Вирок № 136431178, 12.05.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа №490/4147/25

Провадження №1-кп/490/637/2026

Центральний районний суд м. Миколаєва

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене 09.05.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025150000000133, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Миколаїв, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, не працюючої, раніше не судимої, яка на час вчинення кримінального правопорушення перебувала на посаді в.о. головного лікаря обласного центру медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.114-1, ч.3 ст.27 ч.2 ст.28 ч.1 ст.366, ч.1 ст. 366-2, ч.2 ст. 366-2 КК України,

за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченої ОСОБА_3 , захисника - ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до обвинувального акта, затвердженого прокурором 28.05.2025 року, ОСОБА_3 обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.114-1, ч.3 ст.27 ч.2 ст.28 ч.1 ст.366, ч.1 ст. 366-2, ч.2 ст. 366-2 КК України, за таких підстав:

Так, в ході досудового розслідування встановлено, що у ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка відповідно до розпорядження голови Миколаївської обласної військової адміністрації № 146-рк призначена на посаду виконуючого обов`язки головного лікаря обласного центру медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 10 год. 34 хв. 05.06.2024, виник злочинний умисел, спрямований на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, шляхом сприяння особам призовного віку уникнути призову під час мобілізації та як наслідок ухиленню від виконання конституційного обов`язку захищати Вітчизну, її незалежність та територіальну цілісність.

Таким чином, ОСОБА_3 , займаючи посаду виконуючого обов`язки головного лікаря обласного центру медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради, розуміючи вказані вище положення чинного законодавства України, умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вирішила вчиняти дії, спрямовані на створення реальних перешкод законній діяльності Збройним Силам України та іншим військовим формуванням, в частині їх обов`язку з підтримання належної мобілізаційної готовності, тобто сприяння особам призовного віку ухиленню від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, шляхом забезпечення надання недостовірних документів вказаним особам про проходження ними медико-соціальної експертної комісії та отримання за їх наслідком медичних документів, зокрема, акту огляду медико-соціальної експертної комісії форми 157-1/о, що є підтверджувальним документом для подальшого отримання особою статусу інваліда та як наслідок отримання відстрочки від прозову під час мобілізації.

В ході досудового розслідування встановлено, що громадянин ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 та у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання боєздатності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" підлягає загальній мобілізації на території Миколаївської області.

Так, медичні документи ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за направленням на медико-соціальну експертну комісію, знаходились у голови Миколаївського обласного центру медико-соціальної експертизи № 2 лікаря-експерта ОСОБА_8 .

05.06.2024 та 07.06.2024 ОСОБА_3 діючи умисно, з особистих мотивів, перебуваючи за адресою: м. Миколаїв, Бузький бульвар 17А, реалізуючи свій злочинний намір, надала вказівку ОСОБА_8 щодо постановлення та затвердження завідомо неправдивого акту огляду медико-соціальної експертної комісії форми 157-1/о військовозобов`язаному ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є підтверджуючим документом щодо встановлення особі статусу інваліда, що згідно до п. 2 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» надає можливість уникнути призову під час мобілізації, але остання відмовилась, після чого ОСОБА_3 наголосила ОСОБА_8 на необхідності передачі медичної документації стосовно ОСОБА_10 до обласного центру медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради.

В подальшому, діючи умисно, в період часу з 07.06.2024 по 13.06.2024, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: м. Миколаїв, Бузький бульвар 17А, реалізуючи свій злочинний намір, шляхом надання вказівок підлеглим особам, організувала постановлення і затвердження завідомо неправдивого акту огляду медико-соціальної експертної комісії форми 157-1/о військовозобов`язаному ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є підтверджуючим документом щодо встановлення особі статусу інваліда, що згідно до п. 2 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» надає можливість уникнути призову під час мобілізації.

Так, 14.06.2024, комісією обласного центру медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради, в ході розгляду медичної справи ОСОБА_10 , внесено в акт огляду № 36/1 медико-соціальної експертної комісії форми 157-1/о військовозобов`язаному ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , завідомо неправдиві дані щодо наявності діагнозу: двостороннього гонартрозу, синовіта лівого колінного суглобу, контрактуру лівого колінного суглобу 2, та склали на підстави завідомо неправдивих даних акт огляду № 36/1 медико-соціальної експертної комісії форми 157-1/о військовозобов`язаному ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим встановили йому третю групу інвалідності.

