Рішення № 136433524, 12.05.2026, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/891/26

№ 2/688/1037/26

Рішення

Іменем України

12 травня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

у складі головуючого - судді Цідик А.Ю.,

за участю: секретаря судового засідання Романової Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань у м. Шепетівка цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом та просило ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 1373-2229 від 30.03.2024 у розмірі 5000 грн, з яких прострочена заборгованість за кредитом 1000 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 4000 грн, а також судові витрати.

В обґрунтування позову посилається на те, що 30.03.2024 ТОВ «ФК «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідач уклали договір про відкриття кредитної лінії № 1373-2229 на підставі якого йому було надано кредитні кошти 1000 грн.

Вказаний договір був підписаний електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на його номер телефону, що підтверджується умовами договору, реквізитами та підписами сторін.

За загальними умовами вказаного договору позичальник ОСОБА_1 отримав кредитні кошти на умовах платності користування та зобов`язався повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування коштами та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.

Однак в подальшому відповідач не виконав свої зобов`язання щодо повернення кредиту.

Оскільки позичальник не виконав свої зобов`язання добровільно, товариство звернулося до суду за захистом своїх прав та просило стягнути заборгованість за кредитом в сумі 5000 грн, з яких прострочена заборгованість за кредитом 1000 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 4000 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, в позовній заяві просила проводити розгляд справи за її відсутності, позов підтримала та просила задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав частково та просив зменшити розмір заборгованості по нарахованих відсотках.

2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 23.03.2026 відкрито спрощене позовне провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 21.04.2026, яке відкладено на 12.05.2026 у зв`язку з неявкою учасників справи.

3. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Між сторонами виникли правовідносини щодо заборгованості за кредитним договором, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Судом встановлено, що 30.03.2024 ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 уклали договір про відкриття кредитної лінії № 1373-2229.

Кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (пароля) С2911 і був надісланий позичальнику, про що свідчить п. 13 договору - реквізити сторін.

Відповідно до п.п. 4.1-4.20 договору кредит надано в сумі 1000 грн.; строк кредитування 300 днів. Дата повернення (виплати) кредиту 23.01.2025. Строк договору є рівним строку кредитування; базовий період 14 календарних днів; стандартна процентна ставка 2,5 % за кожен день користування кредитом та застосовуються протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за Промо-ставкою та/або зниженою, та/або пільговою процентною ставкою; денна процентна ставка 2,5%. Загальні витрати за кредитним договором становлять 7500 грн.

Кредит надається в безготівковій формі на реквізити платіжної банківської картки вказаної клієнтом. Невід`ємною частиною цього договору є Правила відкриття кредитної лінії, які розміщені на сайті товариства. Приймаючи умови договору, клієнт підтверджує, що вона ознайомлена з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватись.

Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 1000 грн підтверджено довідкою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування ОСОБА_1 суми кредиту 1000 грн за договором № 1373-2229 від 30.03.2024 за допомогою системи LIQPAY, платіж 2443760732 від 30.03.2024 на платіжну карту ОСОБА_1 № НОМЕР_1 .

За умовами цього договору відповідач зобов`язався повернути отримані грошові кошти у визначений договором строк.

Кредитодавець виконав своє зобов`язання за кредитним договором та надав відповідачу кредитні кошті згідно умов кредитного договору, однак позичальник свої зобов`язання з договорами не виконав та не повернув, отримані в борг грошові кошти, внаслідок чого в нього виникла заборгованість за вказаним договором.

Згідно наданого розрахунку заборгованості, станом на 20.01.2026 прострочена заборгованість за кредитом становить 8500 грн, з яких прострочена заборгованість за кредитом 1000 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 7500 грн.

Позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 5000 грн, з яких прострочена заборгованість за кредитом 1000 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 4000 грн, оскільки кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та списали частково заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 3500 грн за погашення решти заборгованості за кредитним договором 5000 грн.

Вказані обставини підтверджуються письмовими доказами: копією договору про відкриття кредитної лінії № 1373-2229 від 30.03.2024, Правилами відкриття кредитної лінії, паспортом споживчого кредиту, розрахунком заборгованості; довідкою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 30.03.2024, довідкою про перерахування суми кредиту та іншими матеріалами справи.

