Рішення № 136435430, 12.05.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 рокуСправа №160/5383/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Ніколайчук С.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" (50069, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, ПРОСПЕКТ МИРУ , будинок 15А ЄДРПОУ 00191017) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд 17А ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

УСТАНОВИВ:

05.03.2026 року Державне промислове підприємство "Кривбаспромводопостачання" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0030330415 від 20.01.2026 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення № 0030330415 від 20.01.2026 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки ДП «КПВП» засноване на державній власності та має тяжкий фінансовий стан внаслідок руйнування підривом греблі Каховської ГЕС; наявний неузгоджений податковий борг на момент прийняття контролюючим органом оскаржуваного ППР; наявне порушення строків накладення фінансових санкцій; невідповідність формі та змісту ППР п.п.58.1.1 Податковому кодексу України (надалі ПК України); були відсутні підстави проведення камеральної перевірки у зв`язку із усуненням порушень ПК України та наявності обставин непереборної сили; відповідачем порушено принцип ст.61 Конституції України щодо неможливості подвійного притягнення до відповідальності у зв`язку із прямою забороною вказаної статті. З урахуванням обставин, викладених у позові, позивач просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою від 16 березня 2026 року суд залишив позовну заяву без руху після відкриття та встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Засобами електронного зв`язку позивач подав до суду заяву про усунення недоліків вказаних в ухвалі від 16 березня 2026 року.

Ухвалою від 02 квітня 2026 року суд відкрив провадження в адміністративній справі № 160/5383/26 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

13 квітня 2026 року до суду від ГУ ДПС у Дніпропетровській області у справі №160/5383/26 надійшов відзив на позовну заяву, де відповідач зазначив ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведена камеральна перевірка щодо порушення державним промисловим підприємством "Кривбаспромводопостачання" граничних строків реєстрації податкових накладних за лютий, березень, липень, серпень, 2024 року, травень, вересень, жовтень, листопад 2025 року, за результатами якої ухвалено податкове повідомлення-рішення № 0030330415 від 20.01.2026. Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, вважає їх безпідставними, просить відмовити у їх задоволенні, зазначає, що посилання позивача на неможливість виконання податкових зобов`язань є безпідставними, оскільки позивачем не доведено наявність форс-мажорних обставин та застосування до нього положень підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України. Також відповідач вказав, що позивач безпідставно посилається на подвійне притягнення до відповідальності та наявності винесених ППР: №0281510415 від 22.05.2025, №0363150415 від 26.06.2025 та №0621860415 від 14.11.2025, оскільки кожне рішення базується на окремій сумі не сплати податкового зобов`язання по податковій декларації, має відмінність номерів податкових накладних та кількість днів прострочення. Відповідно ці рішення є самостійними та не пов`язаними між собою.

Згідно з ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Державне промислове підприємство «Кривбаспромводопостачання» (код ЄДРПОУ 00191017) зареєстровано 14.07.1993, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, Криворізька державна податкова інспекція.

Основним видом діяльності за КВЕД є: 36.00 Забір, очищення та постачання води.

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 75.1 статті 75 розділу ІІ Податкового кодексу України, у порядку визначеному пунктом 76.2 статті 76 розділу ІІ Податкового кодексу України відповідач провів камеральну перевірку дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних Державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання» за за лютий, березень, липень, серпень, 2024 року, травень, вересень, жовтень, листопад 2025 року.

За результатами перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийняло податкове повідомлення-рішення № 0030330415 від 20.01.2026 року, яким позивачу нараховано штрафні (фінансові) санкції за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання з ПДВ на суму 572518,87 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням про застосування штрафу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, а також доводам відповідача у відзиві, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діють на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела прав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, визначаються положеннями Податкового кодексу України (далі ПК України).

Згідно із підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України).

Пунктом 31.1 статті 31 ПК України встановлено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Предметом камеральної перевірки також може бути, зокрема, своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути: 1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); 2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних; 3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах; 4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні"; 5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу; 6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки; 7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу; 8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу; 9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу; 10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу; 11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

Враховуючи вищенаведені норми податкового законодавства та обставини справи, суд зробив такі висновки по суті справи.

Стосовно доводів позивача, що контролюючий орган застосував до нього фінансові санкції за одне і теж правопорушення, то суд на підставі наданих контролюючим органом доказів встановив, що контролюючим органом 20.01.2026 проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість ДПП «КПВП» (код ЄДРПОУ 191017).

