Рішення № 136432496, 12.05.2026, Арцизький районний суд Одеської області

справа № 492/429/26

провадження № 2/492/618/26

РІШЕННЯ

Іменем України

12 травня 2026 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Варгаракі С.М.,

за участю секретаря судового засідання Богдан А.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Описова частина

Стислий виклад позиції позивача

Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі за текстом АТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернулося до суду із зазначеною позовною заявою до відповідачки, в якій просило стягнути заборгованість за кредитним договором на загальну суму 31989,16 грн, а також судові витрати. В обґрунтування позову посилається на те, що між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» і ОСОБА_1 11 жовтня 2019 року був укладений кредитний договір б/н, шляхом підписання заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, відповідно до умов якого АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надало, а відповідачка отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом. АТ КБ «ПРИВАТБАНК» повністю та в строки виконало свої зобов`язання за вищевказаним кредитним договором, однак відповідачка зобов`язання за вказаним договором не виконала, внаслідок чого у відповідачки перед позивачем виникла заборгованість за простроченим тілом кредиту та простроченими відсотками, яка склала загальну суму 31989,16 грн, яку позивач просив стягнути з відповідачки, оскільки остання ухиляється від добровільного погашення заборгованості по вищевказаному договору.

Процесуальні дії у справі

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільна справа була розподілена судді Арцизького районного суду Одеської області Варгаракі С.М.

Ухвалою Арцизького районного суду Одеської області від 30 березня 2026 року цивільна справа прийнята до провадження, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін. Відповідачці визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Одночасно, роз`яснено учасникам справи, що відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Вказана ухвала суду була направлена відповідачці за зареєстрованим місцем проживання, однак поштовий конверт повернувся на адресу суду з відміткою «адресат відсутній».

З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідачка належним чином повідомлена про розгляд цивільної справи, судом надано можливості та достатньо часу ознайомитись з позовною заявою та надати свої заперечення.

У відповідності до статті 178 ЦПК України, відповідачка не скористалася своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву та/або заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін, а тому суд, у відповідності до частини 5 статті 279 ЦПК України, вважає за можливе розглянути дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з вимогами частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, у зв`язку з чим, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється

Мотивувальна частина

Позиція суду

Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 11 жовтня 2019 року ОСОБА_1 підписала власноруч на планшеті заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг (а.с. 21-28) та погодила наступні умови: тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія 50000 грн для карт «Універсальна», 75000 грн для карт «Універсальна Gold»; строк кредитування: 20 років (пункт 1.2 договору); процентна ставка, відсотків річних: 43,2 % - для карт Універсальна, 42,0 % для карт Універсальна Gold (пункт 1.3 договору); кількість та розмір платежів, періодичність: повернення кредиту здійснюється шляхом: - договірного списання з рахунку клієнта, у т. ч. за рахунок кредитного ліміту, у розмірі процентів, що підлягають сплаті за цим Договором, 1-го числа календарного місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, за умови наявності невикористаного кредитного ліміту та за відсутності прострочених зобов`язань клієнта; - шляхом внесення клієнтом коштів у розмірі мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту; розмір мінімального обов`язкового платежу: - 5 % від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, у разі прострочення з 31-го дня - 10 % від заборгованості, у разі прострочення з 181-го дня 100 % від заборгованості (пункт 1.4. договору).

06 січня 2025 року відповідачка ОСОБА_1 підписала власноручно Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та Додаткову угоду № 250106В1DI844733RRURMAIN. Відповідно до пункту 1 Додаткової угоди сторони узгодили змінити умови Кредитного договору шляхом внесення в Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг наступних змін: тип кредиту - невідновлювана кредитна лінія; строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією, але не більше 5 років з дати укладення цієї Додаткової угоди (пункт 1.1 додаткової угоди); процентна ставка, відсотків річних: 12,0 % (пункт 1.2 додаткової угоди); розмір мінімального обов`язкового платежу: 1 % від заборгованості за Договором на момент підписання цієї Додаткової угоди, розмір якої визначено в пункті 3 цієї Додаткової угоди, але не менше ніж 100 грн, щомісячно протягом шести календарних місяців, починаючи з календарного місяця, наступного за місяцем, у якому була укладена ця Додаткова угода; 3 % від заборгованості за Договором на момент підписання цієї Додаткової угоди, розмір якої визначено в п. 3 цієї Додаткової угоди, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, починаючи з сьомого календарного місяця, відрахування якого починається з календарного місяця, наступного за місяцем, у якому була укладена ця Додаткова угода (пункт 1.4 додаткової угоди).

На підставі укладеного договору відповідачка отримала кредитну картку НОМЕР_1 , строк дії 09/23, тип Універсальна, 5457082278557116, строк дії 02/26, тип картки - Універсальна (а.с. 20).

Згідно з довідкою АТ КБ «Приватбанк» про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 було встановлено кредитний ліміт, який в подальшому було збільшено до 28000 грн (а.с. 19).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № б/н вiд 11 жовтня 2019 року, укладеного мiж АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 , станом на 10 березня 2026 року ОСОБА_1 має заборгованість за цим договором у розмірі 31989,16 грн, яка складається з: тіла кредиту 28824,18 грн, заборгованості за відсотками 3164,98 грн (а.с. 9-15).

Згідно з випискою за договором № б/н за період 11 жовтня 2019 року 12 березня 2026 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» відповідачка ОСОБА_1 , активно користувалася кредитним лімітом, баланс на кінець періоду становить 31989,16 грн (а.с. 16-18).

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Щодо укладення кредитного договору

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

За змістом статей 526, 530, 610, частини 1 статті 612 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 1056-1 ЦК Українив редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як встановлено судом, 11 жовтня 2019 року ОСОБА_1 підписала заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг, в якій сторони погодили порядок та умови надання кредиту (розмір кредиту, реальну річну процентну ставку та загальну вартість кредиту на час укладення договору, пільговий період кредитування), права та обов`язки клієнта, права та обв`язки банка, відповідальність сторін, тарифи, строк кредиту.

Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачкою підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам постанови НБУ від 13.12.2019 року №151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».

У вищевказаній заяві зазначено, що підписанням цієї заяви, відповідачка приєднується до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, в редакції, чинній на дату підписання цієї заяви, які разом становлять Договір банківського рахунка, приймає всі права та обов`язки, встановлені в цьому Договорі та зобов`язується їх належним чином виконувати.

Підписавши 11 жовтня 2019 року заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг, ОСОБА_1 , відповідно до статті 627 ЦК України, добровільно погодилася на умови договору, яким сторони погодили відсоткову ставку за користування кредитними коштами, порядок, строк повернення коштів, строк кредитування, та взяла на себе відповідні зобов`язання.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що між АТ КБ «Приватбанк» та відповідачкою ОСОБА_1 11 жовтня 2019 року було укладено договір про надання банківських послуг, відповідно до якого відповідачці видано кредитну картку з кредитним лімітом.

Щодо виконання кредитодавцем обов`язку щодо переказу (надання) кредитних коштів

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 30 червня 2023 року в справі № 274/7221/19 (провадження № 61-1513св23) зазначено, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з цим Законом підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Водночас, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Виписка за рахунком, що міститься в матеріалах справи, може бути належним доказом заборгованості позичальника за сумою кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами.

Подібні висновки Верховний Суд виклав у постановах від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 (провадження № 61-9618св19), від 20 жовтня 2020 року у справі № 456/3643/17 (провадження № 61-9882св20), від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц (провадження N 61-16754св19), від 17 грудня 2020 року у справі № 278/2177/15-ц (провадження № 61-22158св19).

Таким чином, виписка з карткового рахунку, додана до позовної заяви, є належним та допустимим доказом, що підтверджує розмір заборгованості за тілом кредиту, а також доказом існування між сторонами кредитних правовідносин, ураховуючи факт користування позичальником кредитними коштами, часткового повернення отриманих коштів у кредит.

З виписки по картковому рахунку вбачається, що відповідачка активно користувалася кредитними коштами у межах кредитного ліміту, знімаючи грошові кошти та здійснюючи покупки за кредитні кошти. Періодично ОСОБА_1 погашала наявну заборгованість, приймаючи та виконуючи, таким чином, умови укладеного договору, у тому числі і щодо сплати процентів за користування кредитними коштами.

Отже, позивачем надано первинні документи, передбачені абз. 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що беззаперечно свідчить про наявність заборгованості, розрахованої у відповідності до умов укладеного між сторонами кредитного договору.

Щодо розміру заборгованості за кредитним договором

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (стаття 612 ЦК України).

В обґрунтування наявності заборгованості позивачем надано суду розрахунок заборгованості станом на 10 березня 2026 року, згідно з яким ОСОБА_1 має заборгованість за цим договором у розмірі 31989,16 грн, яка складається з: тіла кредиту 28824,18 грн, заборгованості за відсотками 3164,98 грн.

Відповідачка ОСОБА_1 правильність здійснення розрахунку невиконаного зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів не спростувала.

Процесуальний обов`язок, передбачений статями 12, 81 ЦПК України, відповідачкою не виконано та не надано доказів, які б підтверджували належність виконання відповідачкою зобов`язання за кредитним договором або відсутність обов`язку його виконання.

Крім того, положеннями статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачка свої зобов`язання за вказаним договором у строки, передбачені договором щодо повернення суми кредиту та процентів за користування кредитом не виконала, внаслідок чого у неї виникла заборгованість за тілом кредиту та процентами.

З урахуванням наведеного, оскільки фактично отримані та використані відповідачкою кошти в добровільному порядку АТ КБ «Приватбанк» не повернуті, відповідачка зобов`язання за даним договором належним чином не виконала, що призвело до виникнення заборгованості, тому суд дійшов висновку, що з відповідачки ОСОБА_1 слід стягнути на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 31989,16 грн.

Розподіл судових витрат

Згідно зі статтею 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню понесені судові витрати, які було сплачено за подання позовної заяви у розмірі 2662,40 грн.

На підставі статей 204, 207, 509, 526, 530, 610, 612, 626, 628, 629, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, керуючись статтями 2, 7, 48, 76-78, 81, 89, 95, 128, 141, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 279, 353, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. № 1Д, м. Київ, поштовий індекс 01001, код ЄДРПОУ: 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 11 жовтня 2019 року у розмірі 31989 (тридцять одна тисяча дев`ятсот вісімдесят дев`ять) гривень 16 копійок, що складається із: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 28824 (двадцять вісім тисяч вісімсот двадцять чотири) гривні 18 копійок, заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 3164 (три тисячі сто шістдесят чотири) гривні 98 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. № 1Д, м. Київ, поштовий індекс 01001, код ЄДРПОУ: 14360570) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано протягом строку оскарження.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Арцизького районного суду

Одеської області Варгаракі С.М.