Ухвала суду № 136432631, 01.05.2026, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01.05.2026

Справа № 497/1008/26

Провадження № 2/497/1184/26

УХВАЛА

про відкриття провадження, призначення судового засідання

01.05.2026 року суддя Болградського районного суду Одеської області Кравцова Алла Валентинівна, ознайомившись у приміщенні суду в м.Болград з матеріалами цивільної справи за позовом керівника Болградської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України до ОСОБА_1 про стягнення витрат на лікування потерпілих внаслідок кримінального правопорушення, третя особа - комунальне некомерційне підприємство "Болградська центральна районна лікарня "Болградської міської ради Одеської області,

ВСТАНОВИЛА:

16.04.2026 року до суду засобами поштового зв`язку надійшов вищезазначений позов, судом перевірена правильність підсудності, справа підсудна Болградському районному суду Одеської області на підставі ст.29ч.3 ЦПК України, згідно якої "Позови про відшкодування... чи шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, можуть пред`являтися також за... місцем заподіяння шкоди". Форма позовної заяви дотримана відповідно до вимог статей 175-177 ЦПК України, справа відноситься до предметної, суб`єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції суду. До позову не додано квитанцію про сплату судового збору, однак позивач мотивував відсутність обов`язку в нього з його сплати тим, що, відповідно до ст.5ч.6 ЗУ "Про судовий збір" "Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються... позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення", - з чим не можна, у даному випадку, не погодитися.

Однак, згідно вимог чинного процесуального законодавства, суд може повернути позовну заяву прокурора, або залишити її без руху, якщо вона подана у паперовій формі, а не через підсистему «Електронний суд».

Так, згідно з вимогами ЦПК України (ст.14ч.6), прокуратури, як органи державної влади, зобов`язані в обов`язковому порядку реєструвати електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (ЄСІТС) та подавати процесуальні документи в електронній формі що забезпечує обмін документами. Згідно судової практики, в разі, якщо позов прокурора подано у паперовому виді, суддя, керуючись ч.4 ст.183 ЦПК України, повертає його без розгляду (оскільки документ подано особою, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не виконала цієї вимоги), або залишити позов без руху та надати строк для виправлення недоліків (тобто для подання позову через Електронний суд). Так, відповідно до ч.6ст.14 ЦПК України "Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку".

ВП ВС у постанові від 13 вересня 2023 року (спр. №204/2321/22) виснувала, що законодавцем допускається подання фізичною особою нарівні з паперовою формою, зокрема, апеляційних скарг в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи та подання такого документу через підсистеми «Електронний суд» та «Електронний кабінет», або з використанням офіційної електронної адреси з засвідченням кваліфікованим електронним підписом. Звернення фізичної особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється з безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв`язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду. Однак, підкреслила ВП ВС, ці висновки не стосуються адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, судових експертів, державних органів та органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання державного та комунального секторів економіки, які реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

Так, згідно ст.182 ЦПК України, 1. При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. 2. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. 3. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, якщо цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом. Станом на 2026 рік прокурори, як і інші учасники судового процесу, зобов`язані зареєструвати електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (ЄСІКС) та подавати позовні заяви, як правило, через підсистему «Електронний суд». Однак, це не означає, що паперова форма повністю скасована. Процесуальні документи (позови, клопотання) подаються через підсистему ЄСІТС/ЄСІКС, «Електронний суд», що забезпечує автоматичну фіксацію часу подання та використання електронного підпису. в якості альтернативного способу: в разі технічних збоїв або інших виняткових обставин, прокурор все ще може надіслати документи поштою або через канцелярію суду. Регулярна практика вимагає електронної форми, адже з 2023-2025 років діють вимоги, згідно з якими слідчі та прокурори мають в обов`язковому порядку подавати матеріали в електронній формі, хоча питання окремого функціоналу в Електронному суді іноді висвітлюються в судовій практиці як такі, що потребують уваги.

