Ухвала суду № 136429206, 11.05.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6587/26

1-кс/308/2626/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2026 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши клопотання слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42025072030000067 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21.05.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, про арешт майна, -

встановив:

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42025072030000067 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21.05.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, про арешт майна.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 є засновницею та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «ВТОРМА-УЖГОРОД» (код ЄДРПОУ 05512006, юридична адреса: 88000, Україна, Закарпатська обл., місто Ужгород, вулиця Успенського, будинок 15) (далі Товариство), зареєстрованого 30.11.2001 та володіє 100 % частки статутного капіталу (права голосу) даного Товариства.

Основним видом діяльності Товариства є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Окрім цього, Товариство займається діяльністю пов`язаною з оптовою торгівлею іншими проміжними продуктами, неспеціалізованою оптовою торгівлею.

Керівником Товариства є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_5 .

Встановлено, що не пізніше травня 2025 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах вступили як пособники в змову з директором комунального підприємства ОСОБА_7 , з метою одержання неправомірної вигоди для себе та ОСОБА_7 за наступних обставин.

Так, ОСОБА_7 , призначений згідно розпорядження Ужгородського міського голови № 828 від 12.12.2023 на посаду директора комунального підприємства «Комунальне автотранспортне підприємство-072801» Ужгородської міської ради (далі КП «КАТП-072801», Підприємство), код ЄДРПОУ 03344680, та 12.12.2023 Ужгородською міською радою в особі міського голови ОСОБА_8 з ним укладено Контракт як з директором підприємства, що є у комунальній власності Ужгородської міської ради.

Однак, ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , будучи залученими ОСОБА_7 у якості пособників, усвідомлюючи, що останній обіймає посаду директора комунального підприємства «КАТП-072801», вступивши з останнім у змову, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою свого та ОСОБА_7 протиправного збагачення, усвідомлюючи протиправних характер та караність своїх дій, всупереч положень статуту комунального підприємства та вказаних нормативних актів, організували та забезпечили функціонування протиправного механізму незаконного вилучення вторинної сировини з полігону твердих побутових відходів м. Ужгород, який розміщений на території Баранинської сільської ради, Закарпатської області, поблизу с. Барвінок, на земельній ділянці з кадастровим номером 2124880300:10:010:0026 площею 3,5331 га., використовуючи зловживання ОСОБА_7 своїм службовим становищем та наданими йому повноваженнями.

Починаючи з травня 2025 року, реалізуючи злочинний умисел, отримавши незаконний дозвіл ОСОБА_7 на доступ працівників та транспорту ТОВ «ВТОРМА-УЖГОРОД» до полігону без укладення відповідних договорів для здійснення операцій з відходами, а саме незаконного сортування, вилучення, вивезення вторинної сировини, створили умови для систематичного відчуження ресурсів громади.

Зокрема, ОСОБА_5 та ОСОБА_10 організували на території полігону ТПВ сортування невстановленими особами вторинної сировини, а саме ПЕТ-пляшок несортованих (мікс), макулатури МС-5Б та плівки поліетиленової несортованої (мікс), а також її складування та перевезення.

Встановлено, що в подальшому вказана вторинна сировина транспортувалась до належних ТОВ «ВТОРМА-УЖГОРОД» складських приміщень за адресою: м. Ужгород, вул. Успенського, 15, та оплатно реалізовувалась суб`єктам господарювання, що призвело до фактичного вибуття майна територіальної громади, недоотримання доходів комунальним підприємством та отримання незаконного прибутку.

Так, в період часу з травня 2025 року по квітень 2026 року ТОВ «ВТОРМА-УЖГОРОД» вивезено з території полігону ТПВ та в подальшому реалізовано товариством 96 тон 755 кг. ПЕТ-пляшок несортованих (мікс), 127 тон 650 кг. макулатури МС-5Б та 5 тон 180 кг. плівки поліетиленової несортованої (мікс), загальна вартість яких, згідно висновку судової товарознавчої експертизи становить 663 189 грн. 65 коп.

При цьому, частина вказаних грошових коштів систематично передавалась представниками ТОВ «ВТОРМА-УЖГОРОД» ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . ОСОБА_7 , як неправомірна вигода за забезпечення можливості безперешкодного доступу до полігону, організацію умов для незаконного сортування відходів, невжиття заходів щодо припинення протиправної діяльності та фактичне сприяння безконтрольному вилученню вторинної сировини.

Зокрема, у період з 09.03.2026 по 09.04.2026 задокументовано факти перерахування грошових коштів на банківську картку АТ КБ «ПриватБанк», відкриту на ім`я ОСОБА_7 , а саме 09.03.2026 у сумі 20 000 грн. від ОСОБА_5 , 10.03.2026 у сумі 10 000 грн. від ОСОБА_6 та 09.04.2026 у сумі 20 000 грн. від ОСОБА_6 .

Допускаючи несанкціоноване вилучення такої сировини ОСОБА_7 , за пособництва суб`єктів господарювання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , фактично забезпечив безоплатне відчуження майна територіальної громади на користь третіх осіб, чим спричинив шкоду охоронюваним законом інтересам.

Внаслідок вказаних дій ОСОБА_7 всупереч інтересам служби та неефективного управління комунальним майном, за пособництва ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , в період часу з травня 2025 року по квітень 2026 року допущено безоплатне відчуження ресурсу (вторинної сировини), що має економічну цінність, не забезпечено збереження майна підприємства та надходження коштів до підприємства внаслідок чого КП «КАТП-072801» втратило вторинну сировину та недоотримало доходи від її реалізації на загальну суму 663 189 грн. 65 коп., що відповідно до примітки статті 364 Кримінального кодексу України є тяжкими наслідками.

