Рішення № 136431669, 11.05.2026, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №592/3298/26

Провадження №2/592/1519/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м.Суми у складі головуючої судді Корольової Г.Ю., за участю секретаря судового засідання Перев`язки К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

02.03.2026 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за кредитним договором №32-401-869-2-21-Г від 13.12.2021 у розмірі 65 467,32 грн, а також судові витрати. Свої вимоги обгрунтовує тим, що 13.12.2021 року між АТ «МЕГАБАНК» та відповідачем було укладено Кредитний Договір № 32-401-869-2-21-Г (з ануїтетними платежами) приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (індивідуальна частина), який складається з публічної частини договору, яким є Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, розміщений у місці інформування клієнта та на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua, та індивідуальної частини договору, якою є вказаний кредитний договір у індивідуальній та публічній частинах кредитного договору. Сторони погодили всі істотні умови, що є необхідними для цього виду договорів, у тому числі, у розділі 2 «Умови та порядок надання кредиту», сторони погодили конкретні умови, на яких позичальнику надавався кредит, зокрема: п. 2.2 - строк надання кредиту; п. 2.3 - загальний розмір кредиту; п. 2.4 - процентна ставка за користування кредитом; п. 2.5 - орієнтована реальна річна процентна ставка; п. 2.6 - орієнтована загальна вартість кредиту; п. п. 2.7, 2.8 - розмір комісійної винагороди; п. 2.9 - розмір щомісячного платежу; п. 2.10 - інформація щодо забезпечення; п. 2.11 - процентна ставка за користування кредитом понад строк, вказаний в п. 2.2 кредитного договору та ін. Свої зобов`язання за кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків та комісії (за наявності) за користування кредитом відповідач виконав не в повному обсязі, допустивши прострочення здійснення строкових платежів, а також та не повернув кредит після закінчення строку кредитування, внаслідок чого у останнього сформувалась заборгованість перед позивачем, що складається із: заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена) - 21810,89 грн, заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) - 20127,43 грн, заборгованість по сплаті комісії (в тому числі прострочена) - 23529,00 грн, а всього 65467,32 грн. 03.09.2024 між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» було укладено договір про відступлення прав вимоги №GL1N426240, відповідно до умов якого АТ «МЕГАБАНК» відступило свої права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» набуло право вимоги за кредитними договорами, в тому числі було відступлене право вимоги за договором №32-401-869-2-21-Г від 13.12.2021. Крім того, 27.12.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» та ТОВ «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» було укладено договір про відступлення прав вимоги № 1/12, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» відступило свої права вимоги, а ТОВ «ФК Єврокредит» набуло право вимоги за кредитними договорами, в тому числі було відступлене право вимоги за договором №32-401-869-2-21-Г від 13.12.2021. Згідно з Розрахунком заборгованості відповідача - боржника за Кредитним договором №32-401-869-2-21-Г від 13.12.2021 року, сформованої АТ «МЕГАБАНК» станом на 03.09.2024 року (дата укладання Договору № GL1N426240 про відступлення прав вимоги) заборгованість становить: заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена) - 21810,89 грн, заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) - 20127,43 грн, заборгованість по сплаті комісії (в тому числі прострочена) - 23529,00 грн, а всього 65467,32 грн.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав суду заяву про розгляду справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 заяву, відповідно до якої заявлені позовні вимоги він визнав частково, лише заборгованість в частині тіла кредиту. Крім того, відповідач просив зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 2500 грн, а розгляд справи провести без його участі.

Суд, перевіривши матеріали справи, дійшов такого висновку.

Судом установлено, що 13.12.2021 року між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний Договір № 32-401-869-2-21-Г (з ануїтетними платежами) приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (індивідуальна частина), який складається з публічної частини договору, яким є Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, розміщений у місці інформування клієнта та на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua, та індивідуальної частини договору, якою є вказаний кредитний договір у індивідуальній та публічній частинах кредитного договору.

АТ «МЕГАБАНК» виконав свої зобов`язання за Договором, здійснивши перерахування кредитних коштів на рахунок ОСОБА_1 на загальну суму 23 000,00 грн.