Реєстрація прокурора в підсистемі «Електронний суд» (в межах ЄСІТС) є обов`язковою з 18.10.2023 також відповідно до змін, внесених до процесуального законодавства Законом №3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі Закон), який вносить суттєві зміни до правил господарського, цивільного та адміністративного судочинства, а саме, - з 18 жовтня 2023 року юридичні особи обмежені в реалізації своїх процесуальних прав при вирішенні господарських справ, учасниками яких вони є, а з 20 лютого 2024 року такі обмеження застосовуються до всіх юридичних осіб. Закон передбачає негативні правові наслідки для учасників судового процесу за відсутності зареєстрованого електронного кабінету в ЄСІТС (далі Електронний суд), а саме, - суд має право не приймати відзив на позов, апеляційну або касаційну скаргу, пояснення третіх осіб та вирішити справу за наявними матеріалами в разі, якщо такі документи подані особою, що зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов`язку, а також суд, в такому разі, має повернути заяву про забезпечення позову, заяву про забезпечення доказів, а також інші письмові заяви, клопотання чи заперечення. Закон прямо фокусується на юридичних особах (включаючи органи державної влади), а прокурори, що діють від імені держави, - також зобов`язані використовувати електронні кабінети.

Щодо реєстрації в підсистемі "Електронний суд" Окружних прокуратур та інших організацій, які не мають коду ЄДРПОУ - мають вже сформовані умовні коди ЄДРПОУ (наприклад, для внутрішнього використання відокремленими підрозділами), - таким установам пропонується сформувати код за принципом: код ЄДРПОУ основного підрозділу + 2 додаткові цифри. Приклад: Київська міська прокуратура 02910019; Голосіївська окружна прокуратура міста Києва 0291001921; Печерська окружна прокуратура міста Києва 0291001926, тощо. Закон залишає для учасників процесу право подати документи у паперовій формі, проте єдиним способом подачі документів саме в електронній формі буде функціонал електронного кабінету в Електронному суді; суд надсилатиме судові рішення та виклики особам із зареєстрованим електронним кабінетом в Електронному суді виключно в такий кабінет. Це буде вважатися належним повідомленням сторони, спричинить для неї процесуальні наслідки та початок відліку процесуальних строків. Відео інструкції щодо реєстрації в електронному кабінеті: https://www.youtube.com/watch?v=bD83fM28x3I&t=101s. Таким чином, оскільки вищевказаний позов поданий в паперовому виді, не містить переконливих доводів про технічні збої ЄСІТС (ЄСІКС) чи посилання на інші виняткові обставини унеможливлення подання позову прокурором, як представником юридичної особи, - через електронний кабінет підсистеми ЄСІТС (ЄСІКС) "Електронний суд", позов може бути залишено без руху для усуненя цього недоліку.

Крім того, прокурор, подаючи позов в інтересах держави в особі закладу охорони здоров`я (ЗОЗ) про відшкодування витрат на лікування потерпілого від злочину, зобов`язаний це обґрунтувати та надати докази того, що сам заклад не здійснює або неналежним чином здійснює захист цих інтересів, - оскільки, відповідно до ст.23 ЗУ «Про прокуратуру» та правових позицій Верховного Суду, право прокурора на позов не є абсолютним, а має субсидіарний (допоміжний) характер, а тому прокурор має довести суду, що заклад охорони здоров`я знав про порушення (мав витрати на лікування), але не звернувся до суду у розумний строк. Це можуть бути: листи прокуратури до ЗОЗ із запитами про вжиті заходи та відповіді ЗОЗ (або їх відсутність), що підтверджують пасивну позицію закладу, оскільки кошти на лікування часто є бюджетними, їх невідшкодування порушує інтереси держави або за її делегованими функціями - інтереси територіальної громади. Верховний Суд зазначив, що прокурор може звертатися до суду з такими позовами в інтересах держави в особі, наприклад, Національної служби здоров`я України (НСЗУ) або конкретного медичного закладу (закладу охорони здоров`я, ЗОЗ) - що зазначено, наприклад, у Постановах спр.№240/401/19 від 29.11.2022р.) та №912/2385/18 від 26.05.2020р. Однак, при зверненні до суду з таким позовом, прокурор зобов`язаний обґрунтувати, чому саме він, а не сама лікарня або НСЗУ подає позов, і ця вимога Закону є імперативною. Хоча прокурор має довести підстави свого звернення, деякі судові рішення (наприклад, у Голосіївському райсуді у 2025 році) зазначають, що прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, чому позивач не здійснює захист, головне довести сам факт невиконання цього обов`язку закладом. Якщо прокурор не обґрунтує належним чином, чому саме він звертається до суду замість лікарні, суд може залишити позовну заяву без руху або повернути її без розгляду, як подану неналежним позивачем в разі неусунення такого недоліку.

