Рішення № 136434815, 12.05.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

12 травня 2026 р. Справа № 120/4540/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук І.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом заступника керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви заступника керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю відповідача стосовно не приведення сховища №00027 у стан готовності до використання за призначенням у відповідність до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом МВС України №579 від 09.07.2018.

Ухвалою від 15.04.2025 позовну заяву заступника керівника Вінницької окружної прокуратури разом з доданими до неї матеріалами повернуто особі, яка її подала.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2025 скасовано ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 15.04.2025, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

15.07.2025 матеріали справи надійшли до Вінницького окружного адміністративного суду.

Ухвалою від 21.07.2025 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви.

25.07.2025 позивачем подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою від 30.07.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву.

14.08.2025 через підсистему "Електронний суд" відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив щодо задоволення даного позову. Зокрема вказав, що АТ "Вінницяобленерго" вживає всіх можливих заходів щодо приведення Сховища № 00027 у готовність до використання за призначенням та забезпечення належного цивільного захисту працівників, що не може свідчити про його протиправну бездіяльність. При цьому зазначив, що з 24.02.2022 року АТ "Вінницяобленерго" виконано ряд заходів щодо приведення у готовність до використання захисних споруд цивільного захисту. Крім того, представник вказав, що наявні сховища та протирадіаційні укриття, що перебувають на балансі АТ "Вінницяобленерго", використовуються за своїм призначенням працівниками підприємства під час сигналу "Повітряна тривога".

Також представник АТ "Вінницяобленерго" наголосив на тому, що сховище № 00027 , яке розташоване за адресою вул. Енергетична, 5, м. Вінниця використовується працівниками АТ "Вінницяобленерго" та ТОВ "НЕСС ГРУП" на підставі договору спільного використання №10.32-2550-Д від 19.09.2022.

Крім того, фахівцями ТОВ "НЕСС ГРУП" 31.03.2025 було проведено обстеження сховища, за наслідком якого визначено, що сховище знаходиться у задовільному стані.

Також у поданому відзиві відповідач повідомив про те, що АТ "Вінницяобленерго" з метою визначення доцільності здійснення заходів для усунення встановлених актом оцінки готовності захисної споруди цивільного захисту сховища №00027 від 16.09.2024 планується здійснити роботи з обстеження захисної споруди та, окрім того, відповідач має намір укласти договір з приватним науково-виробничим підприємством "Спект" з метою відновлення сховища №00027, а саме: отримання заключення проектної організації щодо причин підтоплення, стану гідроізоляції сховища та необхідності проведення капітального ремонту з відновленням фільтровентиляційного обладнання. Представник відповідача наголосив на тому, що виконання вищевказаних робіт відбуватиметься відповідно до обсягів виділеного фінансування АТ "Вінницяобленерго".

Окремо вказав на те, що, на переконання відповідача, у Прокурора відсутня адміністративна процесуальна дієздатність з огляду на те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що у даній справі Головне управління ДСНС у Вінницькій області не мало об`єктивної можливості у законодавчо встановленому порядку звернутися до суду з відповідним позовом про застосування заходів реагування, як це прямо передбачено законом.

15.08.2025 отримано відповідь на відзив, в якій представник Вінницької окружної прокуратури наголосив на тому, що наведені у відзиві заперечення жодним чином не спростовують викладені у позові обставини з приводу не приведення АТ "Вінницяобленерго" сховища №00027 у стан готовності до використання за призначенням відповідно до вимог зазначеного чинного законодавства та наявності в останнього обов`язку щодо вжиття таких заходів, натомість підтверджують факти перебування об`єкту цивільного захисту у стані не готовому до використання за призначенням та невжиття компетентними суб`єктами відповідних та належних заходів впродовж тривалого часу, особливо в період дії воєнного стану в країні.

Також позивач зауважив, що наведені відповідачем у відзиві факти проведення поточного ремонту, з метою заперечення викладених у позовній заяві фактичних обставин справи, спростовуються складеними 07.09.2022, 10.08.2023 та 16.09.024 актами оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту - сховища №00027/, відповідно до яких зазначений об`єкт не готовий до використання за призначенням, у зв`язку із вказаним не здатний забезпечити захист цивільного населення та у разі використання за призначенням може створювати загрозу для життя та здоров`я людей.

