Рішення № 136423954, 12.05.2026, Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/745/26

Провадження № 2/682/820/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

12 травня 2026 року м. Славута

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Матвєєвої Н.В.

за участю секретаря судових засідань Кисельової А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Славута цивільну справу № 682/745/26 в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

До Славутського міськрайонного суду Хмельницької області надійшла цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування поданого позову вказано, що 15.05.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова Компанія «ІРБІС» був укладений кредитний договір № 50335996, згідно з умовами якого відповідачка отримала грошові кошти в сумі 8000 грн., з оплатою процентної ставки 3% в день від суми наданого Кредиту.

За даним кредитним договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит, в розмірі визначеному кредитним договором, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі, додатках до нього та в Правилах надання грошових коштів у позику, що розміщені на офіційному веб-сайті Кредитодавця.

Кредитодавець умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши Відповідачеві кредит в сумі визначеній Кредитним договором.

Відповідачка та Кредитодавець уклали договір у вигляді електронного документа у відповідності до ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та ст. 6, 7, 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Відповідачка підписала Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідачкою не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин ст.526 та ст.527 Цивільного кодексу України, внаслідок чого, на підставі ст. 1082, 1084 ЦК України, 01.09.2025 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ТОВ «Фінансова компанія «Позика» укладений Договір факторингу №01092025/1. Згідно даного Договору факторингу 01.09.2025 року відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 50335996 від 15.05.2021 року, сума боргу перед Новим кредитором становить 15200 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту - 8000 грн, заборгованість за відсотками - 7200 грн.

Оскільки добровільно заборгованість за кредитним договором відповідачкою не погашена, позивач звернувся до суду та просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором № 50335996 від 15.05.2021, в сумі 15200 грн., а також суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн. та 5500 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою від 25 березня 2026 року провадження у справі відкрито та призначено судове засідання в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У позовній заяві до суду представником позивача просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника ТОВ «ФК «Позика». Проти ухвалення заочного рішення представник позивача не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про час та дату розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення про особисте отримання відповідачем судової повістки, до суду не з`явився та про причини неявки не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи та відзив на позов не подавала.

Тому суд постановив здійснювати заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, оскільки проти цього не заперечує позивач.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши докази у справі в їх сукупності, оцінивши їх відповідно до ст.89 ЦПК України, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статті 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).

Згідно з п. 6, 12 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»: електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між Заявником/Кредитором та Боржником/Позичальником не був би укладений. Отже сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину (позиція Верховного Суду у постанові № 524/5556/19 від 12.01.2021, у постанові №127/33824/19 від 07.10.2020).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч. 2 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що 15.05.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова Компанія «ІРБІС» був укладений кредитний договір № 50335996, згідно з умовами якого Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.3.1. Договору, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом до 14.06.2021 року. Кількість днів користування - 30, процентна ставка фіксована 3% в день, загальна сума процентів за весь період - 7200 грн.

Відповідно до п. 4.1 Договору, кредитні кошти надаються Позичальнику шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки, реквізити якої зазначені клієнтом у особистому кабінеті.

Пунктом 4.2 Договору, клієнт зобов`язується повністю повернути кредит та сплатити відсотки, що були нараховані за кредитом до 14.06.2026 року шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок товариства.

Згідно п. 13.02 Договору, цей договір підписано з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, використання якого допускається Закону України «Про електронну комерцію».

Зазначений договір разом із додатком підписано позичальником 15.05.2021 одноразовим ідентифікатором «jlxfzpry», який був надісланий на номер мобільного телефону НОМЕР_1 .

Відповідно до довідки №КД-000015902/ТНПП від 04.12.2025 року ТОВ «Европейська Платіжна Система» підтвердила прийняття та виконання платіжної інструкції наданої за допомогою АPI-інтерфейсу ініціатором платіжної операції є ТОВ «Фінансова Компанія «ІРБІС» за договором про переказ коштів, здійснило платіжну операцію 15.05.2021 року; номер платежу в системі компанії 143aeb7c-16c3-4af0-a714-e5a4cec936f8; сума 8000 грн.; номер картки отримувача НОМЕР_2 .

З доказів наданих суду слідує, що відповідачка належним чином умови договору не виконала, в результаті чого утворилась заборгованість в сумі 15200 грн., а саме: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 8000 грн.; прострочена заборгованість за відсотками - 7200 грн.

01.09.2025 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ТОВ «Фінансова компанія «Позика» укладено Договір факторингу №01092025/1, за яким відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 50335996 від 15.05.2021 року, сума боргу перед новим кредитором становить 15200 грн.

Оскільки кредитодавець свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надав відповідачці кредитні кошти на умовах, передбачених договором, а відповідачка зобов`язалася повернути кредитні кошти відповідно до умов договору, проте у строк, зазначений у договорі не повернула грошові кошти разом з процентами за користування кредитом, тому у зв`язку з порушенням відповідачкою зобов`язань за кредитним договором, заборгованість підлягає стягненню з відповідачки в судовому порядку, розмірі 15200 грн.

Крім того, згідно ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по справі, а саме: судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Також відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19) витрати на професійну правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони.

Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони. На це вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22.

Стороною позивача до матеріалів справи додано Договір № 39493634/01 від 02.01.2026 про надання правової допомоги, укладений ТОВ «ФК «Позика» та ФОП Лівак Іванною Миколаївною, додаткова угода №50335996 від 16.022026 до Договору про надання правової допомоги № 39493634/01 від 02.01.2026, Акт від 16.02.2026 року наданих послуг на підтвердження факту надання правової допомоги, детальний опис робіт, виконаних Лівак І.М., необхідних для надання правничої допомоги за позовом ТОВ «ФК «Позика», щодо стягнення кредитної заборгованості, копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ВА №841.

Згідно вказаних документів, вартість наданих адвокатом послуг з правничої допомоги становить 5500 грн.

З цих підстав суд вважає, з урахуванням поведінки сторін при розгляді справи, складності судової справи, оцінюючи співмірність витрат зі складністю цієї справи та ціною позову, обсяг послуг, які були надані адвокатом з урахуванням предмету позову, відповідність їх за критерієм реальності, розумності їхнього розміру, за відсутності заяви відповідачки про зменшення витрат на правову допомогу, суд вважає за доцільне стягнути із відповідачки 5500 грн. документально підтверджених витрат на правову допомогу.

З цих підстав позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. 507,509, 526-530, 610, 611, 625, 1048-1054, 1077, 1082, 1083 ЦК України, ст. 12, 14, 76, 81, 89,137, 141, 247, 263-265, 274, 280-289 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь ТОВ «ФК «Позика» (ЄДРПОУ:39493634, адреса для листування: 07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_4 в ПуАТ «КБ «АКОРД БАНК», МФО: 380634) заборгованість за Кредитним договором № 50335996 від 15.05.2021 року у розмірі 15200 грн, судовий збір у розмірі 2662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5500 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, неподані заяви про перегляд заочного рішення, або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в підсистемі Електронний суд.

Головуючий суддя Н.В.Матвєєва