ОСОБА_3 , внаслідок незаконного впливу на комісію обласного центру медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради, усвідомлюючи, що надані документи щодо ОСОБА_10 не відповідають нормам і критеріям для отримання третьої групи інвалідності, розуміючи, що її дії є незаконними та перешкоджають законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань, створила реальні перешкоди у законній діяльності районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки під час проведення ними мобілізаційних заходів в особливий період, що виразилось у видачі акту огляду № 36/1 про встановлення третьої групи інвалідності ОСОБА_10 , що надало останньому можливість уникнути призову від мобілізації, отримавши право на відстрочку від мобілізації, як особи з інвалідністю, до 12.11.2025.

При цьому ОСОБА_3 будучи обізнаною із тимчасовими обмеженнями, які діють на період дії правового режиму воєнного стану щодо осіб призовного віку, усвідомлювала, що під час дії воєнного стану (загальної мобілізації) всі військовозобов`язані громадяни України у віці від 18 до 60 років, які не мають права на відстрочку підлягають призову на військову службу, передбачаючи, що в наслідок виготовлення ОСОБА_10 офіційних документів із внесеними до них завідомо недостовірними відомостями, для отримання відстрочки від мобілізації, створюються умови, що унеможливлюють здійснення Збройними Силами України проведення мобілізації, мала на меті зменшення мобілізаційних ресурсів військовозобов`язаних, зриву поставки мобілізаційного ресурсу у військових частинах за мобілізаційним планом, здійснила тим перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України з комплектування їх підрозділів в особливий період.

Дії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфіковано за ч. 1 ст. 114-1 КК України, як перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.

Також, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до розпорядження голови Миколаївської обласної військової адміністрації № 146-рк призначена на посаду виконуючого обов`язки головного лікаря обласного центру медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради.

Відповідно до посадової інструкції головного лікаря обласного центру медико-соціальної експертизи, головний лікар має право:

3.1. Діяти від імені Центру МСЕ, представляти інтереси Центру МСЕ у взаємовідносинах з іншими підприємствами, організаціями й органами державної влади.

3.2. Здійснювати взаємодії з керівниками усіх структурних підрозділів Центру МСЕ.

3.3. Знайомитися з проектами рішень управління охорони здоров`я, що стосуються діяльності Центру МСЕ.

3.4. Вносити на розгляд управління охорони здоров`я пропозиції по поліпшенню діяльності Центру МСЕ.

3.5. Брати участь у підготовці проектів наказів, інструкцій, указівок, а також кошторисів, договорів і інших документів, зв`язаних діяльності Центру МСЕ.

3.6. У межах своєї компетенції підписувати і візувати документи.

3.7. Приймати та звільняти працівників Центру МСЕ згідно з діючим законодавством.

3.8. Заохочувати та накладати стягнення на працівників Центру МСЕ.

3.9. Одержувати інформацію, необхідну для роботи Центру МСЕ.

3.10. По давати державним органам матеріали для вживання відповідних заходів стосовно посадових осіб підприємств, установ, організацій, які обмежують права інвалідів.

3.11. Вносити управлінню МСЕ МОЗ України та управлінню охорони здоров`я облдержадміністрації пропозиції з питань оптимізації медико-соціальної допомоги населенню області.

3.12. Підвищувати свою ділову і професійну кваліфікацію.

Відповідно до п. 2 Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 157/о «Акт № ____ огляду медико-соціальною експертною комісією», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 30.07.2012 № 577 (далі Інструкція), форма № 157/о призначена для запису основних медичних даних і соціальних факторів, необхідних для винесення експертного рішення та його обґрунтування.

Згідно з п. 30 Інструкції, у підпунктах 29.1 та 29.2 пункту 29 зазначаються основний та супутній діагнози хворого згідно з Міжнародною статистичною класифікацією хвороби та споріднених проблем охорони здоров`я Десятого перегляду (МКХ-10).

Відповідно до п. 42 Інструкції, форма № 157/о підписується головою, членами МСЕК і засвідчується печаткою МСЕК.

Таким чином, Акт огляду медико-соціальною експертною комісією «форма № 157/о» є офіційним документом відповідно до примітки ст. 358 КК України.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 10 год. 34 хв. 05.06.2024, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел спрямований на організацію підроблення офіційних документів щодо отримання ОСОБА_10 статусу інваліда, та подальшого його використання як підставу для уникнення ним призову на військову службу під час мобілізації та воєнного стану на території України.