19.08.2025 через підсистему "Електронний суд" відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, в яких представник АТ "Вінницяобленерго" зазначив, що, на його переконання, АТ "Вінницяобленерго" вживає всіх необхідних заходів щодо проведення обстеження технічного стану захисних споруд та підтримання всіх наявних захисних споруд цивільного захисту у стані готовності.

Більше того представник наголошує, що 15.08.2025 року відповідачем укладено договір №17408/2025 про надання послуг приватним науково-виробничим підприємством "Спектр" з метою обстеження технічного захисту захисних споруд з подальшим виготовленням паспорта об`єкта будівництва.

З огляду на зазначене вважає, що відсутні підстави для задоволення позовної заяви.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив, що по вул. Енергетична, 6 у м. Вінниці окремо розташована захисна споруда цивільного захисту - сховище № 00027, яка належить АТ "Вінницяобленерго".

Відповідно до облікових документів на захисну споруду цивільного захисту № 00027, це сховище загальною площею 252,5 м.кв. місткістю 300 осіб, прийнято в експлуатацію у 1980 році.

Вказане сховище перебуває на балансі АТ "Вінницяобленерго", що підтверджується технічним паспортом сховища та обліковою карткою захисної споруди цивільного захисту.

Комісією в складі начальника відділу ЦЗ і ПБ Кабишева О.М., провідного інженера відділу ЦЗ та ПБ Мілінчук О.М та інспектора відділу ЦЗ та ПБ Ляховского Д.А. 07.09.2022 проведено оцінку стану готовності, експлуатації і використання сховища №00027. За результатами проведеної перевірки сховище №00027 оцінено як "не готове" до використання за призначенням.

За наслідками оцінки стану готовності захисної споруди №00027 для використання за призначенням, комісією 07.09.2022 рекомендовано: провести капітальний ремонт захисної споруди з відновленням вентиляції та уточнити і оновити основну документацію.

Комісією в складі начальника відділу ЦЗ і ПБ Кабишева О.М., провідного інженера відділу ЦЗ та ПБ Мілінчук О.М та інспектора відділу ЦЗ та ПБ Ляховского Д.А. 10.08.2023 проведено оцінку стану готовності, експлуатації і використання сховища №00027. За результатами проведеної перевірки сховище №00027 оцінено як "не готове" до використання за призначенням.

За наслідками оцінки стану готовності захисної споруди №00027 для використання за призначенням, комісією 10.08.2023 рекомендовано: отримати висновок проектної організації про причини підтоплення та стан гідроізоляції; провести капітальний ремонт захисної споруди з відновлення системи фільтро-вентиляції.

Комісією в складі начальника відділу ЦЗ і ПБ Кабишева О.М., провідного інженера відділу ЦЗ та ПБ Мілінчук О.М та інспектора відділу ЦЗ та ПБ Волкова А.В. 16.09.2024 проведено оцінку стану готовності, експлуатації і використання сховища №00027. За результатами проведеної перевірки сховище №00027 оцінено як "не готове" до використання за призначенням.

За наслідками оцінки стану готовності захисної споруди №00027 для використання за призначенням, комісією 16.09.2024 рекомендовано: отримати висновок проектної організації про причини підтоплення та стан гідроізоляції; провести капітальний ремонт захисної споруди з відновлення системи фільтро-вентиляції.

З огляду на триваючу бездіяльність відповідача щодо приведення стану готовності захисної споруди цивільного захисту - сховища №00027, прокурор звернувся до суду з цим позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Щодо звернення прокурора до суду в інтересах держави.

У відповідності до положень статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 2 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII (далі Закон №1697-VII) на прокуратуру покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених вказаним Законом.

Керівник окружної прокуратури відповідно до пункту 1 частини першої статті 13 Закону №1697-VII представляє окружну прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями, виконує інші повноваження, передбачені цим та іншими законами України.

Питання представництва прокурором інтересів громадянина або держави врегульоване статтею 13 зазначеного Закону.