Однак, у даному випадку, оскільки відсутні інші підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення, та відмови у відкритті провадження, що викликають сумніви в наявності спору, суд дійшов висновку про можливість відкриття провадження у даній справі з покладенням на позивача обов`язку подати позов також через підсистему "Електронний суд" та надати суду інші докази обґрунтованості звернення саме прокурором з цим позовом до суду, та роз`яснити ст.187ч.11 ЦПК України.

Крім того, відповідно до ч.2ст.19 ЦПК України, цивільне судочинство у порядку позовного провадження здійснюється за правилами загального та спрощеного провадження. Ці правила визначаються ухвалою суду про відкриття провадження (п.п.4 ч.2 ст.187 ЦПК України). Відповідно до ЦПК України, справи з ціною позову, що не перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, - відносяться до малозначних.

Даний Позов в інтересах закладу охорони здоров`я до винної особи (ст.1206 ЦК України) за ціною позову, згідно ч.6 ст.19 ЦПК України, - є малозначним і може бути розглянутий за правилами спрощеного позовного провадження (ст.274 ЦПК) протягом 60 днів без виклику сторін, на підставі наданих доказів і письмових матеріалів, - у письмовому порядку, та, відповідно до ч.3п.8 і ч.5 цієї статті - з врахуванням думки сторін, а, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача належним чином подано зустрічний позов чи позов третьої особи з самостійними вимогами, або за первинним позовом відбулося збільшення розміру позовних вимог чи зміна предмета позову, і відповідна справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, - суд відмовляє у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановлює ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Позов не містить заперечень щодо розгляду справи у спрощеному порядку.

Крім того, на виконання Рішення Ради суддів України №26 від 05.08.2022р., з метою економії коштів спеціального фонду держаного бюджету України в умовах воєнного стану та нестабільної ситуації, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування двох оптимальних форм розгляду цієї справи: змішану (паперовій і електронній) та електронну, що дозволяє суттєво економити процесуальний час та кошти державного бюджету і створює більше умов для забезпечення прозорості діяльності судів, підвищення рівня довіри громадян до суду, а також покращує зручність та доступність учасників справ та заінтересованих осіб до правосуддя, гарантує утвердження таких принципів правосуддя як: гласність, відкритість, публічність, прозорість та доступність судового процесу; для чого учасникам судового проваджень слід використовувати функціонал "Електронного кабінету" для ознайомлення з матеріалами справи та документами в електронній формі, адже, п.122 Положення "Про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи" (ЄСІТС), затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17.08.2021 за №1845/0/15-21 (зі змінами), визначено, що до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі (п.122 в ред. рішення ВРП №977/0/15-23 від 12.10.2023). Тому, оскільки в суді з-за недостатнього фінансування можливості обмежені, рекомендувати учасникам судового провадження додатково, в разі подання документів в електронній формі, - подавати суду також відповідні письмові докази та заяви чи пояснення у паперовій формі для долучення до матеріалів справи, та, з метою збереження процесуального часу і пришвидшення строків розгляду справи одночасно з подачею в суд направляти копії цих документів іншим учасникам (наприклад, як то регламентовано ст.ст.49ч.5,54,83ч.9, 178ч.4,5,179-181,212,360ч.4,363ч.3,364,395,397, 398 ЦПК України).

Тому, враховуючи викладене, керуючись ст.ст.84,128,187-192,260,261,274,353 ЦПК України, суд

постановив:

Відкрити провадження у справі за позовом керівника Болградської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України до ОСОБА_1 про стягнення витрат на лікування потерпілих від кримінального правопорушення, третя особа - комунальне некомерційне підприємство "Болградська центральна районна лікарня" Болградської міської ради Одеської області, - у порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.

Здійснювати провадження (формування та зберігання) справи в двох оптимальних формах: змішаній формі (паперовій і електронній) та електронній.

