Ухвала суду № 136431971, 11.05.2026, Чортківський районний суд Тернопільської області

Чортківський районний суд Тернопільської області

копія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року Справа № 608/3297/13-ц

Номер провадження6/608/29/2026

Чортківський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючої судді Коломієць Н. З.

з участю секретаря Смаглій О. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс», стягувач Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», боржник ОСОБА_1 про заміну стягувача правонаступником,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» звернулося до суду із заявою про заміну стягувача правонаступником, посилаючись на те, що рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області № 608/3297/13-ц від 12 березня 2014 року з ОСОБА_1 в користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» було стягнуто заборгованість за кредитним договором №85/2005-Ф від 23.08.2005 у загальному розмірі 39 710,34 доларів США, що еквівалентно 317 404,74 гривням, яка складається з: 20 914, 52 доларів США, що еквівалентно 167 169,75 гривням заборгованості за основною сумою кредиту; 2971, 46 доларів США, що еквівалентно 23 750,87 гривням заборгованості по відсотках за користування кредитом; 1 950,40 доларів США, що еквівалентно 15 589,54 гривням заборгованість по комісії за користування кредитом; 5554,34 доларів США, що еквівалентно 44 395,83 гривням пені за несвоєчасно погашені відсотки; 6931,04 доларів США, що еквівалентно 55 399,80 гривням пені за несвоєчасно погашений кредит; 1388,58 доларів США, що еквівалентно 11 098,91 гривням пені за порушення строків погашення комісії та 3174,04 гривень, оплаченого судового збору.

На підставі вказаного рішення судом було видано виконавчий документ, на виконання якого відкрито виконавче провадження №54859022, яке на даний час перебуває в статусі завершено.

25.07.2024 внаслідок наказу про зміну назви Товариства, його було перейменовано з ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на ТОВ «Він Фінанс».

12 червня 2020 року ТОВ «Він Фінанс», на підставі договору про відступлення права вимоги № GL6N718144 від 12.06.2020, набуло статусу нового кредитора за кредитним договором №85/2005-Ф від 23.08.2005.

ТОВ «Він Фінанс» на даний час, у зв`язку з відсутністю виконавчого документу, не може реалізувати свої права як стягувача, що гарантовані законодавством України.

Просить суд замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» у виконавчому провадженні з виконання рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 12 березня 2014 року № 608/3297/13-ц.

Представник заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» в судове засідання не з`явився, у заяві просив її розгляд здійснювати за відсутності представника.

Боржник ОСОБА_1 також не з`явилася в судове засідання. На адресу суду повернувся конверт з повісткою та відміткою листоноші про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно Постанов ВС від 21.12.2022 у справі №757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), 30.11.2022 у справі № 760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св33, 31.08.2022 у справі №760/17314/17), якщо адресат відсутній за вказаною у повістці адресою, то вона вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки.

Враховуючи позицію Верховного Суду, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце слухання справи та справу можливо розглянути у його відсутності.

Представник ПАТ «КБ «Надра» в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, про причини неявки суд не повідомив.

Оскільки, всі учасники судового процесу в засідання не з`явилися, суд постановляє ухвалу без фіксування судового процесу, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, розглянувши заяву, дослідивши докази по справі, приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Судом встановлено, що рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області № 608/3297/13-ц від 12 березня 2014 року. Звернуто стягнення на передане в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , трикімнатна, житловою площею 33,9 кв. м, яка є власністю Іпотекодавця на підставі договору купівлі продажу, посвідченого приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу Пивоваром В.А. 22 серпня 2005 року за рестровим № 5012, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 85/2005 - Ф від 23 серпня 2005 року, яка становить 39 710,34 доларів США, що еквівалентно 317 404,74 гривням. Реалізувати предмет іпотеки, на який звертається стягнення, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України Про виконавче провадження. Встановити початкову ціну на реалізацію предмета іпотеки у сумі, визначеній суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання на стадії виконавчого провадження, передбаченим Законом України Про виконавче провадження.

Стягнуто з ОСОБА_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Чортківським РВ УМВС України в Тернопільській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 в користь публічного акціонерного товариства комерційний банк Надра на розрахунковий рахунок № НОМЕР_3 МФО 380764 код ЄДРПОУ 20025456 3 174 (три тисячі сто сімдесят чотири) гривні 04 копійки, оплаченого судового збору.

З витягу Автоматизованої системи виконавчого провадження від 10 квітня 2026 року, виконавче провадження 54859022 від 10.10.2017 завершено.

Згідно з частинами 1, 2 статті 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Пунктом першим частини першої статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч.1 ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту статті 55 ЦПК України вбачається, що заміна особи на правонаступника можлива у таких випадках: у разі смерті фізичної особи; у разі припинення юридичної особи; у разі заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні; в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

У разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, в якій вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі), тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Стаття 39 Закону України «Про виконавче провадження» регулює питання закінчення виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац другий частини першої статті 40 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження»). Стаття 41 цього Закону регулює питання відновлення виконавчого провадження.

Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Відповідно до висловлених раніше правових висновків Великої Палати Верховного Суду (дивитись mutatis mutandis постанову Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17, пункти 73-75) оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов`язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України.

Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Вчинення процесуальних дій безпосередньо в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, спрямованих на виконання судового рішення, можливе лише за умови відкритого виконавчого провадження.

Наслідком завершення виконавчого провадження є те, що виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених Законом про виконавче провадження (абзац другий частини першої статті 40 цього Закону). Цим Законом передбачена можливість відновлення виконавчого провадження. Так, згідно із частиною першою статті 41 ЗУ «Про виконавче провадження» про виконавче провадження у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Завершення виконавчого провадження, у тому числі й у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, не виключає подальшого існування процесуальних правомочностей учасника справи в межах судового провадження, тож немає наслідком заборону здійснення процесуального правонаступництва щодо них. Питання процесуального правонаступництва в усіх випадках вирішується судом, який при його вирішенні повинен дослідити по суті обставини та підстави правонаступництва.

Зазначене відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 (пункти 6.9-6.12, 6.15).

Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Враховуючи, що сформульована у цій справі проблематика стосовно реалізації прав сторін спору на стадії виконання судового рішення, в тому числі в контексті пред`явлення до виконання виконавчого документа та здійснення виконавчого провадження, саме з точки зору такої процесуальної мети має розглядатись процесуальне правонаступництво у цій справі. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва з метою реалізації правонаступником судового рішення у виконавчому провадженні без розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим відповідно до умов законодавства, позбавлене процесуальної мети.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закрите, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва у закритому виконавчому провадженні заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі.

Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було завершене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/12 (провадження № 14-197цс21).

Судом у цій справі встановлено, що виконавче провадження № 54859022 від 10.10.2017 завершено, а відтак відсутні підстави для заміни сторони виконавчого провадження.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства.

Разом з тим, заявник не позбавлений права вирішити питання про заміну його як правонаступника позивача в порядку ст.55 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 260, 261, 268, 353, 442 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс», стягувач Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», боржник ОСОБА_1 про заміну стягувача правонаступником.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги Тернопільському апеляційному суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Згідно з оригіналом

Суддя:/підпис/

Ухвала набрала законної сили « » року.

Оригінал ухвали знаходиться в матеріалах справи № 608/3297/13-ц, яка зберігається в Чортківському районному суді Тернопільської області.

Суддя Н. З. Коломієць