Зокрема, воно полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Офісу Генерального прокурора або обласної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: 1) звертатися до суду з позовом (заявою, поданням); 2) вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження; 3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; 4) брати участь у розгляді справи; 5) подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом; 6) брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді; 7) з дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів, що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону №1697-VII право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Наведені приписи законодавства вказують на те, що прокуратура з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій, має право звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави (стаття 55 Конституції України), але не на загальних підставах, а тільки тоді, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.

Здійснювати захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до правової позиції, викладеної Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 по справі № 826/13768/16, однією з умов виникнення у прокурора права на звернення до суду в інтересах держави є наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

У другому випадку законодавчо обумовлено, що має бути відсутнім орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Верховний Суд у постанові від 29.11.2022 по справі № 240/401/19 відступив від раніше викладених висновків щодо права прокурора на звернення до адміністративного суду з позовом в інтересах держави, зазначивши, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року № 3-рп/99).

Ці висновки Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене цим Судом розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, застосованого у статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Відтак, суд вважає, що інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Суд зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану" на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні", державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту, у тому числі щодо готовності захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням, не здійснюється.

Окрім того, Законом України від 21.04.2022 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування повноважень між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту" із Кодексу цивільного захисту України виключено статтю 67 "Повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки".

Оскільки питання належного технічного стану та готовності до укриття населення захисної споруди цивільного захисту протирадіаційного укриття відповідає інтересам держави, а отримана прокурором під час листування інформація свідчила про наявність ознак порушення законодавства у сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд), наявність підстав для його звернення в суд обґрунтована та підтверджена.

Згідно з частиною першою статті 1 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулює зазначений Кодекс.

Відповідно до пунктів 1-2 частини першої статті 32 КЦЗ України до захисних споруд цивільного захисту належать:

сховище - герметична споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів;

протирадіаційне укриття - негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості та дії звичайних засобів ураження.

Згідно з частиною другою статті 32 КЦЗ України для укриття населення також використовуються споруди подвійного призначення - наземні або підземні будівлі/споруди чи їх окремі частини, що спроектовані або пристосовані для використання за основним функціональним призначенням, у тому числі для захисту населення, та в яких створені умови для тимчасового перебування людей.

В особливий період нарощування фонду захисних споруд цивільного захисту здійснюється шляхом будівництва швидкоспоруджуваних захисних споруд цивільного захисту та створення найпростіших укриттів.

Швидкоспоруджувана захисна споруда цивільного захисту - це споруда, що зводиться (виготовляється, монтується) за короткий час із спеціальних конструкцій (виробів), вимоги до яких встановлюються будівельними нормами, стандартами та правилами.

Найпростіше укриття - це фортифікаційна споруда, цокольне або підвальне приміщення, інша споруда підземного простору, в якій можливе тимчасове перебування людей з метою зниження комбінованого ураження від небезпечних чинників, а також від дії засобів ураження в особливий період.

Захисні споруди цивільного захисту, споруди подвійного призначення та найпростіші укриття складають фонд захисних споруд цивільного захисту і належать до засобів колективного захисту.

Частиною третьою статті 32 КЦЗ України визначено, що укриттю підлягають: 1) у сховищах: а) працівники найбільшої працюючої зміни суб`єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту та розташованих у зонах можливих значних руйнувань населених пунктів; б) працівники найбільшої працюючої зміни атомних електростанцій, інших ядерних установок, працівники суб`єктів господарювання, які забезпечують функціонування таких станцій (установок) та перебувають у зоні можливих значних руйнувань навколо них; в) працівники найбільшої працюючої зміни суб`єктів господарювання, віднесених до категорії особливої важливості цивільного захисту та розташованих за межами зон можливих значних руйнувань населених пунктів; г) хворі, медичний та обслуговуючий персонал закладів охорони здоров`я, які не підлягають евакуації в безпечне місце і перебувають у зонах можливих значних руйнувань населених пунктів; 2) у протирадіаційних укриттях - населення, у тому числі працівники суб`єктів господарювання, хворі, медичний та обслуговуючий персонал закладів охорони здоров`я, евакуйоване населення, яке проживає або працює в зонах можливого небезпечного і значного радіоактивного забруднення, крім тих, хто підлягає укриттю у сховищах; 3) у спорудах подвійного призначення - населення, яке підлягає укриттю в захисних спорудах цивільного захисту, крім таких споруд, що мають перебувати в постійній готовності до використання за призначенням; 4) у найпростіших укриттях - населення, яке не підлягає укриттю в захисних спорудах та спорудах подвійного призначення.

