Ухвала суду № 136434853, 12.05.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

12 травня 2026 р. Справа № 120/11400/24

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 03.03.2025 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2025 року, позов задоволено. Зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 22.02.2024 року, що передбачена статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України "Про Державний бюджет України на відповідний рік" щомісячно, врахувавши при цьому раніше виплачені суми пенсії.

Представником позивача до суду подано заяву про встановлення судового контролю, що мотивована неналежним виконання рішення суду у частині незастосування розміру мінімальної пенсії, встановленої на відповідний календарний рік.

Так, ухвалою суду від 22.04.2026 року зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подати звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03.03.2025 року у справі № 120/11400/24 протягом 15 календарних днів з дня отримання цієї ухвали.

До суду від відповідача надійшов проміжний звіт, у якому вказано, що Головне управління не погоджується із ухвалою суду від 22.04.2026 року, у зв`язку з цим оскаржено дану ухвалу до суду апеляційної інстанції.

Вважаючи, що наслідки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду від 22.04.2026 року мають суттєве значення для подальшого виконання рішення суду у справі 120/11400/24, представник Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області просить суд продовжити термін подання звіту на 60 днів.

Визначаючись щодо заявленого клопотання, суд керується таким.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Застосування судом механізму контролю за виконанням власного рішення може здійснюватись, як у момент його постановлення так і після набрання ним законної сили, причому не залежно від того видався у справі на забезпечення виконання судового рішення відповідний виконавчий документ чи не видався, наслідків його примусового виконання та обсягу вжитих заходів забезпечення його примусового виконання. Вказане відповідає правовій позиції викладеній у рішеннях Верховного Суду від 05.07.2018 та від 19.11.2022 у справі № 206/3911/17(2-а/206/113/17).

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 03.03.2025 року зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 22.02.2024 року, що передбачена статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України "Про Державний бюджет України на відповідний рік" щомісячно, врахувавши при цьому раніше виплачені суми пенсії.

Таким чином, рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03.03.2025 року спрямоване на забезпечення здійснення відповідачем, як суб`єктом владним повноважень нарахування та виплати, позивачу передбаченої ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії у розмірі не нижче восьми мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України "Про Державний бюджет України на відповідний рік".

Так, Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено розмір прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність - 2361 грн.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено розмір прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність - 2595 грн.

Проте, з долученого позивачем протоколу перерахунку пенсії встановлено, що розмір пенсії позивача з 01.01.2026 року - не змінився, та замість 20987,76 грн, визначено мінімальну пенсію у розмірі 19115,76 грн.

Суд звертає увагу, що мінімальна пенсія за віком визначається Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік та змінюється у часі. Відтак, виконання рішення суду передбачає визначення розміру пенсії як добутку восьми мінімальних пенсій за віком у кожному відповідному періоді, з урахуванням зміни її розміру.

За наявності початкової та відсутності кінцевої дат, виконання рішення суду має тривати з відповідного моменту до зміни встановлених судом у справі фактичних обставин та правового регулювання, якими керувався суд при прийнятті рішення. При його виконанні повинні враховуватись встановлені судом обставини, а також висновки, зазначені у його мотивувальній та резолютивній частинах.

Отже, враховуючи визначення Законами про бюджет розміру прожиткового мінімуму у кожному році, суд вважає, що відповідач має обов`язок перераховувати та виплачувати пенсію відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням зміни розміру мінімальної пенсії за віком за увесь час проведення перерахунку.

Суд наголошує, що оскільки резолютивна частина рішення є завершальною і відображає результат вирішення справи адміністративної юрисдикції та містить чіткі та вичерпні висновки щодо всіх вимог, які були предметом позову, тому виконання рішення суду, яке набрало законної сили, повинно реалізовуватись у визначений судом спосіб.

Таким чином, аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, суд вважає, що вказане рішення суду підлягає до виконання відповідачем у відповідності до його резолютивної частини.

Відповідачем помилково вказано про виникнення з 01.01.2026 року нових спірних правовідносин, які не охоплюються судовим рішенням у справі, оскільки за незмінності встановлених у рішенні фактичних обставин та правового регулюванням якими керувався суд при його прийнятті, з 01.01.2026 року має місце спір між тими самими сторонами про той самий предмет і з тих самих підстав. За незмінності предмету судового спору, встановлених судом обставин та правового регулювання яким керувався суд при прийнятті рішення, повторне звернення тієї самої особи з того самого предмета і підстав та до того самого відповідача, положення процесуального закону не допускається.

Так, приписи статей 3, 16, 50 Конституції України у їх взаємозв`язку зобов`язують державу за будь-яких обставин забезпечити особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причиновий зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, посилений соціальний захист, реалізацію їх права на відшкодування завданої шкоди здоров`ю.

Соціальні зобов`язання держави перед громадянами, які втратили здоров`я внаслідок того, що держава свого часу зобов`язала їх взяти участь у подоланні наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - катастрофи планетарного масштабу, та які зазнали інвалідності внаслідок таких дій, а також перед особами з інвалідністю з числа потерпілих від цієї катастрофи не мають залежати від фінансових можливостей держави та її економічного становища (абз. 9 п. 2.5.1. Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021).

Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Формальне виконання зобов`язань без реального відновлення прав особи є неприпустимим, особливо у справах щодо пенсійних виплат, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, зокрема відображеній, в ухвалі від 03 березня 2025 року у справі №160/5259/20.

Вищенаведений правовий підхід Верховного Суду полягає в тому, що метою судового контролю за виконанням рішення суду є не лише перевірка звіту боржника, а й забезпечення фактичного поновлення прав.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що визначення з 01.01.2026 розмір спірної пенсії у меншому розмірі, ніж вісім мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України "Про Державний бюджет України на відповідний рік", суперечить суті рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03.03.2025 року. За вказаних обставин діям та рішенням суб`єкта владних повноважень не на користь якого постановлено рішення судом має надатись відповідна правова оцінка, в тому числі у порядку судового контролю.

Суд вважає нерелевантним посилання відповідача на ухвала Верховного Суд від 25.11.2021 року у справі №855/111/20 щодо неможливості встановлення повторного судового контролю, адже 21.11.2024 року КАС України доповнено статтею 382-3, частиною 10 якої визначено, що якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Більше того, у наведеній справі відмова у встановленні судового контролю обумовлена тим, що викладені у заяві про встановлення судового контролю доводи виходили за межі предмета та підстав позову. Так, позивачі просили встановити судовий контроль за повторними виборами, в тому числі щодо джерел їх фінансування, що було новими правовідносинами, які виходили за межі позовних вимог у справі №855/111/20 (визнання попередніх виборів такими що не відбулись та призначення повторних виборів).

Щодо оскарження Головним управління ухвали суду від 22.04.2026 року, суд наголошує, що згідно ч. 6 ст. 382-1 ухвала суду про задоволення заяви та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.

Таким чином, з метою повного та ефективного захисту прав позивача, недопущення необхідності його повторного звернення до суду за встановленням судового контролю, а також керуючись принципом обов`язковості судового рішення, суд вважає за доцільне продовжити строк подання звіту на 20 календарний днів.

Окремо суд наголошує, що в разі неподання звіту у строк визначений судом, у відповідності статті 382-2 КАС України, суд постановляє ухвалу про накладення штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 121, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ

Продовжити Головному управлінню Пенсійному фонду України у Вінницькій області строк на подання звіту про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03.03.2025 року у справі № 120/11400/24 на 20 календарних днів.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Альчук Максим Петрович