В ході досудового розслідування встановлено, що медичні документи ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходились у голови Миколаївського обласного центру медико-соціальної експертизи № 2 лікаря-експерта ОСОБА_8 .

05.06.2024 о 10 год. 34 хв., та 07.06.2024 о 14 год. 21 хв., ОСОБА_3 , будучи в.о. головного лікаря Обласного Центру медико-соціальної Експертизи Миколаївської обласної ради, діючи умисно, з особистих мотивів, перебуваючи за адресою: м. Миколаїв, Бузький бульвар 17А, реалізуючи свій злочинний намір, користуючись своїм службовим становищем, надала вказівку ОСОБА_8 щодо постановлення та затвердження завідомо неправдивого акту огляду медико-соціальної експертної комісії форми 157-1/о військовозобов`язаному ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , але остання відмовилась, після чого ОСОБА_3 наголосила ОСОБА_8 на необхідності передачі медичної документації стосовно ОСОБА_10 до обласного центру медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради, що остання виконала та передала медичну документацію відносно ОСОБА_10 до Обласного центру медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради.

Так, до складу комісії Обласного центру медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради зокрема входили особа, матеріали відносно якої виділено в окреме кримінальне провадження, яка перебувала на посаді голови обласної МСЕК Обласного Центру медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради (далі ОСОБА 1) та особа, матеріали відносно якої виділено в окреме кримінальне провадження, яка перебувала на посаді лікар-хірург обласної МСЕК Обласного Центру медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради (далі ОСОБА 2).

Разом з цим ОСОБА_3 , розуміючи, що самостійно не зможе реалізувати свій злочинний умисел, вирішила залучити до вищезазначеної протиправної діяльності членів комісії обласного центру медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради з якими вона була безпосередньо знайома, а саме: голову МСЕК Обласного Центру медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради та лікаря-хірурга обласної МСЕК Обласного Центру медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради, матеріали відносно яких виділено в окреме кримінальне провадження.

У подальшому, 07.06.2024 о 15 год. 18 хв., 10.06.2024 о 13 год. 10 хв., 11.06.2024 о 11 год. 56 хв., надала вказівку голові МСЕК Обласного Центру медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради, матеріали відносно якої виділено в окреме кримінальне провадження, та 13.06.2024 о 20 год. 45 хв., лікарю-хірургу обласної МСЕК Обласного Центру медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, щодо постановлення та затвердження завідомо неправдивого акту огляду медико-соціальної експертної комісії форми 157-1/о військовозобов`язаному ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є підтверджуючим документом щодо встановлення особі статусу інваліда.

Так, 14.06.2024 у невстановлений в ході досудового розслідування час, Особі 1, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, яка будучи службовою особою, діючи як голова комісії Обласного центру медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради, та Особі 2, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, будучи лікарем-хірургом обласної МСЕК Обласного Центру медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради, погодившись виконати вказівку ОСОБА_3 , діючи з останньою за попередньою змовою, знаходячись на території м. Миколаєва, діючи умисно, з метою реалізації раніше виниклого умислу, в ході розгляду медичної справи ОСОБА_10 , внесли неправдиві відомості до акту огляду № 36/1 медико-соціальної експертної комісії форми 157-1/о військовозобов`язаному ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо наявності в останнього діагнозу: двостороннього гонартрозу, синовіта лівого колінного суглобу, контрактуру лівого колінного суглобу 2, що стало підставою для необґрунтованого встановлення третьої групи інвалідності.

На підставі необґрунтованого рішення комісії обласного центру медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради, ОСОБА_10 з 03.06.2024 одержує пенсію по інвалідності щомісячно у розмірі 3882,79 грн., до 01.07.2026.

Дії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфіковано за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, як організація складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів та внесення до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей, вчинених за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, 14.04.2022 розпорядженням голови Миколаївської обласної військової адміністрації № 92-рк ОСОБА_3 увільнено від виконання обов`язків головного лікаря обласного Центру медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради та покладено виконання обов`язків головного лікаря обласного Центру медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради.

Відповідно до посадової інструкції головного лікаря обласного центру медико-соціальної експертизи, головний лікар:

2.1 Здійснює керівництво закладом охорони здоров`я відповідно до чинного законодавства України та нормативно-правових актів, що визначають діяльність підприємств, установ і організацій охорони здоров`я.