Отже, населення, у тому числі працівники суб`єктів господарювання, хворі, медичний та обслуговуючий персонал закладів охорони здоров`я, евакуйоване населення, яке проживає або працює в зонах можливого небезпечного і значного радіоактивного забруднення, крім тих, хто підлягає укриттю у сховищах підлягають укриттю у протирадіаційних укриттях.

Згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 32 КЦЗ України для вирішення питань щодо укриття категорій населення, визначених частиною третьою цієї статті, центральні органи виконавчої влади, інші органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд. Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд з фонду та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин сьомої дев`ятої статті 32 КЦЗ України вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту.

Утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

У разі використання однієї захисної споруди цивільного захисту кількома власниками, користувачами, юридичними особами вони беруть участь в утриманні такої споруди відповідно до укладених між ними договорів.

Згідно з частиною десятою статті 32 КЦЗ України захисні споруди цивільного захисту можуть використовуватися у мирний час для господарських, культурних і побутових потреб у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 32 КЦЗ України контроль за створенням фонду захисних споруд цивільного захисту, готовністю його об`єктів до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та його територіальні органи спільно з місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Частиною шістнадцятою статті 32 КЦЗ України встановлено, що у разі приведення єдиної державної системи цивільного захисту, її складових у режим підвищеної готовності, виникнення надзвичайної ситуації, введення надзвичайного стану та в особливий період захисні споруди цивільного захисту, споруди подвійного призначення, найпростіші укриття незалежно від форми власності повинні приводитись у готовність до прийому населення у термін, що не перевищує 24 годин, крім захисних споруд цивільного захисту, що перебувають у постійній готовності до використання за призначенням.

Згідно зі статтею 13 КЦЗ України режим підвищеної готовності тимчасово встановлюється у разі загрози виникнення надзвичайної ситуації для єдиної державної системи цивільного захисту у повному обсязі або частково для окремих її територіальних підсистем.

У відповідності до частини третьої статті 78 КЦЗ України умови і порядок введення режимів підвищеної готовності та надзвичайної ситуації, завдання та порядок взаємодії суб`єктів забезпечення цивільного захисту щодо запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у зазначених режимах визначаються Положенням про єдину державну систему цивільного захисту, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з підпунктами 2, 3 пункту 24 Положення про єдину державну систему цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.01.2014 № 11, одним із основних завдань, що виконуються єдиною державною системою цивільного захисту у режимі підвищеної готовності, є здійснення заходів щодо захисту населення і територій від можливих надзвичайних ситуацій у тому числі й укриття населення у захисних спорудах цивільного захисту, а у режимі надзвичайної ситуації - організація і здійснення радіаційного, хімічного, біологічного, інженерного та медичного захисту населення і територій від наслідків надзвичайної ситуації.

Захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для укриття населення від засобів масового ураження в особливий період та надзвичайних ситуацій у мирний час та є основним видом колективного захисту населення (стаття 32 КЦЗ України).

Згідно із статтею 1 Закону України "Про оборону України" від 06.12.1991 року № 1932-XII особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій; воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 № 389-VIII (далі - Закон №389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Механізм створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту (далі - захисні споруди), у тому числі споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, та ведення його обліку визначає Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138 (далі Порядок №138).

Згідно з понятійним апаратом Порядку № 138:

- балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі;

- утримання захисних споруд - комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням.

