Рішення № 136423869, 12.05.2026, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/8183/25

н/п 2/766/3685/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

12 травня 2026 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Рядчої Т.І.,

за участю: секретаря судового засідання Рожок О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася з позовом до суду, в якому просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно його доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу між сторонами 01.12.2014, дівчинка залишилась проживати разом з матір`ю в м.Херсоні. Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну ОСОБА_1 разом з донькою почали проживати в м.Києві та отримали статус внутрішньо-переміщених осіб. 15 вересня 2024 року позивачка уклала шлюб з ОСОБА_4 та на даний момент разом з донькою проживає у квартирі чоловіка. Відповідач не сплачував аліменти, більше 11 років взагалі не надав жодної матеріальної допомоги на утримання дитини, не забезпечував дитину харчуванням, одягом, взуттям, іграшками, навчанням та іншими речами, які необхідні для нормального розвитку дитини. Навчанням, лікуванням та фінансовим утриманням дівчинки займається позивачка разом з чоловіком ОСОБА_4 . Враховуючи, що відповідач не виконує покладені на нього батьківські обов`язки, просить задовольнити позов.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 24.06.2025 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 18.11.2024 року залучено до участі у справі в якості третьої особи Службу у справах дітей та сім`ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 06.01.2026 року зобов`язано позивача забезпечити явку дитини для з`ясування її думки.

Протокольною ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 16.03.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивачка в судовому засіданні, підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просила позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно його доньки ОСОБА_3 , оскільки він не приймає участі у її вихованні. Крім того, чоловік позивачки бажає усиновити ОСОБА_5 .

Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, відзиву на позов до суду не направив.

Представник третьої особи Служби у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Представник третьої особи Служби у справах дітей та сім`ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації в судове засідання не з`явився, на адресу суду надіслав висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав та акт обстеження умов проживання.

Враховуючи згоду позивача на заочний розгляд справи, суд постановив ухвалити заочне рішення у справі в порядку ст. ст. 280, 281 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку дитини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 13.08.2013, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .

Рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона від 01.12.2014 шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 розірвано, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 04.08.2014 року і до повноліття дитини.

Відповідно до свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_2 , виданого 01.12.2016, ОСОБА_6 змінила ім`я на ОСОБА_1 .

Згідно Довідки від 01.12.2025 головного державного виконавця Дніпровського ВДВС у м.Херсоні В.Павликівської за матеріалами виконавчого провадження №54756139, відкритого 27.09.2017 з примусового виконання виконавчого листа №666/5495/14-ц від 20.09.2017 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 30.11.2025 наявна заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої становить 173221,00 грн.

Відповідно до листа від 11.11.2025 Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 03.12.2017 неодноразово перетинав державний кордон України в напряму виїзд та в`їзд, зокрема в пунктах пропуску Нові Яриловичі, Ягодин, Рава-Руська. 16.12.2021 відповідач виїхав через пункт пропуску Краківець.

Судом встановлено, що позивачка разом з донькою з 2022 року проживають в м.Київ. Так, відповідно до Довідки від 28.07.2022 ОСОБА_1 взята на облік внутрішньо переміщеної особи в м.Києві. Відповідно до Довідки від 05.08.2022 ОСОБА_3 , законним представником якої є ОСОБА_1 , взята на облік внутрішньо переміщеної особи в м.Києві.

В судовому засіданні ОСОБА_8 повідомила, що не заперечує щодо позбавлення щодо неї батьківських прав її батька ОСОБА_2 . Не бачила та не спілкувалася з ним близько 10 років. В той же час, підтвердила, що підтримує зв`язок з батьками відповідача бабою ОСОБА_9 та дідом ОСОБА_10 , які, з її слів, теж не підтримують зв`язок зі своїм сином. Наразі вона проживає разом з мамою, її чоловіком та маленьким братиком.

Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією 03.12.2025 складено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно Акту обстеження умов проживання від 30.10.2025 для виховання та розвитку дитини створені всі необхідні умови.

У відповідності зі ст.150 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані виховувати свою дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно ст.165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно п.2 ч.1 ст.164 Сімейного Кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини, забезпечення безпечних умов життя дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Відповідно до частини 2, 3 статті 171 СК України дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Судом встановлено, що відповідач не сплачує аліменти позивачу на утримання доньки, у зв`язку з чим утворилася заборгованість в сумі 173221,00 грн. Позивачем не надано до суду розрахунок заборгованості по аліментах, але, враховуючи, що вони були призначені в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку, враховуючи показники середнього заробітку по Херсонському району, опубліковані Державною службою статистики України (на IV квартал 2025 року складала 26235 грн), ця заборгованість не могла виникнути за 10 років, як вказує позивачка.

Крім того, виконавче провадження по примусовому виконанню рішення суду від 01.12.2014 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів відкрито лише 27.09.2017 року, що теж може свідчити про те, що відповідач раніше добровільно приймав участь в утриманні доньки.

Згідно Указу Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в зв`язку з військовою агресією РФ проти України, в Україні було введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, з подальшими його продовженнями, який триває і наразі.

Враховуючи, що напередодні оголошення воєнного стану 16.12.2021 відповідач виїхав з території України через пункт пропуску Краківець, а також мету звернення позивачки до суду, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено, що ОСОБА_2 добровільно самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків.

Посилання позивачки на те, що вона є здоровою та забезпеченою людиною, а її чоловік ОСОБА_4 бажає всиновити ОСОБА_5 , не підтверджують факту ухилення рідного батька від виховання доньки.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

ЄСПЛ у рішенні від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини.

У рішенні від 16 липня 2015 року справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків, а тому суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини.

Керуючись ст..ст. 150,164,165,166 СК України, ст. 12 ЗУ "Про охорону дитинства", ст.ст. 247,258,259,263,264,265,354 ЦПК України суд,

в и р і ш и в :

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду в порядку ст. 355 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , проживає: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 )

Третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації

Третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації

СуддяТ. І. Рядча