2.2 Організовує роботу обласного Центру МСЕ, забезпечує якісне проведення медико-соціальної експертизи, адміністративно-господарську та фінансову діяльність Центру.

2.3. Співпрацює з органами управління, місцевою владою, суміжними медичними закладами та забезпечує взаємодію підрозділів Центру МСЕ.

2.4. Організовує роботу з добору, розстановки і використання медичних кадрів, забезпечує своєчасне підвищення їх кваліфікації.

2.5. Створює належні виробничі умови, забезпечує додержання співробітниками правил внутрішнього трудового розпорядку, охорони праці та протипожежного захисту.

2.6. Аналізує показники роботи Центру МСЕ, вживає заходів щодо їх оптимізації, видає відповідні директивні документи з цього питання.

Разом з тим, головний лікар повинен знати:

5.1. чинне законодавство про охорону здоров`я та нормативні документи, що регламентують діяльність органів управління і закладів охорони здоров`я, основи права в медицині, трудове законодавство;

5.2. директивні документи, що визначають завдання та функції медичних закладів;

5.3. соціально-демографічну характеристику регіону та показники стану здоров`я населення;

5.4. основи соціальної гігієни та організації охорони здоров`я, загальної і соціальної психології;

5.5. організацію фінансово-економічної діяльності закладів охорони здоров`я;

5.6. документи, що визначають потужність, структуру, штатний розклад закладу, укомплектованість підрозділів та потребу в кадрах;

5.7. нормативні акти щодо підготовки, підвищення кваліфікації та атестації медичних працівників;

5.8. порядок ведення облікової та звітної документації, обробки медичної статистичної інформації;

5.9. потреби в медичній техніці, обладнанні, медикаментах;

5.10. специфіку менеджменту і маркетингу в галузі медицини.

Згідно з пунктами 4.1, 4.2 Статуту Обласного Центру медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради, затвердженого рішенням обласної ради від 05 липня 2018 №11, є юридичною особою публічного права. Заклад має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в органах державної казначейської служби України та установах банків, печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом, кутовий штамп і бланки зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом, кутовий штамп і бланки зі своїм найменуванням.

26.04.2015 набрав чинності Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII, в якому визначено правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.

12.10.2023 року набрав чинності Закон України№3384-ІХ, яким відновлено декларування та функції Національного агентства з питань запобігання корупції.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» посадовою особою юридичної особи публічного права є голова та член наглядової ради, ради директорів, виконавчого органу, комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), ліквідатор, керівник, заступник керівника, головний бухгалтер, корпоративний секретар такої юридичної особи публічного права, а також особа, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, та її заступники, голова та члени іншого органу управління юридичної особи (крім консультативного), якщо утворення такого органу передбачено законом або статутом юридичної особи публічного права.

Згідно із ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у п. 1, п.п. «а», «в» - «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Згідно із ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» у деклараціях серед іншого зазначаються відомості про персональні данні особи, що декларує, об`єкти нерухомості, цінне рухоме майно, отримані доходи, наявні у суб`єкта декларування або членів його сім`ї грошові активи, у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках або які зберігаються у банку; банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у суб`єкта декларування або членів його сім`ї відкриті рахунки (незалежно від типу рахунку, а також рахунки, відкриті третіми особами на ім`я суб`єкта декларування або членів його сім`ї) або зберігаються кошти, інше майно тощо.

Таким чином, відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_3 як посадова особа юридичної особи публічного права прирівнювалась до особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тобто належала до суб`єктів, на яких поширюється дія вказаного Закону, в тому числі в частині обов`язку щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (далі НАЗК) декларацію за минулий рік за формою, що визначається НАЗК.

Окрім того, відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції », дані про об`єкт декларування, що перебуває у володінні або користуванні суб`єкта декларування або членів його сім`ї, зазначаються в декларації, якщо такий об`єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду (за умови що право володіння або користування виникло у суб`єкта декларування не менше ніж за 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду) або протягом не менше половини днів протягом звітного періоду.

В ході досудового розслідування встановлено, що на підставі Додаткової угоди №ДСкД-061199 від 10.08.2017 право власності на квартиру АДРЕСА_2 перейшло від ТОВ «Стикон» до ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (мати ОСОБА_3 ). Надалі, ОСОБА_11 на підставі договору дарування квартири № 606 від 26.06.2023 передала у безоплатну власність (подарувала) вищевказану квартиру ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (син ОСОБА_3 ).

