявності робочого механізму, яким користуються 99,7% громадян, позивач (яка є професійним юристом) не могла «просто забути» про його існування, а була позбавлена можливості ним скористатися через дезінформацію з боку митників.

Приписами частини 2 статті 227 КАС України встановлено, що якщо під час ухвалення рішення виявиться потреба з`ясувати будь-яку обставину через повторний допит свідків або через іншу процесуальну дію, суд постановляє ухвалу про поновлення судового розгляду. Розгляд справи у цьому разі проводиться в межах, необхідних для з`ясування обставин, що потребують додаткової перевірки.

Під час ухвалення судового рішення суддя не має права обговорювати обставини та матеріали справи, застосування норм права та судову практику в цій справі, а також зміст судового рішення з іншими особами, крім складу суду, який розглядає справу (ч. 1 ст. 228 КАС України).

Аналізуючи означені процесуальні норми права судом вбачається, що дана процесуальна дія є правом суду, така ініціатива суду виникає внаслідок самостійного усвідомлення неповноти розгляду, а не під впливом зовнішніх джерел чи учасників процесу. Наявне в суду повноваження поновити судовий розгляд забезпечує повноту дослідження обставин справи, та й слугує інструментом оперативного усунення похибок, що виникли на попередніх стадіях адміністративного провадження.

Суд зазначає, що для ухвалення законного та обґрунтованого рішення судом під час його ухвалення здійснено всебічне, повне та об`єктивне дослідження матеріалів справи, які містять всі необхідні матеріальні та процесуальні документи, що стосуються предмету доказування.

Так у суду після дослідження доказів та встановлених обставин не виникло необхідності у додатковому з`ясуванні будь-якої обставини.

Суд зазначає, що відповідно до принципів процесуальної економії, правової визначеності та змагальності сторін, поновлення судового розгляду після переходу до стадії ухвалення рішення допускається лише у виняткових випадках і є дією, допустимою лише за наявності об`єктивних та істотних обставин, які унеможливлюють ухвалення законного й обґрунтованого рішення без поновлення розгляду справи.

Подане клопотання не містить належного обґрунтування існування таких обставин, не містить посилань на нові докази чи обставини, які не були предметом дослідження під час судового розгляду. Позивачкою не додано до матеріалів справи нових доказів, які не могли бути подані раніше з причин, що не залежали від неї, а також не доведено необхідності додаткового дослідження доказів чи встановлення нових фактичних обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Усі доводи сторони вже були заслухані судом та отримали належну процесуальну оцінку.

За таких обставин суд не вбачає правових підстав для виходу зі стадії ухвалення рішення та поновлення судового розгляду, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись статтями 9, 44, 166, 227, 243, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення судового розгляду - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Жук Р.В.