Рішення № 136436901, 11.05.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2026 року Київ справа №320/3262/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтовича І.І., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРІСКО" про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника, що перебуває в податковій заставі,

в с т а н о в и в:

У січні 2024 року Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області звернулось із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРІСКО", в якому просив суд: надати Головному управлінню Державної податкової служби у Полтавській області дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу (податок на додану вартість, податок на прибуток) Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРІСКО» (ЄДРПОУ 37115480) у розмірі 55 027,27 грн. за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що станом на дату звернення до суду за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 55 027,27 грн., який виник внаслідок несплати узгоджених податкових зобов`язань.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2024 відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами та відповідачу запропоновано надати відзив протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Станом на час вирішення справи, відповідачем відзиву подано не було, так само, як і заяви про визнання позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

На податковому обліку в Головному управлінні Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленому підрозділі ДПС перебуває Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРІСКО" за яким відповідно до інформаційно-телекомунікаційних систем обліковується заборгованість зі сплати податків та зборів контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи у розмірі 55 027,27 грн..

1. Податковий борг зі сплати податку на додану вартість виник на підставі, поданої відповідачем самостійно податкової декларації за 2021 від 18.01.2022 №9421129364 на суму 81 695,00 грн. (з урахуванням часткової сплати, сума грошового зобов`язання становить 52 330,27 грн.).

2. Податковий борг зі сплати податку на прибуток підприємств виник на підставі, поданої відповідачем самостійно податкової декларації за 2021 від 27.01.2022 №9424996002 на суму 2 697,00 грн.

Позивачем вживались заходи щодо погашення податкової заборгованості, а саме: сформовано податкову вимогу форми «Ю» від 16.02.2022 №0002321-1302-1601 та прийнято рішення від 16.02.2022 №25/16-31-13-02-21 про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРІСКО», які направлено належним чином на адресу відповідача.

Відповідно до вимог пункту 95.5 статті 95 ПК України контролюючим органом у зв`язку із наявністю несплаченого грошового зобов`язання, прийнято рішення про стягнення коштів платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРІСКО» з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу.

Однак, платіжні інструкція на примусове списання (стягнення) коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРІСКО» повернуті банківськими установами до контролюючого органу без виконання, оскільки на рахунках відсутні кошти, що свідчить про неможливість виконання Рішення про стягнення коштів платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРІСКО» з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу.

Головним управлінням Державної податкової служби у Полтавській області прийнято Акт №7/16-31-13-05-17 від 27.09.2022 про опис майна у податкову заставу. Податкова застава зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 27.09.2022, номер запису: 30055281.

На час розгляду справи в суді відсутні докази оскарження чи скасування податкової вимоги, рішення про опис майна у податкову заставу та акту опису майна в установленому порядку.

Оскільки вжиті контролюючим органом заходи для погашення податкового боргу виявились безрезультатними, Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області звернулось із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі до суду,

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно з п. 87.2 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пунктів 88.1, 88.2 ст. 88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Статтею 89 ПК України встановлено, що право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань (пункт 89.1).

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно (пункт 89.2).

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 89.3).

Приписами пункту 95.1 статті 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

З аналізу вказаних норм вбачається, що податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок будь-якого майна такого платника, переданого у податкову заставу, а рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі приймається на підставі рішення суду.

Водночас, обов`язковими умовами (обставинами), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із таким позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків у податковій заставі.

Відтак, лише сукупність вказаних обставин наділяє податковий орган правом на звернення до суду про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Аналогічну за змістом правову позицію висловлено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 24.04.2020 у справі №822/1262/17, від 15.04.2020 у справі №1340/3692/18, від 22.01.2020 у справі №826/12587/17.

З огляду на наведені правові норми, вбачається, що підставою для звернення до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або її частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, є здійснення контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, недостатність таких коштів та перебування майна платника податків у податковій заставі. При цьому у разі зміни розміру податкового боргу платника податку положення Податкового кодексу України не зобов`язують контролюючий орган проводити всю законодавчо встановлену процедуру погашення податкового богу щодо кожного випадку такої зміни.

Матеріалами справи підтверджується, що контролюючим органом з метою виконання та стягнення у дохід держави сум податкового боргу з відповідача, до банківських установ, що обслуговують відповідача, направлялися платіжні інструкції, але всі вони були повернуті без виконання у зв`язку з тим, що кошти на рахунках платника відсутні.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Враховуючи викладене та з огляду на наявність у відповідача несплаченого податкового боргу в розмірі 55 027,27 грн., відсутність коштів на рахунках відповідача у банках, наявність у відповідача майна, яке перебуває у податковій заставі, та оскільки вжиті Позивачем заходи щодо погашення податкового боргу відповідача позитивних результатів не дали, суд доходить висновку, що позов Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРІСКО» за рахунок коштів отриманих від продажу майна, що перебуває у податковій заставі, підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Такі витрати позивачем у справі не понесені.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРІСКО" про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника, що перебуває в податковій заставі - задовольнити.

Надати дозвіл Головному управлінню Державної податкової служби у Полтавській області на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРІСКО" (код ЄДРПОУ: 37115480, місцезнаходження: 02230, м. Київ, вул. Гійома де Боплана, буд. 2), що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Войтович І. І.