При цьому встановлено, що з 2017 року, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, вищевказана квартира АДРЕСА_2 , перебувала в користуванні ОСОБА_3 , яка використовувала її у вільний від виконання покладених на неї посадових обов`язків головного лікаря обласного центру медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради час, під час відпусток, лікарняних, вихідних, тощо, однак не менше 30 календарних днів, що передували останньому дню (31.12.2023) звітного періоду для подання щорічної декларації за 2023 рік особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування згідно Закону України «Про запобігання корупції».

26.02.2024 ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи обізнаною про обов`язок щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, маючи всі необхідні умови та технічну можливість, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, внесла до декларації за 2023 звітний рік з унікальним ідентифікатором документа 23a480c2-112c-42a5-a820-124f2a54bc85 завідомо недостовірні відомості та 26.02.2024 о 10:04 подала вказаний документ, підтвердивши власним кваліфікованим електронним підписом (ЕЦП).

Перед підписанням декларації ОСОБА_3 ознайомилась з попередженням про відповідальність за внесення до неї завідомо недостовірних відомостей, а також підтвердила їх повноту та достовірність шляхом проставлення відповідної відмітки.

Перелік інформації, яка зазначається у декларації, визначений ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції». При цьому під час заповнення декларації суб`єкти декларування, в тому числі і ОСОБА_3 , ознайомлюються з методичними настановами щодо заповнення декларації. Таким чином, ОСОБА_3 була обізнана з правилами заповнення декларації перед початком внесення інформації до розділів декларації за 2023 рік.

У порушення вимог п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_3 умисно вказала недостовірні відомості в декларації за 2023 звітний рік, а саме не в повному обсязі внесла до її відповідних розділів інформацію про об`єкти нерухомості, що знаходяться у неї в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину внаслідок якого набуте таке право.

Так, у розділі у розділі 3 «Об`єкти нерухомості» декларації ОСОБА_3 умисно не зазначила відомості про наявність у неї в оренді чи на іншому праві користування однокімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , вартістю 2 538 870 грн., власником якої на теперішній час є її син ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право користування якою виникло в неї з 2017 року.

Враховуючи викладене, діючи з порушенням вимог положень ст.ст. 3, 45, 46 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_3 подала щорічну Декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік з недостовірними відомостями у розділах3«Об`єкти нерухомості», приховавши інформацію щодо наявності у її користуванні вищевказаного нерухомого майна, станом на останній день звітного періоду, загальною вартістю 2 538 870 грн., що перевищує 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Дії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфіковано за ч. 1 ст. 366-2 КК України, як умисне внесення суб?єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 500 до 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Разом з тим, досудовим розслідуванням встановлено, що 20.03.2025 ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи обізнаною про обов`язок щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, маючи всі необхідні умови та технічну можливість, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, внесла до декларації з унікальним ідентифікатором документа 4d078a2b-e81c-40a1-acc5-1029a659a1be завідомо недостовірні відомості та 20.03.2025 о 14:54 подала вказаний документ, підтвердивши власним кваліфікованим електронним підписом (ЕЦП).

Перед підписанням декларації ОСОБА_3 ознайомилась з попередженням про відповідальність за внесення до неї завідомо недостовірних відомостей, а також підтвердила їх повноту та достовірність шляхом проставлення відповідної відмітки.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3 внесла наступні завідомо недостовірні відомості до декларації:

2. Розділ 12 «Грошові активи» - в даному розділі суб`єкт декларування зазначив, що у нього чи членів його сім`ї відсутні об`єкти декларування в цьому розділі. При цьому в ході здійснення досудового розслідування, 21.10.2024 органом досудового розслідування проведено обшуки за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_4 , яка належить останній на праві приватної власності, в ході якого виявлено та вилучено 47800 (сорок сім тисяч вісімсот) доларів США та за місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_3 в ході якого виявлено та вилучено 379400 (триста сімдесят дев`ять тисяч чотириста) доларів США, 5985 (п`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят п`ять) євро, 130000 (сто тридцять тисяч) гривень.

На момент виявлення вказаних грошових коштів, згідно офіційного курсу Національного банку України, курс долара США до гривні складає 41,43, курс євро до гривні складає 47,07.