Так, ОСОБА_7 , за пособництва ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, діяв з метою одержання неправомірної вигоди як для себе, так і для юридичної особи, а саме ТОВ «ВТОРМА-УЖГОРОД», яке отримувало прибуток від незаконної реалізації вторинної сировини, що належить територіальній громаді.

28 квітня 2026 року у зв`язку із встановленням та наявністю достатніх доказів повідомлено про підозру:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Ужгорода, Закарпатської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, директора КП «КАТП-072801» Ужгородської міської ради, депутата Ужгородської міської ради, раніше не судимого про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самого себе та юридичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, яке спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом громадським інтересам.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженку м. Ужгород, Закарпатської області, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянку України, засновницю та кінцевого бенефіціара ТОВ «ВТОРМА-УЖГОРОД», незаміжню, раніше не судиму, про те, що вона підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України кваліфікуючими ознаками якого є пособництво у зловживанні службовим становищем, тобто пособництво в умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самого себе та юридичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, яке спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом громадським інтересам.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород, Закарпатської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , громадянина України, керівника ТОВ «ВТОРМА-УЖГОРОД», одруженого, раніше не судимого, про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України кваліфікуючими ознаками якого є пособництво у зловживанні службовим становищем, тобто пособництво в умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самого себе та юридичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, яке спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом громадським інтересам.

На виконання доручення органу досудового розслідування оперативним підрозділом Управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області встановлено, що ОСОБА_5 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 , де може зберігати речові докази протиправної діяльності, а саме: чорнові записи, журнали обліку відпущеної продукції (вторинної сировини) з полігону ТПВ в с. Барвінок, товаро-транспортні накладні на перевезення вторинної сировини, мобільні пристрої та комп`ютерну техніку, на яких може міститися інформація щодо протиправної діяльності, готівкові кошти отримані внаслідок протиправної діяльності, інші речі та документи, які в цілому можуть підтверджувати протиправну діяльність останньої.

Так, 28 квітня 2026 року на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 квітня 2026 року у справі № 308/4443/26 (провадження 1-кс/308/1972/26) проведено санкціонований обшук квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , в якому фактично проживає та власником якої є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В ході обшуку виявлено та вилучено:

-мобільний телефон «iphone 14 pro max», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , який упаковано до спец. пакету № NPU 6399070;

-трудову книжку БТ-1 № 6558809 на ім`я ОСОБА_5 та 6 (шість) банківських карток ( НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 ), які упаковано до паперового конверту НПУ;

28 квітня 2026 року слідчим відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 вказані речі та документи визнано речовими доказами.

Слідчий зазначає, що з огляду на те, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, а також те, що у разі задоволення вказаного клопотання може бути виконане завдання арешту, тобто запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження з метою забезпечення збереження речових доказів, задля захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, просить клопотання задовольнити.

У судове засідання слідчий не з`явився, через канцелярію суду подав заяву про розгляд клопотання про арешт майна у його відсутності та задовольнити таке в повному обсязі.

Власник майна в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить рапорт слідчого.

Дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.

Згідно п.7 ч.2 ст.131КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

В частині 1 статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.2 цієї ж статті арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За змістом ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 11 статті 170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Слідчим суддею з доданого витягу ЄРДР встановлено, що слідчим Ужгородським РУП ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025072030000067 від 21.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

З матеріалів клопотання встановлено, що 28 квітня 2026 року на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 квітня 2026 року у справі № 308/4443/26 (провадження 1-кс/308/1972/26) проведено санкціонований обшук квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , в якому фактично проживає та власником якої є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В ході обшуку виявлено та вилучено:

-мобільний телефон «iphone 14 pro max», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , який упаковано до спец. пакету № NPU 6399070;

-трудову книжку БТ-1 № 6558809 на ім`я ОСОБА_5 та 6 (шість) банківських карток ( НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 ), які упаковано до паперового конверту НПУ;

28 квітня 2026 року слідчим відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 вказані речі та документи визнано речовими доказами.

Також, на виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України, слідчому судді доведено необхідність такого арешту майна з метою збереження речового доказу, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.

Що стосується вимог клопотання прокурора в частині арешту на трудову книжку БТ-1 № 6558809 на ім`я ОСОБА_5 то слідчим суддею не вбачається правових підстав для арешту такого майна, а також недоведеність органом досудового розслідування розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для власника майна.

У зв`язку з наведеним клопотання в цій частині не обґрунтоване і задоволенню не підлягає.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя враховує наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту майна, а тому клопотання слідчого слід задовольнити частково.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.170-173, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт на майно яке було вилучено в ході проведення санкціонованого обшуку 28 квітня 2026 року за адресою: АДРЕСА_4 , в якому фактично проживає та власником якої є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування майном, а саме:

-мобільний телефон «iphone 14 pro max», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , який упаковано до спец. пакету № NPU 6399070;

-6 (шість) банківських карток ( НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 .

В іншій частині клопотання відмовити.

Трудову книжку БТ-1 № 6558809 на ім`я ОСОБА_5 повернути власниці або її представнику за довіреністю.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, яке під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Копію ухвали вручити слідчому, а іншим учасникам направити не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1