4. Застосовані норми права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

5. Оцінка суду.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку про укладеність вищевказаного кредитного договору між відповідачем та позивачем, невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов`язань перед позивачем.

Як слідує з кредитного договору, він підписаний електронним підписом позичальника, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий відповідачу з зазначенням адреси його місця проживання, паспортних даних, РНОКПП, а крім того за умовами договору його невід`ємною частиною є Правила відкриття кредитної лінії, які розміщені на сайті Товариства.

Отже, з цього можна зробити висновок, що відповідач був належним чином ознайомлений з умовами вищевказаного кредитного договору.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що сторони в умовах договору №1373-2229 від 30.03.2024 (п. 4.12) погодили, що строк кредитування, тобто строк на який надається кредит позичальнику 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Строк договору є рівним строку кредитування. Дата повернення кредиту 23.01.2025.

Відповідно до п. 4.8 кредитного договору базовий період складає 14 календарних днів. Перебіг першого базового періоду починається з дати надання/видачі кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду. Перебіг кожного наступного базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього базового періоду. Перебіг останнього базового періоду закінчується в останній день строку дії цього договору.

А тому, суд дійшов висновку, що позивачем було здійснено нарахування процентів за користування кредитними коштами в межах строку дії цього договору (до 23.01.2025), що передбачено умовами даного договору, з якими відповідач погодився.

Водночас суд дійшов висновку, що позивачем було здійснено неправильне нарахування відсотків за користування кредитними коштами за кредитним договором.

Як слідує з п. 4.15 кредитного договору №1373-2229 від 30.03.2024, стандартна процентна ставка становить 2,5% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту.

Згідно з ч. 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» №1734-VIII денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t*100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» №1734-VIII для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

За ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» №1734-VIII максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» №1734-VIII умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Отже, згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», що набрала чинності 24.12.2023, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Згідно з пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» №1734-VIII тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, відповідно до ч. 5 ст. 8 та п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», денна процентна ставка, починаючи 24 грудня 2023 року має бути не більше 2,5 %, з 22 квітня 2024 року - не більше 1,5%; з 20 серпня 2024 року - не більше 1%.

Відповідно до розрахунку заборгованості за період з 30.03.2024 по 23.01.2025 позивачем нараховано проценти в сумі 7500 грн.

У позовній заяві представник позивача просив стягнути з відповідача заборгованість за процентами в сумі 4000 грн.

Проте згідно з ч. 5 ст. 8 та п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» в період з 30.03.2024 по 21.04.2024 проценти підлягають стягненню за ставкою 2,5 %, в період з 22.04.2024 по 19.08.2024 проценти підлягають стягненню за ставкою 1,5 %, а за період з 20.08.2024 по 23.01.2025 відповідно до денної процентної ставки 1%.

Тож, проценти за період з 30.03.2024 по 21.04.2024 складають 575 грн (23 дні х2,5 %); за період з 22.04.2024 по 19.08.2024 - 1800 грн (120 днів х 1,5 %); за період з 20.08.2024 по 23.01.2025 1570 грн (157 днів х 1 %). Всього заборгованість по процентах за користування кредитом становить 3945 грн.

Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1373-2229 від 30.03.2024 у розмірі 4945 грн, з яких прострочена заборгованість за кредитом 1000 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 3945 грн.

6. Розподіл судових витрат.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн, ціна позову 5000 грн, позов задоволено на суму 4945 грн, тобто на 98,9%, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 2633,11 грн судового збору (2662,40/100х98,9).

Керуючись ст. 81, 141, 263-265 ЦПК України, ст. 207, 512-516, 526, 530, 610, 611, 626, 628, 629, 634, 638, 1048, 1054 ЦК України, суд

ухвалив:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА з ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1373-2229 від 30.03.2024 у розмірі 4 945 (чотири тисячі дев`ятсот сорок п`ять) грн, з яких прострочена заборгованість за кредитом 1000 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 3945 грн.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА з ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 2633,11 грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (б-р Лесі Українки, 26, оф. 407 м. Київ, ЄДРПОУ 38548598);

відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).

Суддя Алла ЦІДИК