Згідно з пунктом 5 Порядку №138 потреби в захисних спорудах визначаються:

на мирний час - у планах реагування на надзвичайні ситуації, що розробляються у масштабі галузі, Автономної Республіки Крим, області, міста, району, району у місті, суб`єкта господарювання; розділах інженерно-технічних заходів цивільного захисту схем планування території Автономної Республіки Крим, областей та районів, схем планування окремих частин Автономної Республіки Крим, областей (районів), комплексних планів просторового розвитку території територіальної громади, генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій, схемах інженерно-технічних заходів цивільного захисту детальних планів території (далі - розділи (схеми) інженерно-технічних заходів цивільного захисту містобудівної документації) на мирний час; розділах інженерно-технічних заходів цивільного захисту проектної документації об`єктів будівництва;

на особливий період - у планах цивільного захисту на особливий період, що розробляються у масштабі галузі, Автономної Республіки Крим, області, міста, району, району у місті, суб`єкта господарювання, який продовжує роботу у воєнний час та який віднесено до категорії цивільного захисту; розділах (схемах) інженерно-технічних заходів цивільного захисту містобудівної документації на особливий період, розділах інженерно-технічних заходів цивільного захисту проектної документації об`єктів будівництва.

Під час визначення потреб враховується технічний стан наявних захисних споруд, а також наявність і технічний стан споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.

Відповідно до пунктів 9-11 Порядку №138 утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.

У разі використання однієї захисної споруди кількома суб`єктами господарювання вони беруть участь в її утриманні відповідно до договорів, укладених з балансоутримувачем захисної споруди.

Балансоутримувачі можуть організовувати утримання та експлуатацію сховищ як протирадіаційних укриттів у разі відсутності потреби в таких сховищах відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Конкретний строк приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди: не більше 12 годин - для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб`єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту; не більше 24 годин - для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.

Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС.

Питання утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту (далі - захисні споруди) внормовано Вимогами щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579 (далі Вимоги № 579).

Ці Вимоги призначені для використання міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання - балансоутримувачами захисних споруд (далі - балансоутримувачі) (пункт 2 Розділ І Вимог №579).

Згідно з пунктами 1, 2 розділу ІІ Вимог № 579 споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни. Під час експлуатації захисних споруд не допускається виконання заходів, що знижують їх захисні властивості, надійність та безпеку.

Відповідно до пункту 1 розділу VІ глави 2 Вимог № 579 для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.

Згідно з пунктом 3-7 розділу VІ глави 2 вимог № 579 періодичність і зміст оглядів стану захисних споруд та перевірок працездатності їх основного обладнання наведено в додатку 10 до цих Вимог. За результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог. Про результати щорічних оцінок стану готовності, здійснених без залучення фахівців структурних підрозділів із питань цивільного захисту міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, органів і підрозділів ДСНС, балансоутримувачі інформують вищезазначені органи і підрозділи з наданням копій актів, складених за їх результатами.

Пунктом 8 розділу VІ глави 2 Вимог № 579 встановлено, що під час оцінки стану готовності перевіряються: загальний стан приміщень, входів, оголовків аварійних виходів, гідроізоляції, повітрозабірних і витяжних каналів, обвалування окремо розташованих і підсипки покриття у вбудованих захисних спорудах, покрівлі та бічних поверхонь гірничих виробок, кріплень і захисно-герметичних перемичок (зовнішнім оглядом); двері (ворота, ставні), механізми задраювання, захисні пристрої, системи вентиляції, водопостачання, каналізації, електропостачання, зв`язку, автоматики та іншого інженерного обладнання (випробуванням на працездатність); температура і відносна вологість повітря всередині захисної споруди; наявність і стан засобів пожежогасіння; герметичність захисної споруди, справність ДЕС, експлуатація в режимі захисної споруди протягом 6 годин з перевіркою роботи в режимі чистої вентиляції і фільтровентиляції (у сховищах).

Відповідно до пункту 9 розділу VІ глави 2 Вимог № 579 за результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням.

Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог.

У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням.

При цьому, питання підтримання захисних споруд у готовності до використання за призначенням врегульовано главою 3 розділу VІ Вимог № 579.