З огляду на зазначені відомості, що подані ОСОБА_3 у щорічній декларації за 2024 рік, відрізняються від достовірних на суму 18 110 610 (вісімнадцять мільйонів шістсот дев`ятнадцять тисяч сімсот чотири) гривні, що більш ніж у 2000 разів перевищує прожитковий мінімум для працездатних осіб.

Дії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфіковано за ч. 2 ст. 366-2 КК України, як умисне внесення суб?єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

20.02.2026 року у кримінальному провадженні була укладена угода між Першим заступником керівника Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_3 , за участю захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_5 та погоджена Першим заступником керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_13 про визнання винуватості, згідно якої сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченої за ч.1 ст.114-1, ч.3 ст.27 ч.2 ст.28 ч.1 ст.366, ч.1 ст. 366-2, ч.2 ст. 366-2 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачена ОСОБА_3 повністю визнала свою винуватість у зазначеному діянні, вказує що зробила для себе висновки та запевняє, що не допустить вчинення подібних правопорушень в майбутньому. Також під час досудового розслідування підозрювана надала покази щодо обставин вчинення нею кримінальних правопорушень, повністю визнала свою винуватість у їх вчиненні, щиро розкаялась, сприяла встановленню всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, що було підтверджено доказами.

Сторони в Угоді дійшли згоди, що обвинувачена зобов`язується після підписання угоди і до набрання вироком суду законної сили здійснити благодійну пожертву з метою підтримання фінансових потреб Збройних Сил України під час воєнного стану, шляхом перерахування грошових коштів в сумі еквівалентній 220 000 доларів США (двісті двадцять тисяч доларів США) на рахунок отримувача: військова частина НОМЕР_1 ; код ЄДРПОУ: 26632789; код класифікації доходів бюджету: 25020100 благодійні внески, гранти та дарунки; код програмної класифікації видатків (КПКВ): 2101150; рахунок: UA948201720313281002301005049; банк: УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва, МФО: 820172.

Крім того, обвинувачена ОСОБА_3 зобов`язується викривати інших осіб у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, а саме співпрацювати зі стороною обвинувачення у викритті кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні №22024150000000260 від 10.10.2024, давати правдиві, достовірні та повні показання під час судового розгляду вказаного провадження.

Також, в Угоді зазначено, що під час укладання угоди прокурором враховано, що ОСОБА_3 зокрема пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366-2, ч.2 ст. 366-2 КК України, які згідно примітки до ст. 45 КК України відносять до кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, що кримінальним правопорушенням шкоду майнового характеру не завдано, під час досудового розслідування цивільні позови не заявлялися. Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні. Підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи відсутні.

Сторони даної угоди погодили між собою, що обвинувачена ОСОБА_3 , враховуючи обставини провадження, з урахуванням ступеня тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України є нетяжкими злочинами (ч.3 ст.27 ч.2 ст.28 ч.1 ст.366, ч.1 ст. 366-2, ч.2 ст. 366-2 КК України) та тяжким злочином (ч.1 ст. 114-1 КК України), особу обвинуваченої, яка за місцем проживання характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, наявності обставин, які пом`якшують її покарання у виді щирого каяття, активного сприяння розкриттю злочину, відсутності обставин, які обтяжують покарання, понесе покарання:

- за ч. 1 ст. 114-1 КК України у виді позбавлення волі на строк п`ять років;

- за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України у виді обмеження волі на строк два роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у закладах охорони здоров`я строком на два роки;

- за ч. 1 ст. 366-2 КК України у виді обмеження волі на строк один рік з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у закладах охорони здоров`я строком на два роки;

- за ч. 2 ст. 366-2 КК України у виді позбавлення волі на строк один рік з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у закладах охорони здоров`я строком на три роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 366-2, ч. 2 ст. 366-2 КК України, остаточно призначити покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у закладах охорони здоров`я строком на три роки.

Крім того, сторони, враховуючи обставини справи та особу винної, погоджуються, що виправлення ОСОБА_3 , можливе без її ізоляції від суспільства, а тому, на підставі ст. 75 КК України, вважають за можливе звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 366-2, ч. 2 ст. 366-2 КК України, визнала повністю. Суду пояснила, що уклала угоду добровільно, без будь-якого примусу, погроз або застосування насильства, їй зрозумілі права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення угоди про визнання винуватості, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди передбачені ст. 476 КПК України, характер обвинувачення та покарання, яке буде призначене їй на підставі укладеної угоди, з мірою покарання узгодженою з прокурором погодилася, на розгляді справи в загальному порядку не наполягала. Просила суд затвердити досягнуту угоду.

