Ухвала суду № 136431779, 11.05.2026, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/7796/26

Провадження № 1-кс/592/3464/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року м.Суми

Слідча суддя Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми клопотання старшого слідчого СВ Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12026200480001181, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.05.2026, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Коренево Курської області рф, громадянина України, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

встановила:

сторона обвинувачення просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком на 60 діб.

Старший слідчий обґрунтовує клопотання, погоджене з прокурором, тим, що під час досудового розслідування кримінального провадження №12026200480001181 від 08.05.2026 ОСОБА_4 10.05.2026 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, у зв`язку із вчиненням умисних, протиправних дій, які виразилися в умисному тяжкому тілесному ушкодженні потерпілому ОСОБА_7 , які спричинили смерть останнього.

09.05.2026 об 11 год 22 хв ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Підставою для винесення клопотання вказує на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі, під загрозою тяжкості покарання та втрати свободи на тривалий термін, ураховуючи те, що останній не працює та не має сталих соціальних зв`язків, підозрюваний матиме можливість ухилятись та переховуватись від органів досудового розслідування та суду; також з метою уникнення кримінальної відповідальності може впливати на свідків у кримінальному провадженні.

Зазначає, що інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання, з викладених в ньому підстав, просив його задовольнити.

Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, просили застосувати більш м`який запобіжний захід.

Підозрюваний ОСОБА_4 зазначив, що не має наміру ховатися, на прохання знайомих здійснює догляд за жінкою похилого віку, через що не працює, неодружений дітей не має, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, просить застосувати до нього домашній арешт.

Захисник ОСОБА_5 посилалась на те, що існування ризиків, зазначених у клопотанні, прокурором не доведено, ставила під сумнів обґрунтованість підозри, зазначила, що підозрюваний має сталі соціальні зв`язки, здійснює догляд за особою похилого віку, просила застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід, а саме домашній арешт.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, слідча суддя дійшла таких висновків.

Слідча суддя встановила, що Сумським районним управлінням поліції ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026200480001181, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.05.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, в якому 10.05.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру.

Слідча суддя приходить до висновку, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. Його причетність до оголошеної підозри підтверджується повідомленням на лінію 102, протоколом огляду місця події, протоколами допитів свідків, протоколом огляду трупа, лікарським свідоцтвом про смерть, іншими доказами в їх сукупності.

Термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (надалі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 р., означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення. (п. 175 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява №42310/04) від 21.04.2011).

Щодо доводів захисника про відсутність доказів вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, слідча суддя зазначає, що арешт або затриманняповинно базуватися на "обґрунтованій підозрі", що відповідна особа вчинила злочин, що передбачає наявність фактів або інформації, яка задовольняла б об`єктивного спостерігача, що відповідна особа може здійснити правопорушення. Що означає "розумне" залежить від усіх обставин, але факти, що викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, що необхідні для обґрунтування засудження або навіть пред`явлення обвинувачення (п. 184 рішення у справі «Мерабішвілі проти Грузії» / Merabishvili v. Georgia), заява №72508/13 від 28.11.2017).

Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особи були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання (п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07).

На цій стадії досудового розслідування слідча суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідча суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Відповідно до ч. 4 ст. 193 КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя має право дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. У світлі конкретних обставин цього клопотання досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в рамках судового контролю, який здійснюється слідчою суддею при розгляді питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри.

Отже, наявні матеріали на думку слідчої судді свідчать, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що ОСОБА_4 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 1 ст. 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, серед іншого, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).

ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, санкція якого передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

Слідча суддя вважає, що існує обґрунтована ймовірність можливості, що підозрюваний ОСОБА_4 , побоюючись відповідальності за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, під загрозою тяжкості покарання та втрати свободи на тривалий термін, останній може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, що свідчить про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також доведеним є ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки як вбачається з протоколів допитів свідків, підозрюваний ОСОБА_4 особисто знайомий зі свідками у цьому кримінальному проваджені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , відтак може впливати на них, з метою зміни показань та/або відмови від них.

При вирішенні питання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідча суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, в разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні якого йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі, дані про особу підозрюваного та його репутацію, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, неодружений, дітей не має, не працює, не має зареєстрованого місця проживання.

Слідча суддя, зазначає про неможливість застосувати до підозрюваного такий запобіжний захід як домашній арешт, як просили захисник та підозрюваний, оскільки, такий запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, беручи до уваги вище наведені доводи та конкретні обставини справи, зокрема, те, що відбулося посягання на життя та здоров`я людини, що є найвищою соціальною цінністю відповідно до ст. 3 Конституції України.

Зважаючи на викладені обставини, під час розгляду клопотання прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри, пред`явленої ОСОБА_4 , та ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також те, що більш м`які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК України, не зможуть забезпечити належне виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та запобігти встановленим ризикам, а тому не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.

З огляду на доведеність обґрунтованості підозри, наявність існування ризиків, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, вважаю необхідним застосувати до ОСОБА_4 винятковий запобіжний захід тримання під вартою.

Ураховуючи те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, тобто в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, які спричинили смерть потерпілого, на підставі п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України розмір застави не визначається.

З огляду на викладене клопотання старшого слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 309, 376 КПК України, слідча суддя,

постановила:

Клопотання старшого слідчого СВ Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 06 липня 2026 року включно.

Ухвала слідчої судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого СВ Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 , якому негайно повідомити членів сім`ї, близьких родичів чи інших осіб про застосування запобіжного заходу.

Копію ухвали негайно вручити підозрюваному після її оголошення.

Строк дії ухвали до 06 липня 2026 року включно.

Ухвала слідчої судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Повний текст ухвали оголошено в приміщенні суду 12.05.2026 о 16 год 45 хв.

Слідча суддя ОСОБА_10