Згідно з пунктами 1, 2 розділу VІ глави 3 Вимог № 579 на підставі результатів оцінки стану готовності, а також періодичних оглядів, перевірки працездатності основного обладнання та обстежень захисних споруд їх балансоутримувачі складають плани приведення захисних споруд у готовність до використання за призначенням за формою згідно з додатком 14 до цих Вимог. Підтримання належного технічного стану приміщень захисних споруд і їх ремонт проводяться відповідно до чинних положень про проведення планово-попереджувальних ремонтів будівель і споруд залежно від їх основного функціонального призначення.

Пунктом 13 розділу VІ глави 3 Вимог № 579 визначено, що обладнання та системи життєзабезпечення захисних споруд потребують проведення періодичних технічних обслуговувань, під час яких здійснюються такі основні роботи: 1) технічне обслуговування №1: зовнішній догляд за обладнанням; перевірка стану кріпильних з`єднань, наявності та стану мастила в ДЕС (для сховищ), справності контрольно-вимірювальних приладів; 2) технічне обслуговування №2: виконання робіт, передбачених технічним обслуговуванням № 1; випробовування спеціального обладнання у роботі; 3) технічне обслуговування №3: виконання робіт, передбачених технічним обслуговуванням № 2; поповнення або заміна мастила в ДЕС (для сховищ), заміна набивки в сальниках; 4) технічне обслуговування №4: виконання робіт, передбачених технічним обслуговуванням № 3; розбирання деяких вузлів для заміни швидкоспрацьовувальних деталей, стан яких не забезпечує роботу обладнання до чергового ремонту; поновлення посадок, регулювання люфту та зазорів спрацьованих деталей; притирання пробок клапанів, кранів або їх заміна; заміна прокладок трубопроводів, підтягування кріпильних деталей; заміна за потреби електричних контактів, пускових кнопок, вимикачів, ділянок кабелів та проводів; чищення і промивання трубопроводів і мереж; огляд і за потреби дрібний ремонт редукторів та з`єднувальних муфт; заміна несправних електровимірювальних приладів; заміна мастила в ДЕС (для сховищ), регулювання та випробовування обладнання; виявлення інших дефектів та їх усунення; поновлення пофарбованого покриття; 5) технічне обслуговування №5: виконання робіт, передбачених технічним обслуговуванням № 4; повне розбирання обладнання на вузли, вузлів - на деталі, промивання, прочищення та їх дефектування; заміна ущільнювальних пристроїв і матеріалів; ремонт або заміна зношених деталей, заміна підшипників; ремонт або заміна електроапаратури; ремонт фундаментів під ДЕС та інше обладнання; ремонт або заміна редукторів; збирання вузлів із поновленням посадок і регулювань; повна заміна мастила; повне пофарбування.

Під час проведення технічного обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд у разі виявлення дефектів будівельних конструкцій, призначених для установки такого обладнання, уживають заходів, спрямованих на відновлення їх цілісності та несучої здатності.

Згідно з пунктами 14, 15 розділу VІ глави 3 Вимог № 579 після проведення фарбувальних робіт і висихання фарби необхідно відновити легкість ходу регулювальних заглушок, шиберів, рукояток гермоклапанів та інших механізмів шляхом приведення їх у дію, а також змастити прилеглі поверхні мінеральним мастилом. Після робіт із побілки необхідно зняти (змити) її сліди з покажчиків «Відкр.», «Закр.» на гермоклапанах та інших механізмах, очистити від побілки труби та електропроводку, щоб відновити їх первинний колір. Балансоутримувач забезпечує ведення документації захисної споруди, у якій відображаються відомості про терміни і результати проведених оглядів, обстежень та випробувань, проведених технічних обслуговувань, поточних та капітальних ремонтів тощо. Перелік документації захисної споруди наведено в додатку 18 до цих Вимог.

У відповідності до пункту 1 розділу VІІ глави 1 Вимог № 579 у разі переведення ЄДС ЦЗ, її функціональних та територіальних підсистем, ланок територіальних підсистем до функціонування в режимах підвищеної готовності, надзвичайної ситуації, надзвичайного стану та в особливий період (далі - вищі ступені готовності) балансоутримувачі фонду захисних споруд, за винятком захисних споруд, що перебувають у постійній готовності до використання за призначенням, здійснюють заходи щодо приведення фонду захисних споруд у готовність до використання за призначенням, його утримання та експлуатації у вищих ступенях готовності (далі - готовність) у строк, зазначений у паспорті захисної споруди, а саме: не більше 12 годин - для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб`єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту; не більше 24 годин - для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.