Захисник ОСОБА_14 в судовому засіданні повідомив суд, що угода укладена за його участю, ним обвинуваченій також роз`яснено її право на укладання угоди, угода укладена добровільно, просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Прокурор висловив думку про можливість затвердження угоди, оскільки її умови відповідають вимогам закону, йому зрозумілі наслідки укладання та затвердження угоди передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Частиною 4 статті 469 КПК України передбачено, що Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо:

1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією); 2) корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи (осіб) у вчиненні будь-якого корупційного кримінального правопорушення чи кримінального правопорушення, пов`язаного з корупцією, та якщо інформація щодо вчинення такою особою (особами) кримінального правопорушення буде підтверджена доказами, і за умови повного або часткового (з урахуванням характеру та ступеня участі особи у вчиненні злочину) відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо такі збитки або шкода були завдані); 2-1) корупційних кримінальних проступків, нетяжких або тяжких корупційних злочинів, а також кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, у разі відсутності ознак вчинення цих кримінальних правопорушень у співучасті, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, і за умови повного відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо таких збитків або шкоди було завдано); 3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим, який є організатором злочину, не може бути укладена у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, за винятком випадку укладання угоди на підставі пункту 2 цієї частини та за умови викриття ним іншого організатора корупційного кримінального правопорушення або кримінального правопорушення, пов`язаного з корупцією.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 470 КПК України, укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, а саме кримінальних проступків або нетяжких злочинах здійснюється за погодженням з першим заступником Генерального прокурора або заступником Генерального прокурора, керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником.

Згідно обвинувального акту дане кримінальне провадження за №22025150000000133 від 09.05.2025 року виділено з матеріалів кримінального провадження №22024150000000260 від 10.10.2024 року.

Захисником - адвокатом ОСОБА_5 , до суду надано заяву про долучення документів, згідно якої, просив долучити до матеріалів справи №490/4147/25 квитанції з банківських установ до платіжних інструкцій про продаж валюти у сумі 110 000 (сто десять тисяч) доларів США та подальше внесення отриманої суми в загальному розмірі 4737860 (чотири мільйони сімсот тридцять сім тисяч вісімсот шістдесят) гривень на розрахунковий рахунок військової частини НОМЕР_1 .

В платіжних інструкціях зазначено, що призначення платежу здійснюється на виконання угоди ОСОБА_3 у кримінальному проваджені №22025150000000133 для ВЧ НОМЕР_1 , що свідчить про те, що обвинувачена частково виконала вимоги даної угоди в частині перерахування коштів на Збройні Сили України, а саме половину від узгодженої сторонами.

Вивчивши зміст угоди, допитавши обвинувачену, суд приходить до висновку, що вказана угода відповідає положенням ст. 472 КПК України, укладена стосовно кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України та примітки до ст. 45 КК України віднесені до тяжкого злочину (ч. 1 ст. 114-1 КК України), нетяжким злочином (ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України), нетяжким злочином пов`язаним з корупцією (ч. 1 ст. 366-2, ч.2 ст. 366-2 КК України), сторонам зрозумілі положення ст.ст. 394, 474, 476 КПК України та обмеження у зв`язку з затвердженням вказаної угоди на досягнутих в ній умовах, обвинувачена спроможна виконати зобов`язання погоджені в угоді, міра покарання визначена сторонами угоди у відповідності до санкції ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 366-2, ч. 2 ст. 366-2 КК України є обґрунтованою.

За таких обставин, угоду належить затвердити, а ОСОБА_3 визнати винною у вчинені кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 366-2, ч. 2 ст. 366-2 КК України, а саме: у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період; в організації складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів та внесення до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей, вчинених за попередньою змовою групою осіб; в умисному внесенні суб?єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 500 до 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб; в умисному внесенні суб?єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Частиною 2 ст. 75 КК України передбачено, що суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання винуватості, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Згідно ч. 1 ст. 76 КК України у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд покладає на засудженого відповідні обов`язки.

Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні складаються з витрат на проведення судово-почеркознавчої експертизи №1899-34-25 від 06.05.2025 року на суму 26292,96 грн.

Відповідно п.3 ч.1 ст.118 КПК України процесуальні витрати складаються із витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.

