Ухвала суду № 136433974, 05.05.2026, Приморський районний суд м. Одеси

№522/4401/26, 1-кп/522/2580/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

підготовчого судового засідання

5.05.2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши обвинувальний акт, який надійшов із Державного бюро розслідувань, який зареєстрований у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №62026000000000007від 6.01.2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Новотроїцьке, Херсонської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживав за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

- обвинуваченого за ч.2 ст.110, ч.2 ст.28, ч.1 ст.111 КК України, суд

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_4 ,

захисників обвинуваченого ОСОБА_3

адвокатів - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 , суд

ВСТАНОВИВ:

У судовому провадженні прокурор ОСОБА_4 заявив письмове та усне клопотання про накладення арешту з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання на майно належне на праві власності обвинуваченому ОСОБА_3 , мотивуючи тим, що арешт майна обвинуваченого ОСОБА_3 , а саме нерухомого майна кв. АДРЕСА_3 , є необхідним заходом для запобігання можливості його відчуження, розпорядження та/або користування, а також для забезпечення виконання виду покарання, у випадку призначення цьому обвинуваченому покарання у виді конфіскації майна.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення вище указаного клопотання прокурора, так як відсутні законні підстави для арешту майна зазначеного обвинуваченого.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_6 підтримала думку захисника ОСОБА_5 .

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 погодився із думками захисників.

Суд, розглянувши указаний обвинувальний акт, вислухавши думку учасників судового провадження, приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно до абзацу 2 ст.170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.01.2026 року був накладений арешт на майно, в тому числі нерухомість відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав, на той час підозрюваного ОСОБА_3 .

На час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні N?42014160000000186 встановлено, що відповідно до інформації комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради від 07.04.2026 року за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на квартири АДРЕСА_3 . Відомості щодо права власності ОСОБА_3 на цю нерухомість відсутні у відповідному Державного реєстру речових прав.

Санкція частині першої статті 111 КК України, в редакції Закону України від 07.10.2014 року, передбачає покарання позбавленням волі на строк від дванадцяти до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

На підставі вище зазначеного, суд вважає, що арешт майна обвинуваченого ОСОБА_3 , а саме нерухомого майна кв. АДРЕСА_3 , є необхідним заходом для запобігання можливості його відчуження, розпорядження та/або користування, а також для забезпечення виконання виду покарання, у випадку призначення цьому обвинуваченому покарання у виді конфіскації майна.

Керуючись ст.ст. 27, 170-173, 314-316, 371, 372, 376, 392, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора ОСОБА_4 про арешт майна обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити.

Накласти арешт з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання на майно належне на праві власності обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме на нерухоме майно:

1) квартиру адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер майна: 15872269);

2) квартиру за адресою: АДРЕСА_5 (реєстраційний номер майна відсутній);

3) квартиру за адресою: АДРЕСА_6 (реєстраційний номер майна відсутній);

4) квартиру за адресою: АДРЕСА_7 (реєстраційний номер майна відсутній);

5) квартиру за адресою: АДРЕСА_8 (реєстраційний номер майна відсутній);

6) квартиру за адресою: АДРЕСА_9 (реєстраційний номер майна відсутній); шляхом заборони його відчуження та розпорядження. Заборонити будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам, іншим юридичним та фізичним особам, державним та приватним установам, вчиняти будь-які дії, пов?язані із проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу, продажу, тощо) права власності на вище зазначене нерухоме майно.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Суддя ОСОБА_1

05.05.2026