Призначити судовий розгляд справи у приміщенні Болградського районного суду Одеської області на 11:00 годину 23.06.2026 року (додаткова дата судового розгляду призначається на 10:30 годину 19.08.2026 року) у приміщенні суду за адресою: м.Болград, вул.25 Серпня,192, зала №10.

Повідомити учасників справи про дату, час та місце судового розгляду справи.

Роз`яснити позивачу, що він має усунути недоліки позову, зареєструвавши електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" та надіславши позов з додатками через підсистему "Електронний суд", а також надати суду докази відсутності бажання в державної установи, в інтересах якої позов поданий, - самостійно звернутися до суду з таким позовом; наслідками неусунення недоліків позову може бути залишення позову без руху після відкриття провадження (ст.187ч.11 ЦПК України); крім того, згідно ч.3ст.183 ЦПК України учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд.

Роз`яснити відповідачу, що, відповідно до ч.7ст.178 ЦПК України, він має право у строк - 15 днів з дня отримання ним даної ухвали, надіслати суду відзив на позовну заяву, який має відповідати вимогам ст.178 ЦПК України, а також усі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч.4 ст.178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду (в разі його надання), копію відзиву та доданих до нього документів відповідач обов`язково має надіслати (надати) іншим учасникам справи.

Роз`яснити третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, що вона тепер має права та обов`язки учасника справи: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях та у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи і заперечення, ознайомлюватися з протоколом судового засідання, робити з них копії, подавати письмові зауваження, оскаржувати судові рішення, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на подання протягом п`яти днів з часу отримання даної ухвали письмових пояснень щодо позову або відзиву, викладення своїх аргументів і міркувань на підтримку, або заперечення щодо вимог позову з дотриманням ч.ч.3-6 ст.178 ЦПК України, тощо.

Роз`яснити сторонам, що, в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.8 ст.178 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.193 ЦПК України, у строк для подання відзиву, відповідач має право пред`явити зустрічний позов.

Встановити позивачу, відповідно до ч.4 ст.179 ЦПК України, п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам ч.3,5 ст.178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду має бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити відповідачу, відповідно до ч.4 ст.180 ЦПК України, п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам ч.3,5 ст.178 ЦПК України, та роз`яснити, що його копія одночасно з поданням до суду має бути надіслана самим відповідачем іншим учасникам справи.

Права та обов`язки учасників справи визначені ст.ст.43,44 ЦПК України.

Учасники справи можуть надсилати суду свої письмові пояснення та докази в електронному виді на адресу електронної пошти inbox@bg.od.court.gov.ua, що розміщена на офіційному сайті Болградського районного суду Одеської області bg.od.court.gov.ua, але усі надіслані суду матеріали будуть, в такому разі, мати юридичну силу лише в разі підписання їх електронним підписом особи, що їх надсилає; також учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб адресою: http://bg.od.court.gov.ua/sud1507/. Строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, можуть бути за клопотанням сторін продовжені судом. Сторонам також рекомендується надати суду свою електронну адресу для листування і направлення на неї судом судової кореспонденції, а також зазначити номер телефону та месенджера для зв`язку «Viber», або зареєструватися у підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) «Електронний суд»; також учасники справи можуть надати суду заяви про смс-інформування, зразок якої розміщений на офіційному сайті суду bg.od.court.gov.ua. Учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відповідно до ст.212 ЦПК України за допомогою програмного забезпечення "EasyCon" (в разі відсутності нестабільності електропостачання), - з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про ЄСІТС та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), в разі, якщо явка учасника справи у судовому засіданні буде обов`язкова, суд повідомить про це сторони. Для участі у судовому засіданні за допомогою засобів відеоконференцзв`язку, учасник справи має надіслати суду про це заяву (можна електронною поштою, іншими засобами зв`язку) - не пізніше, ніж за п`ять днів до судового засідання, та копію такої заяви - у той самий строк має надіслати іншим учасникам справи для відому.

Ухвала може бути оскаржена лише у зв`язку з порушенням правил підсудності протягом 15 днів з дня отримання її копії - шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, але, відповідно до ст.261 ЦПК України набирає законної сили з дня підписання її суддею.

Суддя А.В. Кравцова