Згідно ч.2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Згідно ч. 4 ст. 132 КПК України ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено у разі скасування арешту.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 122, 124, 314, 368-371, 373, 374, 474, 475, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Угоду про визнання винуватості, укладену 20 лютого 2026 року, між Першим заступником керівника Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_3 , за участю захисника ОСОБА_5 , погоджену Першим заступником керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_13 по кримінальному провадженню внесеному 09.05.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №2202515000000133 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 366-2, ч. 2 ст. 366-2 КК України - затвердити.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 366-2, ч. 2 ст. 366-2 КК України, призначивши узгоджену сторонами міру покарання:

- за ч. 1 ст. 114-1 КК України у виді позбавлення волі на строк п`ять років;

- за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України у виді обмеження волі на строк два роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у закладах охорони здоров`я строком на два роки;

- за ч. 1 ст. 366-2 КК України у виді обмеження волі на строк один рік з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у закладах охорони здоров`я строком на два роки;

- за ч. 2 ст. 366-2 КК України у виді позбавлення волі на строк один рік з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у закладах охорони здоров`я строком на три роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 366-2, ч. 2 ст. 366-2 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточно покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у закладах охорони здоров`я строком на три роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 від відбуття остаточно визначеного покарання у виді 5 років позбавлення волі - звільнити з випробуванням з іспитовим строком 2 /два/ роки, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на неї обов`язки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 на період іспитового строку наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Згідно ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,в строк покарання у виді позбавлення волі в даному кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.05.2025 року за №22025150000000133, строк попереднього ув`язнення з 11.04.2025 року до 23.04.2025 року включно та з 02.05.2025 року до 22.05.2025 року включно з розрахунку - один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь держави витрати на проведення судово-почеркознавчої експертизи на суму 26 292 /двадцять шість тисяч двісті дев`яносто дві/ гривні 96 /дев`яносто шість/ копійок.

Запобіжний захід ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,до набрання вироком законної сили залишити попередній - особисте зобов`язання.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 25.10.2024 року (справа №490/9278/24 н\п 1-кс/490/4146/2024) на копію договору купівлі-продажу гаражу №863 від 11 серпня 2016 року, договір купівлі-продажу квартири №524 від 05.05.2023, витяг з державного реєстру речових прав №331340832, технічний паспорт на квартиру АЕ №002667, довіреність №508 від 21.06.2024 року, витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей №53068361, копію договору купівлі-продажу земельної ділянки №702 від 22.08.2024, копію договору купівлі - продажу №4841/2020/2307/2307666 транспортного засобу від 20.11.2020, копію договору купівлі - продажу квартири №238 від 03.05.2023 року - скасувати.

Арешт накладений на квартиру за адресою: АДРЕСА_5 , відповідно до ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 29.10.2024 року (справа №490/9278/24 н\п 1-кс/490/4207/2024) - скасувати.

Арешт накладений на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 29.10.2024 року (справа №490/9278/24 н\п 1-кс/490/4203/2024) - скасувати.

Арешт накладений на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , відповідно до ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 29.10.2024 року (справа №490/9278/24 н\п 1-кс/490/4205/2024) - скасувати.

Арешт накладений на квартиру за адресою: АДРЕСА_6 , відповідно до ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 29.10.2024 року (справа №490/9278/24 н\п 1-кс/490/4202/2024) - скасувати.

Арешт накладений наавтомобіль марки "Hyundai" "Elantra", н.з. НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , відповідно до ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 29.10.2024 року (справа №490/9278/24 н\п 1-кс/490/4249/2024) - скасувати.

Речовий доказ по справі:

1) Автомобіль марки "Hyundai" "Elantra", н.з. НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , - залишити останньому за належністю;

2) Договір купівлі-продажу гаражу №863 від 11 серпня 2016 року, договір купівлі-продажу квартири №524 від 05.05.2023, витяг з державного реєстру речових прав №331340832, технічний паспорт на квартиру АЕ №002667, довіреність №508 від 21.06.2024 року, витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей №53068361, копію договору купівлі-продажу земельної ділянки №702 від 22.08.2024, копію договору купівлі - продажу №4841/2020/2307/2307666 транспортного засобу від 20.11.2020, копію договору купівлі - продажу квартири №238 від 03.05.2023 року, що знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів Управління СБ України в Миколаївській області - повернути ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.

Суддя ОСОБА_1