Ухвала суду № 136430474, 11.05.2026, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 761/1835/26

Провадження № 2-о/456/127/2026

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

11 травня 2026 року Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Бучківська В. Л. , розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Рубіжанська міська військова адміністрація Сіверодонецького району Луганської області, Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про встановлення факту що має юридичне значення,

в с т а н о в и в :

Заявник звернулася до суду з заявою, в якій просить встановити юридичний факт, державної реєстрації квартири, запис у реєстрову книгу від 21.01.2003 за № 395, зроблений Рубіжанським міським бюро технічної інвентаризації, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Рубіжанського міського нотаріальної округу Луганської області Білоусом З.В. за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на праві власності, на підставі договору дарування від 05.12.2002, що посвідчений приватним нотаріусом Рубіжанського міського нотаріальної округу Луганської області Білоус З.В. та зареєстровано в реєстрі № 8881.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27 січня 2026 року направлено матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Рубіжанська міська військова адміністрація Сіверодонецького району Луганської області, Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про встановлення факту що має юридичне значення до Стрийського міськрайонного суду Львівської області за зареєстрованим місцем перебування заявниці.

Вивчивши матеріали заяви, суддя приходить до висновку про відмову у відкритті провадження, з наступних підстав.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).

Відповідно до ст. 15 цього Кодексу кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина сьома статті 19 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд в порядку окремого провадження розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її' загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Разом з тим, частиною другою статті 315 ЦПК України встановлено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

В пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право, чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі №287/167/18-ц (провадження №14-505цс 19) вказано, що «в порядку окремого провадження розглядаються, зокрема, справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян, але тільки якщо воно не пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право і якщо заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах. Заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би факт, що має юридичне значення, але йому в цьому було відмовлено (із зазначенням причин відмови). Вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, зокрема, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність, тобто суддя повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. [...] Якщо при розгляді заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, визначено, що існує спір про право і справа має розглядатися за правилами того судочинства, за яким подано цю заяву, проте в порядку позовного провадження, то суд залишає заяву без розгляду. У випадку якщо справа підлягає розгляду в порядку іншого судочинства, ніж подано заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, то суд відмовляє у відкритті провадження або закриває провадження у справі, якщо провадження у справі було відкрито».

Судом встановлено, що звертаючись до суду із заявою в порядку окремого провадження з посиланням на статті 293, 315 ЦПК України, заявник просить суд встановити юридичний факт, державної реєстрації квартири, запис у реєстрову книгу від 21.01.2003 за № 395, зроблений Рубіжанським міським бюро технічної інвентаризації, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Рубіжанського міського нотаріальної округу Луганської області Білоусом З.В. за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на праві власності, на підставі договору дарування від 05.12.2002, що посвідчений приватним нотаріусом Рубіжанського міського нотаріальної округу Луганської області Білоус З.В. та зареєстровано в реєстрі № 8881.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

Таким чином, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц, від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18, від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19, від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19/19, від 08 вересня 2021 року у справі № 641/5187/20.

Отже, визначальною обставиною при розгляді заяви про встановлення певних фактів в порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право.

Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заявниця як на підставу своїх вимог посилається на неможливість проведення державної реєстрації права власності на квартиру у зв`язку з відсутністю письмових документів на підтвердження права власності на майно, оскільки у зв`язку з військовою агресією рф проти України та повномасштабним вторгненням військ держави-агресора на територію України оригінал свідоцтва про право власності на квартиру втрачено, державний орган, який видав свідоцтво про право власності на квартиру не функціонує, доступу до архівів наразі немає.

Отже, юридичний факт, який просить встановити заявниця не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, оскільки його встановлення пов`язане з вирішенням спору про право, який підлягає розгляду у порядку позовного провадження.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Верховний Суд у постанові від 21.03.2024 (справа № 2о-30/2009 провадження № 61-444св24) звернув увагу на те, що встановлення факту належності на праві приватної власності нерухомого майна в порядку окремого провадження не допускається, оскільки вимога про визнання права власності завжди свідчить про існування спору про право, а тому вона може розглядатися виключно в позовному провадженні.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року в справі № 465/3041/16-ц (провадження № 61-4250св18), від 26 травня 2021 року в справі № 2-378/06/05 (провадження № 61-21128св19).

Отже, у даному випадку заявниця має право звернутися з позовом до суду про визнання права власності на квартиру, а не з заявою про встановлення факту належності права власності на квратиру. При цьому врахувати підсудність розгляду справ вказаної категорії.

За вказаних обставин, суддя доходить висновку, що слід відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Рубіжанська міська військова адміністрація Сіверодонецького району Луганської області, Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про встановлення факту що має юридичне значення, оскільки із заяви провстановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 186, 258-261, 315 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Рубіжанська міська військова адміністрація Сіверодонецького району Луганської області, Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про встановлення факту що має юридичне значення.

Роз`яснити заявниці право на звернення до суду в порядку позовного провадження.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В. Л. Бучківська