03.09.2024 між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» було укладено договір про відступлення прав вимоги №GL1N426240, відповідно до умов якого АТ «МЕГАБАНК» відступило свої права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» набуло право вимоги за кредитними договорами, в тому числі було відступлене право вимоги за договором №32-401-869-2-21-Г від 13.12.2021.

Крім того, 27.12.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» та ТОВ «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» було укладено договір про відступлення прав вимоги № 1/12, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» відступило свої права вимоги, а ТОВ «ФК Єврокредит» набуло право вимоги за кредитними договорами, в тому числі було відступлене право вимоги за договором №32-401-869-2-21-Г від 13.12.2021.

Згідно з Розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором №32-401-869-2-21-Г від 13.12.2021, сформованої АТ «МЕГАБАНК» станом на 03.09.2024 року (дата укладання Договору № GL1N426240 про відступлення прав вимоги) заборгованість становить 65 467,32 грн, з яких: заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена) - 21810,89 грн, заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) - 20127,43 грн, заборгованість по сплаті комісії (в тому числі прострочена) - 23529,00 грн.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначено законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як передбачено ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

На думку суду умови договорів приєднання, які розроблені банком, повинні бути доступними та в повній мірі зрозумілими усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли умови на які він посилається. Тому з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Частиною 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Сам по собі факт встановлення у договорі комісії не свідчить про її незаконність, однак така комісія має бути платою саме за додаткову чи супутню послугу банку, а не за дії, які банк зобов`язаний здійснювати безоплатно відповідно до закону.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, -щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

Умовами укладеного між сторонами договору встановлено щомісячну комісію за обслуговування кредитної заборгованості, в % від суми кредиту в розмірі 3,30%, тобто фактично встановлено оплату за дії банку, пов`язані із супроводженням кредиту та наданням інформації щодо стану заборгованості, безоплатність надання якої прямо передбачена частиною першою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Матеріали справи не містять доказів того, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості була встановлена за конкретні додаткові чи супутні послуги банку, замовлені відповідачем, із визначенням змісту таких послуг, порядку та обсягу їх надання. Умови договору не конкретизують, за які саме послуги справляється відповідна комісія.

Враховуючи наведене, оскільки було встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, визначені Кредитним договором №32-401-869-2-21-Г від 13.12.2021 щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості, в % від суми кредиту, є нікчемними.

Отже, умови кредитного договору щодо сплати комісії за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними, а тому вимоги позивача про стягнення заборгованості за такою комісією не можуть бути задоволені.

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТОВ «ФК Єврокредит» не повернуті, що свідчить про порушення його прав, тому в цій частині позовні вимоги належить задовольнити.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 2662 грн 40 коп., розмір витрат за надання правничої допомоги становить 11 200,00 грн.

Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2662,40 грн в рахунок повернення витрат по сплаті судового збору.

При вирішенні вимоги щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

У даному випадку, суд приходить до висновку, що наданими до суду доказами фактичний обсяг витрат на правову допомогу у даній цивільній справі представником позивача частково обґрунтовано, і з огляду на незначну складність самої справи, суд вважає, що понесені позивачем витрати є не співмірними із складністю справи, ціною позову та обсягом наданих адвокатом послуг.

У зв`язку з вищезазначеним, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правову допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, приходить до висновку про зменшення розміру таких витрат до 2500,00 грн, що буде за даних обставин справи справедливим і співмірним відшкодуванням таких витрат саме в зазначеному розмірі.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» суму заборгованості за кредитним договором №32-401-869-2-21-Г від 13.12.2021 в розмірі 41 938,32 гривень, що складається із: заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена) - 21810,89 грн, заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) - 20127,43 грн.

Відмовити в іншій частині позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» судовий збір у розмірі 2662 грн 40 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 2500,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит», м.Дніпро, пров.Ушинського, 1, офіс 105, код ЄДРПОУ 40932411.

Відповідач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 .

Суддя Галина КОРОЛЬОВА