У пункті 2 розділу VІІ глави 1 Вимог № 579 передбачено, що готовність фонду захисних споруд передбачає: належний технічний стан несучих огороджувальних конструкцій, гідроізоляції і захисних пристроїв захисної споруди (споруди подвійного призначення, найпростішого укриття); надійну герметичність захисної споруди (для сховищ); справність і постійну готовність до роботи спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення захисної споруди, наявність нормативних аварійних запасів води, паливно-мастильних матеріалів, а також майна, необхідного для життєзабезпечення населення, що підлягає укриттю; підготовленість особового складу формування з обслуговування захисних споруд; належний протипожежний та санітарний стан приміщень споруд фонду захисних споруд.

Згідно з пунктом 3 розділу VІІ глави 1 Вимог № 579 для підготовки фонду захисних споруд, за винятком захисних споруд, що перебувають у постійній готовності, необхідно виконати першочергові підготовчі заходи (роботи), що передбачаються планами приведення споруд фонду захисних споруд у готовність, зокрема: 1) розкрити всі опечатані приміщення, розконсервувати і перевірити ДЕС, інше спеціальне обладнання, інженерні мережі і системи життєзабезпечення захисної споруди, а також вимірювальні прилади; 2) усунути виявлені недоліки та провести технічне обслуговування спеціального обладнання, інженерних мереж і систем життєзабезпечення; 3) відкрити всі входи для прийому населення, що підлягає укриттю; 4) припинити роботу технологічного обладнання (за потреби); 5) закрити (задраїти) технологічні прорізи (вантажні люки, шахти ліфтів, вентиляційні отвори) сховищ. В ПРУ, спорудах подвійного призначення та найпростіших укриттях закласти прорізи в огороджувальних конструкціях, що виступають над поверхнею землі; 6) провітрити і за потреби здійснити дезінфекцію приміщень; 7) винести з приміщень громіздке устаткування, матеріали і вироби, що перешкоджають розміщенню людей, або становлять загрозу для їх життя та здоров`я; 8) розчистити підходи до захисних споруд (споруд подвійного призначення, найпростіших укриттів), установити написи-покажчики і включити світлові сигнали «Вхід»; 9) установити і підключити репродуктори (гучномовці) та телефони; 10) установити нари і лавки для розміщення людей, при цьому необхідно зберегти максимальну місткість споруди; 11) здійснити перевірку захисної споруди на герметичність (для сховища); 12) поповнити та довести до визначених нормативів запас лікарських засобів та медичних виробів; 13) забезпечити необхідний запас продуктів харчування; 14) заповнити баки питною водою, занести ємності з питною водою (для ПРУ, не обладнаних системою водопостачання, а також споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів); 15) занести виносні баки для нечистот (для неканалізованих ПРУ, а також споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів); 16) забезпечити захисну споруду відсутнім інструментом, приладами, матеріалами; 17) здійснити інші заходи, необхідні для приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням.

Пунктом 4 розділу VІІ глави 1 Вимог № 579 визначено, що план приведення захисної споруди (споруди подвійного призначення, найпростішого укриття) у готовність складається завчасно з призначенням відповідальних осіб і затверджується балансоутримувачем. Роботи з підготовки виконує особовий склад формувань з обслуговування захисних споруд.

У разі введення в Україні або її окремих місцевостях правового режиму воєнного стану першочергові заходи з приведення в готовність сховищ мають бути спрямовані на забезпечення можливості їх використання для укриття населення від звичайних засобів ураження.

Отже особою, яка зобов`язана забезпечувати утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд є саме балансоутримувач, тобто власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

Судом встановлено, що сховище №00027, що знаходиться за адресою: вул. Енергетична 5, м. Вінниця, перебуває на балансі АТ "Вінницяобленерго", що підтверджується технічним паспортом на захисну споруду, обліковою карткою захисної споруди цивільного захисту.