Прийняті відповідачем ППР: №0281510415 від 22.05.2025, №0363150415 від 26.06.2025 та №0621860415 від 14.11.2025

Із зазначеного питання, суд на підставі наданих контролюючим органом доказів встановив, що контролюючим органом 20.01.2026 проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість ДПП «КПВП» (код ЄДРПОУ 191017).

Податкове повідомлення-рішення №0030330415 від 20.01.2026 було прийняте ГУ ДПС у Дніпропетровській області за період: лютий, березень, липень, серпень, 2024 року, травень, вересень, жовтень, листопад 2025 року, яким нараховано штрафні (фінансові)санкції за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання з ПДВ на суму 572518,87 грн.

Податкове повідомлення-рішення №0363150415 від 26.06.2025 було прийняте ГУ ДПС у Дніпропетровській області за період: листопад та грудень 2024 року, яким нараховано штрафні (фінансові) санкції за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання з ПДВ на суму 116 654,90 грн. (акт перевірки №28103/04-36-04- 15/191017 від 20.05.2025 року)

Податкове повідомлення-рішення №0281510415 від 22.05.2025 було прийняте ГУ ДПС у Дніпропетровській області за період: листопад 2024 року, яким нараховано штрафні (фінансові) санкції за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання з ПДВ на суму 233468,53 грн. (акт перевірки №20796/04-36-04-15/191017 від 16.04.2025 року).

Податкове повідомлення-рішення №0621860415 від 14.11.2025 було прийняте ГУ ДПС у Дніпропетровській області за період: квітень, травень, червень, липень, серпень та вересень 2025 року, яким нараховано штрафні (фінансові) санкції за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання з ПДВ на суму 1501645,54 грн. (акт перевірки №57142/04-36-04-15/001017 від 23.10.2025 року).

Наведене доводить, що кожне з цих рішень базується на окремій сумі не сплати податкового зобов`язання по податковій декларації, мають відмінність номерів податкових накладних та кількість днів прострочення і відповідно є самостійними та не пов`язаними між собою рішеннями.

Тобто за наслідками проведення камеральної перевірки від 26.01.2026 контролюючим органом штрафні санкції нараховано саме на фактично сплачені позивачем суми з урахуванням кількості днів прострочення їх сплати відповідно до вимог статті 124 ПК України.

Також суд відхиляє доводи позивача про те, що камеральна перевірка призначена за відсутності на те фактичних обставин щодо несвоєчасної сплати податкового зобов`язання та щодо подвійного притягнення позивача до відповідальності за одне і теж правопорушення, оскільки такі доводи не знайшли свого підтвердження в матеріалах цієї справи.

Згідно із пунктом 124.1 статті 124 ПК України, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, застосовуються такі штрафи: 5% від суми податкового боргу при затримці до 30 календарних днів включно; 10% від суми податкового боргу при затримці більше 30 календарних днів.

Враховуючи, що ці штрафи нараховувались на кожну окрему суму податкового зобов`язання, що не була сплачена в установлений строк, суд не знайшов підстав вважати помилковими висновки контролюючого органу, викладені в акті камеральної перевірки від 26.01.2026 р.

Щодо доводів позивача про порушення строків накладення фінансових санкцій, то суд зазначає, що дійсно контролюючим органом допущено відхилення від строків, визначених пунктом 86.7 статті 86 ПК України.

Згідно із п. 86.8. ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 86.7.5 п. 86.7 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.

За результатами проведеної камеральної перевірки ДПП «КПВП» на підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0030330415 від 20.01.2026 про застосування штрафної санкції.

Отже, податкове повідомлення-рішення №0030330415 від 20.01.2026 прийнято з пропуском передбаченого підпунктом 86.7.5 пункту 86.7 ст. 86 ПК України строку.

Разом з тим з матеріалів справи видно, що таке порушення не є істотним, оскільки не вплинуло на зміст прийнятого рішення та не призвело до порушення прав позивача.

Ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття».

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29.11.2023 у справі №640/8338/21.

Ці висновки суду стосуються й доводів позивача щодо невідповідності форми і змісту податкового повідомлення-рішення.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду, відповідно до якої формальні процедурні порушення не можуть бути самостійною підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень, якщо таке рішення є правомірним по суті.

Стосовно доводів позивача на наявність неузгодженого податкового боргу.

Позивач вказав, що контролюючим органом було прийнято податкову вимогу №319-50 від 04.06.2020 про сплату податкового боргу у розмірі - 5 680 047,11 грн, яка оскаржена позивачем до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі 160/9281/20, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021 задоволено позовні вимоги, визнано протиправною та скасовано податкову вимогу. Постановою Верховного Суду від 09.08.2022 у справі №160/9281/20 касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задоволено частково, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.01.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021 у справі №160/9281/20 скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною та скасування податкової вимоги у розмірі 5316613,45 грн, в іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.01.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021 у справі №160/9281/20 залишено без змін. Під час судового розгляду справи №160/9281/20 Верховним Судом встановлено, що податковий орган неправомірно нарахував ДПП «Кривбаспромводопостачання» пеню у розмірі 363 433,66 грн. що свідчить про протиправність податкової вимоги в цій частині.

Отже, позивач вважає, що кінцевим результатом розгляду справи №160/9281/20 про скасування податкової вимоги №319-50 від 04.06.2020 року стало зменшення суми податкового боргу, визначеного у ній, із 5 680 047,11 грн. до 5 316 613,45 грн.

Суд не погоджується з такими доводами позивача та вважає за необхідне вказати, що відповідно до п.1 розділу ІІ «Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 року №5 (далі Порядок №5), для забезпечення ведення оперативного обліку податків, зборів, платежів, єдиного внеску в ІКС ДПС відкриваються ІКП за кожним кодом класифікації доходів бюджету технологічним кодом єдиного внеску щодо кожного платника, територіального органу ДПС, що відповідає місцю обліку платника або обліку об`єкта оподаткування. ІКП містить інформацію про первинні показники оперативного обліку, облікові операції та облікові показники, які характеризують стан і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею. Для організації оперативного обліку кожній ІКП присвоюється код, який її індентифікує в інформаційній системі та не може бути присвоєний іншій ІКП.

Відповідно до Класифікації доходів бюджету, затвердженої Міністерства фінансів України від 14.01.2011 року № 11, окремі види платежу (доходи бюджету) мають наступні коди, а саме:

- «ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» має код 14060100; -

- «Частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону» має код 21010100.

Суд зазначає, що обставини, встановлені у справі №160/9281/20, стосуються іншого виду платежу (частини чистого прибутку), тоді як у цій справі предметом спору є правомірність застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату ПДВ.

При цьому слід зауважити, що позивачем самостійно на підставі податкових декларацій визначені податкові зобов`язання з ПДВ, своєчасність сплати яких були предметом перевірки20.01.2025.

Щодо доводів позивача про тяжкий фінансовий стан підприємства.

Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 року № 225 затверджено «Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження» (далі - Порядок № 225).

Цей Порядок розроблено відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України з метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження звернення позивача до контролюючого органу з відповідною заяву та підтверджуючими документами, а також відсутні докази прийняття контролюючим органом по відношенню до позивача відповідного рішення про неможливість виконання податкового обов`язку.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 11.02.2021 по справі № 812/1019/18, в пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України наведено норму, яка в імперативному порядку зобов`язує контролюючий орган визначати суму грошових зобов`язань за штрафними санкціями платникові податку в тому разі, якщо таким платником порушено норми законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідний орган. Визначений вказаною нормою обов`язок контролюючого органу є безумовним і виникає в тому разі, коли контролюючим органом виявлено відповідні порушення, що тягнуть за собою застосування до платника податків штрафних санкцій».

Щодо посилання позивача на руйнування Каховської ГЕС як на обставини непереборної сили та, відповідно, як на обставину, що звільняє позивача від відповідальності, то суд зазначає, що порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) встановлюється Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами Регламентом засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) це надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратство, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучання, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (пункт 2 статті 141 Закону України від 02.12.1997 № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні».

Згідно з підпунктом 3.1 пункту 3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України 18 грудня 2014 року N 44(5), Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю (п. 1 ст. 141 Закону України від 02.12.1997 № 671/97-ВР).

Проте матеріали справи не містять доказів отримання позивачем сертифіката про форс-мажорні обставини, що виключає можливість звільнення його від відповідальності.

Сам по собі складний фінансовий стан підприємства, навіть за наявності об`єктивних економічних труднощів, не є підставою для невиконання податкового обов`язку.

Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність у нього підстав для звільнення від відповідальності у вигляді штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд наголошує на тому, що в силу вимог частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У контексті зазначених положень КАС України, суд звертає увагу позивача на те, що закріплені у частині другій статті 77 КАС України норми права щодо обов`язку суб`єкта владних повноважень доведення правомірності прийняття оспорюваного рішення не звільняє позивача від обов`язку доведення заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи за наявним матеріалами, в межах підстав позову, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, суд зробив висновок про відсутність фактичних та правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 139, 242, 246, 250, 251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" (50069, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, ПРОСПЕКТ МИРУ , будинок 15А ЄДРПОУ 00191017) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд 17А ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук