Рішення № 136432407, 11.05.2026, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 206/4692/25

2/683/921/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі головуючого - судді Андрощука Є.М.

з участю секретаря Бадаєвої Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом кредитної спілки «УКРАЇНСЬКА КРЕДИТНА СПІЛКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

В С Т А Н О В И В:

22 серпня 2025 року КС «УКРАЇНСЬКА КРЕДИТНА СПІЛКА» звернулась в Самарський районний суд міста Дніпра із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з неї заборгованість у розмірі 28699,97 грн, з яких: заборгованість за кредитним договором №445 від 19.04.2019р. в розмірі 16933,08 грн; заборгованість за кредитним договором №589 від 31.07.2019р. в розмірі 11766,89 грн.

В обґрунтування позову посилалось на те, що 19.04.2019р. між КС «УКРАЇНСЬКА КРЕДИТНА СПІЛКА» та відповідачем укладено кредитний договір №445, відповідно до якого позичальнику надано кредит у розмірі 7000 грн на строк 12 місяців, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом.

31.07.2019р. між КС «УКРАЇНСЬКА КРЕДИТНА СПІЛКА» та відповідачем укладено кредитний договір №589, відповідно до якого позичальнику надано кредит у розмірі 4000 грн на строк 12 місяців, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом.

Відповідач свої зобов`язання за кредитними договорами належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 28699,97 грн, з яких: заборгованість за кредитним договором №445 від 19.04.2019р. в розмірі 16933,08 грн; заборгованість за кредитним договором №589 від 31.07.2019р. в розмірі 11766,89 грн.

Згідно з ухвалою Самарського районного суду міста Дніпра від 15.09.2025 року судову справу направлено за підсудністю до Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області та згідно з протоколом автоматизованого розподілу передано судді Андрощуку Є.М.

Представник позивача в судове засідання не з`явився та звернувся до суду із заявою, в якій просить розглянути справу за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, тому суд, за згодою представника позивача, вирішує розглянути справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явилися, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши докази у справі, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (тобто положення щодо договору позики), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст.1046 ЦК України).

Судом установлено, що 19.04.2019р. між КС «УКРАЇНСЬКА КРЕДИТНА СПІЛКА» та відповідачем укладено кредитний договір №445, відповідно до умов якого позичальнику надається кредит у розмірі 7000 грн на строк 12 місяців, процентна ставка 39% річних.

Позивачем надано відповідачу кредит у розмірі 7000 грн 19.04.2019р.

Зазначені обставини підтверджуються: копією договору про споживчий кредит №445 від 19.04.2019р.; копією платіжного доручення від 19.04.2019р.

З доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості за кредитним договором видно, що проценти за користування кредитом нараховувалися з 20.04.2019р. до 11.08.2025р.

На підтвердження правомірності нарахування процентів після закінчення строку, на який надавався кредит, позивач посилається на п.3.6 кредитного договору, в якому зазначено, що прострочення плати кредиту та/або процентів користування кредитом (згідно графіка розрахунків) не зупиняє нарахування процентів, як протягом строку надання кредиту визначеного п.1.1 договору, так і після закінчення цього строку протягом подальшого користування позичальником наданими грошовими коштами, крім випадку прийняття окремого рішення про це кредитодавця.

Суд дійшов висновку, що оскільки договір укладений на 12 місяців з 19.04.2019р. до 19.04.2020р., нарахування процентів з 20.04.2020р. до 11.08.2025р. є неправомірним з таких підстав.

Так, у кредитному договорі встановлено розмір відповідальності за прострочення виконання за договором (39% річних), проте не міститься визначення, який саме вид відповідальності застосовується до позичальника.

Згідно з ч.8 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Тому суд дійшов висновку, що після спливу строку, на який надавався кредит (12 місяців) відбулося прострочення відповідачем повернення суми кредиту, відповідальність за яке передбачена ст.549 ЦК України, і проценти, нараховані з 20.04.2020р. до 11.08.2025р., фактично є неустойкою (пенею).

Саме таке тлумачення кредитного договору суд вважає таким, що здійснене на користь споживача.

Відповідно до п ункту 15 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Карантин в Україні, пов`язаний з COVID-19, діяв з 12.03.2020 року (постанова Уряду від 11 березня 2020 року № 211) та закінчився 30.06.2023 року (постанова Уряду від 27 червня 2023 року № 651).

Отже, оскільки нарахування відповідачу пені за період з 20.04.2020р. до 30.06.2023р. здійснювалось під час дії карантину, таке нарахування не відповідає вимогам закону.

Крім того, відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, оскільки нарахування позивачем неустойки (пені) в період з 24.02.2022р. до 11.08.2025р. здійснювалось під час дії воєнного стану, таке нарахування не відповідає вимогам закону.

При виборі й застосуванні норми права до зазначених правовідносин суд враховує висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 31 липня 2024 року у справі №161/11703/22.

Згідно з наданим розрахунком заборгованості, за період з 19.04.2019р до 19.04.2020р. заборгованість становить 2428 грн, з яких: 1681,68 грн кредит; 746,32 грн проценти.

Тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором №445 в розмірі 2428 грн.

Також судом установлено, що 31.07.2019р. між КС «УКРАЇНСЬКА КРЕДИТНА СПІЛКА» та відповідачем укладено кредитний договір №589, відповідно до умов якого позичальнику надається кредит у розмірі 4000 грн на строк 12 місяців, процентна ставка 39% річних.

Позивачем надано відповідачу кредит у розмірі 4000 грн 31.07.2019р.

Зазначені обставини підтверджуються: копією договору про споживчий кредит №589 від 31.07.2019р.; копією платіжного доручення від 31.07.2019р.

З доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості за кредитним договором видно, що проценти за користування кредитом нараховувалися з 01.08.2019р. до 11.08.2025р.

На підтвердження правомірності нарахування процентів після закінчення строку, на який надавався кредит, позивач посилається на п.3.6 кредитного договору, в якому зазначено, що прострочення плати кредиту та/або процентів користування кредитом (згідно графіка розрахунків) не зупиняє нарахування процентів, як протягом строку надання кредиту визначеного п.1.1 договору, так і після закінчення цього строку протягом подальшого користування позичальником наданими грошовими коштами, крім випадку прийняття окремого рішення про це кредитодавця.

Суд дійшов висновку, що оскільки договір укладений на 12 місяців з 31.07.2019р. до 31.07.2020р., нарахування процентів з 01.08.2020р. до 11.08.2025р. є неправомірним з таких підстав.

Так, у кредитному договорі встановлено розмір відповідальності (39% річних), проте не міститься визначення, який саме вид відповідальності застосовується до позичальника за прострочення виконання за договором.

Згідно з ч.8 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Тому суд дійшов висновку, що після спливу строку, на який надавався кредит (12 місяців) відбулося прострочення відповідачем повернення суми кредиту, відповідальність за яке передбачена ст.549 ЦК України, і проценти, нараховані з 01.08.2020р. до 11.08.2025р., фактично є неустойкою (пенею).

Саме таке тлумачення кредитного договору суд вважає таким, що здійснене на користь споживача.

Відповідно до пункту 15 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, оскільки нарахування відповідачу пені за період з 01.08.2020р. до 30.06.2023р. здійснювалось під час дії карантину (про що зазначено вище), таке нарахування не відповідає вимогам закону.

Крім того, відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, оскільки нарахування позивачем неустойки (пені) в період з 24.02.2022р. до 11.08.2025р. здійснювалось під час дії воєнного стану, таке нарахування не відповідає вимогам закону.

Згідно з наданим розрахунком заборгованості, за період з 31.07.2019р. до 31.07.2020р. заборгованість становить 5480,55 грн, з яких: 3058,01 грн кредит; 2422,54 грн проценти.

Тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором №589 в розмірі 5480,55 грн.

Ураховуючи викладене, позов необхідно задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитними договорами №445 від 19.04.2019р., №589 від 31.07.2019р. у загальному розмірі 7908,55 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судового збору, суд відповідно до ст.141 ЦПК України враховує пропорційність задоволених вимог. Позов заявлено з ціною 28699,97 грн, а підлягає задоволенню в сумі 7908,55 грн, що складає 27,56% (7908,55 х 100 : 28699,97). Тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 667,61 грн судового збору (2422,4 х 27,56%).

Керуючись ст.ст. 76-80, 89, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь кредитної спілки «УКРАЇНСЬКА КРЕДИТНА СПІЛКА» заборгованість за кредитним договором №445 від 19.04.2019р. та кредитним договором №589 від 31.07.2019р. у загальному розмірі 7908,55 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь кредитної спілки «УКРАЇНСЬКА КРЕДИТНА СПІЛКА» 667,61 грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів до Хмельницького апеляційного суду.

У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи:

позивач: кредитна спілка «УКРАЇНСЬКА КРЕДИТНА СПІЛКА»; місцезнаходження: Донецька обл., Краматорський р-н, м. Краматорськ, вул. Чорновола В`ячеслава, буд. 20; код ЄДРПОУ 36512355;

відповідач: ОСОБА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повне рішення суду складено 11 травня 2026 року.

Суддя Є.М. Андрощук