07.09.2022 проведено оцінку стану готовності, експлуатації і використання сховища (протирадіаційного укриття) №00027, за результатами якої сховище №00027 оцінено як "не готове" до використання за призначенням. За наслідками оцінки стану готовності захисної споруди №00027 для використання за призначенням, комісією 07.09.2022 рекомендовано: провести капітальний ремонт захисної споруди та уточнити і оновити відповідну документацію.

10.08.2023 повторно проведено оцінку стану готовності, експлуатації і використання сховища (протирадіаційного укриття) №00027, за результатами якої сховище №00027 оцінено як "не готове" до використання за призначенням. За наслідками оцінки стану готовності захисної споруди №00027 для використання за призначенням, комісією 10.08.2023 рекомендовано: отримати висновок проектної організації про причини підтоплення та стан гідроізоляції та провести капітальний ремонт захисної споруди з відновлення системи фільторовентиляції.

16.09.2024 повторно проведено оцінку стану готовності, експлуатації і використання сховища (протирадіаційного укриття) №00027, за результатами якої сховище №00027 оцінено як "не готове" до використання за призначенням. За наслідками оцінки стану готовності захисної споруди №00027 для використання за призначенням, комісією 16.09.2024 рекомендовано: отримати висновок проектної організації про причини підтоплення та стан гідроізоляції та провести капітальний ремонт захисної споруди з відновлення системи фільторовентиляції.

Отже, усіма вищевказаними актами встановлено, що укриття є "не готовим" до використання.

Доказів приведення захисної споруди №00027 у стан готовності, експлуатації і використання матеріали справи не містять.

Станом на момент вирішення справи відповідач не надав суду докази усунення виявлених недоліків захисної споруди цивільного захисту. Невжиття відповідачам визначених законодавством заходів з метою приведення сховища №00027 до стану готовності суперечить інтересам Держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини, більше того наданий представником відповідача договір про надання послуг з обстеження технічного стану захисних споруд цивільного захисту з подальшим виготовленням паспорта об`єкта будівництва №17408/2025 від 15.08.2025, укладений між АТ "Вінницяобленерго" та приватним науково-виробничим підприємством "СПЕКТ", теж не може свідчити про усунення виявлених недоліків.

Крім того, в умовах військової агресії РФ, яка супроводжується масовими ракетними атаками, питання утримання сховищ у належному стані становить підвищений суспільний інтерес.

Таким чином, позов спрямований на усунення порушень законодавства у сфері обороноздатності держави, забезпечення захисту цивільного (мирного) населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей для збереження їх життя та здоров`я у разі військової агресії.

З огляду на встановлені судом обставини під час судового розгляду справи, положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність стосовно невжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до використання за призначенням захисної споруди цивільного захисту - сховища №00027, що знаходиться за адресою: вул. Енергетична 6, м. Вінниця.

Отже, суд погоджується з позицією заступника керівника Вінницької окружної прокуратури Вінницької області, який діє в інтересах Держави, про наявність підстав для зобов`язання відповідача вжити заходів щодо приведення у стан готовності захисну споруду цивільного захисту цивільного захисту №00027, що розміщена за адресою: м. Вінниця, вул. Енергетична, 6 з метою використання її за призначенням відповідно до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує на наступне.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

За таких обставин, беручи до уваги відсутність витрат суб`єкта владних повноважень пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстав для стягнення з відповідача судових витрат немає.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРШИВ :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" щодо невжиття заходів з приведення до стану готовності захисної споруди цивільного захисту №00027, розміщену за адресою: м. Вінниця, вул. Енергетична, 6.

Зобов`язати Акціонерне товариство "Вінницяобленерго" привести у стан готовності захисну споруду цивільного захисту №00027, розміщеного за адресою: м. Вінниця, вул. Енергетична, 6 з метою використання її за призначенням відповідно до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Вінницька окружна прокуратура (пров. Цегельний, 8, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 02909909)

Відповідач: АТ Вінницяобленерго (вул. Магістратська, 2, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 00130694)

Повний текст рішення складено 12.05.2026.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна