Рішення № 136435897, 11.05.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року м. Житомир справа № 240/26806/25

категорія 113080000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Леміщака Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України , військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (ЦВЛК ЗСУ), яка полягає у непроведенні належного розгляду документів та незатвердженні (неприйнятті остаточного рішення) за результатами військово-лікарської експертизи щодо ОСОБА_1 , проведеної 25.05.2024, а також у неналежному виконанні обов`язків, передбачених Положенням № 402;

- визнати протиправною бездіяльність військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягала у не передачі документів ОСОБА_1 до ЦВЛК ЗСУ повторно, після повернення їх для усунення недоліків, що призвело до порушення його прав і стану правової невизначеності;

- визнати протиправними дії військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка, попри чинність Свідоцтва про хворобу № 773 від 25.05.2024, безпідставно пропонує ОСОБА_1 повторно проходити військово-лікарську комісію;

- зобов`язати військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_3 , військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_4 забезпечити направлення на затвердження до ЦВЛК ЗСУ документів щодо ОСОБА_1 у повному обсязі та належним чином оформлених відповідно до вимог керівних документів;

- зобов`язати центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України розглянути документи ОСОБА_1 , у тому числі свідоцтво про хворобу № 773 від 25.05.2024, та прийняти рішення відповідно до вимог Положення № 402 затвердити, скасувати або відмінити постанову ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 у строк, визначений законодавством.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно з свідоцтвом про хворобу № 773 від 25.05.2024, за результатами медичного огляду військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. 28.05.2024 ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 видано довідку відповідно до якої, рішенням ВЛК, ОСОБА_1 визнаний не придатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Документи направлені на затвердження до військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_6 . В подальшому за інформацією начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.05.2025 № 1030, 03.07.2024 за вихідним № 869 документи про непридатність ОСОБА_1 були направлені до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України для проведення військово-лікарської експертизи. 29.09.2024 ЦВЛК ЗС України за номером № 598/4/2196 документи відносно ОСОБА_1 були повернуті до ІНФОРМАЦІЯ_4 з постановою - не затверджено. В подальшому, а саме, 01.10.2024 документи разом із свідоцтвом про хворобу № 773 від 25.05.2024 були направлені до ІНФОРМАЦІЯ_3 для усунення недоліків та приведення їх у відповідність з вимогами керівних документів. За інформацією ІНФОРМАЦІЯ_3 документи відносно ОСОБА_1 19.12.2024 були повернуті до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 для приведення їх у відповідність до нормативних актів. 27.05.2025 ОСОБА_1 листом № 815 за підписом в.о. генерального директора КНП "Житомирська багатопрофільна опорна лікарня" Новогуйвинської селищної ради було повідомлено, що документи про його непридатність знаходяться у голови ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 з грудня 2024 року. Військово-лікарська комісія ІНФОРМАЦІЯ_4 за рекомендацією Центральної ВЛК, відмовляється брати на розгляд паперові постанови про непридатність, оформлені у 2024 році. Також ЦВЛК вимагає надати всім військовозобов`язаним нові обстеження, давністю не більше місяця. За таких обставин ОСОБА_1 рекомендовано пройти повторну військово-лікарську комісію для визначення ступеня придатності. Позивач вважає зазначені дії та бездіяльність Центральної військової лікарської комісії Збройних Сил України, військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 , військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 протиправними.

Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

05.01.2026 до суду надійшов відзив від відповідача ІНФОРМАЦІЯ_7 , в якому зазначено, що документи громадянина ОСОБА_1 , були направлені ІНФОРМАЦІЯ_5 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 для подальшого відправлення на розгляд до штатної ВЛК (відповідно до адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи). 03.07.2024 документи були повернуті штатною ВЛК до ІНФОРМАЦІЯ_3 з визначеними рекомендаціями на доопрацювання, належного оформлення і повторного надсилання на перевірку. Станом на дату подання відзиву медичні документи, які підтверджують ступінь придатності (непридатності) до військової служби громадянина ОСОБА_1 , повторно на адресу ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 на перевірку не надходили. Відповідач звертає увагу, що оскільки з 01.04.2025, постанови ВЛК оформляються виключно в електронному форматі через ІКС МІС ЗСУ, ОСОБА_1 слід звернутися до представників ІНФОРМАЦІЯ_3 та команди лікарів ВЛК, при якій йому було проведено медичний огляд, для вирішення питання щодо доопрацювання і належного оформлення медичних документів, відповідно до рекомендацій штатної ВЛК і, в подальшому, відправки на розгляд до штатної ВЛК засобами ІКС МІС ЗСУ, відповідно до адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи.

Відзиви від інших відповідачів на адресу суду в строки, передбачені статтею 162 КАС України, не надходили.

23.01.2026 до суду надійшли клопотання про витребування доказів та клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 26.01.2026 у задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.

Ухвалою суду від 23.04.2026 у задоволенні клопотання про витребування доказів відмовлено.

Частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до положень ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами із прийняттям рішення відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

28.05.2024 ІНФОРМАЦІЯ_5 видано довідку, відповідно до якої, рішенням ВЛК (свідоцтво про хворобу № 773 від 25.05.2024) ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Дані документи направлені на затвердження до військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_8 .

У подальшому ІНФОРМАЦІЯ_9 документи про непридатність ОСОБА_1 були направлені до Центральної ВЛК Збройних Сил України (далі також - ЦВЛК ЗС України) для проведення військово-лікарської експертизи.

29.09.2024 ЦВЛК ЗС України документи відносно ОСОБА_1 були повернуті до ІНФОРМАЦІЯ_4 з постановою не затверджено.

01.10.2024 документи разом із свідоцтвом про хворобу № 773 від 25.05.2024 були направлені до ІНФОРМАЦІЯ_3 для усунення недоліків та приведення їх у відповідність з вимогами керівних документів.

За інформацією ІНФОРМАЦІЯ_3 документи відносно ОСОБА_1 19.12.2024 були повернуті до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 для приведення їх у відповідність до нормативних актів.

27.05.2025 листом № 815 за підписом в.о. генерального директора КНП "Житомирська багатопрофільна опорна лікарня" Новогуйвинської селищної ради, позивача повідомлено, що документи про його непридатність знаходяться у голови ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 з грудня 2024 року. Зазначено, що військово-лікарська комісія ІНФОРМАЦІЯ_4 за рекомендацією Центральної ВЛК відмовляється брати на розгляд паперові постанови про непридатність, оформлені у 2024 році. Також ЦВЛК вимагає надати всім військовозобов`язаним нові обстеження, давністю не більше місяця. За таких обставин ОСОБА_1 рекомендовано пройти повторно військово-лікарську комісію для визначення ступеню придатності.

З таким діями відповідачів позивач не згоден, тому звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією РФ проти України було введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (в редакції на час виникнення правовідносин) (далі - Закон № 2232-ХІІ) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону № 2232-ХІІ проходження військової служби здійснюється громадянами України у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом.

Згідно з частиною 9 статті 1 Закону № 2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Статтею 70 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і закладах охорони здоров`я Міністерства оборони, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402).

Відповідно до п. 1.2 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це :

- медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;

- визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;

- встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Згідно з п. 2.1 Розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Вказаним пунктом також визначено, що штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Пункт 2.2 Положення № 402 визначає, що штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.

Відповідно до п. 2.4.10. Положення № 402 постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.

Згідно з підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 розділу І Положення № 402 ЦВЛК має право: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у військових, цивільних лікувальних закладах, військових частинах; перевіряти організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у військових, цивільних лікувальних закладах, медичних підрозділах військових частин та ВВНЗ у цілях військово-лікарської експертизи; витребовувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв`язок, а саме: виписки (витяги) з матеріалів адміністративного розслідування, матеріалів дізнання або судового розгляду, а також витяги з наказів, актів; особові та пенсійні справи, медичні документи (у разі витребовування оригіналів зазначених документів вони повертаються за належністю після складання протоколу); архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови (у разі надання копій зазначених вище документів копії підшиваються до складеного протоколу та передаються до архіву зі строком зберігання 50 років); залучати головних медичних фахівців Міністерства оборони України, лікарів-спеціалістів Національного військово-медичного клінічного центру та інших військових лікувальних закладів, спеціалістів інших спеціальностей, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, для вирішення питань військово-лікарської, лікарсько-льотної експертизи; перевіряти у військових комісаріатах і закладах охорони здоров`я України організацію, стан та результати лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, осіб, які приймаються на військову службу за контрактом, ІНФОРМАЦІЯ_10 у строк, визначений законодавством.

Абзацом 15 підпункту 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення № 402 передбачено, що ЦВЛК має право:

- розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України;

- запитувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв`язок, а саме: виписки (витяги) з матеріалів службового (спеціального) розслідування, матеріалів дізнання, досудового розслідування, а також витяги з наказів, актів; особові та пенсійні справи, медичні документи (у разі запиту оригіналів зазначених документів вони повертаються за належністю після складання протоколу); архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови (у разі надання копій зазначених вище документів копії підшиваються до складеного протоколу та передаються до архіву зі строком зберігання 50 років);

- надавати роз`яснення щодо формулювання постанов ВЛК (ЛЛК).

Відповідно до підпункту 2.3.5. Положення № 402 Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду, що висловлені у постанові від 18.03.2021 у справі № 280/4057/19, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Відповідач як суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Суд встановив, що рішенням ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_11 від 25.05.2024 ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Дані документи направлені на затвердження до військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_8 . 03.07.2024 ІНФОРМАЦІЯ_9 документи були направлені до ЦВЛК ЗС України для проведення військово-лікарської експертизи. 29.09.2024 ЦВЛК ЗС України надані документи повернула до ІНФОРМАЦІЯ_4 з постановою "не затверджено".

Як було вказано, абзацом 15 підпункту 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення № 402 передбачено, що ЦВЛК має право розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.

Таким чином, ЦВЛК ЗСУ не допускала протиправної бездіяльності у розумінні статті 1 КАС України, оскільки розглянула подані документи та прийняла конкретне процесуальне рішення - постанову "не затверджено" від 29.09.2024 (вих. № 598/4/2196), повернувши матеріали на доопрацювання до нижчестоящих органів. Бездіяльність як предмет адміністративного оскарження передбачає невчинення органом визначених законом дій у встановлені строки. У цьому разі ЦВЛК вчинила відповідні дії та реалізувала повноваження, надані підпунктом 2.3.4 Положення № 402, що виключає кваліфікацію її поведінки як бездіяльності.

З огляду на викладене суд відмовляє в позовній вимозі в частині визнання протиправною бездіяльності Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (ЦВЛК ЗСУ), яка полягає у непроведенні належного розгляду документів та незатвердженні (неприйнятті остаточного рішення) за результатами військово-лікарської експертизи щодо ОСОБА_1 , проведеної 25.05.2024, а також у неналежному виконанні обов`язків, передбачених Положенням № 402.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягала у не передачі документів ОСОБА_1 до ЦВЛК ЗСУ повторно, після повернення їх для усунення недоліків, що призвело до порушення його прав і стану правової невизначеності.

Суд зазначає, що згідно з листом від 21.05.2025 № 1030 даних про повторне надходження документів на військовозобов`язаного ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 не надходило, тому на ЦВЛК для проведення військово-лікарської експертизи повторно не надсилалось.

Разом із цим, суд звертає увагу, що відповідно до листа від 27.05.2025 № 815 КНП "Житомирська багатопрофільна опорна лікарня" Новогуйвинської селищної ради було повідомлено, що документи про непридатність позивача знаходяться у голови ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 з грудня 2024 року, та зазначено, що військово-лікарська комісія ІНФОРМАЦІЯ_4 за рекомендацією Центральної ВЛК відмовляється брати на розгляд паперові постанови про непридатність, оформлені у 2024 році.

Суд приходить до висновку про необгрунтованість вказаної вимоги з огляду на таке.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, до ІНФОРМАЦІЯ_4 повторно документи не надходили. Водночас доводи КНП Житомирська багатопрофільна опорна лікарня Новогуйвинської селищної ради не підтверджені належними та допустимими доказами: в матеріалах справи відсутні будь-які листи-роз`яснення чи рішення про відмову в прийнятті з боку відповідача. Крім того, КНП Житомирська багатопрофільна опорна лікарня Новогуйвинської селищної ради не надано доказів належного направлення кореспонденції на адресу ТЦК та СП, як і доказів її повернення із зазначенням конкретних причин. Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вказана позовна вимога є безпідставною, а тому у її задоволенні слід відмовити.

Щодо позовної вимоги в частині визнання протиправними дії військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка, попри чинність Свідоцтва про хворобу № 773 від 25.05.2024, безпідставно пропонує ОСОБА_1 повторно проходити військово-лікарську комісію

Як встановлено судом, за результатами військово-лікарської комісії від 25.05.2024 було складено свідоцтво про хворобу № 773. Проте Центральна військово-лікарська комісія, діючи в межах своїх повноважень, прийняла рішення Не затверджено та повернула документи до ІНФОРМАЦІЯ_4 на доопрацювання, яке потім передало їх до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Суд також враховує, що згідно з листом ІНФОРМАЦІЯ_4 від 02.12.2024 № 1487, направленого до ІНФОРМАЦІЯ_3 , повернення документів стосувалося необхідності їх належного оформлення відповідно до вимог Положення про військову-лікарську експертизу, затвердженого наказом МОУ від 14.08.2008 № 402 (згідно зі змінами до Положення, затвердженого наказом МОУ № 686 від 14.10.2024).

Міністерство оборони України розробило зміни до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України. Відповідно до наказу № 686 від 14.10.2024 вносяться зміни до розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві. Зазначені зміни набрали чинності після прийняття первинної постанови ВЛК, що обумовлює необхідність приведення оформлення документів у відповідність до актуальних вимог для забезпечення їх подальшого належного розгляду уповноваженими органами. При цьому суд наголошує, що мова йде саме про оформлення документів, а не про перегляд медичного висновку по суті, а тому направлення ОСОБА_1 на повторний медичний огляд є виправданим лише у тій мірі, в якій оновлені вимоги до змісту медичної документації (зокрема обсягу обстежень) об`єктивно не можуть бути виконані без участі особи, яка оглядається.

Враховуючи зміну правового регулювання та наявність зауважень з боку Центральної ВЛК, дії ІНФОРМАЦІЯ_12 щодо направлення ОСОБА_1 на повторний медичний огляд не можуть бути визнані протиправними. Такі дії спрямовані на приведення висновків ВЛК у відповідність до актуальних норм законодавства (з урахуванням змін, внесених Наказом № 686) та на забезпечення права позивача на остаточне вирішення питання про його придатність або непридатність до військової служби, оскільки без виконання вказівок ЦВЛК щодо доопрацювання документів статус позивача залишається невизначеним. Разом із тим, суд зауважує, що як встановлено судом вище ЦВЛК не виявила бездіяльності, а прийняла конкретне рішення "не затверджено" саме згідно з поданими документами та свідоцтвом про хворобу № 773 від 25.05.2024.

З огляду на вказане суд не вбачає порушень у діях ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 та відмовляє у цій частині позову. Водночас суд звертає увагу, що тривалість процедури повторного оформлення документів не повинна покладати на позивача жодних негативних наслідків, а відповідні суб`єкти владних повноважень зобов`язані забезпечити її завершення у розумні строки з дотриманням принципу належного урядування.

Щодо інших позовних вимог - про зобов`язання ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 , ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 забезпечити направлення документів на затвердження, а також зобов`язання ЦВЛК ЗСУ розглянути свідоцтво про хворобу № 773 від 25.05.2024 - суд зазначає таке.

Вказані вимоги є похідними від основної вимоги, у задоволенні якої судом було відмовлено, що само по собі є підставою для відмови у їх задоволенні.

Крім того, судом встановлено, що Центральною військово-лікарською комісією Збройних Сил України вже було прийнято відповідне рішення шляхом винесення постанови "не затверджено" на підставі наданих документів. Таким чином, правове питання щодо оцінки стану здоров`я позивача та перевірки свідоцтва про хворобу № 773 вже вирішене уповноваженим органом. Повторне зобов`язання ЦВЛК вчинити ті самі дії за відсутності нових обставин є необґрунтованим, призведе до дублювання адміністративних процедур та безпідставного відволікання органу військового управління від виконання покладених на нього завдань.

Суд зазначає, що всі інші аргументи сторін досліджені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки наведених висновків суду не спростовують.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, рішення якого є джерелом права та обов`язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі також Конвенція).

Так, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994 № 18390/91) вказав, що статтю 6 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень, детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Міра цього обов`язку може варіюватися залежно від характеру рішення. Необхідно також враховувати численність різноманітних тверджень, з якими сторона у справі може звернутися до судів, та відмінності, наявні в Договірних державах, стосовно передбачених законом положень, звичаєвих норм, правових висновків, викладення та підготовки рішень. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

У рішенні Салов проти України (заява № 65518/01; від 06.09.2005) Суд також звернув увагу на те, що статтю 6 параграфу 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.

У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Разом із цим, згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З наведених положень законодавства вбачається, що питання факту сторонами доводяться на засадах рівності, в той час як при вирішенні питання права в частині правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень саме останній доводить правомірність своїх дій.

Обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного ч. 1 ст. 77 КАС України обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 520/2261/19.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Враховуючи приписи статті 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись положеннями статей 2, 9, 72-77, 139, 242-246, 251, 262, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, (вул. Госпітальна, 16, м. Київ, 01133, ЄДРПОУ 08356179), військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 РНОКПП/ НОМЕР_2 ), військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.М. Леміщак

Повний текст складено: 11 травня 2026 р.

11.05.26